ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.10.2021Справа № 910/16319/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про стягнення 7 704, 20 грн,
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про стягнення 7 704, 20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не коригувався розмір місячного відшкодування орендної плати за кожний наступний місяць на індекс інфляції за поточний місяць, як того вимагали умови договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 95-17/551-17 від 30.11.2017, внаслідок чого позивачем зайво сплачено 7 704, 20 грн, які він і просить стягнути.
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачем вказано власне місцезнаходження за адресою: бул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133.
Натомість, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві є: 01011, м. Київ, вул. Копиленка, буд. 6.
Згідно із ч. 4 ст. 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Статтею 9 Закону № 755-IV передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.
Згідно із ст. 10 Закону № 755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, відмінність місцезнаходження юридичної особи позивача, зазначеної в позовній заяві та реєстрі свідчить про недотримання заявником вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Крім цього, пунктом 1 частини 1 статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Аналогічні вимоги закріплено і в ч. 1 ст. 172 ГПК України, згідно якої позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
За змістом статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
У відповідності до пункту 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 59 Правил).
Згідно з пунктом 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
В контексті викладеного, надані позивачем документи в підтвердження факту надіслання копії позовної заяви відповідачеві не можуть бути прийняті судом, оскільки наданий реєстру на відправку не є належним доказом у розумінні вищенаведених положень, а також з нього неможливо встановити, які саме документи направлялись відповідачеві.
Наведені обставини свідчать про невиконання позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України, що має наслідком залишення позовної заяви без руху з наданням часу позивачеві для направлення на адресу відповідача позовної заяви та додатків до неї.
Також, відповідно до пунктів 3, 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
З наведеним кореспондується обов'язок позивача, передбачений ч. 2 ст. 164 ГПК України додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відправлених доказів).
Зі змісту позову вбачається, що про наявність переплати у сумі 7 704, 20 грн позивач дізнався за наслідком проведених Держаудитслужбою заходів державного фінансового контролю.
Разом з цим, висновок аудиту не є належним доказом наявності боргу (переплати) без надання підтверджуючих (первинних) документів.
Тобто, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження заявленої суми боргу, а саме докази нарахування грошових зобов'язань (рахунки-фактури, акти наданих послуг тощо) та їх оплати позивачем.
Також позивачем не наведено розрахунок належних до сплати грошових зобов'язань із внесення орендних платежів в належному розмірі, що дало б підстави для висновку про наявність переплати та підтвердило б розмір заявлених майнових вимог.
У зв'язку з викладеним, для встановлення факту виникнення заборгованості та її суми позивачеві слід надати докази нарахування відповідачем грошових зобов'язань за 2019 рік на суму 125 315, 50 грн (виставлення рахунків, оформлення актів тощо), докази їх оплати позивачем, а також обґрунтований розрахунок заявлених майнових вимог.
Виходячи з вищевикладеного, зазначені обставини тягнуть за собою залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві - залишити без руху.
Встановити заявникові строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.С. Комарова