Провадження № 22-ц/803/7704/21 Справа № 185/3914/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 81
05 жовтня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року по справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Олександрівський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Слов'янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Публічне акціонерне товариство «Універсал банк» про визнання неправомірними та зобов'язання державного виконавця скасувати постанови, -
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, заінтересовані особи: Олександрівський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Слов'янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Публічне акціонерне товариство «Універсал банк» про визнання неправомірними та зобов'язання державного виконавця скасувати постанови, винесені у виконавчому провадженні №52255847.
Просить суд визнати неправомірними дії державних виконавців відносно виконання виконавчого листа у справі №185/3914/16-ц, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 16 серпня 2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , та ТОВ «Ларіні» на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № ВL 7880/2 від 16 вересня 2011 року у розмірі 229205,07 грн. та про стягнення на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору у розмірі 1719,04 грн. щодо винесення наступних постанов у виконавчому провадженні № 52255847: постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 червня 2016 року, винесеної державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Титаренко А.В.; постанови про передачу виконавчого провадження від 21 травня 2019 року, винесеної державним виконавцем Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Філонік А.В.; постанови про прийняття виконавчого провадження від 07 жовтня 2019 року, винесеної головним державним виконавцем Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дівиченко Г.О.; постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17 жовтня 2019 року, винесеної головним державним виконавцем Олександрівського районного відділу державної виконавчої Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дівиченко Г.О.; постанови про стягнення виконавчого збору від 17 жовтня 2019 року, винесеної головним державним виконавцем Олександрівського районного відділу державної виконавчої Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дівиченко Г.О.; постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 17 жовтня 2019 року (140,00 грн.), винесеної головним державним виконавцем Олександрівського районного відділу державної виконавчої Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дівиченко Г.О.; постанови про передачу виконавчого провадження від 22 січня 2020 року, винесеної головним державним виконавцем Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дівиченко Г.О.; постанови про прийняття виконавчого провадження від 22 січня 2020 року, винесеної головним державним виконавцем Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дівиченко Г.О.; постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29 травня 2020 року, винесеної головним державним виконавцем Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дівиченко Г.О.; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29 травня 2020 року (140,00 грн.), винесеної головним державним виконавцем Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дівиченко Г.О.; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29 травня 2020 року (60,00 грн.), винесеної головним державним виконавцем Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Дівиченко Г.О. Зобов'язати державного виконавця Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 52255847, скасувати вказані вище постанови у виконавчому провадженні № 52255847.
Зобов'язати Олександрівський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повернути стягнуті з пенсії ОСОБА_1 кошти.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого листа у справі №185/3914/16-ц, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 16 серпня 2016 року та зобов'язати виконавця зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа у справі №185/3914/16-ц, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 16 серпня 2016 року
Обґрунтовуючи вимоги заявниця зазначила те, що на виконанні Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження ВП № 52255847 з виконання виконавчого листа у справі № 185/3914/16-ц, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 16 серпня 2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , та ТОВ «Ларіні» на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № BL 7880/2 від 16 вересня 2011 року у розмірі 229205,07 грн. та на користь ПАТ «Універсал Банк» судового збору у розмірі 1719,04 грн.
В рамках даного виконавчого провадження винесено вказані вище постанови. Заявниця вважає дії державного виконавця неправомірними і тому змушена звернутися до суду.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що судом не встановлено неправомірності дій державного виконавця, щодо примусового виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2016 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та задовольнити скаргу в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
За правилами ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно частин 2,3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Отже за змістом вказаних норм закону, обов'язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.
Так, судом встановлено, що в Слов'янському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Донецької області, було відкрито виконавче провадження АСВП 52255847 згідно виконавчого листа 2/185/2422 виданого 16 серпня 2016 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 230924.11 грн. на користь ПАТ « Універсал банк».
19 вересня 2016 року державним виконавцем у відповідності до вимог ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно постанови про внесення змін до постанови про утворення виконавчої групи при органах ДВС управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22 лютого 2016 року, обов'язки виконання виконавчих дій Кіровського відділу з 26 березня 2019 року покладено на Олександрівський районний ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
21 травня 2019 року Слов'янським МР ДВС ГТУЮ Донецькій області винесено постанову про передачу даного провадження до Олександрійського РВ ДВС.
Олександрійським РВ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято виконавче провадження АСВП 52255847 та винесено 07 жовтня 2019 року постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання.
Відмовляючи у задоволенні скарги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що не встановлено неправомірності дій державного виконавця, щодо примусового виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2016 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку,встановленим цим Законом.
У відповідності до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при виконанні рішень судів (інших органів) здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Обов'язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Стаття 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлює обов'язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.
Частина 1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до положень ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами, (стаття 17 вказаного Закону).
Нормами статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів, про що державний виконавець виносить відповідну постанову.
Скаржником ОСОБА_1 не було у повній мірі доведено порушення державним виконавцем її прав.
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, зокрема, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Колегія суддів наголошує на тому, що державним виконавцем були вжиті всі необхідні дії на виконання рішення суду яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Пунктом 9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Висновки суду першої інстанції, що оскаржувані дії державного виконавця були вчинені ним відповідно до закону в межах повноважень державного виконавця є правомірними та обґрунтованими.
Крім того, в суді апеляційної інстанції встановлено, що 31 серпня 2021 року ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області було скасовано заочне рішення суду від 09 червня 2016 року, на підставі якого і було видано виконавчі листи по вказаній справі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростовання висновків суду першої інстанції.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко