08 жовтня 2021 року справа № 580/6019/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач-1), яка полягає в не направленні на затвердження чи відмові у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018, яка суперечить наказу Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 та Закону України “Про Національну поліцію” № 580-VIII від 02.07.2015 в зв'язку з зверненням ОСОБА_1 12.05.2021 з відповідною заявою;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач-2), яка полягає незатвердженні чи відмові у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018, яка суперечить наказу Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 та Закону України “Про Національну поліцію” № 580-VIII від 02.07.2015 в зв'язку з зверненням ОСОБА_1 12.05.2021;
- виходячи з принципу ефективності захисту прав людини, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулася за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок та матеріали до висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суд від 04.12.2018 для затвердження чи відмови у затвердженні вказаного висновку;
- виходячи з принципу ефективності захисту прав людини, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулася за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути висновок та матеріали до висновку про призначення одноразової грошової допомоги на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 ОСОБА_1 , які будуть направленні Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області на виконання рішення суду та вирішити питання щодо затвердження або відмови у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 з урахуванням наказу Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 та Закону України “Про Національну поліцію” № 580-VIII від 02.07.201.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач має право на одноразову грошову допомогу у відповідності до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги вразі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України № 4 від 11.01.2016.
Також, позивач зазначив, що МВС України не має повноважень розглядати та приймати рішення по призначенню поліцейському одноразової грошової допомоги, а наділене лише повноваженнями затверджувати або відмовляти у затвердженні висновків про призначення ОГД, а тому бездіяльність відповідачів є протиправною.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки.
03 вересня 2021 року позивач подав до суду заяву на виконання ухвали від 20.08.2021.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28 вересня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому Головне управління просило в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 направлено матеріали до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття останнім рішення, а тому Головне управління виконано вимоги позивача про зобов'язання ГУНП в Черкаській області повторно надіслати матеріали ОСОБА_1 до МВС України на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі № 823/2077/18.
Також Головне управління подало до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки є рішення суду з того самого фактичного предмету спору (адміністративна справа № 823/2077/18) і між тими самими сторонами, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
04 жовтня 2021 року МВС України подало до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, зазначивши при цьому що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону України “Про Національну Поліцію”, а тому позивачеві підлягає нарахування і виплата одноразової грошової допомоги у розмір , передбаченому Законом України “Про Національну поліцію” та Порядком № 4, а не законом України “Про міліцію” та Порядком № 850, оскільки підстави для її виплати виникли у позивача під час проходження служби поліцейського.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у адміністративній справі № 823/2077/18 Головним управлінням підготовлено висновок від 05.04.2019 про призначення одноразової грошової допомоги, який складений на підставі матеріалів працівника поліції ОСОБА_1 у відповідності з п. 3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ № 850 та нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 290000 грн.
Листом Міністерства внутрішніх справ України № 15/2-1657 від 26.04.2019 повідомлено Головне управління, що питання щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського врегульовано статтями 97-101 Закону України “Про Національну поліцію” та положеннями Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, зареєстрованим у Мін'юсті 29.01.2016 за № 163/28293, відповідно до яких призначення та виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, здійснюється за останнім місцем служби поліцейського.
17 травня 2021 року позивач звернувся із заявою (рапортом) від 12.05.2021 до Головного управління, в якій просив повторно провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 прийнято висновок, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі згідно з розрахунком 290000 грн.
Позивач у даній заяві зазначив, що при первинному звернення ОСОБА_1 подані документи, що визначені п. 7 Порядку та умови призначення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ № 850 від 21.10.2015, позивач повторно не подає зазначених документів, крім надісланого ОСОБА_1 копії висновку, що дає підстави для видання наказу про виплату такої допомоги.
До заяви позивач додав копію висновку від 05.04.2019 та банківські реквізити.
Головне управління направило позивачеві лист від 31.05.2021 № 29/Г-112, у якому зазначило, що висновок ГУНП в Черкаській області від 05.04.2019 МВС України не затверджено. МВС України прийнято рішення про відмову у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги по втраті працездатності в результаті визначення інвалідності. Про результати розгляду та причини відмови у призначенні одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності позивача було повідомлено листом Головного управління від 15.05.2019 № 29/Г-64/1.
