Справа № 445/1954/19 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.
Провадження № 22-ц/811/591/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:84
28 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.
секретаря: Бадівської О.О.
за участю: ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представника Навчального центру Національної гвардії України - Лопатчака О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Навчального центру Національної гвардії України, третя особа - Виконавчий комітет Золочівської міської ради про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Навчального центру Національної гвардії України, третя особа - Виконавчий комітет Золочівської міської ради, в якому просив скасувати рішення житлово-побутової комісії Навчального центру Національної гвардії України протокол № 13 від 30.11.2018 про перенесення дати зарахування ОСОБА_1 на квартирному обліку з 08.05.2007 на 08.05.2012 та зобов'язати Навчальний центр Національної гвардії України відновити його на квартирному обліку з 08.05.2007.
В обгрунтування позову зазначав, що проживає та зареєстрований з 08.05.2007 у відомчому гуртожитку Навчального центру Національної гвардії Україна, військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 та служить у цій військовій частині офіцером за контрактом. Усього сім'я позивача складається з 5-ти осіб. 13.06.2007 на засіданні житлово-побутової комісії позивача та його сім'ю було зараховано на квартирний облік у Навчальному центрі Національної гвардії України. Проте на даний час йому стало відомо, що житлово-побутова комісія Навчального центру НГ України прийняла рішення про перенесення його черги з 08.05.2007 на 08.05.2012, у зв'язку з тим, що до зарахування на квартирний облік він проживав у 3-кімнатній квартирі в АДРЕСА_2 , житлова площа якої становить 43,0 м кв. Зазначає, що дійсно проживав у цій квартирі та йому належало 10,1 кв.м житлової площі, проте його сім'я складалася з 4-х осіб, а норма для зарахування на державну чергу передбачена - не більше 5,0 кв.м на одну особу. Тому вважає рішення житлово-побутової комісії Навчального центру Національної гвардії України протокол № 13 від 30.11.2018 незаконним, просить його скасувати та відновити його на квартирному обліку.
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 16 січня 2020 року суду в задоволенні позову ОСОБА_1 до Навчального центру Національної гвардії України, третя особа - Виконавчий комітет Золочівської міської ради про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій - відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що на засіданні житлово-побутової комісії Навчального центру національної гвардії України було прийнято рішення про перенесення черги апелянта з 08.05.2007 на 08.05.2012 безпідставно та незаконно, оскільки апелянт не приховував від комісії жодних обставин про те, що був прописаний в АДРЕСА_2 , шо винаймав для сім'ї окреме житло, що отримав відомчий гуртожиток. Звертає увагу на те, що апелянт подавав всі правдиві відомості і не було жодних неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання взяття апелянта на квартирний облік. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, покликаючись на доводи, викладені у скарзі. Представник Навчального центру Національної гвардії України Лоподчак О.О. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін з мотивів, викладених у відзиві на скаргу.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задоволити з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.
Суд першої інстанції встановив, що позивача ОСОБА_1 , як військовослужбовця, протоколом № 5 засідання житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2007 було зараховано на квартирний облік військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з протоколом № 13 засідання житлово-побутової комісії Навчального центру НГ України від 30 листопада 2018 року внесено зміни в квартирну справу. Відповідно до "Правил обліку..." розділ 2, п. 17 перенесено дату зарахування на квартирний облік на п'ять років з моменту реєстрації в відомчому гуртожитку. Датою зарахування майора ОСОБА_1 на квартирний облік вважати 08.05.2012 (а.с.4). Підставою перенесення дати зарахування на квартирний облік на п'ять років з моменту реєстрації у відомчому гуртожитку стало штучне погіршення позивачем своїх житлових умов.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 до 08.05.2007 був зареєстрований та проживав у квартирі по АДРЕСА_2 , в якій мав у власності ј частку і йому належало 10.1 кв.м житлової площі, тому рішення відповідача від 30.11.2018 є правомірним і відповідає чинному законодавству.
Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна.
Згідно із ст. 34 Житлового кодексу Української РСР потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок. У м. Золочеві - це 5,0 кв.м житлової площі на особу, що визнають сторони.
Відповідно до п. 17 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних спілок від 11.12.1984 № 470 громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96 Житлового кодексу УРСР) ( 5464-10 ), не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Житлового Кодексу громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.
У ч.1 ст. 35 ЖК наводиться перелік способів штучного погіршення житлових умов, що має наслідком відмову у прийнятті на квартирний облік. Цей перелік є вичерпним .
Слід звернути увагу, що законодавець наголошує не лише на погіршенні житлових умов, але і на штучність характеру такого погіршення. Тобто маються на увазі свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону, права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду. Без доведення штучного характеру погіршення житлових умов правила ч.1 ст. 35 ЖК не можуть бути підставою для відмови у взятті на квартирний облік та перенесення дати зарахування на квартирний облік.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 дійсно був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Згідно довідки міжрайонного бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 зареєстрована 1/4 частка квартири АДРЕСА_3 на підставі рішення виконкому Золочівської міської ради від 16.12.1993 за № 245. Житлова площа квартири - 43 кв.м.
Таким чином, вищезазначена квартира перебувала у спільній частковій власності. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч.1 ст. 358 ЦК України).
Сім'я позивача станом на 08.05.2007 складалася з 3-х осіб - ОСОБА_1 його дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 .
Дружина позивача ОСОБА_3 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 08.05.2007 були зареєстровані в іншому населеному пункті - в с. Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області. Разом з тим, ОСОБА_3 працювала у філії Золочівське управління газового господарства ВАТ «Львівгаз», що стверджується копією трудової книжки. Його донька ОСОБА_4 відвідувала ДНЗ АДРЕСА_4 (а.с.54).
Отже до 08.05.2007 року позивач ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 , де йому належить ј частка квартири, що становить 10.1 кв.м житлової площі, був зареєстрований одноособово, без членів своєї сім'ї.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не взяв до уваги, що члени сім'ї позивача - дружина та донька станом на 08.05.2007 не були забезпечені житлом у АДРЕСА_2 перебувала у спільній частковій власності чотирьох осіб, право спільної часткової власності якою здійснюється співвласниками за згодою інших співвласників.
Ураховуючи наведене, реєстрація позивача з членами своєї сім'ї у складі 3- осіб в у відомчому гуртожитку 08.05.2007 не може вважатися штучним погіршенням житлових умов у розумінні положень ст. 35 ЖК УРСР.
Ураховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих відносин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення. Відтак, оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 січня 2020 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, позов ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення житлово-побутової комісії Навчального центру Національної гвардії України №13 від 30.11.2018 про перенесення дати зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік з 08.05.2007 на 08.05.2012 скасувати.
Зобов'язати Навчальний центр Національної гвардії України відновити ОСОБА_1 на квартирному обліку з 08.05.2007.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено:08.10.2021.
Головуючий
Судді