Справа № 420/14866/21
08 жовтня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.,
Розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740; вул. Академіка Філатова, 15-А, м.Одеса, 65080), Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411571; вул. Грецька, 42, м. Одеса, 65026) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -
18 серпня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної поліції України, у якій позивач просить суд:
визнати протиправним не розгляд заяв від 07.07.2021 року на адресу начальника ВП №2 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області та від 24.07.2021 року на адресу начальника ГУНП в Одеській області посадовцями Національної поліції України і не надання відповіді на них у встановлений законом строк та таким, що порушує право ОСОБА_1 на отримання інформації, яке гарантоване вимогами ст. 40 Конституції України та Законом України «Про звернення громадян»;
визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України у вигляді не виконання ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.06.2021 року по справі №522/10466/21 та такою, що порушила право ОСОБА_1 на справедливий суд, яке гарантоване вимогами міжнародної Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, що визвала психотравмувальну ситуацію, яка спричинила глибокі моральні страждання Позивача;
Стягнути з Відповідача, тобто, з Національної поліції України, 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди;
Стягнути з Відповідача, тобто,: з Національної поліції України, кошти, які витрачено на придбання ліків, у сумі 3 640,64 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/14866/21 о 10:58:03 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 20.08.2021 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності надання до суду уточненої позовної заяви із приведеним у відповідність до заявлених позовних вимог складом учасників справи та їх процесуальним статусом.
28.08.2021 року за вх.№46846/21 від позивача надійшла уточнена позовна заява, у якій позивач звертається до ГУНП в Одеській області та Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області та просить суд:
визнати протиправним не розгляд заяв від 07.07.2021 року на адресу начальника ВП №2 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області та заяви про виконання судового рішення та надання належним чином засвідченого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.07.2021 року на адресу начальника ГУНП в Одеській області, посадовцями ГУНП в Одеській області та його структурного підрозділу ВП №2 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області і не надання відповіді на них у встановлений законом строк та таким, що порушує право ОСОБА_1 на отримання інформації, яке гарантоване вимогами ст. 40 Конституції України та Законом України «Про звернення громадян»;
визнати протиправною бездіяльність структурного підрозділу ВП №2 ОРУ №1 ГУНП в Одеській області у вигляді не виконання ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.06.2021 року по справі №522/10466/21 та такою, що порушила право ОСОБА_1 на справедливий суд, яке гарантоване вимогами міжнародної Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, що визвала психотравмувальну ситуацію, яка спричинила глибокі моральні страждання Позивача;
стягнути з ГУНП в Одеській області 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди;
стягнути з ГУНП в Одеській області кошти, які витрачено на придбання ліків, у сумі 3 640,64 грн.
Вказаним усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 02.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
28.09.2021 року за вх.№53249/21 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання аргументовано тим, що позовні вимоги в частині бездіяльності службових осіб під час проведення досудового розслідування здійснюються у порядку кримінального, а не адміністративного судочинства, а тому провадження має бути закрито на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України. Представник акцентував увагу, що предметом спору є правовідносини щодо розгляду заяви позивача про вчинення кримінального злочину.
29.09.2021 року за вх.№53656/21 від позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі. Вказано, що заява, яка є предметом даного розгляду, подавалася у порядку ЗУ «Про звернення громадян», а не у порядку ст.214 Кримінального процесуального кодексу. Крім цього, бездіяльність щодо реєстрації заяви про вчинення злочину вже розглянуто Приморським районним судом м.Одеси.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання та заперечення позивача у письмовому провадженні, суд дійшов наступного.
Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.п.1, 2, 7 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного, тобто це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».
Крім того, у статті 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя.
Згідно зі стандартами ЄСПЛ доступ до правосуддя розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права установленим законом судом.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Предметом даного спору є:
по-перше, бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви, поданої у порядку ЗУ «Про звернення громадян»;
по-друге, бездіяльність щодо виконання ухвали слідчого судді, яке набрало законної сили.
Згідно статті 19 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Крім цього, стаття 12 КАСУ визначає, що справами незначної складності (серед тих, що розглядаються адміністративними судами), є зокрема оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Таким чином, позовні вимоги в частині бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви, поданої у порядку ЗУ «Про звернення громадян», розглядаються у порядку адміністративного судочинства.
Крім цього, суд звертає увагу, що Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає особливого порядку розгляду судом питання щодо виконання органом досудового слідства ухвали слідчого судді щодо зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР.
Стаття 303 КПК України регулює питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування. Однак, на даний момент досудове слідство не триває, адже предмет спору полягає саме у неправомірності невнесення відомостей до ЄРДР, що і слугує початком досудового слідства (згідно ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства).
Іншого порядку розгляду питання щодо правомірності бездіяльності органу досудового розслідування у даному контексті не передбачено.
Згідно ст.125 Конституції України з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
За сукупністю регулювання ст.125 Конституції України та ст.19 КАС України, за умов відсутності альтернативного порядку розгляду порушеного позивачем питання правомірності бездіяльності щодо виконання ухвали слідчого судді, яка набрала законної сили, суд наразі дійшов висновку, що такі вимоги підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
З огляду на вказане, суд залишає без задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 238, 241-243, 248, 256 КАС України, суд,-
Клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про закриття провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740; вул. Академіка Філатова, 15-А, м.Одеса, 65080), Відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411571; вул. Грецька, 42, м. Одеса, 65026) в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду не оскаржується.
Суддя М.М. Аракелян