79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.09.2021 справа № 914/374/21
м.Львів
за позовом: Дрогобицької міської ради Львівської області, м.Дрогобич Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Захід», м.Львів
про розірвання договору оренди землі від 01.10.2018 та про зобов'язання відповідача, після розірвання Договору оренди землі від 01.10.2018 року повернути Позивачеві у десятиденний термін земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:018:0319) у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Зарицькій О.Р.
Представники сторін:
від позивача: Галамага Н.М.;
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Дрогобицька міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайд Захід” про розірвання договору оренди землі від 01.10.2018 та про зобов'язання відповідача, після розірвання Договору оренди землі від 01.10.2018 року повернути Позивачеві у десятиденний термін земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:018:0319) у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Ухвалою суду від 17.02.2021 позовну заяву Дрогобицької міської ради залишено без руху. 24.02.2021, за вх.№7372/21, від позивача надійшла заяву про усунення недоліків позовної заяви. Відтак, ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 31.03.2021.
17.03.2021, за вх.№6452/21, в документообігу суду зареєстровано поданий відповідачем відзив на позовну заяву з долученими доказами.
Ухвалою суду від 31.03.2021 підготовче засідання відкладено на 15.04.2021.
Ухвалами суду від 15.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.05.2021.
12.05.2021, за вх.№1982/21, від Дрогобицької міської ради поступила заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони вчинення Відповідачем підготовчих та/або будівельних робіт та будь-яких дій щодо проведення будівництва на земельній ділянці комунальної власності несільськогоснодарського призначення-землі промисловості (кадастровий номер 4610600000:01:018:0319) та державної реєстрації будь-яких об'єктів завершеного будівництва та/або незавершених будівництвом приміщень та споруд на даній земельній ділянці, вчинення Відповідачем інших правочинів щодо даної земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:018:0319), загальною площею 7882 кв.м.
Ухвалою суду від 12.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви Дрогобицької міської ради Львівської області від 11.05.2021 (вх.№1982/20 від 12.05.2021) про забезпечення позову.
12.05.2021, за вх.№10994/21, в документообігу суду зареєстровано клопотання відповідача про закриття провадження у справі №914/374/21.
З підстав, наведених в ухвалі суду від 24.05.2021, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі №914/374/21.
В підготовчому засіданні 24.05.2021 оголошено перерву до 31.05.2021.
24.05.2021, за вх.№2144/21, від Дрогобицької міської ради поступила заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони: вчинення Відповідачем будівельних робіт та будь-яких дій щодо проведення будівництва на земельній ділянці комунальної власності несільськогоснодарського призначення-землі промисловості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:018:0319) та державної реєстрації будь-яких об'єктів завершеного будівництва та/або незавершених будівництвом приміщень та споруд на даній земельній ділянці, вчинення Відповідачем інших правочинів щодо даної земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:018:0319), загальною площею 7882 кв.м.; реєстрації Відповідачем будь-яких об'єктів завершеного будівництва та/або незавершених будівництвом приміщень та споруд на даній земельній ділянці; внесення Відповідачем в Єдиний державний реєстр будівельної діяльності даних щодо виконання підготовчих та будівельних робіт та даних, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на даній земельній ділянці.
Ухвалою суду від 25.05.2021 заяву Дрогобицької міської ради від 21.04.2021 року (вх. № 2144/21 від 24.05.2021 року) про забезпечення позову у справі № 914/374/21 призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.05.21 о 14:30 год.
Призначене на 31.05.2021 підготовче засідання, не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б. Ухвалою суду від 03.06.2021 підготовче засідання призначено на 10.06.2021.
20.05.2021, за вх.№11939/21, в документообігу суду зареєстровано подане позивачем доповнення до позовної заяви.
27.05.2021, за вх.№2242/21, від позивача поступила заява від 25.05.2021 про зміну підстав позову, у якій позивач просив суд вважати підставами позову - несплату Відповідачем орендної плати протягом 2-ох місяців та самовільну зміну відповідачем функцій використання ділянки (її частини).
20.05.2021, за вх.№11929/21, в документообігу суду зареєстровано подані позивачем доповнення до заяви про забезпечення позову від 17.05.2021.
31.05.2021, за вх.№12753/21, в документообігу суду зареєстровано подані відповідачем додаткові пояснення "на позовну заяву про розірвання договору від 01.10.2018 та заперечення на доповнення до позовної заяви від 17.05.2021 та заяви про забезпечення позову".
