Іменем України
11 жовтня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/545/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області,
вул. Київська, 98, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; код ЄДРПОУ 40314763
e-mail: medcentr_2016@ukr.net
до відповідача: Ладанської селищної ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412449
вул. Миру, 77-а, смт Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583
e-mail: radaladan@ukr.net
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Прилуцька районна рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 24842867
вул. Київська, 220, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500
учасник справи: Прилуцька окружна прокуратура,
вул. 1-го Травня, 50-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500
предмет спору: про зобов'язання відповідача прийняти рішення про включення до бюджету селищної ради на користь позивача компенсації зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв у сумі 500484,63 грн
За участю:
позивач: не з'явився;
відповідач: не з'явився;
за участю прокурора: Косенко О.Д.;
від третьої особи: не з'явився.
У судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області подано позов до Ладанської селищної ради Чернігівської області про зобов'язання відповідача прийняти рішення про включення до бюджету селищної ради на користь позивача компенсації зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв у сумі 175709,24 грн за січень, 165614,22 грн за лютий, 117472,65 грн за березень та 41688,52 грн за квітень місяці, а загалом: 500484,63 грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на пункт 10 розділу 5 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про місцеве самоврядування", який передбачає обов'язок районних рад щодо передачі окремих видів майна та майнових прав зі спільної власності у власність окремих територіальних громад. Заклади охорони здоров'я бюджетним законодавством не передбачені для фінансування районними бюджетами починаючи з 01 січня 2021 року. Пунктом 39 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України визначено, що районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом. З 01 січня 2021 року видатки на фінансування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад. Тобто, незалежно від факту передачі закладу охорони здоров'я, відповідна рада, де знаходиться цей заклад, має передбачити фінансування, зокрема комунальних послуг та енергоносіїв цього закладу відповідно до розподілу повноважень з бюджету територіальної громади. Відповідно до розрахунку Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області загальна сума витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв амбулаторії та фельдшерсько-акушерських пунктів Ладанської громади складає 175709,24 грн за січень, 165614,22 грн за лютий, 117472,65 грн за березень та 41688,52 грн за квітень місяці, а загалом 500484,63 грн, що повинні були бути виділені на утримання вказаних закладів з 01 січня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання та встановлено сторонами процесуальні строки для вчинення відповідних дій.
17 червня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у якому відповідач просив суд залишити без руху заяву позивача та відкласти розгляд справи на іншу дату.
18 червня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що вважає даний позов таким, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів. Крім того, відповідач зазначив, що оскільки позивачем не надано доказів щодо факту прийняття рішень Ладанською селищною радою та Прилуцькою районною радою про відшкодування позивачу витрат на оплату комунальних послуг та факту укладення відповідних договорів між відповідачем та засновником позивача Прилуцькою районною радою, у позивача відсутні правові підстави для вимог компенсації витрат понесених позивачем на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Відповідач у відзиві на позовну заяву також заперечив щодо розрахунку витрат понесених позивачем на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
22 червня 2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи. До клопотання позивачем додано: копії договору про надання послуг з водопостачання №05/21, договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами №06/21, договору на постачання електроенергії №24010489ВЦ, договору про надання послуг з розподілу електроенергії №239160548921, договору на розподіл природного газу №42FВ140-488-21, договору про надання послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії №329160548921-РЕ.
24 червня 2021 року суд постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні до 21 липня 2021 року.
16 липня 2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до справи.
20 липня 2021 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів по справі.
У судовому засідання 21 липня 2021 року суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладення підготовчого судового засідання на 05 серпня 2021 року.
04 серпня 2021 року на адресу суду від Прилуцької окружної прокуратури надійшла заява №3402ВИХ-21 від 02 серпня 2021 року про вступ у справу, в якій керівник Прилуцької окружної прокуратури просив суд залучити Прилуцьку районну раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05 серпня 2021 року заяву Керівника Прилуцької окружної прокуратури про вступ у справу задоволено; залучено Прилуцьку районну раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; ухвалено допустити Прилуцьку окружну прокуратуру до участі у розгляді справи №927/545/21; зобов'язано позивача та відповідача направити на адресу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Прилуцької районної ради та Прилуцької окружної прокуратури відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь позивача на відзив; підготовче засідання відкладено на 18 серпня 2021 року.
