вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" вересня 2021 р. Справа № 911/1645/21
За позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Києво-Мироцька, 106) в інтересах держави в особі Бучанської міської об'єднаної територіальної громади
до 1. Бучанської міської ради, 08292, Київська область, місто Буча(пн), вулиця Енергетиків, 12
2. Фізичної особи-підприємця Харченко Яни Костянтинівни,
АДРЕСА_1 . Відділу культури, національностей та релігій Бучанської міської ради, 08292, Київська область, місто Буча(пн), вулиця Героїв Майдану, 15
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, 08292, Київська область, місто Буча(пн), вулиця Будьоного, будинок 2
про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання звільнити частину нежитлового приміщення
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання М.Г. Байдрелова
за участю представників сторін:
від прокуратури (позивач): Ясир Є. М. (посвідчення № 065002 від 06.07.2021);
від відповідача 1: Гнідаш В.В. (рішення ради № 5440-84-VII від 15.09.2020);
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
суть спору:
Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Бучанської міської об'єднаної територіальної громади до Бучанської міської ради, Фізичної особи-підприємця Харченко Яни Костянтинівни та Відділу культури, національностей та релігій Бучанської міської ради з наступними вимогами:
- визнати недійсним з моменту укладення договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об'єднаної територіальної громади № 9, укладений 12.11.2020 між Бучанською міською радою, Відділом культури, національностей та релігії Бучанської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Харченко Яну Костянтинівну звільнити частину нежитлового приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, площею 24,9 кв.м, вартістю 596 597,00 грн, розташованого за адресою Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), буд. 2, згідно договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об'єднаної територіальної № 9, укладеного 12.11.2020 між Бучанською міською радою, Відділом культури, національностей та релігії Бучанської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною та повернути вказану частину нежитлового приміщення балансоутримувачу - Відділу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради за актом приймання-передачі.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Бучанською окружною прокуратурою Київської області за результатами опрацювання інформації, розміщеної на електронному майданчику ТОВ "Держзакупівлі.онлайн" було встановлено порушення вимог законодавства України в частині заборони перепрофілювання позашкільних навчальних закладів, їх перепідпорядкування, злиття, передачу приміщень, обладнання, техніки в оренду, концесію, відчуження (продаж) землі та/або майна. Зокрема, встановлено, що 12.11.2020 між Бучанською міською радою, Відділом культури, національностей та релігії Бучанської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об'єднаної територіальної громади № 9, згідно якого орендодавцем та балансоутримувачем передано, а орендарем прийнято у строкове платне користування частину нежитлового приміщення комунальної власності Бучанської міської об'єднаної територіальної громади (будівля Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького), площею 24,9 кв.м, вартістю 596 597,00 грн, розташованого за адресою Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), буд. 2, для використання за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря. Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Левка Ревуцького є позашкільним навчальним закладом, оренда об'єктів та майна якої, як стверджує прокурор з посиланням на частину четверту статті 80 Закону України "Про освіту" можлива лише у випадках оренди для надання послуг, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. Як встановлено прокуратурою, орендоване приміщення використовується ФОП Харченко Яною Костянтинівною для надання послуг перукарнями та салонами краси, що, в свою чергу, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням, як коштів місцевого бюджету, оскільки фінансування Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, так і використання даного приміщення не за цільовим призначенням.
Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Бучанської школи мистецтв ім. Левка Ревуцького.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
16 серпня 2021 року від Бучанської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та зазначає, що ФОП Харченко Я.К. надає послуги Бучанській дитячій школі мистецтв ім. Левка Ревуцького з підготовки сценічних образів для виступів школярів Бучанської об'єднаної територіальної громади, що узгоджується з положеннячи частини четвертої статі 80 Закону України "Про освіту". Відповідач 1 стверджує, що оренда ФОП Харченко Я.К. нежитлового приміщення, площею 24,9 кв. м,розташованого по вул. М. Гориня, буд. 2 у місті Буча, не перешкоджає навчальному процесу учнів Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького та не порушує їх прав на освіту, а отже жодним чином не порушуються права Бучанської територіальної громади, за захистом яких звернувся прокурор.