Ухвалою суду від 10.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви Дрогобицької міської ради Львівської області від 21.05.2021 (вх.№2144/21 від 24.05.2021) про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 10.06.2021 суд постановив: долучити до матеріалів справи доповнення до позовної заяви від 17.05.2021 (вх.№11939/21 від 20.05.2021) без прийняття до розгляду; долучити до матеріалів справи доповнення до заяви від 11.05.2021 про забезпечення позову (вх.№11929/21 від 20.05.2021) без прийняття до розгляду; прийняти до розгляду заяву позивача від 25.05.2021 (вх.№2242/21 від 27.05.2021); долучити до матеріалів справи та прийняти до розгляду додаткові пояснення відповідача вих.1-21 від 27.05.2021 (вх.№12753/21 від 31.05.2021); закрити підготовче провадження у справі №914/374/21 та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.07.2021.
В подальшому, з підстав, викладених в ухвалах суду від 07.07.2021 та 08.09.2021 розгляд справи відкладався.
21.09.2021, за вх.№21894/21, від відповідача за підписом директора Лагодич А.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що 21.09.2021 ТзОВ «Прайд-Захід» направило повідомлення адвокату Кулик С.А .про розірвання в односторонньому порядку укладеного 20.04.2021 договору про надання правової допомоги, та повідомлено, що 21.09.2021 між ТзОВ «Прайд-Захід» та адвокатом Сисин С.В. про представництво інтересів під час розгляду справи №914/374/21. Тому відповідач просить відкласти розгляд справи для представництва інтересів відповідача адвокатом Сисин С.В.
21.09.2021, за вх.№21893/21 від представника відповідача Сисин С.А. поступило клопотання про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення. Клопотання мотивоване зайнятістю представника в іншому судовому процесі та необхідністю ознайомлення для підготовки до наступного судового засідання. Крім того, у поданому клопотанні новий представник відповідача, адвокат Сисин С.В., пропонує суду не призначати наступне судове засідання, у зв'язку із занятістю представника, на наступні дати: 23.09.2021, 24.09.2021, 27.09.2021, 28.09.2021, 29.09.2021,30.09.2021, 06.10.2021, 07.10.2021, 08.10.2021, 11.10.2021, 12.10.2021, 19.10.2021, 20.10.2021, 25.10.2021, 26.10.2021, 27.10.2021, 04.11.2021, 09.11.2021.
Позивач явку представника в судове засідання 22.09.2021 забезпечив, проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечив. Позовні вимоги підтримав та просив задоволити.
Відповідач явки представника в судове засідання 22.09.2021 не забезпечив.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду, ухвалив відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з огляду на межі розгляду справи по суті, принципи господарського судочинства: диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, враховуючи те, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, а також те, що розгляд справи по суті неодноразово відкладався, з метою забезпечення необхідного балансу між правами учасників справи щодо розгляду справи за їх участі та дотриманням розумних строків розгляду справи, як складової доступу до правосуддя, зважаючи, що право на захист не порушено, суд доходить до висновку про відхилення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В ході розгляду даної справи господарським судом Львівської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між Дрогобицькою міською радою та ТзОВ «Прайд Захід» договору від 01.10.2018 в частині порушення строків та розміру внесення орендної плати та самовільною зміною відповідачем функцій використання ділянки (її частини).
З підстав систематичної несплати відповідачем орендних платежів, на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, позивач просить суд розірвати договір оренди землі від 01.10.2018, укладений між Дрогобицькою міською радою та ТзОВ «Прайд Захід» ; зобов'язати відповідача, після розірвання Договору оренди землі від 01.10.2018 року повернути Позивачеві у десятиденний термін земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:018:0319) у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
У заяві про зміну підстав позову (яка розцінена судом як заява про доповнення підстав позову новими обставинами, при збереженні в ньому первісних обставин) позивач зазначив, що 13.05.2021року складено Акт № 28/21 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
В розділі VII. Опис виявлених порушень вимог законодавства даного акту вказано: «На вулиці Стрийська, 32 у м. Дрогобичі Львівської області на орендованій земельній ділянці (землі промисловості), (договір оренди землі від 01.10.2018 року, кадастровий номер 4610600000:01:018:0319), орендар ТзОВ «Прайд-Захід» в особі директора Лагодича Артура Миколайовича, який діє на підставі статуту, затвердженого протоколом учасників товариства від 24.05.2017 року № 01-2017., здійснює земляні роботи з влаштуванням котловану глибиною понад 2 м.п., та самочинно розпочав будівельні роботи з влаштуванням фундаменту із фундаментних блоків та зовнішньою гідроізоляцією в землі на бетонній основі об'єкту невідомого призначення. На вказані будівельні роботи не надано проектно-технічної виконавчої та будівельної документації. Будівельні роботи проводяться без права на виконання будівельних робіт, оскільки в єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутня інформація щодо початку виконання будівельних робіт. Внаслідок будівельних робіт відбувся зсув землі із тротуаром (бруківка), що призвело до огородження забудівником прохідної частини тротуару розміром (17, 0 x 2 , 0), яка не належить орендарю. Роботи проводяться з недотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час нового будівництва чи реконструкції об'єктів.
На момент перевірки велися роботи із розкопки котловану та монтаж фундаменту їх фундаментних блоків з гідроізоляцією в землі та бетонній основі. При земляних роботах виявлено частини старого зруйнованого фундаменту колишньої споруди.
За результатами перевірки здійснено відео та фото фіксацію».
Позивач зазначив, що по даному факту, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 року № 553, складено припис № 28/21-У від 13.05.2021 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис 28/21 від 13.05.2021 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Крім цього, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» складено протокол № 28/21 від 13.05.2021 року та протокол № 28/21-Д від 13.05.2021 року, що додаються.
Вимоги даних приписів: усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та привести об'єкт будівництва на АДРЕСА_1 у відповідність будівельних норм, державних стандартів і правил та вимог містобудівного законодавства; зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті проведення будівельних робіт на вул. Стрийській, 32 у м. Дрогобичі Львівської області до отримання права на виконання будівельних робіт».
Позивач зазначив, що даний акт № 28/21 від 13.05.2021 року, приписи № 28/21 від 13.05.2021 року, № 28/21-У від 13.05.2021 року, протоколи № 28/21 від 13.05.2021 року, № 28/21-У від 13.05.2021 року направлені із супровідним листом № 130 від 14.05.2021 року, на адресу Відповідача 14.05.2021 року, про що свідчить опис вкладення, поштова накладна та поштова квитанція, які додано до матеріалів справи.
Позивач звертає увагу на п.п.13.4 Договору оренди землі від 01 жовтня 2018 року, оскільки, у відповідності до п.п. 5.3, 10.1 Договору оренди землі від 01.10.2018 року відповідачу забороняється: самовільна забудова земельної ділянки; орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку виробничі та інші будівлі і споруди.
Відтак, у поданій заяві позивач просить суд вважати підставами позову - несплату Відповідачем орендної плати протягом 2-ох місяців та самовільну зміну Відповідачем функцій використання ділянки (її частини).
Позиція відповідача.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що відповідно до Витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 14.03.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД-ЗАХІД» сплачено до бюджету 220 297 грн., що підтверджується наступними 2 (двома) платіжними дорученнями: №1224 від 28.01.2021 на суму 60 000,00 грн. та №1224 від 19.02.2021 на суму 160 297,00 грн.
Платником за ТОВ “ПРАЙД-ЗАХІД” в даних платіжних дорученнях виступає ОСОБА_1 , відповідно до ч.1 статті 528 ЦК України.
11.03.2021 р. Відповідач належним чином сповістив Позивача, який є орендодавцем за Договором оренди землі від 01 жовтня 2018 за адресою м.Дрогобич, вул.Стрийська, про погашення даної заборгованості, що підтверджується листом, від 11.03.2021 р.
Таким чином, станом на дату подання відзиву, як і станом на дату відкриття провадження у справі (01.03.2021), як стверджує відповідач, він не мав простроченої заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 195 375,10 гривень, яка виникла за Договором оренди землі від 01 жовтня 2018 р. за адресою м.Дрогобич, вул.Стрийська, 32, тому відповідач вважає, що відсутній предмет спору по даній позовній заяві, і, як наслідок, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі.
На переконання відповідача, у позовній заяві не вбачається викладу істотного порушення відповідачем умов Договору оренди землі від 01.10.2018 року; позивач не довів поданими доказами наявність шкоди, вчиненої йому діями відповідача з простроченням виконання ним зобов'язань з оплати орендної плати за цим договором, а також у чому полягає значна міра позбавлення того, на що позивач розраховував при укладенні договору.
Наявність протоколів №28/21 та №28/21-Д від 13.05.2021 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписів №28/21 та №28/21-Д від 13.05.21 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які були складені відділом державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) виконкому Дрогобицької міської ради за результатами позапланової перевірки, не доводять факту порушення відповідачем пункту 5.1 Договору оренди землі від 01.10.2018 року: розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та факту «самовільної зміни відповідачем функцій використання ділянки (її частини)». Окрім того, така умова не передбачена в якості підстави для дострокового розірвання договору оренди з Договору оренди землі від 01.10.2018 року.
Позивач не обгрунтував правові підстави можливості застосування такої підстави дострокового розірвання договору оренди як самовільна зміна відповідачем функцій використання ділянки (її частини).
Докази позивача на підтвердження неіснуючої підстави розірвання Договору оренди землі від 01.10.2018 року «як самовільна зміна відповідачем функцій використання ділянки (її частини)» не відповідають дійсності і є сфальсифікованими. Так, у протоколах та приписах ДАБК від 13.05.21, на які посилається позивач, зазначено, що протоколи складались головним спеціалістом-інспектором Мошовським І.Д. 13.05.2021 в присутності директора ТОВ « ПРАЙД-ЗАХІД» Лагодича Артура Миколайовича, а приписи також були вручені останньому, але він відмовився від підпису про їх вручення.
Дана інформація є неправдивою, що доводиться наступним:
В кінці 2-х протоколів і 2-х приписів невідомою особою зазначено, що директор ТОВ «ПРАЙД-ЗАХІД» ОСОБА_2 13.05.2021 був присутнім в місті Дрогобич на перевірці і відмовився від підпису та отримання примірників цих документів. Дане речення написано і підписано невідомою особою, прізвище якої не зазначено в протоколах і підписах; підпис даної особи візуально відрізняється від підпису особи, яка склала протоколи і приписи - ОСОБА_3 . Таким чином, ідентифікувати дану особу неможливо.
13.05.2021 року директор ТОВ «ПРАЙД-ЗАХІД» ОСОБА_2 знаходився у місті Києві, куди прибув з м.Дрогобича о 07:54 поїздом номер 049 Трускавець-Київ, що підтверджується наступними документами: проїзним документом поїздом номер 049 Трускавець-Київ на ім'я ОСОБА_2 №000В4283 від 12.05.21; квитанцією за оплату таксі Uber, поїздка на якому відбудась в період з 13:23 до 13:32 з АДРЕСА_2 , оплата за який здійснювалась банківською уврткою-7684, за реквізитами банківської картки ОСОБА_4 -7684.
Обставини справи
01.10.2018 р. між Дрогобицькою міською радою (далі - Орендодавець) та ТзОВ «Прайд-Захід» (далі - Орендар), укладено договір оренди землі.
Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:018:0319).
Відповідно до п.2.1. договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7882 кв.м. у тому числі : забудовані землі 1736 кв.м., інші 0,6146 кв.м.
Згідно п.2.2 на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, які належать орендарю на праві власності, а також інші об'єкти інфраструктури - по території земельної ділянки проходять інженерні мережі, які знаходяться в нормальному технічному стані.
Відповідно до інформації з Державногго реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №249703671 від 24.03.2021, за адресою АДРЕСА_1 , за ТзОВ «ПРАЙД-ЗАХІД» зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 2355,8кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1260958146106).
За умовами п.2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5981255,70 грн.
Земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, які могли б перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням не виявлено (п.2.4). Інші особливості об'єкта, які можуть вплинути на орендні відносини : відсутні (п.2.5).
Згідно п. 3.1. договір укладено строком на три роки.
У відповідності до п.4.1 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 19937, 51 грн. в місяць.
Згідно п.4.3 договору, орендна плата вноситься Орендарем щомісячно до 20 числа наступного місяця за звітнім на бюджетний рахунок Дрогобицької міської ради».
У п.4.6 договору сторони погодили, що орендна плата справляється також у випадках, якщо орендар тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.
Умови використання земельної ділянки погоджені сторонами у розділі 5 договору. Так, відповідно до п.5.1 договору земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості (п.5.2).
Умови збереження стану об'єкта оренди (п.5.3):
-орендарю забороняється самовільна забудова земельної ділянки;
-орендар здійснює раціональну організацію території, захист земельної ділянки від водної та вітрової ерозії, підтоплення, забруднення відходами виробництва та радіоактивними речовинами, від інших процесів руйнування, забезпечує знімання, використання і збереження родючого шару грунту при проведенні робіт, пов'язаних з порушенням земель.
Пункт 6.2: «Інші умови передачі земельної ділянки в оренду: заборона зміни цільового призначення земельної ділянки».
Відповідно до п.6.3, об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
Право оренди земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 4610600000:01:018:0319 на підставі зазначеного договору 01.10.2018 зареєстровано за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Умови повернення земельної ділянки - розділ 7 договору. Так, відповідно до п.7.1, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві у десятиденний термін земельну ділянку у стані , не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець, у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки пов'язаних із зміною її стану, має право відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
Відповідно до п.8.1 договору, на орендовану земельну ділянку встановлено (не встановлено) обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.
Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно договору оренди; своєчасного внесення орендної плати ( п.п.а,в п.9.1).
Орендодавець зобов'язаний : передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього договору; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (п.п.а,в п.9.2).
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п.13.10).
Відповідно до п.13.2, дія договору припиняється у разі : закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавення волі та відмови осіб від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; Договір припиняється також в інших випадках передбачених законом.
Відповідно до п.13.3, дія договору припиняється шляхом його розірвання за :взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених зхаконом.
Відповідно до п.13.4 підставою розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця є несплата орендної плати протягом 2-ох місяців або самовільна зміна функції використання ділянки (її частини), з вимогою відшкодування упущеної вигоди у розмірі суми орендної плати за 6 місяців зі сплатою орендарем штрафних санкцій. У разі невиконання вказаних умов договору, земельна ділянка вважається переданою до земель комунальної власності.
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п.14.1).
Відповідно до п.14.2 сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації у встановленому порядку (п.15.1).
Позивач звернувся з позовом до суду 09.02.2021, що підтверджується датою на відбитку поштового штемпеля на конверті, у якому позовні матеріали поступили до суду.
За період з жовтня місяця 2018 по жовтень місяць 2020 року, виходячи із розміру орендної плати в місяць - 19937, 51 грн., відповідач мав обов'язок сплатити позивачу 498 437,75 грн. орендної плати (19937,51 грн. х 25 міс. = 498 437,75 грн.).
Як вбачається з виписок по рахунку позивача, відповідачем перераховано: 16.11.2018 - 5 000, 00 грн.; 16.11.2018 - 14 937, 51 грн.; 19.12.2018 - 19 937, 51 грн., 31.01.2019 - 21 937,51 грн.; 27.02.2019 - 19 937, 51 грн.; 31.03.2019 - 19 937, 51 грн.; 25.04.2019 - 19 937, 51 грн.; 30.05.2019 - 19 937, 51 грн.; 02.07.2019 - 19 937, 51 грн.; 31.07.2019 - 19 937, 51 грн., 29.08.2019 - 19 937, 51 грн.; 30.08.2019 - 2 000, 00 грн.; 01.10.2019 - 19 937, 51 грн., 30.10.2019 - 19 937, 51 грн.; 12.11.2019 - 19 937, 51 грн.; 22.12.2019 - 19 937, 51 грн.; 28.01.2020 - 4 937, 10 грн.; 28.01.2020 - 15 000, 00 грн; 28.01.2021 -60 000,00 грн..
Загальна сума проплати становить 363 062, 65 грн.
Позивач у позовній заяві помилково зазначає, про сплату відповідачем за вказаний період та станом на момент звернення позивача з позовом до суду коштів з орендної плати в сумі 303 062,65 грн., оскільки ним не було враховано платежу в сумі 60 000,00 грн., здійсненого відповідачем 28.01.2021 року по платіжному дорученню №1224 від 28.01.2021, тобто, до моменту звернення позивача з позовом до суду.
На момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача за період з жовтня місяця 2018 по жовтень місяць 2020 року включно становила 135 375,10 грн. (498 437,75 грн.-363 062,65 грн. = 135 375,10 грн.).
Протермінування сплати орендної плати мало місце більше 6 з половиною місяців (135 375,10 грн. : 19 937,51 грн. = 6,7міс.).
Заборгованість з орендної плати в сумі 135 375,10 грн. відповідач погасив 19.02.2021 року платіжним дорученням №1224, з перерахованих на рахунок позивача коштів в сумі 160 297,00 грн., тобто, після звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.
З матеріалів у справі вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою від 09.11.2020 №З-33/9812 про погашення заборгованості шляхом перерахувння коштів у семиденний строк від дня пред'явлення даної вимоги на бюджетний рахунок Дрогобицької міської ради: UА028999980334149812000013014, МФО 899998, ЗКПО 38007496,код платежу 18010600-орендна плата з юридичних осіб, отримувач- Дрогоб.УК/м.Дрогобич/18010600, Банк одержувач-Казначейство України. Однак, заборгованість у повному обсязі не була погашена відповідачем.
Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення про розірвання договору за №3-24/10334 від 24.11.2020. В додатку до повідомлення № 3-24/10334 від 24.11.2020 року було скеровано відповідачу 2 (два) примірники Додаткової угоди від 17.11.2020 року до Договору оренди землі від 01 жовтня 2018 року про припинення Договору оренди землі від 01 жовтня 2018 року, які позивач пропонував підписати та один примірник - повернути на його адресу.
Факт надіслання 01.12.2020 позивачем відповідачу зазначеного повідомлення підтверджується наявними у справі копіями: опису вкладення у рекомендований лист, фіскального чека, накладної №8210006734557.
Проте, Додаткова угода відповідачем не була підписана.
Доказів зворотнього в ході розгляду справи відповідач суду не надав.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди землі від 01 жовтня 2018 року та про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди.
При прийнятті рішення суд виходив із наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Як підтверджується матеріалами справи, Дрогобицька міська рада та відповідач уклали договір оренди землі від 01.10.2018, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
У частині 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується із частиною 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (частина 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі").
За змістом статті 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.
Згідно із частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Разом із тим за змістом частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.
Аналогічну правову позицію, щодо застосування положень частини 2 статті 651 ЦК України під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, викладено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
З урахуванням викладених вище норм законодавства, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.
При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору), оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 10.02.2021 у справі 923/1001/19 та від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19.
Під час розгляду справи Господарським судом Львівської області встановлено, що згідно інформації Дрогобицької міської ради протягом дії договору орендна плата несвоєчасно сплачувалась. Відповідач не надав належних доказів на спростування систематичної несвоєчасної несплати орендних платежів.
Щодо вимоги про розірвання спірного договору оренди 01.10.2018 укладеного на 3 роки слід зазначити таке.
Розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах № 910/16750/18 від 18.11.2019, №911/991/19 від 12.05.2020 та № 911/1442/19 від 14.07.2021.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі». За змістом статей 18, 20 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.
Для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна, з якими закон пов'язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків.
Таким чином, правове значення державної реєстрації полягає в тому, що правочин (договір), який підлягає державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення. Як наслідок, за відсутності державної реєстрації правочин (договір) слід вважати невчиненим (неукладеним).
Такий правовий висновок складений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.
Як встановлено судом спірний договір підписаний 01.10.2018, державна реєстрація здійснена 01.10.2018. Отже, дія договору припиняється 01.10.2021. Відтак, станом на дату звернення позивача до суду та дату прийняття цього рішення спірний договір є чинний.
З огляду на викладене, вищезазначені вимоги чинного законодавства та умови укладеного договору, які регулюють правовідносини між сторонами у справі, та несплату орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою протягом більше 6 місяців, погашення цієї заборгованості після звернення позивача з позовом до суду (що описано вище в рішенні) 13.3, господарський суд доходить висновку про доведеність факту систематичного порушення орендарем умов спірного договору оренди земельної ділянки щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, безумовно свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.
Таким чином, господарський суд вважає, що сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки в частині внесення орендних платежів, з огляду на положення чинного законодавства та умов пункту 13.3 спірного договору, є підставою для розірвання договору.
Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Зважаючи на встановлені факти систематичної несплати орендних платежів,що є порушенням істотних умов договору, вимога про про розірвання договору в судовому порядку та зобов'язання відповідача повернути міській раді земельну ділянку (кадастровий номер 4610600000:01:018:0319) площею 7882 кв.м. у стані не гіршому порівняно з тим, у якому відповідач одержав її в оренду є підставними та підлягають задоволенню.
Стосовно посилання позивача , як на ще одну підставу розірвання договору оренди землі на "самовільну зміну відповідачем функцій використання землі (її частини)".
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка була надана відповідачу в користування саме по фактичному розміщення нежитлових будівель, які належать орендарю на праві власності, а також розміщення інших об'єктів інфраструктури - розміщення по території земельної ділянки інженерних мереж, які знаходяться в нормальному технічносму стані.
Відповідно до п.5.1, земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а згідно з пунктом 5.2 договору, цільове використання земельної ділянки за цим договором - землі промисловості.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 19 Земельного кодексу України, встановлено, що землі України поділяються на наступні категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. У межах категорії земель, земельні ділянки поділяються за конкретним цільовим призначенням.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
У постанові від 21.01.2015 у справі № 910/16306/13 Верховний Суд України дійшов висновку, що підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором.
Поняття "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" різні за правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі № 715/214/17.
Підставою для розірвання договору може слугувати використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто в даному випадку використання з іншою метою ніж передбачає категорія земель промисловості.
Втім, по даній справі, цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, тобто земля, в даному конкретному випадку надавалася в оренду для розміщення (будівництва) та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Позивачем не доведено, що відповідачем порушено цільове призначення земельної ділянки, вчинено дій, які б свідчили про використання земельної ділянки за іншим цільовим призначенням ніж землі промисловості.
З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що у наведеному випадку немає передбачених законом підстав розірвання спірного договору з підстав нецільового використання землі. При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що неодмінною ознакою порушення права або охоронюваного законом інтересу є настання негативних наслідків для суб'єкта порушеного права. Як свідчать матеріали справи, такі негативні наслідки (з підстав порушення цільового призначення земельної ділянки відповідачем) на момент розгляду справи відсутні, а отже безпідставним є посилання позивача на порушення його права або охоронюваного законом інтересу.
Слід зауважити і те, що у разі надання земельної ділянки в оренду під будівництво (розміщення основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємств промисловості), земельне законодавство не визначає об'єкт будівництва істотною умовою договору оренди земельної ділянки, а тому зміна об'єкта будівництва на орендованій земельній ділянці в межах визначеної договором оренди категорії земель не вважається істотним порушенням умов договору оренди земельної ділянки та не є підставою для розірвання такого договору згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України.
Слід зауважити і те,що стаття 141 ЗК України передбачає підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких відсутня така підстава, як «самовільна зміна функцій використання ділянки (її частини)».
Відтак, у даній справі суд приходить до висновку про розірвання договору лише з підстав систематичної несплати орендних платежів,що є порушенням істотних умов договору оренди землі.
Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно з частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Рішення суду зобов'язального характеру виконується на підставі виданого судом наказу в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче проваджененя».
За наведеного, суд не вважає обгрунтованим посилання позивача на умови договору у п.п.7.1 та 13.2 стосовно зазначення ним у викладеній у пункті 3 прохальної частини позовної заяви вимозі зобов'язального характеру «десятиденного терміну» на повернення орендарем об'єкту оренди.
Стосовно доводів відповідача про те, що складені ДАБК протоколи №28/21 та №28/21-Д від 13.05.21 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи №28/21 та №28/21-Д від 13.05.21 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не відповідають дійсності і є сфальсифікованими, то, на переконання суду, такі обставини не входять у предмет дослідження у даній справі.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судові витрати
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди землі від 01.10.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд Захід» (79000, м.Львів, пл.Міцкевича, 8, ідентифікаційний код 41355748) та Дрогобицькою міською радою Львівської області (82100, Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055972).
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд Захід» (79000, м.Львів, пл.Міцкевича, 8, ідентифікаційний код 41355748) повернути Дрогобицькій міській раді Львівської області (82100, Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055972) земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться у м.Дрогобич на вул.Стрийська, 32 (кадастровий номер 4610600000:01:018:0319) у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому її одержано в оренду.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Захід» (79000, м.Львів, пл.Міцкевича, 8, ідентифікаційний код 41355748) на користь Дрогобицькою міською радою Львівської області (82100, Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055972) 4540,00 грн. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписано 08.10.2021.
Суддя С.Б. Кітаєва