Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
04 жовтня 2021 рокуСправа № 912/1771/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засіданні Пастухової А.Ю. розглянув в судовому засіданні справу №912/1771/21
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш", вул. Нагорна, 106, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000
до відповідача Олександрійської міської ради Кіровоградської області, пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000
про зобов'язання перерахувати кошти
Представники сторін:
від позивача - Логвінов Б.І., довіреність № 15 від 02.08.21;
від відповідача - участі не брали;
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш" (далі - ВАТ "Завод Агромаш", позивач) до Олександрійської міської ради Кіровоградської області (далі - Олександрійська міськрада, відповідач) про зобов'язання перерахувати на р/р незаконно отримані кошти від розпорядження майном - загалом 197600,34 грн за час затримки розрахунку, з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач за період з 21.12.2011 по 15.05.2015 використовував ЦМК позивача на власний розсуд, тому на підставі ст.ст.386, 390 ЦК України, позивачу мають бути перераховані кошти.
Ухвалою від 15.06.2021 вказану позовну заяву господарським судом залишено без руху та зобов'язано в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.
30.06.2021 на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з відповідними доказами.
Ухвалою від 05.07.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.08.2021 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
14.07.2021 на адресу суду від Олександрійської міської ради надійшло клопотання від 12.07.2021 №203/23-16, за змістом якого відповідач просить суд залишити позовну заяву без руху, зобов'язати позивача направити міській раді додатки до позовної заяви та продовжити останній строк подачі відзиву на позов. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що йому не направлено додатки до позовної заяви, на відправленому позивачем диску вони також відсутні, що позбавляє міську раду можливості належним чином захищати свої інтереси.
23.07.2021 від Олександрійської міської ради до суду надійшла заява від 22.07.2021 №215/23-16 про застосування строків позовної давності, де зазначено, що договори оренди нежитлового приміщення, в т.ч. за якими позивач просить стягнути кошти, були предметом розгляду в судах цивільної та господарської юрисдикції, а саме: №2-а-7092/11, №398/1597/13-а, №912/1612/15. Отже, позивачу, за твердженням відповідача, було відомо про існування договорів оренди.
Ухвалою від 03.08.2021 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху; продовжено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву до 10.08.2021; оголошено перерву в підготовчому засіданні на 26.08.2021 об 11:00 год.
11.08.2021 від відповідача надійшов до суду відзив №240/23-16 від 10.08.2021 з запереченнями проти позову.
Від позивача 11.08.2021 надійшла до суду позовна заява з урахуванням заяви представника Олександрійської міської ради Кіровоградської області З. Шихахмедова в судовому засіданні 03.08.2021.
Також, 18.08.2021 позивачем подано суду відповідь на відзив - заяву про застосування строків позовної давності, де, зокрема, зазначено, що станом на 18.08.2021 позивач відзив на позов не отримав, тому розглядає заяву позивача про застосування строків позовної давності як відзив на позов та вказує, що вона не підлягає задоволенню з наведенням позивачем доводів.
Ухвалою від 26.08.2021 суд повернув ВАТ "Завод Агромаш" позовну заяву від 10.08.2021, як заяву про зменшення позовних вимог, разом з доданими до неї матеріалами, продовжив строк підготовчого провадження у справі №912/1771/21 на тридцять днів, оголосив перерву в підготовчому засіданні на 08.09.2021 о 12:30 год.
08.09.2021 позивачем подано суду заяву від 07.09.2021 про зменшення позовних вимог з доказами її направлення відповідачу, за змістом якої позивач викладає позовні вимоги наступного змісту: зобов'язати відповідача перерахувати на р/р незаконно отримані кошти від розпорядження майном - загалом 190364,90 грн за час затримки розрахунку, з покладенням на відповідача судового збору.
Ухвалою від 08.09.2021 судом прийнято до розгляду заяву Відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш" про зменшення позовних вимог від 07.09.2021 та постановлено подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням ціни позову 190 364,90 грн, закрито підготовче провадження у справі №912/1771/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.10.2021 о 12:00 год.
В судовому засіданні 04.10.2021 представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
04.10.2021 засобами електронного зв'язку (з КЕП) до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі повноважного представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/1771/21 в судовому засіданні 04.10.2021 за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 04.10.2021 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
19.09.2012 Господарським судом Кіровоградської області у справі №5013/353/12 ухвалено рішення про скасування рішення сесії Олександрійської міської ради №399 від 25.11.2011 "Про прийняття до комунальної власності цілісного майнового комплексу відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш".
Рішення суду набрало законної сили 10.06.2014.
17.10.2014 Господарським судом Кіровоградської області у справі №5013/233/12 ухвалено рішення про визнання за відкритим акціонерним товариством "Завод "Агромаш" право власності на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106 та витребування з незаконного володіння з комунальної власності Олександрійської міської ради Кіровоградської області на користь відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш" цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106.
Рішення суду набрало законної сили 05.02.2015.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач зазначає, що в період з 21.12.2011 по 15.05.2015 Олександрійська міська рада використовувала ЦМК ВАТ "Завод Агромаш" на власний розсуд, у т.ч. здаючи його окремі частки в оренду.
У судовій справі № 398/3765/17 позивачу стало відомо після ознайомлення з довідкою № 452/06 від 13.04.2021 про те, що від передачі в оренду вказаного майна Олександрійська міська рада отримала 68390,56 грн.
З підстав викладеного, позивач зазначає про порушення його права на розпорядження майном та отримання доходу, тому звернувся до суду з даним позовом про стягнення, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 07.09.2021, коштів отриманих від використання майна в розмірі 61 155,12 грн та втрат від інфляції за період з жовтня 2012 року по квітень 2021 року в розмірі 129 209,78 грн.
Крім того, позивачем подано суду заяву про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом з підстав, що про порушення свого права останній дізнався 19.04.2021 - з дня ознайомлення з довідкою про розмір коштів отриманих Олександрійською міськрадою від передачі ЦМК в оренду протягом 2012-2015 років.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.
У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій, волевиявлення осіб, спрямоване на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).
Згідно ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Згідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Положеннями ч. 1 ст.762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Стаття 1213 ЦК України закріплює, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За змістом статті 1214 ЦК України особа, яка безпідставно набула майно або зберегла його у себе, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна. Під доходом у даному випадку розуміються гроші або матеріальні цінності, одержувані особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької тощо). При цьому слід враховувати реально отримані або можливі доходи, починаючи з моменту, коли боржник довідався або міг довідатися, що володіє майном без достатньої правової підстави.
Верховний Суд України в постанові від 24.09.2014 по справі № 6-122цс14 висловив позицію щодо застосування норми ст. 1212 ЦК України, зокрема зазначив, що вказана правова норма застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Відповідно до норм ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов:
1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Узагальнюючи викладе, можна дійти висновку про те, що кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.
Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15.
Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечено, що згідно укладених Олександрійською міськрадою договорів оренди ЦМК ВАТ "Завод Агромаш" №48 від 29.08.2013, №63 від 29.11.2013, №38 від 27.06.2013, №40 від 27.06.2013, №47 від 29.08.2013, №46 від 29.08.2013, №5 від 09.02.2012, №10 від 06.03.2012, №10 від 28.02.2013, від передачі в оренду нежитлових приміщень отримано кошти в сумі 68340,56 грн.
Отже, з огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що ВАТ "Завод Агромаш" обґрунтовано заявлено позовні вимоги у даній справі про стягнення з Олександрійської міськради коштів отриманих від використання майна в розмірі 61 155,12 грн.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідач у заяві від 22.07.2021 просить суд застосувати до вимог позивача наслідки спливу позовної давності.
Відповідно до приписів ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом, згідно із ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але згідно положень частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
З матеріалів справи вбачається, що у судових справах цивільного та господарського судочинства неодноразово предметом спору було визнання недійсними договорів оренди нежитлового приміщення укладених Олександрійською міськрадою щодо ЦМК ВАТ "Завод Агромаш".
Так, у справі №2-а-7092/11 про скасування рішень виконкому Олександрійської міськради та визнання нечинними договорів оренди нерухомого майна, Олександрійський міськрайонний суд ухвалою від 26.11.2014 залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ завод "Агромаш". З описової частини постанови суду від 04.12.2014 у даній справі вбачається, що "Представник ВАТ завод "Агромаш" в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення вимог."
У справі №912/1612/15 про визнання недійсним договору оренди №40 від 27.06.2013, Дніпропетровським апеляційним господарським судом ухвалою від 17.08.2015 залучено до участі у справі відкрите акціонерне товариство завод "Агромаш" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Отже, суд приходить до висновку, що ВАТ "Завод Агромаш" з 04.12.2014 достаменно обізнаний про укладання Олександрійською міськрадою договорів оренди ЦМК.
Позивачем не доведено суду, що він не знав і не міг знати про порушення його прав.
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України (в редакції станом на 04.12.2014), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, тому право на захист ВАТ "Завод Агромаш" та стягнення з Олександрійської міськради отриманих за договорами найму грошових коштів мав з 04.12.2014.
Позивач мав право звернутись до Олексадрійської міськради з запитом щодо розміру отриманих коштів за договорами найму, проте таких доказів суду не подано. Обставини, за яких позивачу стало відомо розмір коштів отриманих відповідачем за надання в оренду ЦМК не можуть бути визнані поважними для поновлення строку позовної давності.
Виходячи зі змісту ч.5 ст.267 ЦК України, поважними можливо визнати лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами відповідних правовідносин певних дій.
З підстав викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено суду поважних причин пропуску строку позовної давності у даній справі.
Позов подано до суду 08.06.2021, тобто поза межами позовної давності. Відповідно до ст.267 ч.4 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З підстав викладеного, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш" до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про зобов'язання перерахувати на р/р незаконно отримані кошти від розпорядження майном - загалом 190364,90 грн за час затримки розрахунку, задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу на адресу для листування Головпоштамт а/с 65, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, відповідачу на електронну пошту rada@olexrada.gov.ua.
Повне рішення складено 11.10.2021.
Суддя В.Г. Кабакова