ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.10.2021Справа № 910/12793/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг"
про стягнення 130 000,00 грн.,
Суддя В.С. Ломака
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (далі - відповідач) про стягнення 130 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) від 12.08.2019 року № DNH0MA-197C5E0, та у зв'язку із настанням страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "MAN TGX 18.440", реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "VOLKSWAGEN LUPO", реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, станом на дату настання останньої була застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 4012278, а тому позивач вказував, що обов'язок з відшкодування 130 000,00 грн. покладається на відповідача. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2021 року відкрито провадження у справі № 910/12793/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
17.08.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" від 13.08.2021 року на позовну заяву, в якому відповідач просив закрити провадження у даній справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, посилаючись на сплату ним 05.08.2021 року спірної суми заборгованості у розмірі 130 000,00 грн. на підставі платіжного доручення від 05.08.2021 року № 8131. Крім того, у наведеному відзиві відповідач просив суд вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету України суми сплаченого Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
20.08.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" від 20.08.2021 року на відзив на позовну заяву, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору в розмірі 2 270,00 грн. та 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на положення частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
25.08.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла запитувана судом інформація.
30.08.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" від 27.08.2021 року на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких відповідач зазначив про відсутність правових підстав для стягнення з нього заявлених витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, враховуючи здійснення відповідачем сплати спірної суми страхового відшкодування до моменту відкриття провадження у справі № 910/12793/21. Крім того, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" додатково вказало про невідповідність розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату адвокатських послуг критеріям реальності, обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на те, що спір у справі № 910/12793/21 відноситься до спорів незначної складності, а наданий адвокатом об'єм послуг не вимагає значного обсягу юридичної і технічної роботи, тоді як стягнення з відповідача 7 000,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги становитиме надмірний тягар на останнього.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі № 910/12793/21 підлягає закриттю, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
У даній справі предметом заявленого позову є стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.
Судом встановлено, що з даним позовом Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулося до господарського суду міста Києва 03.08.2021 року, що підтверджується відповідною відміткою календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, в якому означений позов надійшов до суду.
Разом із тим, зі змісту наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення від 05.08.2021 року № 8131 вбачається, що після звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" сплачено спірну суму грошових коштів у розмірі 130 000,00 грн. з відповідним призначенням платежу.
Таким чином, оскільки, заявлена до стягнення сума грошових коштів у розмірі 130 000,00 грн. була фактично сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з вказаним позовом, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору в даній справі, у зв'язку з чим вважає за необхідне провадження у ній закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічного висновку щодо наявності правових підстав для закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, внаслідок сплати відповідачем суми основного боргу після звернення позивача до суду з позовною заявою (та до моменту прийняття судом такої позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі) дійшов Верховний Суд у постанові від 08.10.2020 року в справі № 904/5645/19.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зміст вказаної норми права дає підстави для висновку про можливість покладення на відповідну сторону сплати судового збору, якщо спір виник внаслідок її неправильних дій незалежно від результатів вирішення спору.
При цьому, частина 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України не пов'язує результат вирішення спору саме з ухваленням рішення у справі, яким задоволено чи відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Розуміння вирішення спору є ширшим поняття прийняття судового рішення по суті, оскільки спір може бути вирішено не тільки в результаті прийняття рішення по суті, а й у випадку задоволення вимог позивача відповідачем, зокрема, сплатою заявленої до стягнення суми, що має наслідком закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору.
У даному випадку, позов Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" було подано на захист прав позивача з виплати відповідачем страхового відшкодування у визначені нормами чинного законодавства строки.
Зокрема, зі змісту позовної заяви вбачається, що 20.01.2021 року Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" направило на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" заяву (претензію) про виплату страхового відшкодування від 20.01.2021 року № 200000321877, яка була отримана відповідачем 25.01.2021 року. Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та не заперечувалися відповідачем під час її розгляду. Разом із тим, рішення про виплату спірної суми страхового відшкодування було фактично прийнято Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" лише 05.08.2021 року, що відповідачем у встановленому законом порядку спростовано не було.