31 серпня 2021 року Відділом культури, національностей та релігій Бучанської міської ради було подано до суду відзив вих. № 01-05/21 від 02.08.2021 на позовну заяву; заперечення проти позовних вимог викладені у даному відзиві містять ті ж самі обставини, які викладені у відзиві поданому відповідачем 1 - Бучанською міською радою.
Судом було долучено дані відзиви до матеріалів справи.
У відповідях на відзиви (вих. № 53-2094вих21 від 20.08.2021 та № 53-2328вих2 від 07.09.2021) прокурором зазначено, що ФОП Харченко Я.К. використовує орендоване приміщення для здійснення господарської діяльності, що не може вважатись використанням об'єкта оренди за освітнім призначенням та не є послугами, пов'язаними із забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням учасників освітнього процессу, та повністю підтримав позицію, викладену у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Фізична особа-підприємець Харченко Я.К. відзив на позовну заяву не надала, жодного разу в засідання суду не з'явилась. Матеріали справи містять клопотання від 16.09.2021 про розгляд справи за відсутності відповідача 2; в даному клопотанні також зазначено, що відповідач 2 заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За результатами судового засідання 23.09.2021 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.1999 відбулась державна реєстрація юридичної особи - Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, яка зареєстрована за адресою: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Будьоного, буд. 2
Рішенням 34 сесії IV скликання Бучанської селищної ради Київської області від 07.10.2004 № 1024-34-IV "Про передачу на баланс Вiддiлу культури та спорту виконавчого комітету Бучанської селищної ради будівлі по вул. Будьонного, № 2, що в селищі Буча" передано на баланс Вiддiлу культури та спорту виконавчого комітету Бучанської селищної ради будівлю площею 1066,9 кв. м. в селищі Буча по вул. Будьонного, буд. 2 для облаштування школи мистецтв починаючи з 15.10.2004.
Постановою Верховної Ради України від 09.02.2006 № 3434-ІV "Про віднесення селища міського типу Буча Ірпінської міської ради Київської області до категорії міст обласного значення" селище міського типу Буча Ірпінської міської ради Київської області віднесено до категорії міст та надано йому статус міста обласного значення.
Рішенням Бучанської міської ради від 25.06.2015 № 2282-72-VІ "Про перейменування існуючих вулиць в м. Буча Київської області" зокрема вирішено перейменувати вулицю Будьонного на вулиця Михайла Гориня.
Відповідно до Інвентаризаційної справи № 2652 на будинок № 2 по вулиці Будьонного (на даний час вул. Михайла Гориня) в місті Буча Київської області до переліку найменувань за номером вказаної будівлі входять: центр дитячої творчості (А), гараж (В), огорожа (№1,2), замощення (І), власником майна є Територіальна громада селища Буча в особі селищної громади.
Зокрема, частина нежитлового приміщення площею 24,9 кв. м., розташованого за адресою Київська область, місто Буча, вулиця Будьонного (на даний час вул. Михайла Гориня), будинок 2, є безпосередньо приміщенням, розташованим в будівлі Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, власником якої, як вже зазначалось, є територіальна громада селища Буча в особі селищної ради.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.4 та 1.5 Статуту Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького (нова редакція), затвердженого рішенням 59 сесії VII скликання Бучанської міської ради № 3469-59-VII від 30.05.2019, визначено, що Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Левка Ревуцького є позашкільним навчальним закладом, який надає знання, формуючи уміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та її інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля вiдповiдно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів у позаурочний та позанавчальний час. Засновником Бучанської дитячоп школи мистецтв ім. Левка Ревуцького є Бучанська міська рада. Даний позашкільний навчальний заклад належить до комунальної власності територіальної громади м. Буча, головною метою якої є забезпечення реалізації права дитини на доступність здобуття позашкільної освіти у межах державних вимог до навчання і виховання у позаурочний та позанавчальний час.
Пунктом 1.2 Статуту Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького визначено, що засновником Бучанською мiською радою здiйснюється фінансування даного позашкільного закладу, його матеріально-технiчне забезпечення, надання необхідних будівель з обладнанням i матеріалами, організація будівництва та ремонту приміщень, їх господарське обслуговування. Власником майна даного позашкільного навчального закладу є територіальна громада м. Буча в особі Бучанської міської ради та він знаходиться в підпорядкуваннi Вiддiлу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради (попередня назва Відділ культури та спорту виконавчого комітету Бучанської міської ради).
Пунктом 1 Положення про Вiддiл культури, національностей та релігії Бучанської міської ради, затвердженого рішенням 62 сесії VII скликання Бучанської міської ради № 3695-62-VII від 25.07.2019, визначено, що Відділ культури, національностей та релігії Бучанської міської ради є самостійним структурним підрозділом Бучанської міської ради, що утворюється рішенням міської ради, підзвітний та підконтрольний міському голові, заступнику міського голови з соціально-гуманітарних питань Бучанської міської ради, управлінню культури, національностей тa релігії Київської обласної державної адміністрації, а також Міністерству культури України, в межах передбачених чинним законодавством.
Як визначено пунктом 3 Положення про Відділу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради, Вiддiл утворено з метою створення умов для реалізації прав громадян Бучанської об'єднаної територіальної громади на свободу літературної і художньої творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, доступності всіх видів культурних послуг та культурної діяльності, реалізації державної політики у сфері культури, туризму, мистецтва, тощо.
Приписами підпункту 13 пункту 5 Положення про Вiддiл культури, національностей та релігії Бучанської міської ради визначено, що Відділ культури, національностей та релігії Бучанської міської ради здійснює керівництво діяльністю, координацiю і контроль за роботою закладів культури і мистецтва, що знаходяться в комунальній власності Бучанської міської об'єднаної територіальної громади.
Пунктом 6 Положення про Вiддiлу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради визначено, що об'єктами діяльності Відділу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради, серед іншого, є початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, що знаходяться в комунальній власності Бучанської міської об'єднаної територіальної громади.
Вiдповiдно до пункту 8 Положення про Відділ культури, національностей релігії Бучанської міської ради, майно відділу належить йому на праві оперативного управління, він ним володіє та користується.
Пунктом 17 Положення про Відділ культури, національностей та релігії міської ради визначено перелік структурних підрозділів, які входять до складу Вiддiлу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради, де серед інших зазначено Бучанську дитячу школу мистецтв ім. Левка Ревуцького, розташовану за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), буд. 2.
Факт перебування приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, розташованого за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), буд. 2, на балансі Відділу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради підтверджується Інвентарною карткою обліку основних засобів в бюджетних установах № 19 (форма № 03-6 бюджет).
Відповідно до Звіту № 2-010/2020 про оцінку майна, об'єкт комунальної власності - нежитлове приміщення загальною площею 24,9 кв.м., що перебуває на балансі Відділу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради, розташованого за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), № 2, становить 596 597,00грн.
З викладеного вбачається, що нежитлове приміщення загальною площею 24,9 кв.м є безпосередньо приміщенням розташованим в будівлі Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького.
На засіданнi постійної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна Бучанської міської ради IV скликання 25.08.2020 прийнято рішення про проведення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди частини приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, розташованої за адресою Київська область, м. Буча, вул. Будьоного, 2, площею 24,9 кв. м, вартістю 596 597,00 грн, може бути продовжений з iснуючим орендарем Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. або укладений з новим орендарем.
Рiшенням 82 сесії VII скликання Бучанської міської ради Київської області "Про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем ФОП Харченко Я.К. або укладений з новим орендарем" № 5256-82-VII вiд 27.09.2020 вирiшено оголосити аукціон, за результатами якого чинний договір оренди частини нежитлового приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, площею 24,9 кв.м., вартістю 596 597,00 грн, розташованої за адресою Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), буд. 2, може бути продовжений з існуючим орендарем Фізичною особою-підприємцем Харченко Я.К. або укладений з новим орендарем.
Вiдповiдно до протоколу електронного аукціону від 15.10.2020 UA-PS-2020-09-29-000014-3 переможцем даного аукціону по лоту № 1: оренда частини нежитлового приміщення з правом продовження чинного договору оренди строком до 01.09.2021, за адресою Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня, буд. 2, загальною площею 24,9 кв.м. став учасник - ФОП Харченко Я.К.
На виконання протоколу електронного аукціону від 15.10.2020 UA-PS-2020-09-29-000014-3 між Бучанською міською радою (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною (орендар) та Відділом культури, національностей та релігій Бучанської міської ради (балансоутримувач) 12.11.2020 укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об'єднаної територіальної громади № 9.
Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно: частину нежитлового приміщення комунальної власності Бучанської об'єднаної територіальної громади (будівля Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького), за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня, буд. 2, площею 24,9 кв.м, вартість якого становить 596 597,00 грн (пункти 4, 6 розділу І Договору).
Майно передається в оренду для використання орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря (пункти 7.1 розділу І та пункт 1.2 розділу ІІ Договору).
Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.
Розділом 3 Договору сторонами погоджено сплату орендної плати, її визначення та порядок сплати.
Згідно із пунктом 6.1 Договору орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення, визначеного у пункті 7 Умов.
Відповідно до пункту 12.1 Договір укладено строком на 1 рік з дати набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню).
Так, 12.11.2020 між Відділом культури, національностей та релігій Бучанської міської ради (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною (орендар) підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, відповідно до якого балансоутримувачем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування майно: загальною та корисною площею об'єкта 24,9 кв. м. розташованого на 1-му поверсі Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня, буд. 2, що перебуває на балансі балансоутрнимувача та належить до сфери управління Бучанської міської ради.
Як зазначає прокурор у позові, за результатами перевірки на електронному майданчику ТОВ "Держзакупівлі.онлайн", Бучанською окружною прокуратурою Київської області встановлено порушення вимог законодавства України в частині заборони перепрофілювання позашкільних навчальних закладів, їх перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду, концесію, відчуження (продажу) землі, майна.
Прокурором стверджується, що Фізична особа-підприємець Харченко Яна Костянтинівна, орендуючи спірне приміщення, використовує його не за призначенням, а саме з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо позашкільним навчальним закладом; пов'язаних iз забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, а у своїй господарській діяльності для надання послуг перукарнями та салонами краси.
Фізична особа-підприємець Харченко Яна Костянтинівна здійснює господарську діяльність, пов'язану з наданням послуг перукарнями та салонами краси, про що вказують коди КВЕД, зазначені при її державній реєстрації як фізичної особи-підприємця, а саме: КВЕД 96.02 - надання послуг перукарнями та салонами краси (основний); КВЕД 47.75 - роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; КВЕД 56.30 - обслуговування напоями.
Отже, Фізична особа-підприємець Харченко Яна Костянтинівна використовує орендоване приміщення для здійснення діяльності (надання послуг перукарнями та салонами краси), що не може вважатись використанням об'єкта оренди за освітнім призначенням та не є послугами, пов'язаними із забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням учасників освітнього процесу, що і стало підставою для позову.
