Справа № 462/3503/20 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б.
Провадження № 33/811/1238/20 Доповідач: Белена А. В.
08 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд у складі судді Белени А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 173, ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 18 серпня 2020 року,
встановив :
Постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 18.08. 2020
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ПП « ОСОБА_3 », проживаючого: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 384 грн 20 коп. судового збору.
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він, 06.06.2020 о 12.40 год. у м. Львові по вул. Шевченка, 364 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Крім того, ОСОБА_2 06.06.2020 о 13.00 год., за адресою АДРЕСА_2 висловлювався нецензурними словами, погрожував словесною розправою стосовно гр. ОСОБА_4 , 1979 року народження, а також під час даної події перебував у стані алкогольного сп'яніння, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП
На постанову судді Лоїк С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, за ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що постанова судді є незаконною.
Апелянт покликається, що стосовно нього об'єднано в одне провадження дві справи за ст. 173 та ч.1 ст. 130 КУпАП, однак в резолютивній частині призначення стягнення лише за ч.1 ст. 130 КУпАП хоча в описовій частині постанови зазначено про скоєння ним двох адміністративних правопорушень. Крім того у постанові суддя зазначив, що обидва правопорушення ним скоєні 06.06.2020 з різницею в часі 20 хвилин, тобто одне скоєно о 12:40 год. на вул. Шевченка, 364 у м. Львові, а друге - о 13:00 год. на вул. Патона, 21/34 у м. Львові, з врахуванням того , що відстань між вулицями становить 10.4 км, а по часу е 30 хвилин їзди по місту. Тобто йому вмінено скоєння двох адміністративних правопорушень з вчиненням в різних частинах міста на достатній відстані, але фактично в один і той же час 06.06.2020. Це підтверджує факт невідповідності описаних в постанові обставин з фактичними обставинами справи, що є підставною для скасування постанови.
Апелянт наполягає, що у справі відсутні дані про те, що він керував транспортним засобом. Події відтворені на відеозапису не відповідають по часу фактичним обставинам справи, а тому посилання суду на даний доказ є недопустимим. Також на відеозаписі немає підтвердження того, що він відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння на місці або в медичному закладі. Вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130КУпап не визнавав і не визнає.
Покликання в постанові на пояснення про те, що він нецензурно висловлювалася до гр.-ки ОСОБА_4 по телефону, спростовують звинувачення його у вчиненні хуліганських дій у приміщенні квартири та вказують на відсутність об'єктивної сторони правопорушення за ст. 173 КУпАП. По даному факту вини не визнавав, однак суддя зазначила, що визнав.
Апелянт був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, однак в судове засідання не з'явився з невідомих причин.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає і у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушень за ч.1 ст. 130, ст. 173 КУпАП підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- диск з відеозаписом з нагрудних камер спостереження працівників поліції,
- протоколи про адміністративне правопорушення серії ОБ № 188289 від 06.06.2020;
- протоколи про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 711386 від 13.06.2020 ;
- письмові пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 06.06.2020 ;
рапорт від 06.06.2020, вважаю, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП повно та всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо .
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З оглянутих в суді апеляційної інстанції протоколів вбачається, що вони датовані 06.06.2020 і 13.06.2020 відповідно адміністративні правопорушення були скоєнні в різні дні але приблизно в один час. Таким чином покликання апелянта не достовірність протоколів не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
У постанові суду не зазначено, що ОСОБА_2 висловлювався нецензурно до гр. ОСОБА_4 по телефону, а там вказана конкретна адреса її проживання, де саме ОСОБА_2 нецензурно спілкувався з даною громадянкою.
Покликання в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом не знайшли підтвердження, оскільки він в суді першої інстанції сам повідомив, що сів за кермо машини, щоб її перегнати на інше місце.
Факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджено підписами свідків у протоколі.
Відповідно апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., накладене на ОСОБА_2 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, покарання за яке є більш важчим ніж за ст. 173 КУпАП, і є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 18 серпня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 - залишити без змін .
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду А.В. Белена