У судовому засіданні 18 серпня 2021 року Чернігівською обласною прокуратурою подано пояснення, в якому прокурор зазначає, що, відповідно до ч.2 ст.86 Бюджетного кодексу України, видатки першої групи з 01 січня 2021 року здійснюються з бюджетів місцевого самоврядування, а тому видатки на функціонування фельдшерсько-акушерських пунктів у селах та селищі Ладанської селищної ради Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради є видатками першої групи і фінансуються за рахунок бюджетів місцевого самоврядування, оскільки забезпечують необхідне першочергове надання публічних послуг, тобто повинні фінансуватись з місцевого бюджету Ладанської селищної ради.
18 серпня 2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 15 вересня 2021 року.
13 вересня 2021 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Ладанської селищної ради на підставі наявних у справі документів та доказів.
15 вересня 2021 року суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Прокурор підтримав позовні вимоги та зазначив, що вважає їх законними та обґрунтованими. Суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 11 жовтня 2021 року.
30 вересня 2021 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі.
30 вересня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника позивача.
Вислухавши у ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників учасників справи, встановивши обставини справи та дослідивши подані докази, суд встановив:
Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області має амбулаторії та Фельдшерсько-акушерські пункти в селах та селищі Ладанської селищної ради.
Як зазначив позивач у позовній заяві та підтверджено матеріалами справи, протягом грудня 2020 року - квітня 2021 року позивач (Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області) неодноразово звертався до Ладанської селищної ради про виділення коштів для фінансування комунальних послуг та енергоносіїв амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів у селах та селищі Ладанської селищної ради, а також прийняття рішення щодо прийняття закладів до селищної ради.
Згідно листа №83 від 15 березня 2021 року, Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області викладено прохання до відповідача про виділення коштів на покриття вартості комунальних послуг та енергоносіїв по приміщеннях, де розташовані амбулаторія загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти на території селищної ради, у зв'язку із законодавчими змінами, внесеними до Бюджетного кодексу України /у матеріалах справи /а.с. 25//.
Листом №111 від 30 березня 2021 року позивач надав відповідачу помісячний план на 2021 рік та фактичні видатки споживання комунальних послуг та енергоносіїв по приміщеннях, де розташовані амбулаторія загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти на території селищної ради за 2020 рік, з додатком до нього /у матеріалах справи /а.с. 27-28//.
Згідно претензії №111 від 29 березня 2021 року з додатком (розрахунок на утримання амбулаторії) позивач просить відповідача у п'ятиденний термін розглянути питання про прийняття у Ладанську громаду майна КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО відповідно до його місцезнаходження на території громади та погасити заборгованість на утримання амбулаторії та ФАПів КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО /у матеріалах справи /а.с. 31-35//.
Відповідно до розрахунку Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області загальна сума за енергоносії та комунальні послуги на утримання амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів та території Ладанської громади складає 175709,24 грн за січень, 165614,22 грн за лютий, 117472,65 грн за березень та 41688,52 грн за квітень місяці, а загалом 500484,63 грн заборгованості за енергоносії, що повинна була виділена на утримання вказаного відділення.
У підтвердження вищезазначених витрат позивачем до матеріалів справи додані: копії договору про надання послуг з водопостачання №05/21, договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами №06/21, договору на постачання електроенергії №24010489ВЦ, договору про надання послуг із розподілу електроенергії №239160548921, договору розподілу природного газу №42FВ140-488-21, договору про надання послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії №329160548921-РЕ, договору про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №02/21, договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-397-21, актів приймання-передачі та платіжних доручень.
Позивач у позовній заяві зазначив, що не зважаючи на неодноразові звернення щодо виділення зазначених коштів, станом на 30 квітня 2021 року Ладанська селищна рада відмовляється виділяти кошти на комунальні послуги та енергоносії, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про зобов'язання відповідача прийняти рішення про закладення до бюджету селищної ради компенсації зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на користь позивача у сумі 175709,24 грн за січень, 165614,22 грн за лютий, 117472,65 грн за березень та 41688,52 грн за квітень місяці, а загалом: 500484,63 грн заборгованості зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв за період з 01 січня по 30 квітня 2021 року на утримання амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходиться на території Ладанської селищної ради Чернігівської області.
Чернігівська обласна прокуратура підтримала доводи позивача та просила задовольнити позов у повному обсязі /пояснення №15/3/2 від 18 серпня 2021 року /а.с. 251-252//.
Прилуцький район утворено 19 липня 2020 року згідно з Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року в рамках Адміністративно-територіальної реформи в Україні. До його складу увійшла Ладанська селищна територіальна громада.
До складу Ладанської селищної територіальної громади входять сім населених пунктів: смт. Ладан, с. Голубівка, с. Івківці, с. Красляни, с. Лиски, с. Подище, с. Рибці.
На веб-сайті Прилуцької районної ради міститься Перелік установ, закладів та організацій майно яких є об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району, до якого входить:
- Ладанська амбулаторія загальної практики сімейної медицини (Прилуцький район, смт. Ладан, вул. Миру, буд. 85);
- Івковецький фельдшерсько-акушерський пункт (Прилуцький район, с. Івківці, вул. Голіша, 6-А);
- Голубівський фельдшерський пункт (Прилуцький район, с. Голубівка, вул. Чавусівська, 11);
- Лисківський фельдшерський пункт (Прилуцький район, с. Лиски, вул. Вознесенська, 8);
- Рибцівський фельдшерський пункт (Прилуцький район, с. Рибці, вул. Літовченка, 34);
- Подищанський фельдшерський пункт (Прилуцький район, с. Подище, вул. Шкільна, 19-А).
Рішенням Прилуцької районної ради Чернігівської області від 30 квітня 2021 року №7-7/VІІІ припинено право оперативного управління та вилучено у КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на території Ладанської селищної ради, та з 05 травня 2021 року передано безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Прилуцького району у комунальну власність Ладанської селищної ради із усіма повноваженнями, правами та обов'язками засновника.
Ладанська амбулаторія загальної практики сімейної медицини передана до комунальної власності відповідача у справі.
Майно (з прибудовами та допоміжними приміщеннями) стаціонарного відділення лікарні за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Ладан, вул. Миру, будинок 85 (Ладанська амбулаторія загальної практики сімейної медицини) є комунальною власністю і власником стаціонарного відділення лікарні є Ладанська селищна рада (відповідач у справі).
Зазначені вище обставини відповідачем у справі не спростовані.
Згідно ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Верховною Радою України 15 грудня 2020 року внесено зміни до Бюджетного кодексу України, а саме: до прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України включено пункт 39 такого змісту: "39. Районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом. З 01 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад".
Приписами ст. 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Аналогічні норми містить ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", якою деталізується право комунальної власності, як матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.
Частинами 3, 4 ст. 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" передбачено, що об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою. У разі об'єднання всіх територіальних громад одного району в одну об'єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об'єднаної територіальної громади, а пов'язані з таким майном права та обов'язки належать об'єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 01 липня 2021 року, зобов'язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об'єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
Тобто, незалежно від дати передачі майна з 01 січня 2021 року всі видатки плануються та здійснюються з бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням закладів та відповідно до розподілу повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до Ладанської селищної ради з проханням виділення коштів для фінансування комунальних послуг та енергоносіїв амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів у селах та селищі Ладанської селищної ради, а також прийняття рішення щодо прийняття закладів до селищної ради, що підтверджується листами №83 від 15 березня 2021 року, №111 від 30 березня 2021 року та претензією №111 від 29 березня 2021 року з додатком (розрахунок на утримання амбулаторії).
Розмір витрат, що підлягають відшкодуванню, підтверджений доказами, що містяться у матеріалах справи.
