ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
08.10.2021Справа № 910/16270/21
За заявою Академії праці, соціальних відноси і туризму про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/16270/21
За позовом Академії праці, соціальних відноси і туризму
до Федерації професійних спілок України
про визнання статуту установи частково недійсним
Суддя Літвінова М.Є.
Без виклику представників учасників справи.
Академія праці, соціальних відносин і туризму звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Федерації професійних спілок України про визнання статуту установи частково недійсним.
Вказана позовна заява обґрунтована тим, що повноваження відповідача, як засновника не відповідають вимогам Закону України «Про вищу освіту», нормам Цивільного кодексу України та порушують принципи автономії та самоврядування позивача як закладу вищої освіти.
За таких обставин, позивач просить суд:
- визнати частково недійсним Статут Академії праці, соціальних відносин і туризму (нова редакція, що є Додатком до постанови Президії ФПУ від 16.03.2017 №П-7-10), а саме:
- П. 1.5: «Діяльність Академії ґрунтується на Конституції України, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково- технічну діяльність», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», концептуальних засадах Національної доктрини розвитку освіти, Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»), інших нормативно- правових актах України, цьому Статуті та постановах виборних органів Засновника» - в частині словосполучення «та постановах виборних органів Засновника»;
- П. 2.3 «Конкретне спрямування та зміст роботи Академії визначаються сучасною перспективною кон'юнктурою ринку й завданнями Замовника» - в частині словосполучення «й завданнями Замовника»;
- П. 3.3.27: «Укладати угоди про спільну діяльність і співробітництво з підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами з метою організації і проведення спільних наукових досліджень, вивчення та використання досвіду підготовки й підвищення кваліфікації кадрів, сучасних форм і методів навчання, участі в міжнародних заходах, підготовки фахівців з числа громадян інших країн та для виконання інших статутних завдань відповідно до законодавства та нормативних актів Засновника» - в частині словосполучення «та нормативних актів Засновника».
- П. 3.3.38: «Самостійно укладати угоди (договори, контракти) у порядку та в межах суми, визначених цим Статутом, нормативними актами Засновника» - в частині словосполучення «нормативними актами Засновника»;
- П. 3.3.39: «Придбавати, використовувати, відчужувати, орендувати рухоме, нерухоме майно та кошти, що не заборонені законодавством у порядку та на умовах, визначених цим Статутом, нормативними актами Засновника» - в частині словосполучення «нормативними актами Засновника»;
- П. 3.3.42: «Здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію, капітальний і поточний ремонт основних фондів, орендованих приміщень тощо за договорами підряду, що укладаються з будівельно-монтажними та іншими організаціями, громадянами в порядку та межах, передбачених законодавством, цим Статутом та нормативними актами Засновника» - в частині словосполучення «та нормативними актами Засновника»;
- П. 3.3.43: «Передавати з балансу на баланс та приймати на баланс, списувати з балансів основні засоби, що стали непридатними для використання або застаріли в порядку та межах, визначених законодавством, цим Статутом та нормативними актами Засновника» - в частині словосполучення «та нормативними актами Засновника»;
- П. 3.3.44: «Брати участь на корпоративних засадах у діяльності об'єднань, господарських товариств будь-яких організаційно-правових форм, спільних підприємств, фондів, громадських організацій тощо, а також виходу з їх складу в порядку та на умовах, визначених установчими та нормативними актами Засновника» - в частині словосполучення «в порядку та на умовах, визначених установчими та нормативними актами Засновника»;
- П. 4.2: «Академія користується і розпоряджається наданим їй майном на праві господарського відання та результатами господарського використання майна в порядку та межах, визначених Статутом Академії і рішеннями виборних органів Засновника (З'їзду, Ради, Президії ФПУ)» - в частині словосполучення «і рішеннями виборних органів Засновника (З'їзду, Ради, Президії ФПУ)»;
- П. 4.5.2: «За попереднім погодженням (рішенням) Засновника відповідно до цього Статуту в порядку, визначеному нормативними актами Засновника:» - повністю;
- П. 5.3.1.1: «Прийняття розпорядчих рішень про відчуження цілісних майнових комплексів та акцій» - повністю;
- П. 5.3.2.6: «Зміна статутного капіталу, визначення розміру і форми додаткових внесків» - повністю;
- П. 5.3.2.7: «Призначення на посаду, притягнення до дисциплінарної і матеріальної відповідальності ректора Академії та звільнення його з посади за винятком випадків, визначених установчими документами Засновника та умовами Контракту» - повністю;
- П. 5.3.2.8: «Визначення порядку та нормативів розподілу прибутку, створення і використання фондів та відшкодування збитків Академії» - повністю;
- П. 5.3.2.9: «Попереднє погодження умов договорів оренди цілісних майнових комплексів та частин майнового комплексу Академії в порядку, визначеному нормативними актами Засновника» - повністю;
- П. 5.3.2.10: «Прийняття рішення про відчуження окремих інвентарних об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд, земельних ділянок тощо), цінних паперів (крім акцій) та об'єктів незавершеного будівництва в порядку, визначеному нормативними актами Засновника» - повністю;
- П. 5.3.2.11: «Прийняття рішення про передачу в заставу нерухомого майна Академії, надання гарантій і поручительств у порядку, визначеному нормативними актами Засновника» - повністю;
- П. 5.3.2.12: «Прийняття рішення про будівництво об'єктів на земельній ділянці Академії в порядку, визначеному нормативними актами Засновника» - повністю;
- П. 5.3.2.13: «Прийняття рішення про консервацію, перепрофілювання об'єктів нерухомого майна Академії в порядку, визначеному нормативними актами Засновника» - повністю;
- П. 5.3.2.14: «Визначення порядку укладення угод про оренду, спільну, інвестиційну діяльність та довірче управління майном Академії в порядку, визначеному нормативними актами Засновника» - повністю;
- П. 5.3.2.15: «Прийняття в межах компетенції рішень з інших питань діяльності Академії та делегування окремих своїх повноважень Голові ФПУ.
- П. 5.3.3.1: «Попереднє погодження організаційної структури управління та штатного розпису Академії» - повністю;
- П. 5.3.3.2: «Попереднє погодження укладення угод (договорів, контрактів) на суму, що перевищує розмір, визначений пунктом 4.5.1 цього Статуту, в тому числі угод про надання та отримання Академією кредитів, позик та фінансової допомоги» - повністю;
- П. 5.3.3.3: «Здійснення контролю за результатами фінансово - господарської діяльності Академії, ефективністю використання, примноження і збереження майна та коштів Академії» - повністю;
- П. 5.3.3.4: «Погодження переліку та обсягу інформації про діяльність Академії, що є конфіденційною та (або) становить комерційну таємницю і не підлягає розголошенню» - повністю;
- П. 5.3.3.6: «Прийняття рішення про списання об'єктів нерухомого майна та автотранспортних засобів Академії в порядку, визначеному нормативними актами Засновника» - повністю;
- П. 5.3.3.7: «Погодження придбання Академією цінних паперів інших юридичних осіб (у тому числі векселів)» - повністю;
- П. 5.3.3.8: «Скасування рішень ректора Академії, які суперечать законодавству, цьому Статуту та рішенням Засновника» - повністю;
- П. 5.3.3.9: «Встановлення посадового окладу, надбавок, погодження виплати премії, матеріальної допомоги, відпустки ректора Академії» - повністю;
- П. 5.3.3.10: «Встановлення показників фінансово-господарської діяльності Академії» - повністю;
- П. 5.3.3.11: «Погодження кандидатур на посади керівників структурних підрозділів, відокремлених структурних підрозділів» - повністю;
- П. 5.6.3 «Засновник або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний оголосити конкурс на заміщення посади ректора Академії не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень ректора Академії конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансії» - повністю;
- П. 5.6.4.2: «Укладає від імені Академії угоди (договори, контракти), розпоряджається майном та коштами Академії в порядку та межах, визначених цим Статутом та нормативними актами Засновника» - в частині словосполучення «та нормативними актами Засновника»;
- П. 5.6.4.3: «Затверджує за погодженням із Засновником в особі Голови ФПУ організаційну структуру управління та штатний розпис Академії» - в частині словосполучення «за погодженням із Засновником в особі Голови ФПУ»;
- П. 5.6.4.14: «Дотримується нормативів розподілу прибутку Академії, встановлених рішеннями Засновника в особі Президії ФПУ» - в частині словосполучення «встановлених рішеннями Засновника в особі Президії ФПУ»;
- П. 5.6.5: «Ректор Академії може мати заступників (проректорів), які приймаються на роботу ректором Академії за погодженням із Засновником в особі Голови ФПУ. Одному із заступників за погодженням із Засновником в межах повноважень, наданих ректором, цим Статутом, наказом по Академії може надаватися право укладення та першого підпису угод (договорів), фінансово-розпорядчих документів, другого підпису зовнішньоекономічних контрактів, інших документів Академії» - в частині словосполучення у першому реченні «за погодженням із Засновником в особі Голови ФПУ» та словосполучення у другому реченні «за погодженням із Засновником»;
- П. 5.10.3.2: «Керівництво інститутом здійснює директор, який призначається ректором Академії за погодженням із Засновником в особі Голови ФПУ» - в частині словосполучення «за погодженням із Засновником в особі Голови ФПУ»;
- П. 5.10.3.4: «Контракт з директором Інституту в обов'язковому порядку погоджується із Засновником в особі Голови ФПУ» - повністю;
- П. 5.10.4.3: «Директор філії, виконуючи свої повноваження, керується законодавством, цим Статутом, нормативними актами Засновника, контрактом, положенням про філію, правилами внутрішнього розпорядку Академії, наказами та розпорядженнями ректора Академії, ухвалами Вченої ради Академії» - в частині словосполучення «нормативними актами Засновника»;
- П. 5.10.4.4: «Контракт з директором філії в обов'язковому порядку погоджується із Засновником в особі Голови ФПУ» - повністю;
- П. 6.8.2: «Обирає претендента на посаду ректора Академії шляхом таємного голосування, а Голова ФПУ вносить пропозиції до Президії ФПУ щодо призначення ректора» - в частині словосполучення «а Голова ФПУ вносить пропозиції до Президії ФПУ щодо призначення ректора»;
- П. 6.8.5: «За мотивованим поданням Наглядової ради або Вченої ради Академії розглядає питання про дострокове припинення повноважень ректора Академії та подає свої пропозиції Президії ФПУ» - в частині словосполучення «та подає свої пропозиції Президії ФПУ»;
- П. 7.1: «Академія здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності та подає звітність до відповідних державних органів. Порядок ведення бухгалтерського обліку та державної звітності визначається законодавством та Засновником Академії» - в частині словосполучення «та Засновником Академії»;
- П. 7.3: «Контроль за фінансово-господарською діяльністю Академії здійснюють Засновник в порядку, визначеному цим Статутом, та державні органи згідно з законодавством» - в частині словосполучення «Засновник в порядку, визначеному цим Статутом, та»;
- П. 7.4: «Академія щокварталу подає Засновнику звіт про результати фінансово-господарської діяльності та фінансову звітність, завірену підписом І ректора й печаткою Академії» - повністю;
- П. 7.5: «Ревізія (перевірка) фінансово-господарської діяльності Академії проводиться Контрольно-ревізійною комісією ФІГУ чи іншим уповноваженим Засновником органом щороку. Академія має право на отримання інформації про результати перевірок протягом 10 днів з моменту закінчення ревізії» - повністю;
- П. 8.2: «Порядок використання прибутку, поповнення та використання коштів фондів Академії визначає Засновник в особі Президії ФПУ, враховуючи інтереси стратегії розвитку Академії» - повністю;
- П. 10.1: «Зміни і доповнення до Статуту Академії вносяться Президією ФПУ за поданням Загальних зборів трудового колективу Академії» - в частині словосполучення «Президією ФПУ».
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони Федерації професійних спілок України вчиняти дії з розірвання з ініціативи відповідача трудового договору з виконувачем обов'язки ректора Академії праці, соціальних відносин і туризму та по припиненню (ліквідації) Академії праці, соціальних відносин і туризму.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тими обставинами, що від відповідача можна очікувати реалізацію його прав, передбачених п. 5.3.2.7 статуту на звільнення виконуючого обов'язки ректора Академії, який підписав позовну заяву або більш радикального права - на припинення Академії.
Крім того, позивач вказав на те, що у випадку звільнення відповідачем виконуючого обов'язки ректора позивача з ініціативи відповідача або припинення позивача, ефективний захист та поновлення порушених прав позивача буде неможливий.
Розглянувши заяву Академії праці, соціальних відносин і туризму про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, зважаючи на наступне.
Відповідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137).
Відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018 Верховного Суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018 по справі №911/2930/17.
Крім того, суд зауважує, що визначені позивачем (заявником) способи забезпечення позову повинні відповідати та узгоджуватись з самим позовом, тобто з заявленим позивачем предметом позову.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд привести статут у відповідність до норм чинного законодавства шляхом визнання частково недійсними окремих положень статуту Академії праці, соціальних відносин і туризму.
Однак, обраний позивачем спосіб забезпечення позову (шляхом заборони Федерації професійних спілок України вчиняти дії з розірвання з ініціативи відповідача трудового договору з виконувачем обов'язки ректора Академії праці, соціальних відносин і туризму та по припиненню (ліквідації) Академії праці, соціальних відносин і туризму) не узгоджується з предметом позову, оскільки рішення суду про визнання недійсним статуту не передбачає стадії виконання та реалізація заявлених позивачем позовних вимог (у випадку їх задоволення судом) не залежить від обраного позивачем способу забезпечення позову, оскільки наявність заборони на вчинення дій з розірвання трудового договору з виконуючим обов'язків ректора Академії жодним чином не впливає на можливість позивача захистити свої порушені права/інтереси в межах одного даного спору та в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем (заявником) не обґрунтовано та не доведено суду належними та допустимими доказами, що невжиття судом заявлених позивачем заходів забезпечення позову у даній справі (з огляду на заявлені позивачем предмет та підстави позову) призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача саме в контексті заявлених позовних вимог.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Водночас обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, тоді як заявником вказаних вимог дотримано не було, суд дійшов висновку стосовно доказової необґрунтованості та відсутності підстав для задоволення заяви Академії праці, соціальних відносин і туризму про забезпечення позову у справі № 910/16270/21.
При цьому, слід наголосити, що у разі виникнення дійсних належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, позивач не позбавлений права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.
За таких обставин, керуючись ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Академії праці, соціальних відносин і туризму
про забезпечення позову у справі № 910/16270/21.
2. Ухвала набирає законної сили 08.10.2021 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя М.Є. Літвінова