06.10.2021 року м.Дніпро Справа № 908/122/21
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),
суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Лазебний Д.В. (в режимі відеоконференції) адвокат, довіреність №б/н від 29.01.2021 р.;
від відповідача: Білова О.А. адвокат, ордер серії ЗП №74605 від 01.10.2032 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ"
на рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2021 (суддя Левкут В.В.) у справі № 908/122/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" (01133, м. Київ, вулиця Євгена Коновальця, 32-Б, офіс 1019; адреса для листування: 87543, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 76)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Заповіт" (70202, Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. Спортивна, буд. 32)
про стягнення 1 461 583,47 грн.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Заповіт" із позовом про стягнення 1 461 583,47 грн. неустойки (штрафу) за договором поставки № Р90056 від 27.08.2020.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.2021 року у справі № 908/122/21 у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Заповіт" про стягнення 1 461 583,47 грн. - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16.06.2021 у справі № 908/122/21 та задовольнити заявлені позовні вимоги.
В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим та таким, що винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що відповідач не надав жодних документів, які б підтверджували звернення до позивача з повідомленням про готовність відвантаження залишку обсягів Товару у відповідності до умов Договору поставки. Натомість відповідач посилався на нібито ненадання апелянтом транспортних засобів для відвантаження Товару, що також не підтвердив належними та допустимими доказами. Транспортні засоби могли бути надані апелянтом лише у випадку готовності відповідача відвантажити Товар. Враховуючи обставини справи, в апелянта були відсутні підстави для надання транспортних засобів, оскільки відповідач не був готовий відвантажити Товар, що не було спростовано жодним доказом, який наявний в матеріалах справи.
Господарським судом Запорізької області під час дослідження доказів по справі № 908/122/21 не було досліджено показань співробітника апелянта, який безпосередньо координує діяльність, яка пов'язана з перевезенням товарів за договорами поставки на підприємстві.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 16.06.2021р. у справі № 908/122/21, та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" на рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2021 у справі № 908/122/21, призначено справу до розгляду на 06.10.2021 на 10 годин 00 хвилин в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: проспект Дмитра Яворницького, будинок № 65, м. Дніпро, 49000 (зала судового засідання №207).
В судове засідання 06.10.2021 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги ( відзив на апеляційну скаргу).
В судовому засіданні 06.10.2021року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Заповіт" (покупцем) 27.08.2020 укладений договір поставки № Р90056 (Договір).
Відповідно до умов п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшника українського походження врожаю 2020 року, іменоване в подальшому товар, на умовах FCA (Завантажено у транспорт, Гуляйпільський р-н (м. Гуляйполе)).
Загальна кількість товару в заліковій вазі становить 1200,000 тон +/- 5% за вибором покупця (п. 2.1 Договору).
За визначенням п. 3.1 Договору, ціна товару згідно даного договору становить 9037,38 грн. без ПДВ за 1 тонну, крім того ПДВ 20% - 1807,48 грн., що еквівалентно 396,00 грн. доларів США за 1 тонну, згідно курсу НБУ на момент укладення договору 27,386 грн. за дол. США.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у строк з 27 серпня 2020 року по 06 серпня 2020 року в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора покупця.
Відповідно до п. 4.3 Договору покупець забезпечує перевезення товару за свій рахунок з вказаного в п. 1.1 місця до ТОВ "САТЕЛЛИТ" вул. Таганроська, 76, м. Маріуполь, Донецька обл., за винятком коли договір перевезення укладено постачальником.
Умовами п. 5.1 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний:
а) укласти з організацією-перевізником за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару до погодженого в даному договорі пункту призначення;
б) прийняти товар, що відповідає вимогам даного договору.
Згідно із п. 5.2 Договору постачальник зобов'язаний, зокрема:
а) у наданий покупцем транспорт відвантажити за власний рахунок визначену в п. 2.1 кількість товару з наступними реквізитами: отримувач: ТОВ "САТЕЛЛИТ"; пунк розвантаження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганроська, 76; поштова адреса отримувача: 87557, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганроська, 76;
б) повернути отримані від покупця кошти у випадку поставки товару, що не відповідає умовам даного договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання вимоги покупця.
За визначенням п. 6.1.1 Договору, покупець перераховує суму оплати у розмірі 80% від загальної вартості товару протягом трьох банківських днів з дати фіналізації розрахунків та моменту отримання покупцем повного обсягу товару та отримання від постачальника товарно-транспортної накладної, копії видаткової накладної та коригування до видаткової накладної на весь обсяг постачання та рахунку постачальника, з подальшим обов'язковим переданням оригіналів зазначених документів протягом двох робочих днів.
Згідно із п. 6.1.2 Договору інші 20% від загальної вартості товару сплачуються покупцем протягом п'яти банківських днів з моменту реєстрації постачальником у строки, передбачені законодавством, податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України на підставі отриманої квитанції про таку реєстрацію.
Відповідно до п. 8.2 Договору, в разі, якщо поставка товару покупцем була здійснена пізніше строків, вказаних в п. п.4.1 п. 4 цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого (непоставленого) товару. В разі, якщо прострочення поставки перевищує 6 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання цього договору, при цьому постачальник зобов'язується сплатити штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
Згідно з п. 13.4 Договору цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, визначених даним договором.
Звертаючись до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Заповіт" із позовом про стягнення 1 461 583,47 грн. неустойки (штрафу) за договором поставки № Р90056 від 27.08.2020, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором щодо поставки визначеного договором обсягу товару.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність вини відповідача у недопоставці передбаченого умовами договору товару. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, судом правильно встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу поставки товару.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов договору поставлено позивачу передбачений договором товар у обсязі 527,140 тон, що підтверджується видатковими накладними:
- № 64 від 01.09.2020, 185,7 т, на суму 1990928,33 грн. з ПДВ;
- № 66 від 02.09.2020, 58,44 т, на суму 624264,73 грн. з ПДВ;
- № 70 від 05.09.2020, 74,12 т, на суму 786084,41 грн. з ПДВ;
- № 71 від 06.09.2020, 32,3 т, на суму 343282,98 грн. з ПДВ;
- № 74 від 07.09.2020, 26,98 т, на суму 287034,94 грн. з ПДВ;
- № 75 від 09.09.2020, 149,6 т, на суму 1590843,41 грн. з ПДВ.
До наведених видаткових накладних складені розрахунки коригування збільшення/зменшення вартості:
- № 1 до видаткової накладної № 64 від 01.09.2020 на суму 18669,54 грн. з ПДВ;
- № 2 до видаткової накладної № 66 від 02.09.2020 на суму 5853,59 грн. з ПДВ;
- № 3 до видаткової накладної № 70 від 05.09.2020 на суму 9945,72 грн. з ПДВ;
- № 4 до видаткової накладної № 71 від 06.09.2020 на суму 4343,45 грн. з ПДВ;
- № 5 до видаткової накладної від 07.09.2020 на суму 3824,58 грн. з ПДВ;
- №6 до видаткової накладної № 75 від 09.09.2020 на суму 25768,30 грн. з ПДВ.
Вартість отриманого товару позивачем сплачено в повному обсязі в період з 03.09.2020 по 15.09.2020, стосовно чого спір між сторонами відсутній.
Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання з поставки товару відповідачем виконано частково, кількість непоставленого товару складає 672,860 т.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання по поставці визначеного договором обсягу товару відповідачем виконано частково в обсязі 527,140 тон насіння соняшника.
Разом з цим, п. 4.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора покупця.
Також умовами договору передбачено, що покупець забезпечує перевезення товару за свій рахунок та укладає з організацією-перевізником договір перевезення товару (пункти 4.3, 5.1 Договору).
Крім того, за змістом п. 5.2 Договору передбачено обов'язок постачальника відвантажити товар у наданий покупцем транспорт.
Таким чином, з умов укладеного договору вбачається, що обов'язок постачальника відвантажити товар пов'язан із обов'язком позивача надати транспорт для завантаження.
Проте, позивач не надав суду жодного доказу укладення ним договору на перевезення, або доказів надання ним транспорту для навантаження відповідачем, що виключає вину відповідача у непоставці товару.
Тим паче, що умовами п. 4.1 договору передбачена поставка товару партіями.
Посилання позивача на те, що ним на адресу відповідача направлявся лист з пропозицією щодо надання графіка поставки товару з конкретизацією дат поставки є недоведеним належними засобами доказування твердженням. Відповідач отримання такого листа заперечує.
До матеріалів справи позивачем долучено відповідь відповідача на претензію щодо недопоставки товару листом від 29.10.2020 за вих. № 190, за змістом якого відповідач вказує на неотримання наведеного в претензії листа 6102020.6/010 від 18.09.2020 з пропозицією надати графік поставки товару з конкретизацією дат поставки товару до 15 жовтня 2020 року. Відповідач у листі заперечив погодження ним поставку товару до 15 жовтня 2020 року та просив надати наведений позивачем лист на ознайомлення.
Отже, зважаючи на визначення сторонами у договорі застереження, що поставка товару здійснюється в суворій відповідності до письмових дозволів експедитора позивача та у наданий позивачем транспорт, господарський суд першоїі інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність прострочення виконання зобов'язання відповідачем з поставки товару.
За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
З огляду на вищезазначене, позивачем не доведено наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафу, що виключає задоволення заявлених вимог.
Посилання апелянта на неврахування судом пояснень свідка у справі, є неспроможними, оскільки у відповідності до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2021 у справі № 908/122/21- залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "САТЕЛЛИТ".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.10.2021року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.Г.Іванов