Статтею 89 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки, зокрема на охорону здоров'я: первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, в тому числі ті, що знаходяться на території сіл, селищ, міст районного значення відповідного району).
З наведеного вбачається, що при затвердженні бюджету селищної громади на 2021 рік повинні передбачатися кошти на охорону здоров'я.
Статтею 327 Цивільного кодексу України встановлено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
З урахуванням викладеного вище з 01 січня 2021 року територіальна громада відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України зобов'язана управляти та розпоряджатися майном та майновими правами на виконання своїх розширених повноважень, тобто незалежно від факту передачі закладу охорони здоров'я, відповідна рада, де знаходиться цей заклад, має закласти фінансування, зокрема комунальних послуг та енергоносіїв цього закладу відповідно до розподілу повноважень з бюджету територіальної громади.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Стосовно дискреційних повноважень суду у випадку заявлення вимог щодо зобов'язання селищної ради прийняти рішення щодо предмету спору зазначає таке.
Дискреційними повноваженнями органу місцевого самоврядування є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує чиїх небудь прав.
Суд не вправі своїм рішенням підміняти рішення відповідача або прямо вказувати суб'єкту владних повноважень на те, які саме рішення останній повинен прийняти.
У рішеннях у справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Відповідач же у даній справі зобов'язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Зобов'язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав з урахуванням фактичних обставин справи. У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення.
Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов'язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №814/1959/17 (провадження №К/9901/48636/18).
Суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції (постанова Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №0940/2394/18 (№К/9901/26524/19)).
Стосовно доводів відповідача щодо юрисдикції даного спору суд зазначає наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
Згідно ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин - відносин підпорядкування.
Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Вимоги про визнання рішення або бездіяльності (неприйняття рішення) незаконними мають розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення або бездіяльності у фізичної чи юридичної особи виникло чи порушене право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.
У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло у результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Якщо ж особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на самостійне вчинення передбачених законом дій, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, і оскаржує саме порушення порядку (процедури) розгляду заяви (клопотання), то в цих правовідносинах позивач реалізує право на звернення до уповноваженого органу, а відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або втрачає речове право, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №461/2659/16-ц.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач реалізував своє право на відновлення порушеного майнового стану у процесі господарської діяльності (невиконання господарського договору внаслідок бездіяльності відповідача у справі і невиконання відповідачем своїх функцій як власника комунального майна).
Тобто, спір у цій частині є приватноправовим, тож підлягає вирішенню господарськими судами України.
Доводи відповідача спростовуються викладеним вище. Належних та допустимих доказів спростування наведених вище висновків відповідачем суду не надано.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача - Ладанську селищну раду Чернігівської області прийняти рішення про закладення до бюджету селищної ради компенсації зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на користь позивача у сумі 175709,24 грн за січень, 165614,22 грн за лютий, 117472,65 грн за березень та 41688,52 грн за квітень місяці, а загалом: 500484,63 грн заборгованості зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв за період з 01 січня по 30 квітня 2021 року на утримання амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області, що знаходиться на території Ладанської селищної ради Чернігівської області, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. 42, 73-81, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Зобов'язати Ладанську селищну раду Чернігівської області (вул. Миру, 77а, смт. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, код 04412449) прийняти рішення, яким закласти до бюджету селищної ради компенсацію зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області (вул. Київська, 98, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код 40314763) у сумі 175709,24 грн за січень, 165614,22 грн за лютий, 117472,65 грн за березень та 41688,52 грн за квітень місяці, а загалом: 500484,63 грн заборгованості зі сплати комунальних послуг та енергоносіїв за період з 01 січня по 30 квітня 2021 року на утримання амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 40314763), що знаходиться на території Ладанської селищної ради Чернігівської області.
3.Стягнути з Ладанської селищної ради Чернігівської області (вул. Миру, 77а, смт. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, код 04412449) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Прилуцької районної ради Чернігівської області (вул. Київська, 98, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код 40314763) витрати зі сплати судового збору у розмірі 7507,28 грн.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 11 жовтня 2021 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/