ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11488/20
провадження № 2/753/2943/21
"19" травня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О., при секретарі Кримчук Я.Р, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У липні 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (далі по тексту - ТОВ «Ковальська-Житлосервіс», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідачка) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції в загальному розмірі 7 479,78 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. Відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 . Як власник квартири і споживач житлово-комунальних послуг, відповідачка зобов'язана брати участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території та в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги. ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» здійснює експлуатацію будинку по АДРЕСА_2 . Внаслідок несплати вартості житлово-комунальних послуг за період з лютого 2018 по липень 2020 у відповідачки утворився борг в сумі 5 902 грн. 21 коп. Відповідачка як боржники, що прострочила виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язана сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в сумі 1071 грн. та трьох відсотків річних в сумі 505,70 грн.
Ухвалою від 10.08.2020 суд (під головуванням судді Цимбал І.К.) відкрив провадження за даною заявою та призначив справу до судового розгляду в судове засідання на 09.11.2020, яке не відбулося у зв'язку з відстороненням судді від здійсненням правосуддя.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2020 справу передано до провадження судді Трусової Т.О.
Відповідачка ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем проживання, повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення на її адресу ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками, судових повісток, проте судові документи повернулися без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», заява із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або відзив на позов від відповідача не надійшли.
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 "Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004"статті 178 ЦПК України.
Нез'явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» як суб'єкт господарювання приватного права, основним видом економічної діяльності якого є комплексне обслуговування об'єктів, на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 1014 від 28.09.2007 здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 та надає його мешканцям житлово-комунальні послуги (а.с. 11-12).
Відповідно до свідоцтва про право власності від 15.02.2008 відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 91,20 кв.м., житловою площею 46,60 кв.м. (а.с. 13), а відтак вона є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються за вказаною адресою.
19.06.2009 між ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» як виконавцем та відповідачкою ОСОБА_1 , було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг (а.с.15-17).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на липень 2020 у відповідачки виникла заборгованість за надані їй житлово-комунальні послуги, в розмірі 5 902,21 грн. (а.с. 19-20).
За приписами статей 319, 322 ЦК України, власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
За приписами статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Відповідно до положень статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», стаття 12 якого визначає, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та витрати на оплату комунальних послу стосовно пропорційно до його частки співвласника.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрата (частина 2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004 р. № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV).
Вищевказаний Закон містить визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до статті 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Підпункти 1, 10 пункту 1 частини 1 статті 1 Закону № 1875-IV дають визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписами статті 20 Закону № 1875-IV, частини 1 статті 64 Житлового кодексу України, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно статті 32 Закону № 1875-IV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тарифи на житлового-комунальні послуги, які надаються (надавались) позивачці для будинку АДРЕСА_2 , формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
За положенням статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
Аналізуючи вищенаведені положення закону та нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг в сукупності з загальними засадами цивільного законодавства та положеннями ЦК України про договір, суд дійшов висновку, що зобов'язання по оплаті вартості спожитих житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, а відтак той факт, що строк дії укладеного сторонами договору закінчився, на вирішення справи не впливає і не може бути підставою для звільнення відповідача від їх оплати після вказаної дати.
Така правова позиція ґрунтується на правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 30.10.2013 по справі № 6-59цс13 та у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 по справі № 401/710/15-ц.
Визначаючи розмір заборгованості відповідачки за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачці квартири.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідач не надав.
Відповідачка не виконала грошове зобов'язання, а отже вона відповідно до положень статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з наданим позивачем розрахунком за період з лютого 2018 р. по липень 2020 р. її втрати від інфляції склали 1 071,87 грн. та три відсотки річних за вказаний період прострочення - 505,70 грн. (а.с. 16-17).
Наданий позивачем розрахунок здійснений за вірною методикою, з урахуванням оприлюднених у встановленому законом порядку індексів інфляції і жодних доказів, які б його спростовували, стороною відповідача не надано, а тому суд покладає його в обґрунтування свого рішення.
Отже на підставі наведених позивачем доводів і аргументів та оцінки наданих ним доказів суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 , заборгованості за житлово-комунальні послуги, які вона сплачувала в неповному розмірі з урахуванням інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних в загальному розмірі 7 479,78 грн.
Таким чином позовні вимоги до ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідачку сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (місцезнаходження: 02072, м. Київ, вул. Є. Чавдар, буд. 3, код ЄДРПОУ 32912720, рахунок № НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк") заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 5 902 грн. 21 коп., суму інфляційних нарахувань в розмірі 1 071 грн. 87 коп., три відсотки річних в сумі 505 грн. 70 коп., а всього стягнути 7 479 гривень 78 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (місцезнаходження: 02072, м. Київ, вул. Є. Чавдар, буд. 3, код ЄДРПОУ 32912720, рахунок № НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк") судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2 102 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: