Постанова від 30.09.2021 по справі 910/11895/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2021 р. м.Київ Справа№ 910/11895/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Дикунської С.Я.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 30.09.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 18.05.2021 (повний текст рішення складено та підписано 24.06.2021)

у справі № 910/11895/20 (суддя Бондаренко - Легких Г. П.)

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України

до Антимонопольного комітету України

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ"

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного ТВ АМКУ від 28.03.2019 № 4-ріш та рішення АМКУ від 21.05.2020 № 308-р по справі № 2-26.215/1-2018

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України (далі - позивач;) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач; АМК) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 28.03.2019 № 4-ріш та рішення АМКУ від 21.05.2020 № 308-р по справі № 2-26.215/1-2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Миколаївським обласним територіальним відділенням АМК України (далі - Відділення АМК) розглянуто справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 2-26.215/1-2018 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсеріс Ніколаєв" та 28.03.2019 адміністративною колегією Відділення АМК винесено відповідне рішення № 4-ріш.

Не погоджуючись із даним рішенням, позивач звернувся із заявою про перевірку рішення № 4-ріш на підставі ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції" до АМК України.

Рішенням АМК України від 21.05.2020 № 308-р постановлено: залишити рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 28.03.2019 № 4-ріш у справі № 1-26.215/1-2018 без змін.

Позивач вважає, що у відповідності до приписів ст. 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вказані рішення підлягають визнанню недійсними, оскільки при прийнятті вказаних рішень не були доведені обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, висновки, викладені у рішеннях не відповідають обставинам справи, були порушені та неправильно застосовані норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з викладеним позивач просив визнати недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК від 28.03.2019 № 4-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та рішення АМК України від 21.05.2020 № 308-р "Про перевірку рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 28.03.2019 № 4-ріш" у справі № 2-26.215/1-2018.

Короткий зміст заперечень проти позову

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що позивач пропустив присічний строк на оскарження рішення № 4-ріш та що при прийнятті рішення № 308-р Комітет діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом та що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні № 308-р, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.

Крім того, відповідач посилався на те, що:

- позивачем копія рішення № 4-ріш отримана 08.04.2019, відповідно позивач був вправі оскаржити таке рішення у двомісячний строк з моменту його отримання, цей строк є присічним (не може бути поновлений), а пропуск присічного строку на оскарження рішення є підставою для відмови у позові;

- стаття 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» належить до розділу «Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» і не є тотожною за своїм змістом ст. 57 закону, якою внормована перевірка рішень у справах про узгоджені дії;

- відділення дослідило обставини щодо обґрунтованості підстав не підтвердження адміністрацією Миколаївського морського порту ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" заявок на плани перевезень вантажів (завозу в порт) в період з вересень - грудень 2019 року та встановило неправомірність таких дій адміністрації Миколаївського морського порту;

- факти зібрані відділенням при розгляді справи підтверджують не лише можливість, а й фактичне використання причалу № 9 Миколаївського порту для проведення навантажувально - розвантажувальних робіт протягом жовтня - листопада 2017 року та спростовують твердження адміністрації Миколаївського морського порту щодо неможливості експлуатації причалу № 9 у зв'язку з проведенням ремонтних робіт;

- технічні помилки (щодо номеру справи) жодним чином не впливають на зміст та правомірність рішення.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі №910/11895/20 у задоволенні позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного ТВ АМКУ від 28.03.2019 № 4-ріш та рішення АМКУ від 21.05.2020 № 308-р по справі № 2-26.215/1-2018- відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90299, під час розгляду відповідачем та Відділенням відповідної справи було всебічно, повно і об'єктивно розглянуто її обставини, а відтак у суду відсутні передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання недійсними або скасування оскаржуваних рішень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Миколаївська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі №910/11895/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Скаржник в обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення помилково не було враховані наступні обставини:

- суд першої інстанції фактично зробив висновок про відсутність законних підстав відмови у підтвердженні заявок товариства на завезення вантажів залізничним транспортом у морський порт, згідно Правил планування перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, в подальшому, заперечивши свої висновки про відсутність права відмови позивача у підтвердженні/непідтвердженні заявок товариства у системі МЕСПЛАН;

- у позивача були усі наявні всі законні підстави не підтверджувати заявки товариства у системі МЕСПЛАН, враховуючи умови п. 4.1, 4.2 договору, укладеного між позивачем та третьою особою;

- суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні у повній мірі не дослідив правила планування перевезення вантажів, договір від 31.01.2015 № 21-П-МИФ-15, постанову Верховного Суду від 20.03.2019 по справі № 915/172/18;

