ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.10.2021Справа № 910/11576/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велайн компані"
про стягнення заборгованості в розмірі 162 444,66 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Дочірнє підприємство «Олевський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велайн компані» про стягнення заборгованості в розмірі 162 444,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу лісоматеріалів круглих № 23 від 17.01.2020, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
06.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11576/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Також, означеною ухвалою витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість разом із додатком 5 ТОВ "Велайн компані" (ідентифікаційний код: 42221203) за січень-лютий 2020 року.
25.08.2021 від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла витребувана ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 інформація.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 10.08.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була отримана відповідачем 16.08.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105478458173.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
17 січня 2020 року між Дочірнім підприємством «Олевський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велайн компані» (далі - покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу лісоматеріалів круглих № 23 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність «покупцю» лісоматеріали круглі PINS (сосна), а покупець зобов'язується прийняти лісоматеріали круглі та оплатити її на умовах даного Договору.
Право власності на лісоматеріали круглі переходить до покупця з моменту фактичної передачі йому продукції продавцем, та підписанням уповноваженими представниками сторін відповідних супровідних документів (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 1.3 Договору найменування лісоматеріалів круглих: згідно додатків.
Пунктом 2.2 Договору узгоджено, що загальна кількість лісоматеріалів круглі: 2000м3.
Згідно з п. 4.1 Договору якість та розмір лісоматеріалів круглих, що постачається «продавцем», повинна відповідати, а саме: ТУ У 16.1-00994207-003:2018 «Лісоматеріали круглі хвойних та листяних порід».
У відповідності до п. 5.1 Договору ціна, кількість товару який поставляється, вказується в протоколі погодження оптової ціни на лісоматеріали круглі та товарно-транспортній накладній.
За умовами п. 6.1 Договору порядок оплати продукції: оплата проводиться на умовах попередньої оплати за кожну заявлену партію продукції або за виникнення деяких обставин «покупця» у формі відстрочки платежу на протязі 10 робочих днів за поставлену партію лісоматеріалів круглих по банківським реквізитам «продавця» вказаним у Договорі.
Відповідно до п. 6.6 Договору при постачанні продукції два та більше разів на місяць, постачання вважати таким, що має безперервний або ритмічний характер. При безперервному або ритмічному постачання відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, продавець має право виписувати зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання.
Згідно з п. 7.1 та п. 7.5 Договору продавець зобов'язаний здійснити поставку лісоматеріалів круглих протягом 10 днів з дня отримання коштів продавцем від покупця на розрахунковий рахунок підприємства за кожну окрему партію лісоматеріалів круглих. Продукція вивозиться покупцем самовивозом.
У відповідності до пунктів 8.1 та 8.2 Договору лісоматеріали круглі вважаються зданими і прийнятими: за якістю - у відповідності з нормами відповідних ТУ У; за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними (залізно дорожніми) накладними з підписом уповноваженої особи.
Датою передачі лісоматеріалів круглих продавцем, та прийому її покупцем, тобто датою поставки, вважається відмітка покупця в товарно-транспортній накладній або дата вказана на штемпелі на залізничній накладній станції призначення.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання взаємних зобов'язань. Термін дії Договору - 31.12.2020, якщо із сторін не вимагає розірвання даного Договору (п. 10.1 Договору).
Додатком до Договору сторонами узгоджено Протокол погодження вільної оптової ціни на лісоматеріали круглі.
Додатком № 1 від 17.01.2020 до Договору сторонами викладено пункт 1.1 в новій редакції: продавець зобов'язується продати та доставити у франко-двір «покупця» по ціні 110 грн. з ПДВ за 1 м.куб. лісоматеріали круглі PINS (сосна), а покупець прийняти та оплатити за договірною ціною лісоматеріали круглі. Також, сторонами узгоджено вартість лісоматеріалів виходячи з їх розміру.
Додатком № 2 від 30.01.2020 до Договору сторонами викладено пункт 1.1 в новій редакції: продавець зобов'язується продати лісоматеріали круглі PINS (сосна), горбиль хвойний, тирса, пиломатеріали, а покупець прийняти та оплатити за договірною ціною лісоматеріали круглі. Також, сторонами узгоджено вартість лісоматеріалів виходячи з їх розміру.
Додатком № 3 від 02.03.2020 до Договору сторонами викладено пункт 1.1 в новій редакції: продавець зобов'язується доставити у франко-двір покупця лісоматеріали круглі, горбиль хвойний, тирса, пиломатеріали, а покупець прийняти та оплатити доставку по ціні 111 грн. з ПДВ за 1 м.куб. продукції.
На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу продукцію вартістю 195 695,27 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 020561 від 17.01.2020 на суму 29 793,59 грн., № 020625 від 22.01.2020 на суму 31 150,48 грн., № 020537 від 23.01.2020 на суму 31 122,66 грн., № 020715 від 31.01.2020 на суму 7 098,00 грн., № 020712 від 31.01.2020 на суму 3 031,00 грн., № 020713 від 31.01.2020 на суму 3 000,00 грн., № 020716 від 31.01.2020 на суму 906,17 грн., товарно-транспортними накладними при перевезенні автомобільним транспортом № 250041 від 11.02.2020 на суму 29 3339,63 грн., № 25055 від 12.02.2020 на суму 31 612,36 грн., № 030052 від 14.02.2020 на суму 28 641,38 грн., податковими накладними № 52 від 17.01.2020, № 132 від 22.01.2020, № 134 від 23.01.2020, № 142 від 31.01.2020, № 143 від 31.01.2020, №144 від 31.01.2020, № 218 від 11.02.2020, № 146 від 31.01.2020, № 219 від 12.02.2020, № 220 від 14.02.2020.
Відповідач в свою чергу, на виконання умов Договору сплатив 57 000,00 грн. згідно платіжних доручень № 794 від 23.01.2020 на суму 30 000,00 грн., № 836 від 30.01.2020 на суму 20 000,00 грн. та № 1188 від 23.12.2020 на суму 7 000,00 грн.
Як зазначає позивач, відповідач не виконав свої договірні зобов'язання в частині здійснення повної оплати за поставлений за договором товар у строки обумовлені Договором, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 138 695,27 грн.
Також у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 8 814,25 грн., 3% річних в розмірі 2 313,67 грн. та пеню в розмірі 12 621,27 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу продукцію вартістю 195 695,27 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 020561 від 17.01.2020 на суму 29 793,59 грн., № 020625 від 22.01.2020 на суму 31 150,48 грн., № 020537 від 23.01.2020 на суму 31 122,66 грн., № 020715 від 31.01.2020 на суму 7 098,00 грн., № 020712 від 31.01.2020 на суму 3 031,00 грн., № 020713 від 31.01.2020 на суму 3 000,00 грн., № 020716 від 31.01.2020 на суму 906,17 грн., товарно-транспортними накладними при перевезенні автомобільним транспортом № 250041 від 11.02.2020 на суму 29 3339,63 грн., № 25055 від 12.02.2020 на суму 31 612,36 грн., № 030052 від 14.02.2020 на суму 28 641,38 грн., податковими накладними № 52 від 17.01.2020, № 132 від 22.01.2020, № 134 від 23.01.2020, № 142 від 31.01.2020, № 143 від 31.01.2020, №144 від 31.01.2020, № 218 від 11.02.2020, № 146 від 31.01.2020, № 219 від 12.02.2020, № 220 від 14.02.2020.
Відповідачем в свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, отриманий товар оплачено частково, на суму 57 000,00 грн., а саме згідно платіжних доручень № 794 від 23.01.2020 на суму 30 000,00 грн., № 836 від 30.01.2020 на суму 20 000,00 грн. та № 1188 від 23.12.2020 на суму 7 000,00 грн.
Таким чином, неоплаченим відповідачем залишився товар вартістю 138 695,27 грн.
Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За умовами п. 6.1 Договору порядок оплати продукції: оплата проводиться на умовах попередньої оплати за кожну заявлену партію продукції або за виникнення деяких обставин «покупця» у формі відстрочки платежу на протязі 10 робочих днів за поставлену партію лісоматеріалів круглих по банківським реквізитам «продавця» вказаним у Договорі.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за товар, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар в розмірі 138 695,27 грн., що відповідачем не спростовано.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за Договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 138 695,27 грн.
Також у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 8 814,25 грн., 3% річних в розмірі 2 313,67 грн. та пеню в розмірі 12 621,27 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з п. 8.1 Договору при несвоєчасній оплаті за лісоматеріали круглі, поставлену на даних умовах, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,05% від суми за кожен день прострочення оплати.
Разом із тим положеннями частини шостої статті 232 ГК передбачено особливість порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Відтак, оскільки позивач здійснює нарахування пені поза межами шестимісячного строку, вимоги про стягнення пені у розмірі 12 621,27 грн. задоволенню не підлягають.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 2 313,87 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8 814,25 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність порушень строків оплати за отриманий товар та відсутність підстав для застосування відповідальності за таке порушення.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велайн компані» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код: 42221203) на користь Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11002, Житомирська обл., м. Олевськ, вул. Олевської Республіки, буд. 114; ідентифікаційний код: 05418483) заборгованість у розмірі 138 695 (сто тридцять вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 2 313 (дві тисячі триста тринадцять) грн. 67 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 814 (вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 25 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 093 (дві тисячі дев'яносто три) грн. 63 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено: 11.10.2021
Суддя О.А. Грєхова