Позивач вважає таку бездіяльність Головного управління протиправною, а тому за захистом своїх прав свобод та інтересів звернувся до суду.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у адміністративній справі № 823/2077/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018, встановлено, що позивача звільнено зі служби з Національної поліції згідно з наказом ГУНП в Черкаській області № 58 о/с від 29 квітня 2016 року. Дата встановлення втрати працездатності є 21.06.2016, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 204535, тобто саме 21.06.2016 є днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому заява про виплату одноразової грошової допомоги обґрунтовано подана позивачем за його останнім місцем служби - до Головного управління.
Таким чином, зважаючи на те, що визначення позивачеві інвалідності відбулося внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби саме в органах внутрішніх справ та зважаючи на положення абзацу третього пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію”, суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога позивачеві має бути призначена за обставин та у розмірі, передбаченими частиною 6 статті 23 Закону України “Про міліцію” та підпункту 2 пункту 3 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
А тому відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вказані обставини, не підлягають доказуванню.
За правилами частини шостої статті 23 Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року № 565-XII (чинного до 07.11.2015), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктом 2 Порядку № 850 обумовлено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
За приписами пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.
Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у адміністративній справі № 823/2077/18 Головним управлінням підготовлено висновок від 05.04.2019 про призначення одноразової грошової допомоги, який складений на підставі матеріалів працівника поліції ОСОБА_1 у відповідності з п. 3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ № 850 та нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 290000 грн.
Листом Міністерства внутрішніх справ України № 15/2-1657 від 26.04.2019 повідомлено Головне управління, що питання щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського врегульовано статтями 97-101 Закону України “Про Національну поліцію” та положеннями Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4, зареєстрованим у Мін'юсті 29.01.2016 за № 163/28293, відповідно до яких призначення та виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, здійснюється за останнім місцем служби поліцейського.
Отже, суд зазначає, що у Головне управління виконало свій обов'язок щодо затвердження та направлення до МВС України висновку від 05.04.2019 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . У свою чергу МВС України, розглянувши вказаний висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відмовило у його затвердженні.
У подальшому позивач звернувся із заявою (рапортом) від 12.05.2021 до Головного управління, в якій просив повторно провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 прийнято висновок, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі згідно з розрахунком 290000 грн.
Позивач у даній заяві зазначив, що при первинному звернення ОСОБА_1 подані документи, що визначені п. 7 Порядку та умови призначення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ № 850 від 21.10.2015, позивач повторно не подає зазначених документів, крім надісланого ОСОБА_1 копії висновку, що дає підстави для видання наказу про виплату такої допомоги.
До заяви позивач додав копію висновку від 05.04.2019 та банківські реквізити.
Головне управління направило позивачеві лист від 31.05.2021 № 29/Г-112, у якому зазначило, що висновок ГУНП в Черкаській області від 05.04.2019 МВС України не затверджено. МВС України прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги по втраті працездатності в результаті визначення інвалідності. Про результати розгляду та причини відмови у призначенні одноразової грошової допомоги в результаті визначення інвалідності позивача було повідомлено листом Головного управління від 15.05.2019 № 29/Г-64/1.
Суд звертає увагу, що у Головного управління не виникає обов'язку щодо направлення на затвердження чи відмову у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у зв'язку зі зверненням ОСОБА_1 12.05.2021 з відповідною заявою, оскільки у вказаній заяві позивач не просить призначити йому одноразову грошову допомогу, а просить провести виплату одноразової грошової допомоги і як на підставу посилається на висновок Головного управління від 05.04.2019 про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 290000 грн, який складено на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2018.
За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення позову в частині позовних вимог до Головного управління відсутні, а позовні вимоги до МВС України, як похідні, теж не можуть бути задоволені.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Стосовно клопотання відповідача про закриття провадження у справі, то суд зазначає, що підстави, відповідно до яких суд закриває провадження у справі, передбачені частиною статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, у даному випадку відсутні, а тому клопотання не може бути задоволене.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач-1 - Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 40108667);
3) відповідач-2 -Міністерство внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 08.10.2021.
Суддя В.О. Гаврилюк