28 вересня 2021 р. Справа № 520/2697/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЯГІЛЕВ ГРУП" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021, суддя Біленський О.О., 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, повний текст складено 25.05.21 по справі № 520/2697/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЯГІЛЕВ ГРУП"
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання протиправними та скасування припису та постанови,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЯГІЛЕВ ГРУП», звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 15.12.2020 року №ХК27854/3236/НД/АВ/П складений головним державним інспектором з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів ГУ Держпраці в Харківській області Короткою І.С.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19.01.2020 року №ХК27854/3236/НД/АВ/П/ТД-ФС, винесену т.в.о. начальника ГУ Держпраці у Харківській області Брезіцькою М.С.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 19.01.2021 року №ХК27854/3236/НД/АВ/П/ТД- ФС на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЯГІЛЕВ ГРУП» накладено штраф у розмірі 200000,00 грн. Дана постанова винесена на підставі акту від 15.12.2020 №ХК27854/3236/НД/АВ та припису про усунення виявлених порушень від 15.12.2020 р. № ХК27854/3236/НД/АВ/П. Позивач вважає дану постанову та припис необґрунтованими, незаконними, та такими, що підлягають скасуванню, оскільки постанова прийнята відповідачем без дотримання вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, а зі сторони позивача відсутні будь-які порушення законодавства про працю, що має наслідком невідповідність висновків відповідача стосовно наявності підстав для притягнення його до відповідальності згідно ст.265 КЗпП України фактичним обставинам справи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування відповідачем порушено вимоги п. 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, оскільки проведення інспекційного відвідування було здійснено за відсутності директора ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» А.А. Дягілева, а особи, які перебували в цей час на території підприємства, не були уповноважені на представництво інтересів позивача. Також апелянт вказує на об'єктивну неможливість надати на вимогу відповідача документів про оформлення трудових відносин з громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки жодних трудових відносин між позивачем та вказаними громадянами не існувало, про що позивач зазначив у своїх поясненнях, вказавши, що на підприємстві надаються послуги вказаними громадянами на підставі договорів підряду (цивільно - правових договорів). На підставі викладеного позивач вважає протиправне застосування до нього штрафних санкцій за порушення законодавства про працю.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 28.09.2021 представник позивача, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , представник відповідача, ОСОБА_7 , підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що інспекційне відвідування ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» було проведено відповідно до п.п.3 п.5 Порядку №823, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації отриманої із звернення гр. ОСОБА_8 від 19.11.2020 року (вх. С-1561 від 20.11.2020 року).
На цій підставі було видано Наказ від 01.12.2020 року №1904 про проведення інспекційного відвідування та направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 01.12.2020 року №02.03-03/2766.
Відповідно до наказу №1904 від 01.12.2020 року інспекторам праці, визначеним у наказі, доручено провести захід державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ об'єктом відвідування.
З наявних матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП», 02.12.2020 року, проводилося за місцем здійснення фактичної діяльності: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .
На підставі наказу було видано направлення №02.03-03/2766 від 01.12.2020 року на проведення інспекційного відвідування ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП», яке було пред'явлено та вручено особисто під підпис директору ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» - ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що 02.01.2020 року інспектори праці були допущені до проведення інспекційного відвідування, пред'явили службові посвідчення, інспекторами праці було опитано осіб, котрі на момент інспекційного відвідування здійснювали певні роботи в ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП».
Під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування 02.12.2020 року за адресою ветклініки «Ветеринарный Домик» м. Харків, вулиця Харківських Дивізій, 14, при виконанні робіт були зафіксовані на засіб відеофіксації та опитані наступні працівники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 .
За адресою ветклініки «Ветеринарный Домик» АДРЕСА_2 , була зафіксована на засіб відеофіксації та опитана гр. ОСОБА_4 .
Вищезазначені працівники пояснили, що були допущені до роботи та, відповідно, виконували роботи, працюючи у певний період, в режимі роботи закладу, а саме:
- ОСОБА_1 зафіксована 02.12.2020 в приміщенні ветклініки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , усно зазначила своє прізвище, ім'я, по батькові, та повідомила, що працює на посаді лаборанта;
- ОСОБА_9 зафіксована 02.12.2020 в приміщенні ветклініки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , усно зазначила своє прізвище, ім'я, по батькові, та повідомила, що проходе стажування на посаду асистента;
- ОСОБА_2 зафіксована 02.12.2020 в приміщенні ветклініки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , усно зазначила своє прізвище, ім'я, по батькові, та повідомила, що працює на посаді асистента;
- ОСОБА_4 зафіксована 02.12.2020 в приміщенні ветклініки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , усно зазначила своє прізвище, ім'я, по батькові, та повідомила, що працює на посаді асистента.
В ході інспекційного відвідування 02.01.2020 року було виявлено порушення норм ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме встановлено фактичний допуск працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки Інспекторам праці, в ході проведення інспекційного відвідування, не було надано документів, що містять відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, ведення яких передбачено законодавством про працю, 02.12.2020 інспектором праці складено вимогу про надання документів від 02.12.2020 року №ХК27854/3236/НД.
Вимогою про надання документів №ХК27854/3236/НД, зобов'язано ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП», у строк до 10 год. 00 хв. 08.12.2020 року надати документи, необхідних для проведення інспекційного відвідування.
З матеріалів справи встановлено, що вимогу про надання документів ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП», було пред'явлено та вручено особисто під підпис директору ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» - ОСОБА_5 .
Позивачем, у відповідь на вище зазначену вимогу, 08.12.2020 були надіслані документи, але жодних відомостей, що підтверджують факт належного оформлення трудових відносин з громадянами: ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 надано не було.
Також, ОСОБА_5 надав пояснення, які були додані до документів на виконання вимоги №ХК27854/3236/НД, де вказав, що на «підприємстві надаються послуги 4-х фізичних осіб згідно укладених договорів підряду (цивільно-правових договорів) по наданню послуг. Ці договори є конфіденційною інформацією ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП», вони не мають відношення до оформлення трудових відносин на час інспекційного відвідування».
За результатами проведення заходу було складено Акт з описом виявлених порушень від 15 грудня 2020 року № ХК27854/3236/НД/АВ, а саме було виявлено порушення вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) 4 працівників було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Акт з описом виявлених порушень від 15 грудня 2020 року №ХК27854/3236/НД/АВ та Припис від 15 грудня 2020 року №ХК27854/3236/НД/АВ/П було направлено засобом поштового зв'язку суб'єкту господарювання 15.12.2020 року (трекінг № 6109103431933).
28.12.2020 року на адресу Управління Держпраці від директора ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» Дягілева А.А. надійшли «зауваження та заперечення щодо проведення інспекційного відвідування» від 28.12.2020 року № 27/15182, які були розглянуті, обставини, викладені у останніх, були досліджені, у зв'язку із чим було встановлено наступне.
За текстом зауважень, ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» стверджував про те, що від Управління Держпраці «не надходило жодної вимоги на надання в Вашу адресу інформації про договори підряду (договори цивільно - правового характеру) по наданню послуг» (ст.3 зауважень). Проте, зазначені судження суб'єкта господарювання були спростовані з огляду на вимогу про надання документів №ХК27854/3236/НД від 02.12.2020 року, яка міститься в матеріалах Єдиної справи розпорядчих документів, що приймаються Управлінням Держпраці під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №1928 щодо ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП». Так, згідно п. 4 вимоги директора ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» було зобов'язано надати «Документи, що встановлюють наявність відносин між підприємством та громадянами (працівниками), які виконували роботи на підприємстві, документи, що підтверджують оплату за виконану роботу (копію завірену належним чином)».
Зазначену вимогу отримав особисто директор ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» ОСОБА_5 , про що міститься його особистий підпис. Документи, визначені п.4 вимоги, надані не були, отже п.4 вимоги не виконано, документи на спростування обставин викладених в акті інспекційного відвідування №№ХК27854/3236/НД/АВ від 15.12.2020 року щодо факту допуску до роботи без належного оформлення трудових відносин з гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 директор ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» не надано.
На підставі складеного Акту, відповідачем було винесено припис про усунення порушень від 15 грудня 2020 року №ХК27854/3236/НД/АВ/П, який позивачем було оскаржено керівнику ГУ Держпраці у Харківській області. Зазначена скарга залишена без задоволення та відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК27854/3236/НД/АВ/ГІ/ТД- ФС від 19.01.2021 р. (далі за текстом - Постанова), якою позивачу нараховано штраф у розмірі 200000,00 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваними приписом про усунення порушень та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом підтверджені обставини, що стали підставою для висновків про допущення до роботи працівників без оформлення трудових відносин.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст.ст. 1, 3, ч.ч. 1, 4, 6-8, абз. 2 ч.10, ч.ч. 13, 14 ст. 4, ч.ч. 1- 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1- 4, 6 ст.ст. 7, 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону.
Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені п. 5 Порядку № 823, відповідно до пп.5 якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
Пунктом 19 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі-Порядок № 509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об'єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.
Щодо дотримання відповідачем процедури проведення інспекційного відвідування, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що інспекційне відвідування ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» було проведено відповідно до п.п.3 п.5 Порядку №823, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації отриманої із звернення гр. ОСОБА_8 від 19.11.2020 (вх. С-1561 від 20.11.2020).
На цій підставі було видано Наказ від 01.12.2020 №1904 про проведення інспекційного відвідування та направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 01.12.2020 №02.03-03/2766.
Направлення на проведення інспекційного відвідування ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП», було пред'явлено та вручено особисто під підпис директору ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» - Дягілеву А.А.
Інспекційне відвідування ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП», 02.12.2020, проводилося за місцем здійснення фактичної діяльності: м. Харків, вул. Харківських Дивізій, 14; м. Харків, проспект Науки, 47/1.
Відповідно до пп.1, 2, 3, 6 п.10 Порядку №823 встановлено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (пп.1 п.10 Порядку №823), ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги (пп.2 п.10 Порядку №823), наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення (пп.З п.10 Порядку №823), фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-. Фото- та відеотехніки (пп.6 п.10 Порядку №823).
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про порушення інспекторами праці вимог п. 8 Порядку №823 та проведення інспекційного відвідування за відсутності директора ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» є необґрунтованим
Працівниками відповідача захід державного контролю було розпочато із пред'явленням службових посвідчень, що підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписом, при дослідженні якого встановлено, що інспектори, входячи до приміщення ветклініки «Ветеринарный Домик» м. Харків, вулиця Харківських Дивізій, 14, пред'являють посвідчення та повідомляють про здійснення інспекційного відвідування.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про дотримання відповідачем процедури проведення інспекційного відвідування ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП».
Щодо суті виявленого відповідачем порушення, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Згідно з ч. 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб , які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.
Так, згідно ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Таким чином, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.
При цьому, такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.
Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837 ЦК України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 ЦК України).
Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Підрядник, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Нормами ст. 24 КзпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно ч. 1ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роб
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
Колегія суддів зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП Українита інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.
Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 27.01.2021 у справі № 822/3342/17.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для накладення штрафу на позивача слугував висновок Управління Держпраці у Харківській області про допущення позивачем до роботи працівників без укладення трудового договору.
На підтвердження порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КЗпП України відповідачем надано акт інспекційного відвідування, відеозапис.
Як встановлено колегією суддів, під час проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування 02.12.2020 року за адресою ветклініки «Ветеринарный Домик» АДРЕСА_1 , та за адресою ветклініки «Ветеринарный Домик» АДРЕСА_2 , при виконанні робіт були зафіксовані на засіб відеофіксації та опитані наступні працівники: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , які пояснили що були допущені до роботи та, відповідно, виконували роботи, працюючи у певний період, в режимі роботи закладу на різних посадах.
Вимогою про надання документів від 02.12.2020 року на 2 сторінці в пункті 4 зазначено обов'язок суб'єкта господарювання щодо надання документів, що встановлюють наявність відносин між підприємством та громадянами (працівниками), які виконували роботи на підприємстві, документи, що підтверджують оплату за виконану роботу (копію завірену належним чином).
Позивач надав пояснення під час інспекційного відвідування, які були додані до документів на виконання вимоги №ХК27854/3236/НД, де вказав, що на «підприємстві надаються послуги 4-х фізичних осіб згідно укладених договорів підряду (цивільно-правових договорів) по наданню послуг. Ці договори є конфіденційною інформацією ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП», вони не мають відношення до оформлення трудових відносин на час інспекційного відвідування».
Слід відмітити, що відповідно до частини 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Згідно Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 21.08.2017 №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Проте, позивач протиправно не надав цивільно-правові договори, відносно осіб, фактичний допуск до роботи яких було встановлено в ході інспекційного відвідування.
Щодо посилання позивача про не визнання недійсними в судовому порядку договорів цивільно-правового характеру, як на підставу існування саме цивільних правовідносин, зазначене твердження спростовується позицією Верховного суду.
Згідно постанови Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 13 червня 2019 року по справі № 1840/2507/18 «Сам по собі факт відсутності судового рішення про визнання вказаних вище цивільно-правових правочинів недійсними не може бути безумовним доказом існування між зазначеними особами саме договірних цивільно-правових відносин».
Натомість, відповідно до висновків викладених в пункті 77 Верховного суду по справі №160/8902/18 від 22.04.2020, суди повинні також враховувати концепцію прихованого працевлаштування (deemed employment). Дана концепція знайшла своє відображення, серед іншого, у Рекомендаціях про трудові правовідносини №198 (далі - Рекомендації) Міжнародної організації праці, де зазначено, що держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобів конкретних ознак визначення трудових правовідносин.
Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються «підпорядкованість» та «залежність». У пункті 13 Рекомендацій «підпорядкованість» проявляється, якщо робота: виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони; передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства; виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи; виконується працівником особисто; виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила; має характерну тривалість/продовжуваність; вимагає особисту присутність працівника; передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником.
Верховний Суд у постанові зазначив, що суди попередніх інстанцій повинні з'ясовувати чи є договори цивільно-правового характеру договорами, які врегульовуються положеннями ЦК України, або укладенні для «приховування» трудових відносин.
Так, дослідивши договір підряду № б/н від 30.05.2020 року та акт прийому наданих послуг до цивільно-правового договору від 30 травня 2020 року, між позивачем та ОСОБА_1 , колегією суддів встановлено наступне.
За наданим договором підряду № б/н від 30.05.2020 року, ОСОБА_1 була зобов'язана виконати наступні види послуг: «аналіз усіх необхідних документів у відповідності до законодавства України для створення та оформлення окремого підрозділу - «Ветиринарна лабораторія», пошук матеріалів, норм, правил та методик виконання аналізів; аналіз, пошук та закупівля необхідного лабораторного обладнання, такого як автоматичні та полуавтоматичні аналізатори та витратні матеріали до них».
Тобто, обов'язки ОСОБА_1 за змістом та функціями збігаються з колом обов'язків за посадою - юрисконсульт, яка передбачена Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 №9336(далі - Довідник), що є характерним для трудових відносин.
Обов'язок ОСОБА_1 за договором № б/н від 30.05.2020 року щодо закупівлі необхідного лабораторного обладнання передбачає доступ до матеріальних цінностей, певні матеріальні ризики та матеріальну відповідальність, які, відповідно до вимог КЗпП України, є можливими лише за наявності належно оформлених трудових відносин.
Договір підряду № б/н від 01.09.2020 року та акт прийому наданих послуг до цивільно-правового договору від 01.09.2020 року, між позивачем та ОСОБА_2 , встановлює обов'язок останньої «збір та аналіз усіх необхідних даних у відповідності до законодавства України для аналізу можливості створення та оформлення окремого підрозділу - «Стоматологічне відділення».
Отже, за наданим договором ОСОБА_2 має виконувати аналогічну зі ОСОБА_1 роботу, яка передбачає здійснення певної правової діяльності, яка встановлена Довідником.
Відповідно до Договору підряду № б/н від 15.10.2020 року та акту прийому наданих послуг до цивільно-правового договору від 15.10.2020 року, ОСОБА_3 «аналіз усіх необхідних документів у відповідності до законодавства України для створення та оформлення окремого підрозділу - «Грумінг салон для тварин». Тобто, ОСОБА_3 також виконувала певну правову діяльність, яка передбачена Довідником, що є несумісним із встановленням відносин за цивільно-правовим договором.
Договір підряду № б/н від 10.10.2020 року та акт прийому наданих послуг до цивільно-правового договору від 10.10.2020 року, між позивачем та ОСОБА_10 , встановлює обов'язок «вивчення та впровадження нових лікарських засобів для поліпшення послуг по лікуванню, профілактики та догляду за тваринами у ветеринарній клініці».
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності за КВЕД ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» є 75.00 - турбота про здоров'я тварин і контрольні заходи щодо тварин, які утримують на фермах турботу про здоров'я тварин і контрольні заходи щодо тварин-домашніх улюбленців. Отже, здійснюючи дану категорію завдань, ОСОБА_10 зокрема впровадження лікарських для поліпшення послуг з догляду за тваринами є тотожною із видом діяльності ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУПП».
Правова позиція визначена судом (справа №560/508/19) зазначає: «якщо робота, виконувана працівником на користь суб'єкта господарювання, збігається з видом його діяльності, то така робота повинна виконуватись на умовах трудового договору». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17.
