вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" жовтня 2021 р., м. Київ Справа № 911/1335/21
Господарський суду Київської області в складі судді Черногуза А. Ф., розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Шенкер" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, оф. 26, код ЄДРПОУ 41790727)
до Дочірнього підприємства "Шенкер" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Компресорна, буд. 3, код ЄДРПОУ 24382029)
про стягнення збитків завданих при перевезенні вантажу,
Господарський суд Київської області розглянув справу № 911/1335/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт" до Дочірнього підприємства "Шенкер" про стягнення збитків завданих при перевезенні вантажу. Вказана справа розглядалася судом у порядку спрощеного провадження. Рішенням від 19.08.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно частини 2 цієї ж статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
До Господарського суду Київської області надійшла заява відповідача б/н від 26.09.2021 про ухвалення додаткового рішення.
Приписами ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено: суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
У Господарському процесуальному кодексі України закріплено вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України).
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою як позовної заяви, так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин п'ятої - сьомої статті 129 Господарського процесуального кодексу України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із частиною другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно з частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає наступне: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складає 12000,00 грн, до якої входить правова допомога у вигляді підготовки даного відзиву в сумі 8000,00 грн. та складання заперечення у розмірі 4000,00 грн. у разі подання Позивачем відповіді на відзив.
Разом з тим до відзиву додано копію договору про надання правової допомоги. Пунктом 4.1. вказаного договору клієнт та адвокат узгодили, що за надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар виходячи із об'єму роботи (наданих послуг). Ціна та порядок розрахунків погоджені у Додатку № 1 до даного договору.
Проте, ні до відзиву на позовну заяву, ні до заперечень на відповідь на відзив відповідач не додає Додатку № 1 до договору, з якого б вбачалося дійсний розмір витрат, які може понести відповідач у зв'язку з розглядом справи № 911/1335/21. За час розгляду справи відповідачем не подавалося й інших доказів, що підтверджували б реальний розмір витрат понесених відповідачем, зокрема на послуги адвоката.
У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення зазначених витрат, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
З огляду на положення пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд дотримується позиції, що в разі коли сторона не надала суду доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у строк, визначений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд не має підстав для розподілу здійснених стороною витрат на професійну правничу допомогу (постанова КГС ВС від 14.01.2019 у справі № 927/26/18).
Судом встановлено, що відзив та заперечення на відповідь на відзив (заяви по суті спору, що подавалися відповідачем за час розгляду справи) не містять доказів щодо понесення відповідачем тої чи іншої суми витрат на правничу допомогу, а договір укладений з адвокатом, копія якого подавалася відповідачем має лише посилання на додаток до договору.
Копію додатку № 1 (угода №1 про узгодження договірної ціни за правову допомогу та порядку її оплати від 14.06.2021) до договору про надання правової допомоги відповідач додає лише до заяви про ухвалення додаткового рішення. Суд бере до уваги, те що заяву про ухвалення додаткового рішення (яка підписана 26.09.2021) подано до суду більш ніж через місяць після винесення рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2021 у справі.
Тобто суд констатує, що відповідачем пропущено строк на подання доказів щодо розміру судових витрат встановлений частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим до заяви не подано клопотання про поновлення строку на подання таких доказів.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи разом з доказами, що підтверджують дійсність цих витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат, яке в певному обсязі може бути доведене стороною надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Відтак, з огляду на пропущення відповідачем строку на подання доказів щодо розміру понесених судових витрат - заява про ухвалення додаткового рішення залишається судом без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 42, 124, 129, 234, 244 ГПК України, суд
Заяву Дочірнього підприємства "Шенкер" б/н від 26.09.2021 про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.
Ухвалу підписано 08.10.2021.
Суддя А.Ф. Черногуз