вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" серпня 2021 р. Справа № 910/19398/20
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
про стягнення 74306,55 грн
за участю представників
позивача: Коноваленко І.М. - адвокат за довіреністю № 01-22/7-58 від 04.01.2021;
відповідача: Степаненко М.Ю. - за довіреністю № 20 від 15.06.2021;
третьої особи: не з'явився.
У грудні 2020 року до Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач, ДП «МА «Бориспіль») з позовною заявою від 26.11.2020 № 35-28/7-100 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» (далі - відповідач, ТОВ «Інтеравіа») про стягнення 74306,55 грн, з яких: 55027,86 грн основного боргу, 3837,12 грн пені, 13823,50 грн штрафу, 894,39 грн 3% річних та 723,68 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (балансоутримувачем якого є ДП «МА «Бориспіль») № 1748 від 04.01.2016, укладеного між ТОВ «Інтеравіа» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі у справі Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - третя особа) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; учасникам справи встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.
Через канцелярію Господарського суду міста Києва 04.01.2021 від ТОВ «Інтеравіа» надійшов відзив від 29.12.2020 № 01-08-559 на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив про наявність підстав для коригування рахунків на оплату орендної плати за договором № 1748 від 04.01.2016 за спірний період з березня по липень 2020 року шляхом звільнення від нарахування орендної плати у повному обсязі за період з 17.03.2020 по 14.06.2020 включно на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, у зв'язку із запровадженням карантинних заходів на території України, закриттям пунктів пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського авіасполучення та терміналу D міжнародного аеропорту «Бориспіль», внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості користуватись приміщенням для розміщення офісу в терміналі D та здійснювати обслуговування пасажирів. Відповідач вважає, що в період з 18.03.2020 по 14.06.2020 включно діяли форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що, за твердженнями відповідача, посвідчується сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3100-20-1456.
Також, на думку відповідача, оскільки орендоване ним приміщення є нерухомим державним майном, що використовується ТОВ «Інтеравіа» для розміщення офісу, до відповідача застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (далі - постанова КМУ № 611). Зокрема, як зауважує відповідач, ТОВ «Інтеравіа» входить до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати здійснюється у розмірі 50 відсотків. Відповідач вважає, що у період 12.03.2020 по 16.03.2020 та з 15.06.2020 по липень 2020 року підлягала до сплати орендна плата в розмірі 50% від суми нарахованої плати відповідно до Постанови КМУ № 611. За контррозрахунком відповідача до перерахування позивачу за період з березня по липень 2020 року належить 13152,50 грн, а не 55027,86 грн як стверджує у позовній заяві ДП «МА «Бориспіль».
Крім того, відповідач заперечує проти нарахування 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, оскільки позивачем виставлено неналежним чином оформлені рахунки, оскільки розмір нарахувань суперечить законодавству.
Через канцелярію Господарського суду міста Києва 04.01.2021 від ДП «МА «Бориспіль» надійшла відповідь від 06.01.2021 № 35-22/1-7 на відзив, у якій позивач підтримує позовні вимоги та вказує, що факт настання форс-мажору не звільняє від зобов'язань щодо виконання договору, а лише скасовує відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, при цьому, умовами договору не визначено обставин, які через їх надзвичайний характер є підставою для звільнення відповідача від господарської діяльності у випадку порушення умов договору через дані обставин. Позивач зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 611 не може бути застосована до умов договору, оскільки відповідач не належить до орендарів, визначених у додатку № 1 та зауважує, що зміни до умов договору в частині зменшення розміру орендної плати на підставі додатку 2 до Постанови згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна не вносились.
Через канцелярію Господарського суду міста Києва 15.02.2021 від ТОВ «Інтеравіа» надійшли заперечення від 08.02.2021 на відповідь на відзив, за змістом яких відповідач, зокрема, вважає, що позивач помилково тлумачить роль форс-мажорних обставин, оскільки відповідач у своєму відзиві посилається на форс-мажорні обставини не як на підставу для звільнення від виконання та відповідальності за виконання договірних зобов'язань, а як на підставу неможливості використовувати орендоване майно, що, як наслідок, є підставою для звільнення відповідача від орендної плати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 призначено судове засідання для розгляду справи № 910/19398/20 за правилами загального позовного провадження; повідомлено позивача та відповідача про те, що підготовче судове засідання відбудеться 29.03.2021.
Через канцелярію Господарського суду міста Києва 16.03.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях подано пояснення від 15.03.2021 № 52-04.04-1191, у яких третя особа, зокрема, зазначає, що станом на 15.03.2021 заборгованість з орендної плати орендаря становить 96214,20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 підготовче засідання відкладено на 19.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 клопотання ТОВ «Інтеравіа» про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Київської області задоволено; матеріали справи № 910/19398/20 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Київської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021 справу № 910/19398/20 передано на розгляд судді Щоткіну О.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2021 прийнято справу № 910/19398/20 до провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 19.07.2021.
Ухвалою суду від 19.07.2021 підготовче засідання відкладено на 02.08.2021.
Через канцелярію суду 02.08.2021 відповідачем подано клопотання про долучення доказів, а саме додаткового договору № 6 від 25.05.2021 до договору № 04.01.2016 № 1748.
Крім того у підготовчому засіданні 02.08.2021 представником позивача заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи копії зведеного рахунку по договору від 04.01.2016 № 1748 та скоригованих рахунків-фактур.
Вказані клопотання сторін про долучення до матеріалів справи доказів задоволені судом у підготовчому засіданні 02.08.2021.
На підставі ухвали суду від 02.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2021.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів. Представники сторін виступили з заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.
Третя особа, яка належним чином повідомлена про розгляд даної справи, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила.
Судом враховано, що за приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 13.08.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець), правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях відповідно до наказу Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України», та ТОВ «Інтеравіа» (орендар) 04.01.2016 укладено договір оренди № 1748 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір № 1748), відповідно до п. 1.1 (у редакції додаткового договору № 3 від 27.03.2019) якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення № 248, загальною площею 18,0 кв. м, реєстровий номер за ЄРОДВ 20572069.1435.НЛТНПД1884, що знаходиться на другому поверсі терміналу «D» (далі - майно), що розташоване за адресою: Київська область, Бориспіль-7, Аеропорт, та перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.10.2018 і становить за незалежною оцінкою 1355100,00 грн без врахування ПДВ.
За умовами п. 1.2 договору № 1748 майно передається в оренду з метою розміщення офісу.
Згідно з п. 2.1 договору № 1748 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
Пунктом 3.1. договору № 1748 (у редакції додаткового договору № 3 від 27.03.2019) обумовлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами) (далі - Методика) і становить без ПДВ за перший базовий місяць оренди жовтень 2018 - 20326,50 грн без ПДВ
Згідно з п. 3.2. договору № 1748 нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
За умовами п. 3.3. договору № 1748, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Пунктом 3.5 договору № 1748 визначено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.6 договору № 1748 орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з п. 5.3 договору № 1748 орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувача (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується «Призначення платежу» за зразком, наведеним у розділі 11 Договору), компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна, у тому числі податку на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Пунктом 5.19 договору № 1748 передбачено, що орендар зобов'язаний до 15 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача акт приймання-здачі виконаних послуг та рахунок. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримування або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом п'яти днів Акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.
Відповідно до п. 10.1 договору № 1748 останній укладено строком на один рік, що діє з 04.01.2016 до 03.01.2017 включно.
За актом приймання-передачі орендованого майна від 04.01.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно - нежитлове приміщення № 248 загальною площею 18,0 кв. м, реєстровий номер за ЄРОДВ 20572069.1435.НЛТНПД1884, що знаходиться на другому поверсі терміналу «D» (далі - майно), що розташоване за адресою: Київська область, Бориспіль-7, Аеропорт, та перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Додатковими договорами № 2 від 22.01.2018, №3 від 27.03.2019 та № 5 від 11.02.2020 сторонами продовжувався термін дії договору № 1748, зокрема, відповідно до додаткового договору № 5 від 11.02.2020 до Договору сторонами продовжено строк дії договору № 1748 до 03.01.2021 включно.
Балансоутримувачем виставлено орендарю рахунки на оплату орендної плати: № 76/249 від 29.02.2020 за лютий 2020 року на суму 39212,28 грн, з яких до сплати балансоутримувачу - 10798,20 грн; № 76/488 від 31.03.2020 за березень 2020 року на суму 26123,02 грн, з яких до сплати балансоутримувачу - 10884,59 грн; № 76/729 від 30.04.2020 за квітень 2020 року на суму 26332,01 грн, з яких до сплати балансоутримувачу - 10971,67 грн; № 76/910 від 31.05.2020 за травень 2020 року на суму 26411,00 грн, з яких до сплати балансоутримувачу - 11004,58 грн; № 76/1116 від 30.06.2020 за червень 2020 року на суму 26463,82 грн, з яких до сплати балансоутримувачу - 11026,59 грн; № 76/1274 від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 26305,04 грн, з яких до сплати балансоутримувачу - 10960,43 грн. Загалом сума виставлених орендарю за період з лютого по липень 2020 року рахунків становить 157550,58 грн, з яких балансоутримувачу підлягають оплаті - 65826,06 грн.
До матеріалів справи долучено акти приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 1748 від 04.01.2016: від 29.02.2020 на суму 25915,69 грн за оренду об'єкта у лютому 2020 року; від 31.03.2020 на суму 26123,02 грн за оренду об'єкта у березні 2020 року; від 30.04.2020 на суму 26332,01 грн за оренду об'єкта у квітні 2020 року; від 31.05.2020 на суму 26411,00 грн за оренду об'єкта у травні 2020 року; від 30.06.2020 на суму 26463,82 грн за оренду об'єкта у червні 2020 року; від 31.07.2020 на суму 26305,04 грн за оренду об'єкта у липні 2020 року. Загальна сума орендної плати згідно з указаними актами становить 157550,58 грн, з яких балансоутримувачу підлягають оплаті - 65826,06 грн. Акти підписані з боку балансоутримувача та скріплені його печаткою, з боку орендаря акти не підписані.
Судом враховано, що учасниками справи не висловлювались заперечення щодо розміру (сум) відсоткового розподілу між орендодавцем та балансоутримувачем орендної плати.
Згідно з наявними у матеріалах справи копіями реєстрів виданих/отриманих оригіналів документів, зазначені рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг за період з лютого по липень 2020 року були отримані представником ТОВ «Інтеравіа». Зазначені обставини учасниками справи під час розгляду справи не заперечувались.
Як зазначає позивач, у порушення взятих на себе на умовах пунктів 3.6, 5.3 договору № 1748 зобов'язань, відповідач не сплатив на користь позивача в повному обсязі оренду плату за період з лютого по липень 2020 року, щ призвело до виникнення заборгованості в сумі 65826,06 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП «МА «Бориспіль» пред'явлено ТОВ «Інтеравіа» претензію № 35-28/5-57 від 10.06.2020 на суму 32654,45 грн заборгованості за договором № 1748 у період з лютого по квітень 2020 року.
Листом від 07.08.2020 за вих. № 01-10.1-325 у відповідь на претензію № 35-28/5-57 від 10.06.2020 ТОВ «Інтеравіа» повідомив, зокрема, про те, що оскільки з 18.03.2020 по 15.06.2020 ТОВ «Інтеравіа» має бути звільнено від внесення орендної плати за об'єкт оренди за договором № 1748 на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, а також те, що з 15.06.2020 (з моменту, коли для ТОВ «Інтеравіа» стало можливим користуватись приміщенням) нараховується орендна плата в розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 611, ТОВ «Інтеравіа» відхиляє претензію ДП «МА «Бориспіль» щодо стягнення заборгованості за договором № 1748.
Претензією № 35-28/5-161 від 14.09.2020 ДП «МА «Бориспіль» вимагало від ТОВ «Інтеравіа» сплатити заборгованість за отримані послуги у лютому-липні 2020 року в сумі 65826,06 грн та зазначено про відсутність у ДП «МА «Бориспіль», як балансоутримувача, підстав для внесення змін до договору щодо розміру орендної плати, звільнення від оплати згідно з положеннями ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим відповідне питання належить узгоджувати з орендарем та повідомлено про необхідність комісійного обстеження приміщення і складання акту неможливості використання орендованого майна.
За твердженнями позивача, претензія ДП «МА «Бориспіль» від 14.09.2020 № 35-28/5-161 залишена ТОВ «Інтеравіа» без надання письмової відповіді, проте 16.09.2020 на розрахунковий рахунок позивача в рахунок погашення заборгованості відповідача за договором № 1748 за лютий 2020 року надійшли грошові кошти в сумі 10798,20 грн. Зазначена обставина учасниками справи під час розгляду справи не заперечена та не спростована.
Посилаючись на те, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 1748, оплату орендної плати за період з березня по липень 2020 року своєчасно та у повному обсязі не здійснив позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач позов не визнає, стверджуючи про виникнення форс-мажорних обставин у зв'язку із запровадженням карантинних заходів та закриттям терміналу «D», у якому розміщене орендоване приміщення, наявність підстав для звільнення від орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та зменшення розміру орендної плати до 50% відповідно до положень Постанови КМУ № 611 від 15.06.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину».
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правовою природою спірні правовідносини сторін за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 04.01.2016 № 1748, віднесені до зобов'язань найму (оренди).
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Як установлено судом, за договору № 1748 позивачем, як балансоутримувачем, на користь якого підлягає перерахування 30% щомісячного розміру орендної плати, за період березень-липень 2020 року включно нараховано до сплати 55027,86 грн орендної плати, рахунки на оплату та акти приймання-здачі виконаних послуг за цей період представником відповідача отримано в бухгалтерії балансоутримувача, як передбачено п. 5.19 договору.
Наданими відповідачем копіями листів підтверджено факт висловлення орендарем у визначений п. 5.2 договору термін заперечень проти прийняття послуг на спірну суму за вказаними рахунками та актами, які мотивовані наявністю підстав для звільнення від орендної плати з початку карантинних заходів, закриття терміналу «D», в якому знаходилось орендоване відповідачем приміщення, та прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», на підставі якого орендар має право на зменшення орендної плати.
Проаналізувавши доводи позивача та відповідача, зміст листування сторін, суд зауважує, що фактично між орендарем та балансоутримувачем не було досягли згоди щодо задоволення звернень орендаря та зміни розміру орендної плати у спірний період; балансутримувачем пред'явлено до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі несплаченої орендної плати за виставленими рахунками у повному обсязі, проти відповідного нарахування відповідач заперечує з викладених вище підстав.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За умовами п. 3.6 договору № 1748, строк оплати щомісячних 30% орендної плати на рахунок балансоутримувача настав 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак згідно з ч. 4 ст. 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 Господарського кодексу України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.
Згідно з ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Норма права, закріплена у частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України, визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.
Для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це така обставини за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.
Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах: № 910/10657/19, № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.
Як установлено судом, відповідач в обґрунтування підстав звільнення від орендної плати у період з 17.03.2020 по 14.06.2020 посилається саме на норму частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, стверджуючи при цьому, що внаслідок рішень органів державної влади (закриття з 17.03.2020 пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення; встановлення заборони прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою) ТОВ «Інтеравіа», основною діяльністю якого є надання послуг з наземного обслуговування авіаперевізникам, тимчасово призупинило виробничу діяльність та не могло використовувати майно; також зупинення за рішенням позивача роботи терміналу «D», в якому знаходилось орендоване за договором № 1748 приміщення для розміщення офісу призвело до неможливості використання майна.
Перелічені вище обставини відповідач визначає як форс-мажорні та такі, що унеможливили використання орендованого майна, на підтвердження чого ним долучено до відзиву копію сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-20-1456 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, ТОВ «Інтеравіа» щодо обов'язку користування державним нерухомим майном - нежитловим приміщенням № 248, загальною площею 18,0 кв. м, що знаходиться на другому поверсі терміналу «D», що розташоване за адресою: Київська область, Бориспіль-7, Аеропорт та перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за договором № 1807 від 01.04.2016; період дії форс-мажорних обставин: 17.03.2020-14.06.2020.
Стосовно цього суд зауважує, що умовами укладеного між сторонами договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1748 від 04.01.2016 умов та підстав звільнення від обов'язку сплати орендної плати, у тому числі з підстав настання форс-мажорних обставин, не передбачено.
Крім того, саме лише посилання на те, що у зв'язку з запровадженням карантинних заходів з 12.03.2020 та встановлення Урядом України відповідних обмежень у сфері авіаперевезень та закриття кордонів, ТОВ «Інтеравіа», основною діяльністю якого є надання послуг з наземного обслуговування авіаперевізникам, тимчасово призупинило виробничу діяльності, не є безумовною підставою настання форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах щодо оренди державного майна, оскільки має бути оцінено неможливість використання орендованого майна відповідача у сукупності з усіма обставинами.
Відповідачем не надано належних доказів та не доведено, що обмеження регулярних пасажирських авіаперевезень позбавило його права доступу до орендованих приміщень та їх використання.
Надана роздруківка з сайту позивача про закриття терміну «D» Міжнародного аеропорту «Бориспіль» не є доказом обмеження відповідача у реалізації використання працівниками орендованого приміщення.
Пунктом 14 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов'язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
Ця норма не поширюється на суб'єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
Фонд державного майна України листом № 10-16-8306 від 30.04.2020 «Щодо деяких питань реалізації Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Держаний бюджет України на 2020 рік» надав роз'яснення щодо порядку застосування звільнення орендарів державного майна від сплати орендної плати, зі змісту яких вбачається, що для отримання звільнення від орендної плати необхідно:
1) перевірити чи поширюються заборони зі здійснення певного виду підприємницької та іншої діяльності, що запроваджені постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (із змінами і доповненнями) на вид діяльності (цільове призначення), за яким використовується державне майно за договором оренди;
2) якщо так, то орендар звертається із заявою до орендодавця з проханням звільнити такого орендаря від орендної плати за договором відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України;
3) після отримання звернення орендаря орендодавець спільно з балансоутримувачем майна, що є об'єктом договору оренди, здійснює обстеження орендованого приміщення з метою отримання доказів призупинення орендарем діяльності на об'єкті оренди, про що складається акт;
4) на підставі заяви орендаря і складеного представниками орендодавця і балансоутримувача акту обстеження орендодавець приймає рішення про звільнення орендаря від сплати орендної плати на період карантину.
З викладеного вище вбачається, що задля реалізації свого права на звільнення від орендної плати, відповідачу необхідно було звернутися з відповідною заявою до орендодавця - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях і це право, як вбачається з наданих відповідачем примірників листів, було реалізоване.
Водночас, будь-яких доказів встановлення у визначеному порядку обстеження орендованого приміщення з метою фіксування доказів призупинення орендарем діяльності на об'єкті оренди та складання відповідного акту суду не надано.
Таким чином, суд, оцінивши усі доводи сторін та надані докази, аргументи відповідача, дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав в розумінні ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України для звільнення від сплати орендної плати у вказаний ним період, що становить частину спірного періоду у даній справі.
Водночас судом установлено, що після відкриття провадження у справі, а саме 25.05.2021, між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ТОВ «Інтеравіа» укладено додатковий договір № 6 до договору № 1748, у пункті 1 якого погодили, що відповідно до постанови Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (далі - Постанова), з урахуванням постанови Кабінетів Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінетів Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінетів Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінетів Міністрів України від 26.08.2020 № 760 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», сторони погодились, що нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2 до Постанови.
На виконання вказаної додаткового договору № 6 від 25.05.2021 ДП «МА «Бориспіль» здійснено коригування рахунків-фактур на оплату орендної плати за договором № 1748 за період з березня по серпень 2020 року.
Так, постановою Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (далі - Постанова № 611) врегульовані питання щодо звільнення орендарів від орендної плати та зменшення її розміру.
Пунктом 1 Постанови № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (ЗП України, 1996, № 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., № 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі: 50 % суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 % суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
Враховуючи зазначене, від орендної плати звільняються лише ті орендарі, що зазначені у додатку № 1 до Постанови № 611.
Однак відповідач до визначеного переліку орендарів згідно з додатком № 1 не входить.
При цьому судом враховано, що відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 договору № 1748 від 04.01.2016, відповідач орендував нежитлове приміщення № 248, площею 18,0 кв. м, яке розміщене на другому поверсі пасажирського терміналу «D», за адресою: Київська область, м. Бориспіль-7, Аеропорт, та перебуває на балансі ДП «МА «Бориспіль» саме з метою розміщення офісу.
Відповідно до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків, наведеного у додатку 2 Постанови № 611, відповідач є орендарем, який використовує нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень (зокрема в аеропортах), тобто має право на зменшення орендної плати.
У пункті 3.5 договору № 1748 визначено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Листом № 50-02.02-4808 від 30.11.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області повідомлено позивача та відповідача, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час карантину», на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, враховуючи заяву відповідача № 01-08-165 від 20.03.2020, у т.ч. по договору № 1748 від 04.01.2016, нарахування орендної плати за користуванням нерухомим державним майном, здійснюється у розмірі 50% відсотків суми нарахованої орендної плати.
Крім того, як установлено судом, під час розгляду справи між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Інтеравіа» укладено додатковий договір від 25.05.2021 № 6 до договору № 1748, у якому сторони погодились, що нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2 до Постанови № 611.
Враховуючи встановлені судом обставини правовідносин сторін, за наявності письмового погодження орендодавця на відповідне зменшення орендної плати та умови додаткового договору від 25.05.2021 № 6 до договору № 1748, суд дійшов висновку, що належною до нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача, як балансоутримувача, є орендна плата у розмір 30%, розрахована відповідно до визначеної Методики, із зменшенням на 50% відповідно до положень п. 2 ч. 1 Постанови № 611 та додатку 2, зокрема у спірний період з 12.03.2020 по 31.07.2020.
Таким чином, за перерахунком суду, у період з 01.03.2020 по 11.03.2020 орендна плата на користь балансоутримувача без наявності підстав для зменшення, склала 351,12 грн за один день оренди та 3862,32 грн відповідно з урахуванням кількості днів оренди майна у вказаний період; за період з 12.03.2020 по 31.07.2020, враховуючи зменшення орендної плати на 50% в силу норм чинного законодавства, належним до сплати є розмір орендної плати: 3511,14 грн - за березень 2020 року (з 12.03.2020 по 31.03.2020); 5485,83 грн - за квітень 2020 року; 5502,29 грн - за травень 2020 року; 5603,30 грн - за червень 2020 року; 5480,22 грн - за липень 2020 року; усього - 29445,10 грн.
Оскільки заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за вказаний період у розмірі 29445,10 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем вказаної суми у визначені строки та станом на час розгляду справи по суті спору, матеріали справи не містять, а факт відсутності розрахунків між сторонами у спірний період відповідач не заперечує, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості за несплату орендної плати частково, на суму 29445,10 грн.
При цьому суд зазначає, що зволікання відповідача зі сплатою орендних платежів до надання відповідних роз'яснень орендодавцем і балансоутримувачем та задоволення його вимог про звільнення від сплати та/або зменшення орендної плати розцінюється судом як порушення виконання господарського зобов'язання, оскільки відповідач був не позбавлений здійснювати оплату орендної плати у визнаному ним розмірі та розраховувати на подальше узгодження сторонами взаєморозрахунків та конкретного розміру орендної плати у спірний період.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 3.7 договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно п. 3.8 договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.
За прострочення виконання зобов'язання з оплати орендної плати у лютому-липні 2020 року позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3837,12 грн пені та 13823,50 грн штрафу.
Здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд зазначає, що при здійсненні розрахунку не дотримано ч. 6 ст. 232 ГК України щодо обмеження нарахування пені шестимісячним строком з дня прострочення виконання зобов'язання, адже виклад умови п. 3.7 договору «за кожен день прострочення, включаючи день оплати» не є угодою сторін про збільшення строку нарахування неустойки за порушення виконання зобов'язання; також під час розрахунку за лютий 2020 року безпідставно включено до періоду прострочення день оплати.
Також, оскільки судом визнано обґрунтованим зменшення орендної плати, то нарахування штрафних санкцій здійснюється на суми боргу з урахуванням цього зменшення.
За перерахунком суду, належною до стягнення є сума 2363,67 грн пені, нарахована від дня коли зобов'язання мало бути виконано у межах шестимісячного строку.
Також належною до стягнення є сума штрафу у розмірі 8451,09 грн, що становить 21% від простроченої понад три місяці в оплаті суми заборгованості в розмірі 40243,30 грн за період лютий-липень 2020 року.
При цьому судом відхиляються доводи відповідача щодо безпідставності стягнення на користь балансоутримувача 21% штрафу, враховуючи загальні умови розподілу між орендодавцем та балансоутримавачем орендної плати та, відповідно, отримання права балансоутримувача на нарахування штрафних санкцій за невиконання цього зобов'язання відповідачем відповідно до цієї пропорції.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наданий позивачем розрахунки 894,39 грн 3% річних та 723,68, грн інфляційних втрат, суд зазначає про безпідставне включення до періоду прострочення оплати орендної плати за лютий 2020 року день оплати (16.09.2020), станом на який борг вже не існував.
Таким чином, за перерахунком суду, з урахуванням зменшення розміру орендної плати, належними до стягнення з відповідача є 563,48 грн 3% річних та 659,26 грн інфляційних втрат.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені ДП «МА «Бориспіль» вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ «Інтеравіа» 29445,10 грн. основної заборгованості по сплаті орендної плати, 2363,67 грн пені, 8451,09 грн штрафу, 563,48 грн 3% річних та 659,26 грн інфляційних втрат. В решті позову слід відмовити у зв'язку із зменшенням орендної плати та за недоведеністю підстав нарахування.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що під час складання повного рішення судом встановлено, що у пункті 2 скороченого рішення судом допущено арифметичні помилки, 08.10.2021 постановлено ухвалу про виправлення арифметичних помилок, допущених при оформленні скороченого рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2021 у справі № 910/19398/20 та викладено пункт 2 скороченого рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2021 у справі № 910/19398/20 у такій редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; код ЄДРПОУ 33240887) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069): 29445 (двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок п'ять) грн 10 коп. основного боргу, 2363 (дві тисячі триста шістдесят три) грн 67 коп. пені, 8451 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят одну) грн 09 коп. штрафу, 563 (п'ятсот шістдесят три) грн 48 коп. 3% річних, 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 26 коп. інфляційних втрат та 1173 (одну тисячу чотириста сімдесят) грн 47 коп. судового збору.».
З огляду на викладене, пункт 2 резолютивної частини повного судового рішення у даній справі підлягає викладенню у вказаній редакції з урахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 08.10.2021, яка є невід'ємною частиною скороченого рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2021 у справі № 910/19398/20.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 130, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4; код ЄДРПОУ 33240887) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069): 29445 (двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок п'ять) грн 10 коп. основного боргу, 2363 (дві тисячі триста шістдесят три) грн 67 коп. пені, 8451 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят одну) грн 09 коп. штрафу, 563 (п'ятсот шістдесят три) грн 48 коп. 3% річних, 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 26 коп. інфляційних втрат та 1173 (одну тисячу чотириста сімдесят) грн 47 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 11.10.2021.
Суддя О.В. Щоткін