про відмову у прийнятті заяви про
неплатоспроможність
11 жовтня 2021 року Справа № 915/1474/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, -
встановив:
04.10.2021 гр. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 01.10.2021 (вх. № 14826/21) про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, у якій просить суд прийняти заяву до розгляду, відкрити провадження у справі про неплатоспроможність, оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, задовольнити заяву, винести постанову, визнати його неплатоспроможним, прийняти пропозиції (план реструкткризації), зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти (загальний мораторій) починаючи з дня винесення рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1474/21 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Книга четверта Кодексу України з процедур банкрутства регулює відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Як вбачається з поданої заяви про неплатоспроможність, заявник, гр. ОСОБА_1 , звернувся як фізична особа до Господарського суду Миколаївської області із заявою про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
З поданої до суду заяви, вбачається, що у боржника наявна заборгованість перед кредиторами у розмірі 98651,08 грн., що станом на день подання заяви не становить 30 розмірів мінімальної заробітної плати (30 м.з.п.=180 000,00 грн.).
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) названим вимогам Кодексу України з процедур банкрутства не відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі відмовляє у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно з цим Кодексом.
Про відмову у прийнятті заяви господарський суд постановляє ухвалу, яка надсилається заявнику разом із заявою та доданими до неї документами.
Враховуючи, що сума заборгованості боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) становить менше 30 розмірів мінімальних заробітних плат, відсутні підстави для прийняття заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність, оскільки, за такого розміру боргу боржник не має права ініціювати провадження у справі про банкрутство, тому суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність.
При цьому суд зауважує, що судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Відмова у прийнятті заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду за наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачених ст. 115 Кодексу України з питань банкрутства.
Враховуючи, що заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність разом з додатками сформовано в системі "Електронний суд" та надано до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаної заяви з додатками не повертаються боржнику (заявнику) у зв'язку з їх відсутністю.
Зважаючи на викладене та керуючись ст. 37, 113,115, 116 Кодексу України з питань банкрутства ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України та, суд, -
Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Давченко