30 вересня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/2130/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна самооборона України»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна самооборона України» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна самооборона України» на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій у розмірі 45 950,00 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 128,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконується норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій в сумі 45 950,00 грн та пені в розмірі 128,66 грн.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.15).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.20-21).
08.07.2021 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.26).
Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна самооборона України» 16.01.2018 р. зареєстроване як юридична особа (а.с.27-32).
04.03.2021 р. ТОВ «Аграрна самооборона України» подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (Форма №10-ПОІ) відповідно до змісту якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2020 році складала 10 осіб, з них осіб з інвалідністю - 0, при цьому кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» становить 1 працівник (а.с.3).
Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведено розрахунок відповідно до якого сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що становить 45 950,00 грн, та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій - 128,66 грн (а.с.4).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ (далі за текстом також - Закон №875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частина 3 статті 19 Закону №875 встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
За приписами ч.10 ст.19 Закону №875 керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.1 ст. 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч.ч.2, 4 ст.20 Закону №875-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, при вирішенні питання щодо правомірності стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях (бездіяльності) роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.18 Закону №875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ч.3 ст.181 Закону №875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70, Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.
З аналізу зазначених норм встановлено, що обов'язок із працевлаштування осіб з інвалідністю покладено як на суб'єктів господарювання, так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.
При цьому, обов'язок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю, зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується їх обов'язком щодо пошуку таких осіб для їх працевлаштування. В той же час, обов'язок цих суб'єктів полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації до державної служби зайнятості, необхідної для їх працевлаштування.
Згідно з п.4 ч.3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. №5067-VI роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
З огляду на зміст п.5 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. №316 форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Відповідно до п.6 зазначеного Порядку роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).
Отже, на роботодавця покладається обов'язок щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю та подання форми звітності №3-ПН. При цьому законодавчо не передбачено обов'язку щомісячного подання звітності за формою №3-ПН, оскільки подана інформація є чинною до моменту внесення змін щодо актуальності вакансій.
Таким чином, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій) для осіб з інвалідністю, є звіт за формою №3-ПН.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження створення у 2020 році робочих місць для осіб з інвалідністю та подання до центру зайнятості звітності про наявність вакансії за формою 3-ПН й інформації про попит на робочу силу (вакансії).
До того ж, як вбачається зі звіту відповідача форми №10-ПІ, виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2020 рік у кількості 10 осіб (а.с.3), відповідно до нормативу, визначеного статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на підприємстві відповідача у 2020 році мала бути працевлаштованою 1 особа з інвалідністю. Однак такі особи на підприємстві в 2020 році не працювали.
Таким чином, відповідачем не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у кількості, визначеній згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Вчинивши це господарське правопорушення, відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для його недопущення. Зокрема, відповідачем суду не надано суду доказів виділення та створення одного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації її працевлаштування, інших доказів, які б свідчили про повне виконання ним своїх обов'язків щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування.
Отже, згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України відповідач має нести відповідальність, передбачену законом, у вигляді сплати адміністративно-господарських санкцій, визначених статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Згідно п.п.2, 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженим Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення. Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінсоцполітики.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223 затверджено Порядок нарахування пені та її сплати, який встановлює механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Беручи до уваги, що ТОВ «Аграрна самооборона України» своєчасно не створено робоче місце, передбачене нормами чинного законодавства для працевлаштування інваліда, суд дійшов висновку, що відповідачу правомірно обчислено адміністративно-господарські санкції у розмірі 45 950,00 грн (919 000,00 грн : 10 : 2 х 1).
Згідно з ч.2 ст.20 Закону №875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, пп.3.4 п.3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
Згідно з пп.3.1. п.3 вказаного Порядку, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Зі змісту розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій та пені встановлено, що одноденний розмір пені з огляду на ставку НБУ в розмірі 7,5% становить 0,02% (7,5 х 120% : 100 : 365), кількість днів прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2021 р. по 29.04.2021 р. становить 14 днів, а тому відповідачу розраховано пеню у розмірі 128,66 грн (45 950 грн х 0,0%) х 14 днів) (а.с.1).
Тобто загальна сума боргу відповідача із адміністративно-господарських санкцій та пені становить 46 078,66 грн (45 950 грн + 128,66 грн).
Зважаючи на те, що під час розгляду справи знайшов підтвердження факт порушення ТОВ «Аграрна самооборона України» вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у частині дотримання нормативу робочих місць для інвалідів, зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 46 078,66 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі позивачем не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна самооборона України» (код ЄДРПОУ 41868007, м. Бобринець, Кіровоградська область, вул. Промислова, 1, корп. А) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22217312, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а) адміністративно-господарські санкції у розмірі 45 950 грн (сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят грн 00 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 128,66 грн (сто двадцять вісім грн 66 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 30 вересня 2021 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт