Унікальний номер справи: 752/17940/21 Постанова винесена суддею Валігурою Д.М.
Номер апеляційного провадження: 33/824/4259/2021
Категорія: ст. 184 КУпАП
29 вересня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Худик М.П., за участю:
захисника Петришак М.Я.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 , адвоката Петришак М.Я., на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року, стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 454 гривень.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 , будучи матір'ю малолітніх ОСОБА_3 , 2016 року народження та ОСОБА_4 , 2017 року народження, не надала дітей батькові для спілкування згідно встановленого графіку (розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2018 року № 518 «Про порядок зустрічей з малолітніми ОСОБА_3 , 2016 року народження та ОСОБА_4 , 2017 року народження), тим самим вчинила дії, передбачені ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням суду, захисник ОСОБА_2 , адвокат Петришак М.Я. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Голосіївського районного суду м. Києві від 02 вересня 2021 року та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 184 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно доводів апеляційної скарги, всупереч ст. 251-252 КУпАП постанова судді не містить жодного мотивування та посилання на досліджені в судовому засіданні докази винної умисної поведінки ОСОБА_2 . На переконання апелянта, таких доказів не наведено і в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, як зазначає адвокат, судом не взято до уваги висновок експерта, яким визначено стан дітей та відношення між ними та батьком, а також відеозаписи, зняті в момент побачень з батьком, а саме ОСОБА_1 з дітьми у присутності поліції. На вказаних відеозаписах, як вбачається з апеляційної скарги, малолітній ОСОБА_3 знаходиться в істериці, коли бачить батька, а останній вживає нецензурні та образливі вирази на адресу ОСОБА_2 .
Так, апелянт стверджує, що ОСОБА_2 звернулась до психолога з метою встановити, чи дійсно є обґрунтована загроза з боку батька та чим викликано їх стійке небажання бачитись з ним, а також чи розповіді дітей та їх пригнічений стан, відчуття страху є фантазійними або надуманими іншими обставинами.
Як вбачається з апеляційної скарги, у висновку від 24.06.2021 року за результатами психологічного обстеження малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , психолог ОСОБА_5 зазначає:
- у ОСОБА_1 відсутня емоційна близькість з дітьми, дозволена відкрита агресія, приниження, фізичні покарання, ігнорування потреб дітей;
- особливості комунікації з дітьми - демонстрація зневажливого ставлення до ОСОБА_2 , недотримання останнім приписів лікарів щодо прийому медичних препаратів, призначених ОСОБА_3 , ігнорування рекомендацій з харчування наданих останньому;
- у дітей є ознаки втрати психологічного зв'язку з батьком;
- особливості здійснення батьком виховного впливу стосовно дітей відповідають ознакам жорстокого поводження із дитиною;
- батько фактично став для дітей емоційно недоступним і тому виконання останнім батьківських функцій є неможливим.
Крім того, як зазначає апелянт, у висновку також описуються обставини поведінки батька щодо дітей, що стали підставою для висновків, що батько застосовував до них фізичну силу (неодноразово бив ременем), закривав разом та поодинці в туалетній кімнаті без світла не зреагувавши довгий час на крики дітей, застосовував фізичні покарання (заливав гострий соус на язик за «погані» слова).
Також, як вбачається з апеляційної скарги, малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при будь-якому згадуванні батька перебувають у стані постійного страху, пригніченості, стресу, емоційного навантаження.
Апелянт вказує, що з приводу вказаних обставин ОСОБА_2 неодноразово зверталася до правоохоронних органів з відповідними заявами, зокрема щодо вчинення сімейного насилля.
Крім того, адвокат звертає увагу суду на ту обставину, що батько участі у вихованні та забезпеченні дітей не бере, надсилає аліменти у загальному розмірі 2500 грн. на двох дітей, а візити останнього до дітей супроводжуються постійними сварками.
Дані обставини, на переконання апелянта, вказують, що ОСОБА_2 не вчиняла жодних умисних дій з метою перешкоджання зустрічам дітей з батьком, запрошувала його пройти до будинку, коли психологічний стан дітей дозволяв це зробити та діяла виключно в їх інтересах та з метою захисту.
Як вбачається з апеляційної скарги, поведінка дітей при зустрічі з батьком свідчить про те, що вони відчувають небезпеку та загрозу з його боку, а ОСОБА_2 не може примушувати дітей до побачення з батьком.
Крім того, апелянт зазначає, що складений відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення базується виключно на заявах ОСОБА_1 , а очевидців подій, що стосуються дат 05.06.2021 року о 09 год. 45 хв., 06.06.2021 року о 12 год. 05 хв. та 19.06.2021 року о 10 год. 12 хв. в справі не встановлено.
На переконання адвоката Петришак М.Я., справа про адміністративне правопорушення не містить достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_2 дій, зазначених у диспозиції ч. 5 ст. 184 КУпАП, крім того, окрім протоколу про адміністративне правопорушення жодних інших доказів до суду не надано.
Крім того, апелянт звертає увагу на ту обставину, що в самому протоколі вказана невідома адреса, за якою ОСОБА_2 жодного разу не перебувала та ця адреса вказана у всіх заявах ОСОБА_1 .
Відтак, на переконання захисника, у ОСОБА_2 була відсутня можливість виконати розпорядження Голосіївської районного у місті Києві державної адміністрації за наведеною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою, а відтак, згідно доводів апеляційної скарги, адміністративний матеріал оформлений невірно.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 , адвоката Петришак М.Я., яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, потерпілого ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону при розгляді даної справи судом першої інстанції були дотримані, рішення суду відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, є обґрунтованим та належним чином мотивованим.
Відповідно ст. 158 Сімейного кодексу Україниза заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Разом із цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Сімейного кодексу України, рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду.
Диспозицією ч. 5 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Проте, даних вимог ОСОБА_2 дотримано не було.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Зокрема, вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 15.07.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , 05.06.2021 року о 09 год. 45 хв., 06.06.2021 року о 12 год. 05 хв., 19.06.2021 року о 10 год. 12 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , мати малолітніх ОСОБА_3 , 2016 р.н., ОСОБА_4 , 2017 р.н., не надала дітей батькові для спілкування згідно встановленого графіку (розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2018 № 518 «Про порядок зустрічей з малолітніми ОСОБА_3 , 2016 р.н., ОСОБА_4 , 2017 р.н.», про що надійшла інформація Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 14.06.2021 №ЄО-29592, від 22.06.2021 № 9013/125/47/04-21. (а.с. 1);
- поясненнями ОСОБА_2 від 15.07.2021 року, з яких вбачається, що оскільки ОСОБА_1 неодноразово вчиняв по відношенню до неї акти домашнього насильства, поводив себе агресивно, а діти не бажали бачити батька, нею було прийнято рішення обмежити спілкування батька із дітьми. (а.с. 2);
- рапортом оперативного чергового Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, з якого вбачається, що 05.06.2021 о 09:45 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 перешкоджає побаченню із дітьми. ( а.с. 4);
- рапортом оперативного чергового Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, з якого вбачається, що 06.06.2021 о 12:05 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 перешкоджає побаченню із дітьми. ( а.с. 5);
- заявою ОСОБА_1 від 06.06.2021 року, з якої вбачається, що він, згідно розпорядження № 518 від 06.11.2018 р. виданим ГРДА в м. Києві, прибув за місцем проживання ОСОБА_2 для зустрічі з сином, для цього напередодні дзвонив та писав на месенджери останньої стосовно чергової зустрічі із дітьми, проте з номером телефону не було зв'язку. 05.06.2021 року о 10 год. 00 хв. та 06.06.2021 року о 12 год. 30 хв. викликав патруль, що зафіксував, що ніхто двері не відчинив. (а.с. 6);
- копією розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2018 року № 518, в якому визначено порядок зустрічей ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та Агнесою. (а.с. 7);
- рапортом оперативного чергового Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, з якого вбачається, що 19.06.2021 о 10:12 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 перешкоджає побаченню із дітьми. ( а.с. 11);
- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.06.2021 р. від гр. ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 19.06.2021 року близько 12:00 за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 , перешкоджала побаченню з дітьми ОСОБА_1 , а саме замкнулася в будинку, не відчиняла двері та не відповідала на телефонні дзвінки. (а.с. 12);
- поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 19.06.2021 року близько 10:00 він прибув за адресою: АДРЕСА_4 , щоб побачитись із своїми малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживають з ОСОБА_2 , з якими він так і не побачився. Зазначає, що це вже 13-та спроба побачитись із дітьми, але кожного разу йому не відчиняли двері та не відповідали на телефонні дзвінки. (а.с. 13);
- клопотанням Служби у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.07.2021 р. про відкриття провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (а.с. 23-24).
Що стосується доводів захисника про неможливість ОСОБА_2 виконати розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 518 посилаючись на психологічний стан дітей під час зустрічі з батьком, то вони є необґрунтованими, оскільки вказані в апеляційній скарзі обставини не звільняли ОСОБА_2 від обов'язку виконувати вказане розпорядження.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не вчиняла жодних умисних дій з метою перешкоджання зустрічам дітей з батьком, запрошувала його пройти до будинку, коли психологічний стан дітей дозволяв це зробити, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 не відкривала ОСОБА_1 двері, а також не відповідала на дзвінки останнього.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги, в яких заперечується вина у вчиненні адміністративного правопорушення, є непереконливими, оскільки не містять жодних даних про реальні, об'єктивні перешкоди у виконанні 05.06.2021 p., 06.06.2021 р., 19.06.2021 p. розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 518 від 06 листопада 2018 року.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого місцевим судом рішення.
За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 , адвоката Петришак М.Я. залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року відносно ОСОБА_2 , без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.П. Худик