- керуючись положеннями Закону України «Про морські порти України», Статуту позивача та Положення, визначеним розділом 9 договору про встановлення сервітуту № А-6А від 10.07.2013, позивач виконував обов'язок утримання та ефективного використання державного майна , закріпленого за ним на праві господарського відання та проводив в обумовлені строки ремонт причалу № 9, а тому висновок суду першої інстанції про бездіяльність та навмисне перешкоджання експлуатації причалу № 9 у спірний період - є необґрунтованим та недоведеним;

- позов в частині оскарження рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 28.03.2019 № 4-ріш пред'явлено до неналежного відповідача.

Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги

30.09.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому Антимонопольний комітет України вказував, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Відповідач вказував, що судом першої інстанції були вірно встановлені обставини справи, зокрема стосовно того, що позивач пропустив присічний строк на оскарження рішення № 4-ріш та що при прийнятті рішення № 308-р Комітет діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом та що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні № 308-р, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими. Крім того, Антимонопольний комітет України у відзиві на апеляційну скаргу зазначав, що судом першої інстанції обгрутовано відмовлено у позові, з врахуванням того, що позивачем копія рішення № 4-ріш отримана 08.04.2019, відповідно позивач був вправі оскаржити таке рішення у двомісячний строк з моменту його отримання, цей строк є присічним (не може бути поновлений), а пропуск присічного строку на оскарження рішення є підставою для відмови у позові; стаття 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» належить до розділу «Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» і не є тотожною за своїм змістом ст. 57 закону, якою внормована перевірка рішень у справах про узгоджені дії; відділення дослідило обставини щодо обґрунтованості підстав не підтвердження адміністрацією Миколаївського морського порту ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" заявок на плани перевезень вантажів (завозу в порт) в період з вересень - грудень 2019 року та встановило неправомірність таких дій адміністрації Миколаївського морського порту; - факти зібрані відділенням при розгляді справи підтверджують не лише можливість, а й фактичне використання причалу № 9 Миколаївського порту для проведення навантажувально - розвантажувальних робіт протягом жовтня - листопада 2017 року та спростовують твердження адміністрації Миколаївського морського порту щодо неможливості експлуатації причалу № 9 у зв'язку з проведенням ремонтних робіт.

Також, 29.09.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" вказував, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Зокрема, третя особа посилалась на те, що відсутні передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання недійсними або скасування оскаржуваних рішень адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 28.03.2019 № 4-ріш та рішення АМКУ від 21.05.2020 № 308-р.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі №910/11895/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Хрипун О.О., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 апеляційну скаргу Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі №910/11895/20 - залишено без руху, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Миколаївська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" мала право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- надати належні докази сплати судового збору у розмірі 6306,00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі №910/11895/20, яке оскаржується у повному обсязі.

- надати докази підтвердження повноважень представника Супрун С. на вчинення представництва інтересів скаржника, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право підпису апеляційної скарги.

16.08.2021 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника (Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України") надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено:

- платіжне доручення №10494 від 27.07.2021, як доказ сплати судового збору у розмірі 6306,00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі №910/11895/20, яке оскаржується у повному обсязі.

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо підтвердження повноважень представника Супрун С. В. на вчинення представництва інтересів скаржника, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право підпису апеляційної скарги.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 04.08.2021 по 29.08.2021 включно, перебував у відпустці і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу головуючого судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 поновлено Миколаївській філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі №910/11895/20, відкрито апеляційне провадження у справі №910/11895/20 за апеляційною скаргою Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021, встановлено учасникам справи строк на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено на 30.09.2021, зупинено дію оскаржуваного рішення.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021, у зв'язку з перебуванням з 20.09.2021 по 03.10.2021 у відпустці судді Шаптали Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), відповідно до підпунктів до п.2.3.25, 2.3.49 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи № 910/11895/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.09.2021, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 справу №910/11895/20 за апеляційною скаргою Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Хрипун О.О., здійснивши її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 30.09.2021 з'явились представники Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України, Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ".

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні 30.09.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та постановити в апеляційному порядку нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Антимонопольного комітету України в судовому засіданні 30.09.2021 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, посилаючись на відповідність ухваленого рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" в судовому засіданні 30.09.2021 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, посилаючись на відповідність ухваленого рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.03.2019 Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 2-26.215/1-2018 постановлене рішення № 4-ріш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».

В п. 1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» визнано бездіяльність державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», впродовж вересня - грудня 2017 року, яка полягає в непідтверджені в системі МЕСПЛАН окремих заявок ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» на плани перевезень вантажів (завозу у порт), а також не підтвердження заявок зазначеного портового оператора на прийом суден до причалу № 9 Миколаївського морського порту, що створило перешкоди у господарській діяльності Товариства, зокрема, унеможливило виконання ним зобов'язань перед контрагентами за укладеними договорами з перевалки вантажу, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50, частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних дій органу адміністративно-господарського управління та контролю, які могли призвести до обмеження конкуренції.

Рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України мотивовано, зокрема, такими доводами:

(336) … доказами, зібраними у справі доводиться висновок Відділення про те, що бездіяльність Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» впродовж вересня-грудня 2017 року, яка полягає:

- в непідтверджені в системі МЕСПЛАН окремих заявок ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» на плани перевезень вантажів (завозу у порт);

- не підтвердженні заявок зазначеного портового оператора на прийом суден до причалу № 9 Миколаївського морського порту, що створило перешкоди у господарській діяльності Товариства, зокрема, унеможливило виконання ним зобов'язань перед контрагентами за укладеними договорами з перевалки вантажу, є антиконкурентними діями, які могли призвести до обмеження конкуренції;

(337) Такі дії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» є антиконкурентними, передбачені частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та заборонені відповідно до частини 3 статті 15 зазначеного Закону.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Відділення, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось із заявою про перевірку рішення № 4-ріш від 28.03.2019 на підставі ст. 57 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до Антимонопольного комітету України.

Антимонопольний комітет України 21.05.2020 постановив рішення № 308-р «Про перевірку рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш у справі № 1.26.215/1-2018», яким залишив рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш у справі №1-26.215/1-2018- без змін.

Рішення Антимонопольного комітету України мотивовано, зокрема, такими доводами:

(171) Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) не довело належними доказами наявність підстав для скасування Рішення № 4-ріш;

(172) Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення від 28.03.2019 № 4-ріш у справі № 1-26.215/1-2018 довела обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими; висновки, викладені в Рішенні № 4-ріш, відповідають обставинам справи; правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норм процесуального права;

(173) Тобто, підстави, передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення, відсутні.

Підставами позову є обставини прийняття вищевказаних рішень Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Антимонопольним комітетом України з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, не доведенні обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача - Антимонопольного комітету України про визнання недійсними рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» та рішення Антимонопольного комітету України від 21.05.2020 № 308-р «Про перевірку рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш у справі № 1.26.215/1-2018».

Зокрема, позивач в обгрунтування позову посилався на те, що:

- саме ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" неналежним чином виконувало умови договору (несвоєчасно - пізніше ніж до 20 числа подавало заявки та не надавало інформацію для підтвердження заявок в АС МЕСПЛАН), укладеного ним з позивачем, і відповідно позивач лише відстоює належне виконання умов такого договору;

- саме ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" не надавало фронт робіт виконавцю для продовження капітального ремонту, відповідно неможливо було підготувати причал № 9 до готовності швартування суден;

- відповідачем при здійсненні перевірки рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» безпідставно не було враховано пояснення та зауваження позивача;

- Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України обов'язково повинна була дослідити договір про встановлення сервітуту № А6-А від 10.07.2013, а також питання дотримання позивачем та ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" умов вказаного договору для повного всебічного розгляду справи № 2-26.2015/1-2018, оскільки предметом дослідження у справі є проблемні ситуації, що виникли під час господарської діяльності ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" у Миколаївському морському порту та напряму пов'язані із договором про встановлення сервітуту;

- Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України порушила ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції», адже неповно з'ясувала обставини, які мають значення для справи, відповідно наявні підстави для визнання недійсними рішень № 4-ріш та № 308-р;

- рішення № 4-ріш та № 308-р ґрунтуються, в тому числі, на обставинах використання ТОВ «ЮСКЛ» частини причалу № 9 у спірний період за усним погодження з позивачем, які повністю не відповідають дійсності, і спростовані доказами наданими позивачем, тобто встановленим в спірних рішеннях визнано обставини, які не доведені;

- з аналізу рішення № 4-ріш (пункти: 191, 218, 294-298) з яким погоджується відповідач в рішенні № 308-р, вбачається неправильна трактовка договору про встановлення сервітуту та обґрунтування висновків на недоведених чи неповністю доведених обставинах;

- у рішенні № 308-р по всьому тексту зазначається неправильний номер справи, що свідчить, в сукупності з іншими обставинами, про мету відповідача у будь - якому випадку винести негативне рішення у відношенні до позивача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 28.03.2019 № 4-ріш та рішення Антимонопольного комітету України від 21.05.2020 № 308-р «Про перевірку рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш у справі № 1.26.215/1-2018».

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Розглядаючи позов про визнання недійсним Рішення АМК, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку суб'єкта господарювання, а зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним (стаття 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Як вбачається із з змісту оскаржуваних рішень № 4-ріш та № 308-р, згідно з останнім дії позивача кваліфіковано за ознаками пункту 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції». В межах здійсненої кваліфікації виходив суд першої істанції у розгляді даної справи, і у відповідних межах розгляд справи здійснює і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються: надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, при прийнятті рішення № 4-ріш Відділення виходило, зокрема, з такого:

- заявником у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» - портовий оператор, який надає послуги: навантажувально-розвантажувальні роботи (далі - НРР), експедирування, агентування;

- ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» має укладений з МФ ДП «АМПУ» договір про встановлення сервітуту від 10.07.2013 № А6-А, який надає Товариству право вільного та безперешкодного користування причалом № 9 та причальною інфраструктурою (залізничними та підкрановими коліями) для можливості здійснення Компанією навантажувально-розвантажувальних робіт через причали з використанням причальної інфраструктури;

- Компанія як портовий оператор, здійснює технічну експлуатацію портових споруд та гідротехнічних об'єктів, виконує вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності;

- Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» здійснює свої повноваження відповідно до Закону України «Про морські порти України», зокрема, сприяє розвитку і конкурентоспроможності порту, а також Миколаївська філія ДП «АМПУ» надає в межах території та акваторії Морського порту різного виду послуги;

- Правові відносини між адміністрацією морських портів України та суб'єктами господарювання, які використовують або мають намір використовувати об'єкти портової інфраструктури врегульовано, зокрема, положеннями Закону України «Про морські порти України» та Кодексу торговельного мореплавства України;

- У відповідності до положень Закону України «Про морські порти України» та Кодексу торговельного мореплавства України саме на адміністрацію морських портів, в особі ДП «АМПУ», покладається обов'язок забезпечення та нагляду за безпекою мореплавства. Вказані повноваження були закріплені законодавчо, а також делеговані ДП «АМПУ» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р та наказом Мінінфраструктури від 19.03.2013 № 163;

- Згідно положень пунктів 2.2. та 3.1. Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого Наказом від 27.06.2013 № 430, оформлення приходу суден у морський порт та вихід з порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту (далі - Служба), яка входить до складу адміністрації морських портів України;

- Прийом суден у морський порт Миколаїв під обробку та інші операції проводиться на підставі укладених договорів (угод) та здійснюється тільки після попереднього узгодження з портовим оператором та Адміністрацією порту (пункт 5.6. Обов'язкових постанов по порту);

- Підтверджені судна включаються головною диспетчерською Адміністрації порту в графік підходу суден під обробку, виходячи із заявленої дати приходу суден і запланованого часу обробки суден (пункт 5.7. Обов'язкових постанов по порту);

- Портові оператори надають до головної диспетчерської Адміністрації порту заявки про терміни готовності вантажних партій під навантаження по конкретному судну не пізніше, ніж за добу до дати очікуваного підходу судна (пункт 5.8. Обов'язкових постанов по порту);

- Постановка суден під обробку здійснюється з урахуванням підтверджених дат лейкен, черговості підходу суден і наявності вільних причалів для здійснення перевалки вантажів. Адміністрація порту за узгодженням з ПО має право при відсутності вантажних документів чи неповній комплектації суднової партії судно під обробку не ставити. Як виняток, з дозволу головної диспетчерської Адміністрації порту, дозволяється швартування таких суден до причалів у разі надання морським агентом гарантійного листа на оплату стоянки біля причалу та оплату швартової операції, пов'язаної з перешвартуванням судна до вільного причалу, на зовнішній рейд за вказівкою головної диспетчерської Адміністрації порту (пункт 5.10. Обов'язкових постанов по порту);

- Згідно пункту 4.1. цих Правил заявки на завезення в морський порт вантажу шляхами, що знаходяться на балансі (у користуванні) адміністрації морського порту, або шляхами, які є об'єктами портової інфраструктури загального користування державної форми власності, або згідно з договорами, укладеними між адміністрацією морського порту і перевізником (замовником, відправником), погоджуються з адміністрацією морського порту;

- Виходячи із пункту 4.2. Правил надання послуг у морських портах, замовник зобов'язаний узгоджувати завезення у морський порт вантажів з портовим оператором (оператором термінала) до відвантаження вантажу з пункту відправлення, а також з адміністрацією морського порту, якщо завезення вантажу в морський порт виконується шляхами, що знаходяться на балансі (користуванні) в адміністрації морського порту, або шляхами, які належать до об'єктів портової інфраструктури загального користування державної форми власності, або згідно з договорами, укладеними між адміністрацією морського порту і перевізником (замовником, відправником);

- Відповідно до пункту 5.6. Зводу звичаїв прийом суден у морський порт Миколаїв під обробку та інші операції проводиться на підставі укладених договорів (угод) та здійснюється тільки після попереднього узгодження з портовим оператором та Адміністрацією порту;

- Підтверджені судна включаються головною диспетчерською Адміністрації порту в графік підходу суден під обробку виходячи із заявленої дати приходу суден і запланованого часу обробки суден;

- Пункт 4.2.1 розділу 4 Положення про порядок координації та взаємодії підрозділів Миколаївської філії ДП «АМПУ» з Портовим оператором» ПК18-14/01-11, затвердженого начальником МФ ДП «АМПУ» 29.10.2013, передбачає, що відділ обліку руху вантажів приймає заявки від Портового оператора на завезення вантажів залізничним транспортом на плановий місяць і за розпорядженням начальника Адміністрації виконує узгодження заявок в програмному забезпеченні АС «МЕСПЛАН», вносить плани завезення вантажу залізничним транспортом в СІЗОВД (система інформаційного забезпечення основної виробничої діяльності) Адміністрації, а також планує в програмному забезпеченні АС «МЕСПЛАН» щодобове навантаження вагонів Вантажовідправниками на адресу морського порту Миколаїв/Портового оператора;

- Згідно пункту 4.1.1. цього Положення до функцій диспетчерської порту відноситься приймання заявки від портового оператора для узгодження і коригування місячних планів, пов'язаних з обробкою вантажів по номенклатурі; здійснення координації дій і роботи підрозділів Адміністрації щодо надання послуг Портовому оператору згідно із заявками; визначення порядку суднозаходу і черговості обробки суден;

- Пунктом 4.1.3. Положення визначено, що Портовий оператор, Замовник за 10 діб письмово інформує про підхід судна, варіанти його обробки, з наданням заявок про постановку до причалу;

- Пунктом 4.1.2. Положення передбачено, що головний диспетчер порту узгоджує із Замовником та Портовим оператором графіки заходу суден до Морського порту Миколаїв;

- Необхідність отримання відповідних погоджень/підтверджень від Адміністрації регламентується, у тому числі статусом Портового оператора. Іншим чином здійснити завезення вантажу на територію Порту та постановку судна до причалів, у тому числі причалу №9, без погоджень Адміністрації - неможливо;

- Відносини щодо подачі/приймання вагонів до морського порту Миколаїв з експортними, імпортними і транзитними вантажами, що перевозяться за участю морського і залізничного транспорту, врегульовано договором про обробку вагонів з вантажами, укладеним між Одеською залізницею та ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» від 23.04.2013 № 4/97/62-р (зі змінами та доповненнями) (надалі - Договір про обробку вагонів);

- Порт і Залізниця щомісячно не пізніше 25 числа узгоджують обсяги завозу вантажів на наступний місяць окремо за кожною номенклатурою. Обсяги завозу вантажів на наступний місяць узгоджуються Укрзалізницею і підтверджується Портом та Залізницею через АС Месплан;

- Узгодження додаткового завозу вантажів здійснюється Укрзалізницею за згодою Порта та Залізниці призначення в системі АС Месплан (пункт 4.2. договору);

- Відповідно до підпункту 8.2.5. пункту 8.2. Договору про обробку вагонів, Порт зобов'язується погоджувати план завезення вантажів та календарний графік навантаження за умови реєстрації експедиторів (контрагентів) в автоматизованій системі залізничного транспорту;

- саме на ДП «АМПУ» покладаються обов'язки щодо процесу організації операцій з вантажами, зокрема, підтвердження постановки під обробку суден, узгодження графіків заходу суден та погодження заявок на завезення вантажів залізничним транспортом;

- ринок надання послуг з проведення навантажувально-розвантажувальних робіт з використанням об'єктів портової інфраструктури в межах Миколаївського морського порту є конкурентним, оскільки зазначені послуги можуть надаватися значною кількістю продавців - надавачів послуг, які на визначених законодавством підставах отримали право доступу до об'єктів портової інфраструктури з метою проведення навантажувально - розвантажувальних робіт з використанням об'єктів портової інфраструктури;

- Уведене відправником замовлення розглядається портом призначення в АС МЕСПЛАН та за умови його погодження замовлення із статусу «заявлено» переводиться портом в статус «узгоджено портом». При узгодженні заявки порт може зазначити в полі «примітка» умови відвантаження (підпункт 7.3.1.3.1. Правил планування перевезень). У разі відмови в прийманні порт переводить заявку із статусу «заявлено» у статус «не узгоджено портом». Якщо протягом однієї доби i більше порт не змінив статусу заявки із «заявлено» на «узгоджено портом», заявка залишається у статусі «заявлено»;

- ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» звернулось до Відділення, у зв'язку з діями МФ ДП «АМПУ», яка в період вересень - листопад 2017 року безпідставно не виконує свої зобов'язання та не підтверджує в системі МЕСПЛАН заявки Товариства на плани перевезень вантажу (завозу у порт) контрагентавантажовідправника, що є перешкоджанням та втручанням у діяльність ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» та його контрагента, однією з обґрунтованих відмов МФ ДП «АМПУ» є посилання на ремонт причалу № 9. При цьому Товариством повідомлено, що у цей же час МФ ДП «АМПУ» погоджує перевалку через причал № 9, що знаходиться у користуванні Компанії, та навантаження на теплоходи, а також подачу вагонів і їх наступне вивантаження на теплоходи - іншим портовим операторам та вантажоволодільцям;

- Згідно пунктів 8.2, 8.4 Договору сервітуту від 10.07.2013 № А6-А, Адміністрація морського порту Миколаїв (далі-АММП) зобов'язана не чинити перешкод Компанії в користуванні причалом та причальною інфраструктурою, а також не втручатися в господарську діяльність Компанії і не чинити перешкод у її здійсненні;

- Згідно пункту 9.1.5 Договору сервітуту АММП має право здійснювати на причалі та причальній інфраструктурі необхідні дії, пов'язані з експлуатацією і обслуговуванням майна (у тому числі ремонт та т. ін.), за умови попереднього погодження своїх дій з Компанією;

- З метою можливості здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» укладено з МФ ДП «АМПУ» також і ряд інших господарських договорів. Так, зокрема, між ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» та Миколаївською філією ДП «АМПУ» (Адміністрація морського порту) укладено договір від 31.01.2015р. №21-ПМИФ-15 (надалі - Договір № 21-П-МИФ-15), предметом якого є надання Адміністрацією МФ, як власником під'їзних колій у розумінні Статуту залізниць України, Портовому оператору (Товариство) послуг, пов'язаних з обробкою вагонів, які надходять на адресу Портового оператора на колії Адміністрації МФ або відправляються Портовим оператором з колій Адміністрації МФ;

- Відповідно до пункту 3.1. цього Договору Адміністрація МФ, зокрема, зобов'язалася на підставі заявок Портового оператора виконувати місячне планування завозу експортних і транзитних вантажів, обсяг яких у цілому не повинен перевищувати переробної спроможності Портового оператора; складати та погоджувати зі Станцією змінно-добовий план роботи Станції та Адміністрації МФ; доводити до Портового оператору зміст змінно-добового плану роботи Станції та Адміністрації МФ;

- Згідно розділу 3.2. Договору Портовий оператор зобов'язаний надавати Адміністрації письмові заявки для здійснення місячного планування завезення експортних і транзитних вантажів з урахуванням переробної спроможності Портового оператора і вести планування перевезення вантажів відповідно до розділу 4 цього договору; виступати одержувачем і відправником усіх вантажів, що ним переробляються; приймати усі замовлені експортні та транзитні вантажі; інформувати Адміністрацію МФ про вагони, що прибули поза планом завозу, забезпечити їх вивантаження згідно зі статтею 47 Статуту залізниць України; забезпечувати ритмічність завозу згідно з узгодженими обсягами, тобто завозити вантаж залізничним транспортом рівномірно протягом місяця;

- Відповідно до пункту 4.1. Договору місячне планування роботи Адміністрації МФ та Портового оператора з перевезення вантажів здійснюється відповідно до Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873 із змінами та доповненнями з урахуванням переробної спроможності Портового оператора, зайнятості складських ємностей, підходу суден і наявності вагонів, призначенням для Портового оператора, завозу вантажів на адресу Портового оператора іншими видами транспорту. Адміністрація може відмовити у підтверджені завозу вантажу, виходячи із наведених вище умов;

- Пункт 4.2. Договору регламентує, що Портовий оператор щомісячно, не пізніше 20 числа, надає письмову заявку та узгоджує з Адміністрацією МФ обсяги завозу вантажів на наступний місяць окремо за номенклатурою. Обсяги завозу вантажів на наступний місяць підтверджуються Адміністрацією і Одеською залізницею (надалі - Залізниця) і узгоджуються Укрзалізницею в АС Месплан;

- Узгодження додаткового завозу вантажів здійснюється на підставі письмової заявки Портового оператора за згодою Адміністрації МФ та Залізниці, і остаточно узгоджується Укрзалізницею. Відповідальність за своєчасне вивантаження додаткових обсягів завезення вантажів покладається на Портового оператора (пункт 4.3. Договору);

- 23.12.2016 між ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» та ТОВ «МЕТІНВЕСТШИППИНГ» укладено договір перевалки вантажу № 23/12/16;

- В рамках виконання вказаного договору, з 28.09.2017р. Компанія зверталася з листами до служби головного диспетчера МФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Миколаївського морського порту) про підтвердження в АС МЕСПЛАН заявок на плани перевезень металопрокату (заготівля, сталь листова, прокат чорних металів) на жовтень 2017 року від ПАТ «Дніпровський меткомбінат», ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та ПАТ «Запоріжсталь»:

- від 28.09.2017 вихідні листи № 839, № 840, № 841;

- від 29.09.2017 вихідні листи № 858, № 859, № 860, № 861; - від 30.09.2017 вихідні листи № 865, № 866, № 867; - від 02.10.2017 вихідні листи № 869, № 870, № 871, 872; - від 03.10.2017 вихідні листи № 875, № 876, № 877, 878; - від 04.10.2017 вихідний лист № 883;

- 09.10.2017 від МФ ДП «АМПУ» в електронному вигляді Компанією отримано відповідь від 06.10.2017 № 18-14/6322 на вимоги TOB «HIKMOPCEPBIC НІКОЛАЄВ» № 896 від 05.10.2017 та № 892 від 04.10.2017. У зазначеній відповіді керівник МФ ДП «АМПУ» Проточенко О.М. «висловив занепокоєння» (мова оригіналу) ситуацією з не підтвердження заходу вагонів (не пояснюючи причини такого не підтвердження) за одночасного проведення ремонту причалу №9, виконанням ремонтних робіт верхньої споруди причалу №9 підрядною організацією ТОВ «ТБМСТРОЙМОНТАЖ»;

- ДП «АМПУ» листом від 07.11.2017 № 7059 надало відповідь ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ», у якій, в якості причин не підтвердження заявок Компанії, було зазначено про недодержання Товариством договірних термінів надання заявок на плани завозу вантажів (до 20 числа місяця). Також, ДП «АМПУ» посилається на інформацію ТОВ «ТБМ-СТРОЙМОНТАЖ» лист від 19.09.2017 № 434/09 про виявлені додаткові пошкодження причалу, для прискорення відновлення яких необхідно перевагу надати саме ремонтним роботам та надати підряднику більше місяця за рахунок складських площ для виконання необхідних робіт, інакше такі пошкодження можуть призвести до зупинки експлуатації причалу;

- у листопаді 2017 року МФ ДП «АМПУ» продовжувало вчиняти дії, спрямовані на обмеження господарської діяльності ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» з використанням причалу № 9 Миколаївського морського порту, а саме - Філією не підтверджувались заявки портового оператора на захід суден до вказаного причалу: лист від 09.11.2017 № 999 щодо о підтвердження прийому судна «OZGUN» (ІМО - 9318278, Flag - Malta, LOA/BEAM: 80,5 m /12,5m, HOLDS - 2) чи субтитута для навантаження сої у кількості 3000 мт +/- 10% з датами підходу (LEYCAN) 18.11.-22.11.2017;

- Компанія з 17.11.2017 зверталась з листами до служби головного диспетчера Миколаївської філії ДП «АМПУ» (АММП) про підтвердження в системі МЕСПЛАН заявок на додаткові плани перевезень зерна кукурудзи на листопад 2017р., а саме: 1) лист № 1018 від 17.11.2017; 2) лист № 1020 від 20.11.2017 повторно; 3) лист № 1021 від 20.11.2017;