Тобто, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" у визначений пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк не сплатило на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" страхове відшкодування, у зв'язку з чим у останнього винила необхідність звернення з позовом до суду для захисту його прав у примусовому порядку. У той же час заявлена у даній справі до стягнення сума грошових коштів була сплачена відповідачем лише після подачі цього позову до суду, що свідчить про виникнення спору в справі № 910/12793/21 внаслідок неправильних дій відповідача, які полягали в ухиленні від сплати страхового відшкодування у встановлені нормами чинного законодавства строки.
Враховуючи те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, а також зважаючи на клопотання позивача про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовною заявою судового збору, суд на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про покладення понесених Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" витрат по сплаті судового збору на відповідача.
Як було зазначено вище, у поданому позові позивач просив суд стягнути з відповідача 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано, зокрема, договір про надання правової допомоги від 11.01.2021 року (далі - Договір), укладений між Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Пі.Ес.Лоєрс" (Адвокатське об'єднання).
За умовами пункту 1.1 Договору Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Відповідно до пункту 2.1 Договору конкретні умови надання послуг, в тому числі конкретні предмет та обсяг послуг, та/або спеціальні умови оплати послуг, будуть вказані у належним чином підписаних сторонами додатках та додаткових угодах до цього Договору. У випадку відмінності Спеціальних умов від стандартних умов надання послуг, вказаних у цьому Договорі, Спеціальні умови матимуть перевагу.
Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна послуг визначається у гривні як сума гонорарів Адвокатського об'єднання за надані послуги та витрат, понесених Адвокатським об'єднанням у зв'язку з наданням послуг. Гонорари за послуги, надані Адвокатським об'єднанням, розраховуються відповідно до умов цього Договору та додатків до нього.
Незважаючи на умови пункту 3.1 цього Договору, сторони можуть письмово узгодити конкретний розмір гонорару Адвокатського об'єднання за надання певних послуг в окремому додатку до цього Договору. У такому разі, узгоджений бюджет буде обов'язковим для сторін та гонорари підлягатимуть сплаті виключно в межах бюджету (пункт 3.2 цієї угоди).
З матеріалів справи також вбачається, що 21.05.2021 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій останні погодили, що клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання надає правову допомогу клієнту у судових справах згідно Реєстру судових справ № 1.1, що додається та є додатком до цієї угоди.
У Реєстрі справ № 1.1 Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та Адвокатське об'єднання "Пі.Ес.Лоєрс" встановили, що Адвокатське об'єднання прийняло від позивача для підготовки та подання позовної заяви страхову справу № 200000321877 (відповідач - ТДВ "СГ "Оберіг", ціна позову - 130 000,00 грн., витрати на правову допомогу - 7 000,00 грн.).
Загальна вартість послуг за означеним Реєстром справ № 1.1 склала 7 000,00 грн. (без ПДВ).
У пункті 2 Додаткової угоди № 1 від 21.05.2021 року її сторони погодили наступні тарифи за надання юридичних послуг: 1 000,00 грн. за одну годину підготовчих дій: з'ясування, чи мали місце обставини (факти), про які вказує клієнт, та якими доказами вони підтверджуються; з'ясування, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин; визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду; збір необхідних доказів на підтвердження правової позиції клієнта; 1 500,00 грн. за одну годину підготовки та подання позовної заяви в суд: написання, підготовка та оформлення позовної заяви з додатками до неї для інших учасників справи.
За результатами надання правової допомоги сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг.
З поданого позивачем акту приймання-передачі наданих послуг від 28.07.2021 року вбачається, що Адвокатське об'єднання "Пі.Ес.Лоєрс" надало Приватному акціонерному товариству "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", а позивач - прийняв послуги правової допомоги на суму 7 000,00 грн.
Одночасно у зазначеному акті від 28.07.2021 року викладено детальний опис наданих Адвокатським об'єднанням послуг, вказано про витрачений час та вартість таких послуг, що повністю узгоджується з умовами Договору, Додаткової угоди № 1 від 21.05.2021 року до нього та Реєстру справ № 1.1.
Згідно з наведеним актом, загальна вартість вищевказаних послуг, наданих Адвокатським об'єднанням позивачу, склала 7 000,00 грн.
Слід також зазначити, що Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до матеріалів справи долучено платіжне доручення від 24.05.2021 року № ЗР048756, з якого вбачається, що позивач сплатив на користь Адвокатського об'єднання "Пі.Ес.Лоєрс" 7 000,00 грн. в рахунок оплати правничої допомоги згідно з договором від 11.01.2021 року, додаткової угоди № 1 та реєстру судових справ.
Крім того, у матеріалах справи наявні копії ордеру від 19.03.2021 року серії КС № 726743 на надання адвокатом Пилипцем Антоном Юрійовичем (керуючий партнер Адвокатського об'єднання "Пі.Ес.Лоєрс") правничої (правової) допомоги Приватному акціонерному товариству "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", а також свідоцтва від 21.04.2017 року серії ЧН № 000111 про право на заняття Пилипцем Антоном Юрійовичем адвокатською діяльністю.
Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Як було зазначено вище, у запереченнях від 27.08.2021 року на відповідь на відзив на позовну заяву Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" зазначило про відсутність правових підстав для стягнення з нього заявлених витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, враховуючи здійснення відповідачем сплати спірної суми страхового відшкодування до моменту відкриття провадження у справі № 910/12793/21. Крім того, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" додатково вказало про невідповідність розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату адвокатських послуг критеріям реальності, обґрунтованості та пропорційності, зважаючи на те, що спір у справі № 910/12793/21 відноситься до спорів незначної складності, а наданий адвокатом об'єм послуг не вимагає значного обсягу юридичної і технічної роботи, тоді як стягнення з відповідача 7 000,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги становитиме надмірний тягар на останнього.
У той же час суд звертає увагу на положення частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993 року).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією із засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 33 Рішення від 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
Оцінивши доводи, викладені відповідачем у клопотанні про зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката (яке міститься у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву), суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки висловлені відповідачем заперечення не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Крім того, Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" не було вказано конкретного розміру, до якого, на думку відповідача, слід зменшити заявлені позивачем до стягнення витрати на оплату професійної правничої допомоги.
Посилання відповідача на відсутність правових підстав для стягнення з нього заявлених витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, враховуючи здійснення відповідачем сплати спірної суми страхового відшкодування до моменту відкриття провадження у справі № 910/12793/21, не беруться судом до уваги з огляду на те, що звернення позивача за професійною правничою допомогою та сплата її вартості мали місце до відкриття судом провадження у цій справі та були зумовлені саме невиконанням відповідачем вимог закону щодо прийняття рішення та виплату спірного страхового відшкодування у визначені нормами чинного законодавства строки.
З огляду на те, що відповідачем не доведено суду належними та допустимим доказами тих обставин, які свідчать про наявність підстав для зменшення розміру адвокатських витрат, та які безпосередньо вказані у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес до справи), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про зменшення витрат на правову допомогу адвоката, які були фактично понесені позивачем у даній справі.
Відтак, зважаючи на те, що фактично понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. є підтвердженими, враховуючи вищенаведені обставини виникнення спору в справі та положення частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також беручи до уваги відсутність правових підстав для зменшення заявлених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд дійшов висновку про те, що обов'язок з відшкодування таких витрат у розмірі 7 000,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 231, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Закрити провадження у справі № 910/12793/21 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 14; код ЄДРПОУ 39433769) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44; код ЄДРПОУ 24175269) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а також 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.
4. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання (11.10.2021 року) та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя В.С. Ломака