Виходячи з усних свідчень працівників, зафіксованих на засіб відео фіксації , зазначені вище особи виконували роботу відповідно до визначеного графіку, на робочому місці, в межах режиму роботи об'єкта відвідування.
Дія договорів припиняється №б/н від 30.05.2020, №б/н від 01.09.2020, №б/н від 15.10.2020, №б/н від 10.10.2020 по закінченню строку Договору підряду п.6.2, що притаманне саме строковому трудовому договору, оскільки укладені на визначений термін (ст. 23 КЗпП України).
В договорах підряду №б/н від 30.05.2020, №б/н від 01.09.2020, №б/н від 15.10.2020, №б/н від 10.10.2020 не зазначається конкретного результату роботи (кінцевого результату), який повинен передаватися замовнику; предметом укладеного договору є процес праці, а не її кінцевий результат; в зазначених договорах не визначено обсягу виконуваної роботи, що характерно для трудового договору, який згідно з ч.1 ст.21 КЗпП України є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженою ним особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку та інше.
Аналіз змісту укладених договорів дає підстави для висновку, що останні перебувають поза межами правового регулювання цивільного законодавства, адже, містять фіксований розмір вартості послуг без застереження щодо їх обсягу та змісту, не визначають порядок надання таких послуг.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 року по справі №127/21595/16-ц, зазначивши, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно відповіді Головного управління ПФУ в Харківській області станом на 22.01.2021 року щодо відображення нарахування заробітної плати по найманих працівниках у звітності за листопад - грудень 2020 року відсутня інформація щодо нарахування єдиного соціального внеску за вищезазначених осіб, що працювали за цивільно-правовими договорами.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вищезазначені працівники інтегруються в процес виробництва, виконують такі роботи відповідно до вказівок та робочому місці, яке вказується стороною, яка замовила відповідну роботу, та використовуючи засоби та матеріали суб'єкта господарювання, зазначене є елементами існування трудових правовідносин. Праця за цими договорами не є юридично самостійною, робота виконується відповідно до визначеного графіку, на робочому місці, в межах режиму роботи об'єкта відвідування.
Окремо колегія суддів зазначає, що вищезазначені працівники під час інспекційного відвідування повідомляли, що вони є працівниками ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУПП». Тобто, зазначені особи не знали, що на момент інспекційного відвідування з ними було укладено цивільно-правові договори.
Отже, в даному випадку правовідносини між позивачем та опитаними громадянами носять ознаки трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником. При цьому, дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового перешкоджають реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.09.2019 року по справі №0440/5828/18.
Стосовно посилання позивача, що йому не було повідомлено про отримання уповноваженою особою відповідача акту та жодних повідомлень такого змісту позивач не отримував», суд зазначає.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання штрафів визначає затверджений Постановою КМУ «Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 липня 2013 р. №509 (далі - Порядок №509).
Згідно з п.2 Порядку №509 штрафи накладаються на підставі: акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Пунктом 3 Порядку №509 передбачено, що про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Акт №ХК27854/3236/НД/АВ складений 15 грудня 2020 року. Таким чином, на виконання вимог Порядку №509, в межах визначених строків, Управління Держпраці повідомило суб'єкта господарювання - позивача ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» про отримання уповноваженою особою Управління Держпраці акту від 15.12.2020 року № 02.03-03/0972.
Листом від 15.12.2020 року №02.03-03/0972, який направлено засобом поштового зв'язку (трекінг № 6109103431933), суб'єкту господарювання було повідомлено про те, що 15.12.2020 року уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці отримано акт інспекційного відвідування №ХК27854/3236/НД/АВ, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників, що є підставою для розгляду справи про накладення штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України у строки, визначені Порядком №509.
Перевірка статусу відстеження за трекінг №6109103431933 підтверджує факт вручення відправлення: 24.12.2020 о 15:07:00 годині.
На підставі Акту №ХК27854/3236/НД/АВ та у відповідності до Порядку №509, Головним управлінням було винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 січня 2021 року №ХК27854/3236/НД/АВ/П/ТД-ФС.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що припис про усунення виявлених порушень Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК27854/3236/НД/АВ/П від 15 грудня 2020 та постанова про накладення штрафу у відношенні ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП» №ХК27854/3236/НД/АВ/П/ТД-ФС від 19.01.2021 прийняти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ДЯГІЛЕВ ГРУП».
Отже, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЯГІЛЕВ ГРУП" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 по справі № 520/2697/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов
Постанова складена в повному обсязі 08.10.21.