08 жовтня 2021 р. Справа № 520/12401/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/12401/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2015, за 2016, за 2017, за 2018, за 2019, за 2020 та 2021 роки у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
- зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум;
- стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 39559 грн.;
- стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 79118 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 позов повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись з таким судовим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення позивача та його представника, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Тому у разі пропуску строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Право на звернення до суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 р., Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Виходячи з принципу змагальності у адміністративному судочинстві, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно із ч. 4 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" необхідно обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17.
Як вбачається з матеріалів справи, з позовними вимогами про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2015, за 2016, за 2017, за 2018, за 2019, за 2020 у зменшеному розмірі позивач звернувся до суду 08.07.2021, тобто, з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем до суду подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій він зазначає, що фактично він дізнався про триваюче правопорушення, а саме невиконання відповідачами Рішення Верховного Суду, Конституційного суду та Конституції України в день отримання листів відповідей 18.06.2021 та 19.06.2021. Що підтверджується копіями конвертів цих листів-відповідей. Вважає позовну заяву поданою в межах строку звернення до суду.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
В справі Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії Європейським судом з прав людини зроблено висновок, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Крім того, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що грошова допомога до 5 травня є періодичним та фіксованим платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про підставу здійснення такої виплати, її розмір, як вона обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів було здійснено саме такий її розрахунок.
Оскільки вказаний вид грошової виплати є періодичним платежем, то про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, тобто, з дня отримання виплати особою, якій призначена грошова допомога вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду, з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення адміністративного позову позивачу в частині визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2015, за 2016, за 2017, за 2018, за 2019, за 2020 у зменшеному розмірі, оскільки ним не надано належних доказів поважності пропуску шестимісячного місячного строку звернення до суду з цим позовом.
Доводи апелянта, що ним не пропущений строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами, оскільки він скористався досудовим порядком врегулювання спору, суд апеляційної інстанції вважає помилковими з наступних підстав.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Проте, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено досудового порядку вирішення спору про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої вказаним законом.
Крім того, отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2015, за 2016, за 2017, за 2018, за 2019 та за 2020 роки у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов'язання Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2015, за 2016, за 2017, за 2018, за 2019 та за 2020 роки, з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов'язання Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту позову колегія суддів вбачає, що предметом оскарження є виплата позивачу не в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому позивач не погоджується із сумою допомоги, виплаченої йому у травні 2021 року.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 08.07.2021, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, тобто в межах передбаченого ст. 122 КАС України строку звернення до суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції протиправно повернув в частині позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов'язання Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та здійснити виплату з урахуванням фактично виплачених сум, з підстав пропуску строку звернення до суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви в частині визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік у зменшеному розмірі та пов'язані з цією частиною позову вимоги позивача про стягнення з відповідачів матеріальних збитків та моральної шкоди з мотивів невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, з огляду на що ухвала суду підлягає частковому скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 229, 238, 241, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 по справі № 520/12401/21 - скасувати в частині визнання протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, зобов'язання Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати визначеного статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та здійснити виплату, з урахуванням фактично виплачених сум, стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 39559 грн. та стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної ради та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 79118 грн. та направити справу в цій частині позову для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 по справі № 520/12401/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова