ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/475/19
провадження № 2/753/1337/21
"13" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С. за участі представників відповідачів Кір'ян Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку,
У січні 2019 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , відповідач 3) про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку, кадастровий № 8000000000:90:917:0015, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , серії ЯЖ № 018790 від 17.05.2011, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-7-10498, виданого на ім'я ОСОБА_3 .
Ухвалою від 25.01.2019 суд відкрив провадження за даним позовом та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.
Ухвалою від 05.12.2019 суд за клопотанням представника позивача призначив у справі судову земельно-технічну експертизу та зупинив провадження у справі.
24.01.2020 та 09.06.2020 до суду надійшли повідомлення про неможливість надання висновку експертизи з підстав ненадання додаткових матеріалів, необхідних для її проведення, та несплати вартості експертизи.
Ухвалою від 10.06.2020 суд поновив провадження у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду про суті в судове засідання на 16.11.2020.
В судовому засіданні 16.11.2020 представник позивача Миролюбова О. В. заявила клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд задовольнив та відклав розгляд справи на 18.03.2021.
02.03.2021 від адвоката Миролюбової О. В. надійшло повідомлення про розірвання з позивачем договору про надання правничої допомоги.
16.03.2021 від позивача надійшла уточнена позовна заява.
18.03.2021 від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 18.03.2021 суд відмовив у прийнятті до розгляду позовної заяви у новій редакції (уточненої позовної заяви) і повернув її позивачу та з огляду на нез'явлення в судове засідання усіх учасників справи відклав розгляд справи на 10.06.2021, про що представник позивача ОСОБА_5 був повідомлений під розписку.
08.06.2021 від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Протокольною ухвалою від 10.06.2021 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про залишення позову без розгляду та у зв'язку з неявкою сторони позивача відклав розгляд справи на 13.09.2021, про що представник позивача ОСОБА_5 був повідомлений судовою повісткою.
В судове засідання 13.09.2021 позивач та його представник не з'явилися без повідомлення причин неявки, у зв'язку з чим представник відповідача 3 Кір'ян Н. В. заявила клопотання про залишення позову без розгляду та подала заяву про компенсацію витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 7 600 грн. та втраченого останнім заробітку в сумі 4 333,84 грн.
Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання представника відповідача з таких підстав.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
За положеннями статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
За правилами цивільного судочинства учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (статті 43, 44 ЦПК України).
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічна норма міститься і у частині 5 статті 223 цього Кодексу.
Згідно норми частини 5 статті 129 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Отже ураховуючи, що позивач ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, повторно не з'явився в судове засідання, та від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Вирішуючи питання про судові витрати у даній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 2 статті 138 цього Кодексу передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 17.07.2019 адвокат Кір'ян Н. В. прийняла на себе зобов'язання надавати правову допомогу ОСОБА_2 у даній цивільній справі.
Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 17.07.2019 сторони погодили вартість правових послуг у даній цивільній справі у фіксованому розмірі 7 600 грн.
Детальний опис наданих адвокатом відповідачу правових послуг зазначений в акті виконаних робіт від 13.09.2021.
Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Товарний чек від 17.07.2019 підтверджує здійснення ОСОБА_2 оплати за надання йому правничої допомоги адвокатом Кір'ян Н. В. в розмірі 7 600 грн.
Заявлені до компенсації за рахунок позивача витрати відповідача на професійну правничу допомогу пов'язані з розглядом саме цієї справи, їх розмір є співмірним з категорією та складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Судом також установлено, що у зв'язку з явкою до суду для участі у розгляді цієї справи відповідач ОСОБА_2 втратив заробіток в сумі 4 333,84 грн., що підтверджується наданим до суду доказом, а саме: наказом ТОВ «БФ Завод» про надання майстру відділу технічного контролю ОСОБА_2 відпустки без збереження заробітної плати відповідно до заяви від 09.06.2021, за період роботи 01.01.2021 - 31.12.2021, період відпустки з 10.06.2021 по 10.06.2021 (один календарний день); довідкою про його заробітну плату; розрахунком середньоденної заробітної плати.
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За змістом положень цивільного процесуального закону зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату.
Частиною 2 статті 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, серед яких подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Вимоги даного позову обґрунтовані, зокрема, тим, що під час розгляду цивільної справи № 753/475/19, предметом розгляду у якій є вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку за кадастровим № 8000000000:90:917:0016 .
Водночас судом установлено, що ще у 2016 р. позивач звертався до суду з вимогами до ОСОБА_2 про встановлення строкового земельного сервітуту для виконання будівельних робіт (справа № 753/1533/16-ц), проте рішенням суду від 08.12.2016 у задоволенні його позову було відмовлено.
Вимоги ОСОБА_1 у цій справі ґрунтувалися на тому, що здійснення будівельних робіт на належній йому земельній ділянці потребує доступу до земельної ділянки відповідача, при цьому законність набуття відповідачем права власності на належну йому земельну ділянку позивач не оспорював.
У даній справі позивач не надав на підтвердження вимог позову технічної документації щодо належної йому земельної ділянки, при цьому заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, яке суд задовольнив, проте на неодноразові вимоги суду виконати клопотання експерта про надання додаткових матеріалів він не відреагував та вартість експертизи не сплатив.
Сукупність наведених обставин дає підстави вважати, що даний спір є завідомо безпідставним та носить штучний характер, що свідчить про необґрунтованість дій позивача, у зв'язку з чим суд вбачає підстави для покладення на нього усіх витрат відповідача ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу та стягнення компенсації за втрачений останнім заробіток.
Керуючись частиною 5 статті 223,пунктом 3 частини 1 статті 257, частинами 5, 6 статті 141, частиною 9 статті 141, статтями 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування Державного акту про право власності на земельну ділянку залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) компенсацію витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу в сумі 7 600 грн. та втраченого ОСОБА_2 заробітку в сумі 4 333,84 грн.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя:
Ухвала проголошена 13.09.2021.