Справа № 456/4000/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/956/21 Доповідач: ОСОБА_2
08 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2021 року,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -
адвоката ОСОБА_7 , -
встановила:
на розгляді Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141130000309 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на домашній арешт та продовжено останньому строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме до 28 листопада 2021 року включно.
Своє рішення суд мотивував доведеністю прокурором наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 покликається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, невмотивованою та прийнятою з істотними порушеннями вимог процесуального законодавства.
Вважає помилковою кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч.2 ст. 121 КК України, оскільки на думку апелянта, вчинене обвинуваченим діяння утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, що є нетяжким та необережним злочином.
Наголошує на недоведеності ризиків переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на свідків і потерпілого.
Звертає увагу на виключно позитивну характеристику обвинуваченого, наявність у ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків, сім'ї, постійного місця проживання, пом'якшуючих покарання обставин, а також на належне виконання останнім процесуальних обов'язків під час досудового розслідування.
Просить скасувати ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2021 року та обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просить змінити обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт або визначити заставу, у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, думку прокурора про її заперечення і залишення ухвали суду без зміни, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Так, ч.2 ст. 392 КПК України Законом України від №1027-ІХ від 02 грудня 2020 року Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, який набрав чинності 14 січня 2021 року, доповнено абзацом другим, відповідно до якого ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
На думку колегії суддів, під час розгляду клопотання прокурора з'ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом в сукупності та стали підставою для прийняття судового рішення.
Колегія суддів вважає доведеним прокурором, що ризики, які також слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились, а відтак, обґрунтованими є висновки суду про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для їх запобігання є недостатнім.
Також, безпідставними є покликання захисника - адвоката ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки, відповідно до положенням п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Покликання захисника - адвоката ОСОБА_7 в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції на наявність постійного місця проживання і позитивну характеристику особи обвинуваченого, на думку колегії суддів, не є визначальними обставинами, які давали б можливість змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, в тому числі і на цілодобовий домашній арешт, та, як вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, не гарантують запобігання встановленим ризикам, з чим погоджується і апеляційний суд.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Отже, на думку колегії суддів, виправданим є подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , з врахуванням тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин кримінального провадження та мотивів прокурора, а відтак, є всі підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується покликання захисника обвинуваченого у апеляційній скарзі про невірну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 , то таке колегія суддів вважає передчасним, оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а відповідна оцінка діянню особи здійснюється судом лише під час ухвалення за результатами розгляду кримінального провадження остаточного судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 та зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4