просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
11 жовтня 2021 року м.Харків Справа № 913/327/21
Провадження №33/913/327/21
За позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області, вул.Центральна, буд.20, смт.Красноріченське, Лугнаська область, 92913
до відповідача Приватне підприємство “Рубіжанський залізобетон”, просп.Дружби, буд.14, м.Кремінна, Луганська область, 92900
про розірвання договорів оренди приміщень котелень
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Баштова М.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача (в режимі відеконференції): Постельга І.В., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ №1810 від 25.07.2017, ордер №1049313 від 112.07.2021.
Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного підприємства “Рубіжанський залізобетон” (з урахуванням уточнень від 16.06.2021 вх.№02-24/769 та додаткових пояснень вх. №02-24/866 від 07.07.2021, а.с.71), в якій просить:
- розірвати договір оренди приміщення котельні, яка знаходиться за адресою: с.Баранівка, кв.Гагаріна, буд.22, від 15.10.2020, укладеного між Відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Луганської області та ПП “Рубіжанський залізобетон”;
- розірвати договір оренди приміщення котельні, яка знаходиться за адресою: смт.Красноріченське, вул.Верстобудівників, буд.5а, від 15.10.2020, укладеного між Відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Луганської області та ПП “Рубіжанський залізобетон”.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 15.10.2020 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Луганської області та ПП “Рубіжанський залізобетон” укладені вказані договори оренди приміщень котелень. 22.02.2021 проведено перевірку фінансової діяльності Відділу, в результаті якої було виявлено ряд порушень процедури надання в оренду комунального майна.
Наразі позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем умов договору оренди щодо повного та своєчасного виконання зобов'язань зі сплати орендної плати, зокрема несплату орендної плати, що повинна була сплачуватися за період з 2018 по 2020 роки, а також порушення умов п.3.8 договорів, оскільки витрати за енергоносії сплачувалися з бюджету Красноріченської селищної ради, а не орендарем. Порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо несвоєчасної сплати грошових коштів від користування нерухомим майном, що перебуває у комунальній власності, призводить до того, що до місцевого бюджету не надходять належні кошти, чим порушуються права держави та значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору оренди.
Враховуючи, що таке порушення договорів з боку відповідача є істотним та систематичним, позивач вважає, що наявні всі законні підстави для розірвання договорів оренди в судовому порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.06.2021 залишено позов без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовного матеріалу.
Ухвалою суду від 23.06.2021, після усунення недоліків позовного матеріалу, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.07.2021.
Зокрема, судом було враховано, що на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.
Відповідний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №918/1/18.
В додаткових поясненнях з додатками вх.№02-24/866 від 07.07.2021, позивач підтвердив, зокрема про помилковість зазначення в прохальній частині позову позовної заяви фрази “…та визнати його нікчемним…”, та просив вважати помилкою зазначення цієї фрази.
Щодо вказаної адреси котельні, яка знаходиться за адресою: смт. Красноріченське, вул.Верстатобудівників, 5а, позивач просить вважати правильною зазначену адресу: смт. Красноріченське, вул.Верстатобудівників, буд. 5а, що відповідає наразі даним витягу з Єдиного державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Крім того, позивач зазначає, що право власності на вказаний об'єкт знаходиться в стадії оформлення (т.1, а.с.111-112).
Від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та заява про надання доступу до матеріалів електронної справи з додатками б/н від 13.07.2021; до яких не були додані всі документи, перераховані відповідачем у додатках також докази на підтвердження повноважень представника відповідача, який підписав відзив (т.1 а.с.171-175, 176-179).
За вказаних обставин, суд визначив питання щодо можливості прийняття відзиву з додатками вирішити в наступному судовому засіданні після надходження відзиву з додатками в повному обсязі.
З приводу поданої відповідачем заяви про надання доступу до матеріалів електронної справи, суд роз'яснив останньому про необхідність зареєструватися відповідачу в системі “Електронний суд” як користувачу з метою отримання відповідного доступу.
Ухвалою суду від 14.07.2021 відкладено підготовче засідання на 09.08.2021; запропоновано позивачу надати додаткові пояснення з визначених в ухвалі питань; сторонам у встановлені строки - заяви по суті.
Від відповідача через канцелярію суду 19.07.2021 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 12.07.2021, який був раніше поданий на електронну пошту суду, з додатками в повному обсязі та доказами направлення позивачу. У відзиві відповідач зазначає, що в розділі 3 договору оренди приміщення котельні, яка знаходиться за адресою: смт.Красноріченське, вул.Верстобудівників, буд.5а, від 15.10.2020, в обов'язках орендаря не передбачено його обов'язок сплачувати орендну плату. 15.10.2020 складено акт №2 примання - безоплатної передачі обєктів за адресою: Луганська область, Кремінський район, смт.Красноріченське, кв.Верстатобудівників, 5, який підписаний сторонами договору. У поясненнях отриманих від позивача зазначена інша адреса: смт.Красноріченське, вул.Верстатобудівників, 5а, яка не знайшла свого підтвердження в умовах укладеного договору оренди та акту примання-передачі, додаткові угоди до договору не укладалися(т.1 а.с.184-209).
Відповідач вказує, що при укладенні договорів оренди котелень визначено безоплатність користування приміщеннями котельних (п.1.1, 1.2 договорів), що спростовує доводи позивача про нарахування орендної плати та невиконання істотних умов договорів оренди. Таким чином, позивачем не надано належних доказів наявності покладеного на відповідача як орендаря обов'язку щодо внесення орендної плати за вказаними договорами у відповідному розмірі, а отже не доведено істотності порушення ним умов договорів оренди.
Відповідач вказав, що попередній розрахунок сум судових витрат, які відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом справи становлять витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Поданий відповідачем на електронну адресу та поштою відзив з додатками, суд розглянув та долучив до справи.
Від позивача надійшла відповідь на відзив за вих.№01-33/453 від 30.07.2021 та 09.08.2021 клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача (т.1 а.с.216-224, 225-226).
Оскільки доказів направлення копії поданої відповіді на відзив відповідачу, позивачем не долучено, суд визначив питання щодо можливості прийняття відповіді на відзив з додатками вирішити в наступному судовому засіданні після надання позивачем доказів направлення відповіді на відзив відповідачу. Клопотання позивача про проведення судового засідання без участі його представника задовольнив.
Ухвалою суду від 09.08.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 21.09.2021 (включно); відкладено судове засідання в підготовчому провадженні на 03.09.2021; запропоновано позивачу невідкладно у встановлений строк подати суду докази направлення відповіді на відзив відповідачу; запропоновано відповідачу у строк встановлений ухвалою суду від 23.06.2021 подати заперечення на відповідь на відзив.
Також виправлено описки, що були допущені в ухвалах Господарського суду Луганської області від 07.06.2021, 23.06.2021, 14.07.2021 у справі №913/327/21, в найменуванні позивача. Найменування позивача в ухвалах Господарського суду Луганської області від 07.06.2021, 23.06.2021, 14.07.2021 у справі №913/327/21 слід читати: “Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області”.
Від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання №02-24/1110 від 19.08.2021 про долучення до матеріалів справи доказів відправлення відповідачу копії відповіді на відзив (т.1, а.с.235-236) та клопотання №1119/21 від 25.08.2021 про проведення судового засідання без участі його представника, підписані електронним цифровим підписом.
Позивач у відповіді на відзив за вих.№01-33/453 від 30.07.2021 зазначає, що ним неодноразово проводились переговори з відповідачем, щодо переукладення договорів оренди згідно вимог чинного законодавства, адже враховуючи зміни внесені до Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, забороняється передавати державне/комунальне майно в безоплатне користування або позичку, але згоди у вирішенні даного питання сторони не дійшли (т.1 а.с.216-224, 225-226).
Позивач зазначає, що ним було виявлено порушення та недодержання умов договору, а саме п. 2.2 договорів від 15.10.2020, згідно якого передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеному у звіті про незалежну оцінку в акті оцінки, складеному за методикою оцінки; п. 3.8 договору на підставі якого орендар зобов'язаний здійснювати витрати за енергоносії.
Позивач вважає, що відзив на позовну заяву є необґрунтованим, оскільки умови договору порушені саме відповідачем, а тому наявні підстави для його розірвання. Відмова відповідача у добровільному порядку розірвати договори перешкоджає позивачу використовувати своє майно за цільовим призначенням, строк договорів про надання послуг з теплопостачання закінчився.
Суд розглянув клопотання позивача, задовольнив його, долучив до матеріалів справи відповідь на відзив №01-33/453 від 30.07.2021, про що постановив протокольну ухвалу від 03.09.2021.
Ухвалою суду від 03.09.2021 закрито підготовче провадження; призначено справу до розгляду по суті на 23.09.2021.
Через канцелярію суду 17.09.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення від 12.09.2021, заява про надання доступу до матеріалів електронної справи від 12.09.2021, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 12.09.2021, які судом розглянуті, долучені до матеріалів справи.
В судове засідання 23.09.2021 прибули представники обох сторін (представник відповідача приймав участь в режимі відеоконференцзв'язку); суд розпочав розгляд спору по суті, встановив обставини справи.
Протокольною ухвалою суду від 23.09.2021 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 11.10.2021; представника позивача повідомлено про наступну дату судового засідання під розписку, вирішено повідомити відповідача ухвалою-повідомленням.
В судове засідання 11.10.2021 прибув лише представник відповідача, який приймав участь в режимі відео конференції. Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, однак був належний чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання під розписку в минулому судовому засіданні від 23.09.2021 згідно положень ст.216 ГПК України.
Від позивача 28.09.2021 через канцелярію суду надійшли додаткові письмові пояснення за вих. №01-33/569 від 27.09.2021 з доданими додатковими документами.
Суд зауважує про те, що під час розгляду справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим кодексом (частина перша статті 161 ГПК України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п'ята цієї статті).
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 118 ГПК України).
Як вбачається, зазначені додаткові пояснення з долученими додатковими документами подані позивачем у другому судовому засіданні з розгляду справи по суті, тобто з пропуском строків, встановлених судом в ухвалах щодо подання заяв по суті та відповідних доказів, взагалі без належного обгрунтування поважності обставин неможливості подання вказаних документів своєчасно, під час проведення підготовчого провадження у справі.
У відповідності до положень ст.207 ГПК України вказане клопотання в минулому судовому засіданні, коли суд розпочав розгляд справи по суті, позивачем також заявлено не було; позивач не просив дозволу подати додаткові пояснення та докази, які він надіслав до суду поштою 28.09.2021, а суд за межами встановленого строку для подання таких письмових пояснень з долученими доказами не визнавав їх подання необхідним; обгрунтовані підстави для поновлення пропущеного процесуального строку згідно ст.119 ГПК України відсутні. Тому ці додаткові пояснення з додатками суд залишив без розгляду, про що постановив протокольну ухвалу від 11.10.2021.
Зазначене зокрема відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №903/1030/19 від 31.08.2021.
В судовому засіданні суд завершив встановлювати фактичні обставини справи, досліджувати їх наявними доказами.
В судовому засіданні 11.10.2021 за результатами розгляду справи проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області від 18.11.2018 №32/7 «Про надання в оренду без проведення конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади вирішено надати ПП “Рубіжанський залізобетон” в оренду для надання послуг у теплопостачанні для КЗ «Бараниківський ЗЗСО-І-ІІІ ступенів», КЗ «ЗДО (Ясла-Садок) «Сонечко», приміщення котельні, розташоване за адресою: Луганська область, Кремінський район, с.Баранівка, кв.Гарагіна, 13, на пільгових умовах, а саме з орендною платою 0,00 гривня в рік, строком на 2 роки 11 місяців. Красноріченській селищній раді в особі селищного голови в місячний термін укласти договір оренди. (т.1 а.с.127).
Рішенням Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області від 19.11.2018 №19/7 «Про надання в оренду приміщення котельні Красноріченської ЗОШ І-ІІІ ст.» вирішено надати в оренду приміщення котельні Красноріченської ЗОШ І-ІІІ ст. 281,3 кв.м., яке розташоване за адресою смт. Красноріченське, кв.Верстатобудівників, 5 ПП “Рубіжанський залізобетон” для переобладнання під альтернативні види палива. Орендну плату за нежитлове приміщення розрахувати після проведення незалежної експертної оцінки, ставку орендної плати примінити 15% вартості орендованого майна, визначеної шляхом незалежної експертної оцінки з урахуванням індексу інфляції. За несвоєчасну сплату орендної плати сплачується пеня в розмірі 0,5 від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. У місячний термін укласти договір оренди нежитлового приміщення з Красноріченською селищною радою (т.1 а.с.72).
Згідно акту приймання-передачі №2 ___2018 року передані у комунальну власність Красноріченської селищної ради Красноріченської ОТГ об'єктів за адресою смт.Красноріченське, вул. Верстатобудівельників та належать територіальним громадам Кремінського району (т.1, а.с.158-159).
Рішенням Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області від 24.12.2019 №33/12 «Про передачу кадрів, основних засобів та матеріальних цінностей закладів освіти, культури, молоді та спорту Красноріченської селищної ради до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Красноріченської селищної ради» вирішено провести 01.01.2020 передачу кадрів, основних засобів та матеральних цінностей закладів освіти, культури, молоді та спорту Красноріченської селищної ради (п.2 рішення). Також відповідно до п.5 рішення вирішено підпорядкувати з 01.01.2020 заклади освіти, культури, молоді та спорту Красноріченської селищної ради Відділу освіти, культури, молоді та спорту Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області (т.1 а.с.128).
Також в подальшому, позивачем було долучено копію рішення Красноріченської селищної ради Кремінського району №40/2 від 12.10.2020 «Про передачу в оренду без проведення конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади», яким було вирішено надати відповідачу в оренду для надання послуг у теплопостачанні приміщення котельні за адресою - Кремінський район, с.Баранівка, кв.Гарагіна, 22, на пільгових умовах, а саме з орендною платою 0,00 гривня в рік, строком на 2 роки 11 місяців (т.1, а.с.223).
15.10.2020, тобто через 2 роки, між Відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області (орендодавець/позивач) та Приватним підприємством “Рубіжанський залізобетон” (орендар/відповідач) укладено договір оренди приміщення котельні, (індивідуально визначене майно, що належить відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Крісноріченської селищної ради), Красноріченський ліцей, згідно предмету якого (п.1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове безоплатне користування окреме індивідуально визначене майно (нерухоме або інше), що належить Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради, приміщення котельні Комунального закладу «Красноріченський ліцей» Красноріченської селищної ради Луганської області, за адресою: смт.Красноріченське, кв.Верстатобудівників, 5, площею 281,3 кв.м, розміщене за адресою: Луганська область, Кремінський район, смт. Красноріченське, кв.Верстатобудівників, 5.
Вартість якої на ________ року складає ___________грн. Акт оцінки складається у випадках, визначених Методикою розрахунку орендної і пропорції її розподілу за майно спільної власності територіальних громад сіл, селища та міста Кремінського району (далі-методика оцінки), а саме тоді, коли для розрахунку орендної плати не вимагається незалежна оцінка об'єкта (т.1 а.с.9-12).
Відповідно до п.1.2 договору майно передається в оренду для переобладнання під альтернативні види палива.
Сторони погодили в п.2.1. договору, що орендар вступає у строкове безкоштовне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта примання-передачі майна.
Відповідно до п.2.3 договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку/в акті оцінки, складеному за Методикою оцінки.
В пунктах 3.1.-3.9 договору сторони визначили обов'язки орендаря, серед яких:
- забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки;
- забезпечити орендодавцю доступ на об'єкт оренди з метою перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеному цим договором;
- у разі виникнення загрози або настання надзвичайних ситуацій, пов'язаних з природною стихією: ураган, землетрус, великий снігопад, ожеледиця, тощо, надавати своїх працівників для їх попередження та ліквідації насілідків;
- своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний та інший види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень;
- у разі припинення або розірвання договору повеннути орендодавцеві або підприємству/товариству, указанному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря;
- здійснювати витрати за енергоносії;
- нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством.
В п.п.3.1, 3.3. договору сторони погодили, що орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору. Забезпечувати забезпечення орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 15.10.2020 до 15.09.2023 включно (п.8.1 договору).
Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду (п.8.6 договору).
Як вбачається з долученої відповідачем копії акту приймання-передачі (безоплатної передачі) №2 від 15.10.2020 після укладення договору оренди приміщення котельні від 15.10.2020, позивач у складі створеної комісії обстежив та передав відповідачу будівлю котельні, що розміщується за адресою: Кремінський район, смт. Красноріченське, кв.Верстатобудівників, 5 (т.1, а.с.194-195).
Також 15.10.2020 між Відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області (орендодавець/позивач) та Приватним Підприємством “Рубіжанський залізобетон” (орендар/відповідач) укладено договір оренди приміщення котельні, (індивідуально визначене майно, що належить відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Крісноріченської селищної ради), Красноріченський ліцей, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове безоплатне користування окреме індивідуально визначене майно (нерухоме або інше), що належить Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради, приміщення котельні Комунального закладу «Красноріченський ліцей» Красноріченської селищної ради Луганської області, за адресою: с.Бараниківка, кв.Гагаріна, 13, площею 1342 кв.м, розміщене за адресою: Луганська область, Кремінський район, с.Баранівка, кв.Гагаріна, буд.22.
Вартість якої на _______ року складає _______грн. Акт оцінки складається у випадках, визначених Методикою розрахунку орендної і пропорції її розподілу за майно спільної власності територіальних громад сіл, селища та міста Кремінського району (далі-методика оцінки), а саме тоді, коли для розрахунку орендної плати не вимагається незалежна оцінка об'єкта (т.1 а.с.13-16).
Сторони погодили в п.2.1. договору, що орендар вступає у строкове безкоштовне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта примання-передачі майна.
Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 15.10.2020 до 15.09.2023 включно (п.8.1 договору).
Суд зауважує про те, що редакція зазначених вище умов п.п.2.3., 3.1.-3.9., 6.2. договору оренди від 15.10.2020 (котельні за адресою смт. Красноріченське, кв.Верстатобудівників, 5) є повністю тотожними змісту умов п.п.2.3., 3.1.-3.9., 6.2. цього договору оренди від 15.10.2020 (відносно котельні за адресою смт. Красноріченське,кв.Гагаріна, буд.22.
Як вбачається з долученої відповідачем копії акту приймання-передачі (безоплатної передачі) №1 від 15.10.2020 після укладення договору оренди приміщення котельні від 15.10.2020, позивач у складі створеної комісії обстежив та передав відповідачу будівлю котельні, що розміщується за адресою: Кремінський район, смт. Красноріченське, кв.Гагаріна, буд.22 (т.1, а.с.198-199).
Матеріали справи свідчать про те, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації-керівника обласної військово-цивільної адміністрації про анулювання та видачу ліцензії на провадження діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії від 13.02.2019 №97 зобов'язано видати Приватному Підприємству “Рубіжанський залізобетон” ліцензії на право провадження господарської діяльності (т.1 а.с.208).
06.10.2020 між Приватним підприємством “Рубіжанський залізобетон” (теплопостачальна організація) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області (споживач) укладено договори закупівлі теплової енергії за державні кошти №69 та №70, за умовами яких теплопостачальна організація зобов'язується передати (поставити) споживачеві теплову енергію для опалення його приміщень, а споживач зобов'язується прийняти теплову енергію, сплатити за поставлену теплову енергію в повному обсязі на підставі розрахунків наданих теплопостачальною організацією. Найменування теплової енергії за Національним класифікатором продукції та послуг ДК 021:2015: код 09320000-8 пара, гаряча пара та пов'язана продукція (п.1.1, 1.2 договорів) (т.1, а.с.76-89).
Місце поставки - Красноріченський ліцей, Бараниківська гімназія, КЗ «ЗДО (Ясла-садок) «Сонечко» (п.3.2. договорів).
Згідно умов пунктів 10.2 договорів, строк їх дії погоджено сторонами до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного проведення.
В подальшому, 01.02.2021 сторонами також було укладено договір закупівлі теплової енергії №3, згідно предмету якого відповідач як теплопостачальна організація зобов'язувалася поставити позивачу як споживачу теплову енергію для опалення його приміщень, а споживач зобов'язується прийняти теплову енергію, сплатити за поставлену теплову енергію в повному обсязі на підставі розрахунків наданих теплопостачальною організацією (п.1.1 договору) (т.1, а.с.202-204).
Місце поставки - Бараниківська гімназія КЗ «ЗДО (Ясла-садок) «Сонечко», Красноріченський ліцей (п.3.2 договору).
Згідно п.11.2. договору договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 30.04.2021, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Позивач зазначає, що 22.02.2021 проведено перевірку фінансової діяльності Відділу, в результаті якої було виявлено ряд порушень процедури надання в оренду комунального майна.
Наразі позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем умов договору оренди щодо повного та своєчасного виконання зобов'язань зі сплати орендної плати, зокрема несплату орендної плати, що повинна була сплачуватися за період з 2018 по 2020 роки, а також порушення умов п.3.8 договорів, оскільки витрати за енергоносії сплачувалися з бюджету Красноріченської селищної ради, а не орендарем. Порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо несвоєчасної сплати грошових коштів від користування нерухомим майном, що перебуває у комунальній власності, призводить до того, що до місцевого бюджету не надходять належні кошти, чим порушуються права держави та значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору оренди.
Враховуючи, що таке порушення договорів з боку відповідача є істотним та систематичним, позивач вважає, що наявні всі законні підстави для розірвання договорів оренди в судовому порядку.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем з посиланням на ст.ст.8, 18-19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», ст.ст.651, 782-783 ЦК України.
Відповідач заперечив вказані обставини з мотивів, викладених у відзиві.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.
Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором найму (оренди) комунального майна.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 765 ЦК України унормовано, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Положеннями ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України).
Зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов'язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Як вже зазначалося вище, спірні приміщення котелень належать до комунального майна, Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області.
Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на час укладення спірних договорів) визначена етапність передачі в оренду державного та комунального майна, що передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об'єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об'єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об'єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об'єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи аукціон на право оренди вказаних приміщень не проводився.
Положеннями ст.8 Закону встановлено, що вартість об'єкта оренди встановлюється на рівні його ринкової (оціночної) вартості, за умови наявності однієї з таких підстав: об'єкт оренди пропонується для передачі в оренду без проведення аукціону.
Ринкова (оціночна) вартість об'єкта оренди визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до вимог ст.9 Закону, стартова орендна плата за об'єкт оренди визначається згідно з Порядком передачі майна в оренду.
Частиною 2 ст.9 Закону (в редакції чинній на час укладення спірних договорів) встановлено заборону щодо передачі державного або комунального майна в безоплатне користування або позичку.
Строк договору оренди не може становити менше п'яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду (ч.3 ст.9 Закону).
Договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: представницькими органами місцевого самоврядування - щодо майна комунальної власності (ст.16 Закону).
Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.
Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно (ст.17 Закону).
Частиною 2 ст.24 вказаного Закону передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законо або договором.
У відповідності до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
В п.6.2. укладених договорів сторони закріпили право орендодавця виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання: у разі погіршення стану орендованого майна; внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.
Наразі позивач, обґрунтовуючи підстави заявлених позовних вимог посилається на ст.651 ЦК України, необхідність розірвання вказаних договорів через істотне порушення його умов відповідачем як орендарем, наявності заборгованості з орендної плати, не внесення її протягом 2018 - 2020 років та порушення умов п.3.8 договорів - не внесення плати за енергоносії.
Оцінюючи вказані доводи, судом враховується наступне.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеної вигоди; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Відповідно до статті 16 ЦК України розірвання порушеного договору є способом захисту цивільних прав, оскільки розірвання кредитором порушеного договору спрямоване на припинення правовідношення у такому договорі. Такий спосіб захисту (1) застосовується у відповідь на порушення боржником договору (2) застосовується з ініціативи кредитора (3) спрямований на захист прав кредитора та (4) позбавляє боржника певних суб'єктивних прав. У такому разі боржник позбавляється права вимагати виконання договору кредитором, оскільки розірвання договору тягне для боржника, який допустив порушення, цілком конкретний негативний наслідок - він позбавляється суб'єктивних прав, наданих йому договором.
Відповідно до статті 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права від порушень і протиправних посягань. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства. Водночас частина друга статті 13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.
Контрагент може порушити як основне зобов'язання, заради якого укладався договір, так і будь-який інший договірний обов'язок. Якщо має місце порушення будь-якого договірного обов'язку, у кредитора теоретично виникає право
на розірвання договору, але і таке порушення має бути істотним для наділення кредитора правом на судове розірвання порушеного договору.
Оскільки частина друга статті 651 ЦК України вказує на те, що договір може бути розірвано і в деяких випадках, передбачених законом або договором, то і в цьому випадку має застосовуватись критерій істотності порушення договірних умов, оскільки зворотнє може призвести до того, що кредитор, який має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке положення є неприпустимим, оскільки може підірвати стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності тяжкості порушення і відповідальності.
Незастосування критерію істотності позбавляє порушника можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує кредитора відмовлятися від договору (розривати) під прикриттям найменшого порушення.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.
Зазначене, зокрема відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду у справі №199/3846/19 від 09.12.2020, у постанові Верховного Суду України у справі №3-143гс14 від 14.10.2014.
Дослідивши обставини справи, суд не може погодитися з доводами позивача щодо істотнього порушення відповідачем як орендарем умов укладених договорів із зазначених позивачем підстав, з огляду на наступне.
Наразі позивач, посилаючись на неналежність виконання відповідачем зобов'язань за вказаними договорами оренди протягом 2018 - 2020 років (не сплату орендних платежів, а також відшкодування енергоносіїв) наявність розміру заборгованості з орендної плати за вказаними платежами взагалі не зазначив та не обґрунтував під час розгляду спору розміру такої заборгованості.
Натомість, як вбачається зі змісту укладених договорів, вони були укладені сторонами лише 15.10.2020 року.
Крім того, дослідивши їх зміст, а також актів приймання-передачі об'єктів, рішень Красноріченської селищної ради, суд погоджується з доводами відповідача про те, що сторонами було погоджено передачу вказаних об'єктів нерухомого майна у строкове безкоштовне користування.
Наразі позивачем до позову та під час підготовчого провадження не було надано суду Звітів про незалежну оцінку орендованого майна - приміщень котелень. Представник позивача в судовому засіданні під час розгляду справи по суті зазначила про проведення оцінки.
Разом з цим, суд зауважує про те, що в редакції укладених між сторонами договорів взагалі відсутні положення щодо порядку та строків про проведення розрахунків між сторонами, зокрема щодо внесення орендарем орендної плати.
Не погоджено та не встановлено розміру такої орендної плати, умови її внесення чи щомісячної індексації, не передбачені штрафні санкції за прострочення внесення орендної плати, що спростовує доводи позивача про неналежне виконання орендарем умов вказаних договорів щодо внесення орендних платежів.
Твердження позивача щодо неналежного виконання відповідачем умов п.3.8. договору також не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору.
Як вже зазначалося, позивач, посилаючись на відповідне порушення та наявність заборгованості взагалі не визначив її розміру та належним чином не обґрунтував.
З матеріалів справи вбачається, що позивач посилається на не внесення відповідачем платежів за енергоносії, тобто не здійснення їх відшкодування.
Разом з цим, суд зауважує про те, що позивачем взагалі не визначено конкретно види таких енергоносії, які за його твердженням підлягали внесенню відповідачем.
В самих договорах такі умови також відсутні, як і порядок їх визначення/обліку/обрахунку та строки і порядок внесення таких платежів.
Додаткові угоди або інші договори, укладені між сторонами, щодо покладення на відповідача вказаних обов'язків під час розгляду спору суду також не надані.
Натомість суд зауважу позивачу про те, що погоджена сторонами редакція п.3.8. укладених договорів взагалі спростовує доводи позивача про покладення на відповідача обов'язку щодо здійснення відшкодування витрат на енергоносії, пов'язані із утриманням орендованого майна.
Адже, за умовами вказазаного п.3.8. договорів «орендар зобов'язується здійснювати витрати за енергоносії» (а не відшкодовувати/нести витрати), тобто сторонами дослівно погоджена можливість здійснювати/створювати орендарем таких витрат, питання відшкодування яких залишено не вирішеним.
Зазначене, зокрема підтверджується й поясненнями самого позивача про те, що внесення плати за енергоносії протягом 2018-2020 років здійснювалося самим розпорядником майна за рахунок бюджету Красноріченської селищної ради.
Суд зауважує про те, що під час укладення вказаних договорів оренди приміщень котелень, що належать до комунального майна, як вбачається зі змісту укладених договорів, сторонами не були враховані вказані вище вимоги спеціального Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на час їх укладення), зокрема ст.9, якою встановлено заборону щодо передачі комунального майна в безоплатне користування або позичку.
Разом з цим, у відповідності до положень ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Наразі під час розгляду цього спору сторонами не заявлялися вимоги про визнання недійсними укладених договорів з підстав невідповідності їх вимогам Закону.
Суд визнає необґрунтованими доводи позивача про те, що він неодноразово звертався до відповідача, після виявлених порушень щодо укладених договорів, з вимогами про дострокове розірвання цих договорів, або внесення відповідних змін та укладення їх в новій редакції з метою приведення у відповідність до вимог Закону; а відповідач відмовляв у вчиненні відповідних дій.
На підтвердження вказаних обставин позивачем належних доказів взагалі не долучено.
Суд критично оцінює долучений в оригіналі лист за вих.№02-24/767 від 06.04.2021 (т.1, а.с.90), адже доказів його направлення/вручення нарочно відповідачу не надано. Крім того, з його змісту вбачається, що голова Красноріченської селищної ради просив відповідача зробити перерахунок оплати за надані послуги теплопостачання також просив достроково розірвати договір оренди приміщень котелень, не вказуючи який саме договір, достроково.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 та 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Наразі позивачем не доведено, що відповідач істотньо порушує зобов'язання та не виконує умови договорів, на які посилається позивач у позовній заяві.
Оскільки позивач не довів обставин, що дають підстави для розірвання вказаних договорів з наведених позивачем підстав відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, у задоволенні позову слід відмовити за необгрунтованістю.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Оскільки в задоволенні позову судом відмовлено, сплачений судовий збір за подання позову в сумі 4 540 грн 00 коп. у відповідності до положень ст.129 ГПК України відноситься на позивача.
Наразі відповідач просить стягнути з позивача понесені судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) під час розгляду справи, зазначивши попередній розрахунок судових витрат, за яким витрати на правничу допомогу адвоката складають 20 000 грн 00 коп.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача адвокат Постельга І., подав до суду заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 12.09.2021 (т.2, а.с. 14-25) наступні документи:
- належним чином посвідчену копію договору про надання правової допомоги від 07.07.2021 (т.2 а.с.17);
- належним чином посвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №1810 виданого на Пастельга І.В. (т.2 а.с.18);
- належним чином посвідчену копію протоколу наради з клієнтом від 12.07.2021 (т.2 а.с.19);
- належним чином посвідчену копію акту здачі-примання виконаних робіт (надання послуг) за договором про надання правової допомоги від 07.07.2021 від 10.09.2021 (т2. а.с.20);
- посвідчену належним чином копію рахунку на оплату №002 від 19.07.2021 (т.2 а.с.21);
- посвідчені належним чином копії платіжних доручень №1590 від 23.07.2021 на суму 10000 грн 00 коп., №1589 від 23.07.20201 на суму 150 грн 00 коп., №1587 від 23.07.2021 на суму 2200 грн 00 коп., №1588 від 23.07.20201 на суму 1800 грн 00 коп. (т.2 а.с.22-25).
Як вбачається у поданій заяві відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правову допомогу саме в розмірі 14 150 грн.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно із ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи, 07.07.2021 між Приватним підприємством “Рубіжанський залізобетон” (клієнт) та Пастельга І.В. (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого адвокат надає клієнту правову допомогу з ведення господарських справ, а також у правоохоронних та контролюючих органах України, згідно завдання клієнта (т.2 а.с.17).
В п.2 договору сторони погодили, що адвокат зобов'язаний: використовувати всі передбачені законодавством способи захисту прав і законних інтересів клієнта; зберігати адвокатську таємницю; представляти і захищати права і інтереси клієнта, проінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи при виконанні доручення.
Відповідно до п.6 договору вартість послуг на правову допомогу обраховується у розмірі 20 000 грн. без урахування податків та зборів. Клієнт зобов'язаний сплатити до 20.07.2021 передплату послуг на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок Приватбанку 4149499127855003 на ім'я Пастельги І.В. Клієнт зобов'язаний перерахувати остаточну суму рахунку за даним договором упродовж 5 днів після складення акту виконаних робіт. У випадку ухвалення рішення на користь клієнта (відмови позивачу до ПП “Рубіжанський залізобетон” у позовних вимогах) клієнт додатково сплачує адвокату винагороду у розмірі 1% від суми заявлених позовних вимог. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п.7 договору договір набуває чинності з дати підписання і діє до 30.12.2022.
Згідно підписаних відповідачем і адвокатом протоколом наради з клієнтом від 12.07.2021 та акту здачі-приймання виконаних робіт від 10.09.2021 Постельгою І.В. (адвокатом) надано відповідачу наступні послуги у справі №913/327/21:
- проведення 12.07.2021 наради з клієнтом, де погоджено тактику інтересів клієнта як відповідача - 2000 грн.;
- вивчення практики ВС з питань правомірності договірних відносин, практики Європейського Союзу - 2 год. * 500 грн. (за 1 год) = 1000 грн.;
- вивчення договорів оренди, актів прийомки-передачі, рішень, бухгалтерської документації ПП “Рубіжанський залізобетон” 1 год.*500 грн.= 500 грн.;
- підготовка відзиву на позовну заяву - 3 000 грн.;
- представлення інтересів клієнта в судовому засіданні 1 засідання - 1 000 грн.;
- складання заяви про відшкодування витрат на правову допомогу - 1 000 грн.;
- підготовка пояснень - 1 000 грн.;
- підготовка інших заяв, клопотань - 500 грн.;
Загальна вартість наданої правової допомоги складає 10 000 грн 00 коп., податки та збори - 4 150 грн (а.с.20,т.2).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат на надання правничої допомоги, які заявлені відповідачем до відшкодування, суд враховує наступне.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
З урахуванням наведеного не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наразі позивач не скористався своїм процесуальним правом та не заявляв клопотання про зменшення розміру судових витрат та не доводив їх неспівмірність.
Як вже зазначалося вище, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Наразі матеріали справи свідчать про те, що на стадії підготовчого провадження та розгляду справи по суті представництво інтересів відповідача здійснювалося адвокатом Постельгою І.В., який приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконферензв'язку; складав та подавав відзив на позовну заяву; заяву про відшкодування витрат на правову допомогу; провів нарадуз клієнтом для визначення тактики захисту інтересів відповідача та надання йому консультацій, що підтверджується складеним протоколом наради з клієнтом від 12.07.2021.
Зазначені адвокатом в акті види робіт підтверджуються матеріалами справи разом із зазначеними видами робіт щодо проведення наради з клієнтом щодо надання консультацій та визначення тактики, а також відведеного часу (2-х год - з тарифікацією у сукупності 1500 грн) на ознайомлення з документами відповідача та вивчення судової практики, що вочевидь є необхідним та об'єктивно обгрунтованими.
Як вбачається, адвокатом в акті також було враховано підготовку пояснень - 1 000 грн та підготовку інших заяв, клопотань - 500 грн.
Разом з цим, з поданих відповідачем у справі пояснень від 12.09.2021 (т.2, а.с.1-2) вбачається, що вони за своїм змістом повністю відповідають раніше поданому відповідачем відзиву, що не відповідає критерію реальності та необхідності.
Також інші юридично значущі клопотання, заяви, в матеріалах справи від імені відповідача відсутні. Наявні в матеріалах справи клопотання про прийняття участі представника відповідача в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку не є наразі такими заявами чи клопотаннями, а тому підстави для віднесення цих витрат на позивача відсутні.
За вказаних обставин суд не вбачає обгрунтованих підстав для покладення вказаних витрат, понесених відповідачем в загальному розмірі 1 500 грн, на позивача.
Судом перевірені наявні докази на підтвердження інших видів робіт, визначених в акті, які визнаються судом реальними та обґрунтованими відповідними доказами.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої відповідачем до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд дійшов висновку що об'єктивно доведеними є витрати на суму 12 027 грн 50 коп. з урахуванням податків та зборів. У відшкодуванні іншої частини витрат (підготовка пояснень - 1000 грн, підготовка інших заяв, клопотань - 500 грн) слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст.ст.126, 129, 232 - 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області до Приватного підприємства “Рубіжанський залізобетон” про розірвання договорів оренди приміщень котелень відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 4 540 грн 00 коп. віднести на позивача.
3. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області, (вул.Центральна, буд.20, смт.Красноріченське, Лугнаська область, 92913, ідентифікаційний код 42705721) на користь Приватного підприємства “Рубіжанський залізобетон” (вул.Заводська, 18-г, м.Рубіжне, Луганська область, ідентифікаційний код 33075518) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 027 грн 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення підписано 11.10.2021.
Суддя О.В. Драгнєвіч