П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 жовтня 2021 р. Справа № 540/3489/21
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук'янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року, -
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 року провадження по справі відкрито та справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 16.11.2021 р.
30.09.2021 року від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що до Конституційного Суду України звернулась ОСОБА_2 з конституційною скаргою в якій просить суд визначити такими, що не відповідають Конституції України положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 ЗУ "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, частини першої статті 2 ЗУ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI в частині поширення їх дії на Закон № 1697, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З огляду на зазначене, з посиланням на п. 3 ч.1 ст.236 КАС України, заявник просить суд зупинити провадження у справі 540/3489/21, оскільки предмет зазначеної конституційної скарги стосується правовідносин, з приводу яких ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав та інтересів.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналіз наведених правил адміністративного процесуального законодавства свідчить про те, що об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Отже, необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи.
Ця підстава виникає тоді, коли ухвалення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Водночас, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 року № 2136-VIII.
Разом з цим, статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що враховуючи викладене, зважаючи на вимоги конституційної скарги, на які посилається позивач та уважно дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для висновків про неможливість розгляду даної справи до прийняття Конституційним Судом України рішення з питань «конституційності» абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 ЗУ "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, частини першої статті 2 ЗУ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI в частині поширення їх дії на Закон № 1697.
В той же час апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України, одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
При цьому колегія суддів враховує, що в разі вирішення справи не на користь позивача, яке буде передувати рішенню Конституційного Суду України про неконституційність зазначених норм, він має право на перегляд судового рішення за виключними обставинами на підставі п.1 ч. 5 ст. 361 КАС України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.
Керуючись ст.ст. 236, 243, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі №540/3489/21 до ухвалення рішення Конституційним Судом України по справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Лук'янчук О.В.
Судді Бітов А.І. Ступакова І.Г.