Відповідачі 1 та 3 проти позовних вимог заперечували, їх позиції викладені у відзивах на позовну заяву, що є аналогічними за своїм змістом та в яких вказано, що Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Левка Ревуцького заснована Бучанської міською радою та фінансується за рахунок коштів місцевого, а не державного бюджету, що спростовує доводи позивача щодо порушення відповідачами абзацу 9 пункту 1частини другої статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Щодо тверджень прокуратури про порушення законодавства з посиланням на частину четверту статті 80 Закону України "Про освіту", відповідачами 1 та 3 повідомлено, що між Відділом культури, національностей та релігій Бучанської міської ради (замовник) та ФОП Харченко Яною Костянтинівною (виконавець) укладено договір про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець надає замовнику послуги з підготовки сценічних образів для виступів школярів Бучанської міської територіальної громади, оскільки Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Левка Ревуцького не має можливості самостійно створити сценічні образи необхідні учням в процесі виконання ними навчальної програми. Крім того, кошти, які сплачує ФОП Харченко Я. К. за оренду нерухомого майна своєчасно та в повному обсязі використовуються для покращення матеріально-технічної бази даного закладу, що в свою чергу позитивно впливає на освітній процес. Додатково зауважують, що відповідно до абзацу 9 пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров'я, освіти, соціально культурного призначення (майна закладів культури, об'єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будiвель, споруд, окремих приміщень та їх частин, iншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у дiяльностi таких закладів та об'єктів протягом трьох років (для об'єктiв площею менш як 500 кв. м) або п'яти рокiв (для об'єктів площею, що становить 500 і більше кв. м), за умови, що це не попршує соцiально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об'єктi, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олiмпiйськоп та паралімпійськоп підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних. Оскільки, перший договір оренди з ФОП Харченко Я.К. було укладено ще в 2005 році, станом на дату укладення оскаржуваного договору оренди від 12.11.2020 № 9 минуло близько п'ятнадцяти років, тобто більше, ніж встановлені Порядком три роки, протягом яких балансоутримувач не використовував вказане примiщення для власних потреб, зазначене також свідчить про те, що оренда ФОП Харченко Я.К. нежитлового приміщення, площею 24,9 кв. м, по вул. М. Гориня, 2 у м. Буча, не перешкоджає навчальному процесу учнів Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького та не порушує їх прав на освіту, а отже жодним чином не порушуються права Бучанської територіальної громади, за захистом яких звернувся прокурор. Окрім того, на думку відповідачів 1 та 3, у даному випадку прокурором не обґрунтовано наявність порушень інтересів саме держави, за захистом яких останній звернувся з даним позовом до суду, оскільки в результаті задоволення позову вона не отримує жодного конкретного матеріального чи нематеріального блага. Відповідачі зазначають, що у випадку задоволення даного позову прокурора, нерухоме майно, яке і є конкретним матеріальним благом, повертається у користування територіальної громади, а не держави.
В силу положень пунктів 5 та 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність, і застосування цих засад полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування мають бути належними і справедливими стосовно усіх суб'єктів цивільних правовідносин та відповідати загальновизнаним нормам обороту.
При цьому, концепція добросовісності може використовуватися судом в будь-якій ситуації, щоб виправити несправедливість, яка б мала місце, якщо б застосовувалися традиційні правила.
Відповідно до стастті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
В свою чергу, охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004).
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів держави.
Відповідно до статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
В силу положень частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Відповідний висновок щодо застосування вказаної вище норми права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Як вже зазначалося, власником майна Бучанської дитячоп школи мистецтв ім. Левка Ревуцького є територіальна громада м. Буча в особі Бучанської міської ради та знаходиться в підпорядкуваннi Вiддiлу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради.
Бучанська міська рада, як орган місцевого самоврядування, наділена повноваженнями розпоряджатися комунальною власністю від імені відповідної територіальної громади. Тоді як Бучанська міська об'єднана територіальна громада не є конкретно визначеною зареєстрованою юридичною особою, як наслідок позбавлена права на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у виді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем; іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 920/3272/18 та від 31.03.2021 у справі № 922/3272/18.
Суд засвідчує, що в даному випадку звернення прокурора спрямоване не інакше як на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду приміщення об'єкта освіти, що, з огляду на значимість питання забезпечення державою права освіти, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства, становить суспільний інтерес.
Відтак, суд приходить до висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом до господарського суду.
З урахуванням зазначеного, висновки відповідачів 1 та 3 щодо відсутності підстав для представництва прокурором у даній справі є помилковими.
Розглядаючи позовну вимогу про визнання недійсним спірного договору оренди, суд зазначає наступне.
Предметом даного судового розгляду є вимога про визнання недійсним договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об'єднаної територіальної громади № 9, укладеного 12.11.2020 між Бучанською міською радою, Відділом культури, національностей та релігії Бучанської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною, у зв'язку із суперечністю вимогам закону, оскільки спірне нежитлове приміщення було передано в оренду для використання за цільовим призначенням, не пов'язаним з навчально-виховним процесом, а також про зобов'язання орендаря повернути відповідачу 3 (балансоутримувачу) орендоване нежитлове приміщення.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між відповідачами у даній справі, суд зазначає, що укладений між ними правочин за своїм змістом та правовою природою є договором оренди (найму), за яким відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина шоста статті 283 Господарського кодексу України).
Як визначено частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини першої статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права.
Згідно зі статтею 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.
Як вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення, що є предметом спірного договору оренди, належить до комунальної власності.
Згідно частин другої та третьої статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтею 215 вказаного Кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
У відповідності до статті 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність освіти в державних і комунальних навчальних закладах, розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти.
Частино першою статті 5 Закону України "Про освіту" передбачено, що освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.
Так, за приписами статті 10 Закону України "Про освіту" невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про позашкільну освіту" позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб'єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти; освітня діяльність закладу позашкільної освіти - процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів позашкільної освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів особи.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про позашкільну освіту" законодавство України про позашкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 4 Закону України "Про позашкільну освіту" позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Державна політика у сфері позашкільної освіти здійснюється на принципах: доступності позашкільної освіти громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; фінансування державних та комунальних закладів позашкільної освіти відповідно до їх структури; добровільності вибору типів закладів позашкільної освіти, форм позашкільного навчання і видів діяльності; науковості; світського характеру освіти у державних і комунальних закладах позашкільної освіти; правового і соціального захисту вихованців, учнів і слухачів в їх прагненні до вільного, різнобічного розвитку особистості; інших принципах, визначених Законом України "Про освіту" (стаття 9 Закону України "Про позашкільну освіту").
Частиною другою статті 9 Закону України "Про позашкільну освіту" визначено, що державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на збереження та розвиток мережі державних та комунальних закладів позашкільної освiти без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду, концесію, відчуження (продажу) землі, майна. Частиною першою статті 10 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади та які проводять діяльність у сфері позашкільної освіти, здійснюють управління діяльністю зазначених навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.
Державне управління позашкільною освітою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, органи місцевого самоврядування, як це визначено частиною другою статті 10 Закону України "Про позашкільну освіту".
Державний нагляд (контроль) у сфері позашкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту" (частина четверта стаття 10 Закону України "Про позашкільну освіту").
Відповідно до частини шостої статті 10 цього ж Закону визначено, що місцеві органи виконавчої влади тa органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції, серед іншого затверджують обсяги фінансування комунальних позашкільних навчальних закладів, забезпечують збереження і зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, розвиток їх мережі, ефективне використання закріплених за ними земельних ділянок.
Статтею 12 Закону України "Про позашкільну освіту" визначено, що заклад позашкільної освіти є юридичною особою. Форма власності закладу позашкільної освіти визначається відповідно до законодавства. Статус комунального має заклад позашкільної освіти, заснований на комунальній формі власності.
Відповідно до частин третьої, шостої статті 22 Закону України "Про освіту" заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти.
Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України "Про освіту", "Про місцеве самоврядування в Україні", цього Закону та інших нормативно-правових актів, при цьому фінансування комунальних закладів позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, а також за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством України, як це визначено частинами першою та другою статті 26 Закону України "Про позашкільну освіту".
Частиною третьою статті цієї ж статті передбачено, що до додаткових джерел фінансування закладу позашкільної освіти, серед іншого законодавцем віднесено кошти, одержані від надання в оренду приміщень, обладнання.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про позашкільну освіту" заклад позашкільної освіти володіє, користується і розпоряджається майном, земельною ділянкою відповідно до законодавства України.
Для здійснення навчально-виховної роботи закладам позашкільної освіти надаються в користування або в оренду спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безоплатно або на пільгових умовах. Порядок надання зазначених об'єктів у користування або в оренду визначається відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
Вимоги до матеріально-технічної бази позашкільного навчального закладу визначаються відповідними будівельними, протипожежними і санітарно-гігієнічними нормами, правилами облаштування та утримання позашкільного навчального закладу, навчальними планами та програмами.
До матеріально-технічної бази закладу позашкільної освіти належать приміщення, споруди, обладнання, засоби зв'язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває у його власності або у повному господарському віданні, оперативному управлінні, орендоване чи надане йому засновником (власником).
Згідно частини першої статті 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об'єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об'єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.
Частиною четвертою статті 80 Закону України "Про освіту" встановлено імперативну законодавчу вимогу, згідно якої об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов'язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.
Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання приписів частини четвертої статті 80 Закону України "Про освіту" є обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісна пов'язаність з навчально-виховним (освітнім) процесом мети такого використання (в тому числі, на умовах оренди).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про освіту" заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність. Освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (пункт 16 статті 1 Закону). Освітня діяльність - діяльність суб'єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (пункт 17 статті 1 Закону). Суб'єкт освітньої діяльності - фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність (пункт 27 статті 1 Закону).
Таким чином, проаналізувавши наведені норми Законів України "Про освіту" та "Про позашкільну освіту" суд приходить до висновку, що майно (частина нежитлового приміщення) Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, повинно використовуватись лише та виключно для забезпечення освітнього процесу та здійснення освітньої діяльності відповідним суб'єктом освітньої діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Левка Ревуцького є позашкільним навчальним закладом, засновником якої є Бучанська міська рада. Даний позашкільний навчальний заклад належить до комунальної власності територіальної громади м. Буча.
Відповідно до Інвентаризаційної справи № 2652 на будинок № 2 по вулиці Будьонного (на даний час вул. Михайла Гориня) в місті Буча Київської області, частина нежитлового приміщення площею 24,9 кв. м., розташованого за адресою Київська область, місто Буча, вулиця Будьонного (на даний час вул. Михайла Гориня), буд. 2, є безпосередньо приміщенням, розташованим в будівлі Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького.
12.11.2021 між Бучанською міською радою (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною (орендар) та Відділом культури, національностей та релігій Бучанської міської ради (балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об'єднаної територіальної громади № 9, відповідно до якого ФОП Харченко Я.К. передано в оренду частину нежитлового приміщення комунальної власності Бучанської об'єднаної територіальної громади.
Судом встановлено, що в даному випадку орендар не є закладом освіти, не має ліцензії на надання освітніх послуг, тому не може здійснювати навчально-виховну діяльність та надавати такі послуги.
Згідно даних з ЄДР господарська діяльність ФОП Харченко Я.К. пов'язана з наданням послуг перукарнями та салонами краси, про що вказують коди КВЕД зазначені при її державній реєстрації, як фізичної особи-підприємця, а саме: КВЕД 96.02 - надання послуг перукарнями та салонами краси (основний); КВЕД 47.75 - роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; КВЕД 56.30 - обслуговування напоями.
Суд зазначає, що майно (приміщення) позашкільних навчальних закладів, до яких відноситься Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Левка Ревуцького, повинно використовуватись лише та виключно для забезпечення освітнього процесу та здійснення освітньої діяльності відповідним суб'єктом освітньої діяльності.
Відтак, Бучанська міська рада, передаючи частину приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького в оренду ФОП Харченко Я.К., порушила імперативну законодавчу вимогу про заборону використання майна позашкільного навчального закладу в цілях, відмінних від освітніх, що, у свою чергу, має наслідком визнання договору оренди, недійсним відповідно до положень цивільного та господарського законодавства України.
Разом з тим, суд зазначає про посилання відповідачів 1 та 3 на положення абзацу 9 пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, яким визначено, що обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров'я, освіти, соціально культурного призначення (майна закладів культури, об'єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будiвель, споруд, окремих приміщень та їх частин, iншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у дiяльностi таких закладів та об'єктів протягом трьох років (для об'єктiв площею менш як 500 кв. м) або п'яти рокiв (для об'єктів площею, що становить 500 і більше кв. м), за умови, що це не порушує соцiально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об'єктi, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олiмпiйськоп та паралімпійськоп підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних.
Пунктом 11 розділу І Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 № 2205, передбачено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання державних та комунальних закладів освіти підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання не за освітнім призначенням, крім випадків передбачених законодавством, не дозволяється.
Отже, виходячи зі змісту вищенаведених правових положень в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів законом передбачається можливість залучати, у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Проте, надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов'язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.
Аналогічні правові висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.
Невикористання навчальним закладом приміщень для навчального процесу не надає права передачі цих приміщень в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького площею 24,9 кв.м, яке надано в оренду відповідачу 2 згідно спірного договору, належить до об'єктів освіти, а тому не підлягає наданню в оренду для інших цілей, а саме надання послуг перукарнями та салонами краси.
Правова позиція з приводу наявності підстав для визнання недійсним договору щодо передачі в оренду об'єкта освіти, який використовується для цілей, не пов'язаних з освітнім процесом та освітньою діяльністю, викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, та постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №902/653/17, від 15.06.2018 у справі № 906/164/17, від 09.08.2018 у справі № 922/2686/15.
Щодо вимоги про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення суд виходить з наступного.
Відповідно до частини статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно із частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту, як правило, договір найму припиняється.
Як визначено статтею 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, визнання недійсним договору оренди є правовим наслідком повернення цього приміщення орендодавцю в порядку і на умовах, які встановлені законом.
Враховуючи викладене, вимога прокурора про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Харченко Яни Костянтинівни звільнити частину нежитлового приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, площею 24,9 кв.м, вартістю 596 597,00 грн, розташованої за адресою Київська область, м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), буд. 2, згідно договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об'єднаної територіальної № 9, укладеного 12.11.2020 між Бучанською міською радою, Відділом культури, національностей та релігії Бучанської міської ради та фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною та повернути вказану частину нежитлового приміщення балансоутримувачу - Відділу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради за актом приймання-передачі є похідною щодо первісної позовної вимоги а відтак підлягає задоволенню.
За змістом частиною першою статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до частини третьої статті 13, частини першої статті74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі сплачені Київською обласною прокуратурою, слід відшкодувати їй у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України в повному обсязі за рахунок Бучанської міської ради.
Оскільки саме Бучанською міською радою, як органом місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями розпоряджатися комунальною власністю від імені відповідної територіальної громади, порушено імперативну законодавчу норму про заборону використання майна позашкільних навчальних закладів в цілях, відмінних від освітніх процесів.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об'єднаної територіальної громади № 9, укладений 12.11.2020 між Бучанською міською радою, Відділом культури, національностей та релігії Бучанської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною.
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Харченко Яну Костянтинівну ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити частину нежитлового приміщення Бучанської дитячої школи мистецтв ім. Левка Ревуцького, площею 24,9 кв.м, вартістю 596 597,00 грн, розташованого за адресою Київська обл., м. Буча, вул. Михайла Гориня (колишня вул. Будьонного), буд. 2, згідно договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Бучанської міської об'єднаної територіальної № 9, укладеного 12.11.2020 між Бучанською міською радою, Відділом культури, національностей та релігії Бучанської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Харченко Яною Костянтинівною та повернути вказану частину нежитлового приміщення балансоутримувачу - Відділу культури, національностей та релігії Бучанської міської ради (08292, Київська область, місто Буча(пн), вулиця Героїв Майдану, 15, ідентифікаційний код 26473919) за актом приймання-передачі.
4. Стягнути з Бучанської міської ради (08292, Київська область, місто Буча(пн), вулиця Енергетиків, 12, ідентифікаційний код 04360586) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 11 218 (одинадцять тисяч двісті вісімнадцять) грн 96 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повний текст рішення складено та підписано: 08.10.2021