- На запитання Відділення щодо причин не підтвердження заявки ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» на постановку т/х «OZGUN» до причалу № 9, МФ ДП «АМПУ» надало наступні пояснення: Посилаючись на положення статті 15 Закону України «Про морські порти України», МФ ДП «АМПУ» зазначило, що основною метою утворення Адміністрації МФ є в першу чергу збереження та ефективне використання державного майна, підтримання його в робочому стані задля забезпечення безпеки судноплавства та людського життя. МФ ДП «АМПУ» спільно із представниками ТОВ «ТБМ-СТРОЙМОНТАЖ» та в присутності представників ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» було проведено робочу комісію на предмет стану виконання робіт на причалі № 9. Як вказує МФ ДП «АМПУ» тимчасове обмеження здійснення швартових та вантажно-розвантажувальних робіт надасть можливість якомога швидше закінчити ремонтні роботи на причалі № 9 та відновити його працездатність та експлуатаційні характеристики. Також, у своїй відповіді МФ ДП «АМПУ» послалось на розділ 6.2. Обов'язкових постанов по порту, яким визначено, що швартування суден до непідготовлених належним чином причалів забороняється;

- ТОВ «ЮСКЛ» надало наступні відомості: «Причал №9 знаходиться в користуванні іншого суб'єкта господарювання за Договором про встановлення сервітуту, який за своїм змістом аналогічний Договору від 10.07.2013 р. № А5-А, укладеному між МФ ДП «АМПУ» та ТОВ «ЮСКЛ», положеннями якого встановлено: п. 4.5. статті 4 «сервітут не позбавляє Володільця (АМПУ), щодо якого він встановлений, права володіння та користування причалом та причальною інфраструктурою», п. 9.1.5. статті 9 «Володілець (АМПУ) має право за попереднім погодженням з Користувачем здійснювати на об'єкті сервітуту необхідні дії, пов'язані з експлуатацією і обслуговуванням майна в межах об'єкту сервітуту». Тобто в разі, якщо причал № 9 є вільним, а АМПУ та Користувач не заперечують проти його використання іншим портовим оператором, то даний причал на цілком законних підставах може бути використаний при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт іншого портового оператора» (мовою оригіналу) (лист від 18.12.2017р. №722);

- Цим же листом ТОВ «ЮСКЛ» повідомляє, що за усним погодження з МФ ДП «АМПУ»: 23-25 жовтня 2017 року проводило навантаження т/х «ORUBA» з використанням частини (приблизно 50 м) причалу № 9 Миколаївського морського порту; 12 листопада 2017 року о 10:00 було здійснено переміщення частини судна «НЕКМЕН» з 10-го причалу на причал № 9 для довантаження з вагонів за допомогою крану № 61 та оператора крану ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ», для довантаження було використано приблизно 75 метрів причалу № 9 Миколаївського морського порту;

- зазначена інформація підтверджує можливість використання причалу № 9 Миколаївського морського порту для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт;

- МФ ДП «АМПУ» листом від 06.10.2017 № 18-14/6326 звернулася до клієнта ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» - TOB «МЕТІНВЕСТШИППІНГ» з пропозицією перейти від Компанії на інші причали в Миколаївському морському порту, а саме: поряд із повідомленням про проведення ремонтних робіт на причалі № 9, Філією, незважаючи на володіння інформацією про можливість проведення ремонтних робіт без виводу причалу з експлуатації, було запропоновано перейти в обслуговування до конкретної стивідорної компанії - ТОВ «Метал Стивідорінг Компані», яка є прямим конкурентом ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ»;

- Правовими підставами для не підтвердження Адміністрацією МФ в АС МЕСПЛАН заявок на плани перевезень вантажів, Філія вказала: статті 626, 628, 629 Цивільного кодексу України; Договір від 31.01.2015 № 21-П-МИФ-15 (п. 4.2.); пункт 7.3.1.3.1. Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зі змінами та доповненнями;

- Відділення також вимагало від Філії вказати законодавчий акт (абзац, пункт, стаття), яким закріплено право Адміністрації МФ на не погодження/не підтвердження заявки на перевезення вантажу в АС МЕСПЛАН; правові підстави, випадки (із зазначенням пункту, статті нормативно-правового акту) для відмови в задоволенні заявки на завезення в морський порт вантажу, проте Філія не зазначила законодавчого акту, який би надавав Адміністрації порту право не погодження/не підтвердження в АС МЕСПЛАН заявок на перевезення вантажу;

- Відповідно пунктів 8.2, 8.4 Договору сервітуту, МФ ДП «АМПУ» зобов'язана не чинити перешкод Компанії в користуванні причалом та причальною інфраструктурою, а також не втручатися в господарську діяльність Компанії і не чинити перешкод у її здійсненні. Згідно пункту 9.1.5 цього ж Договору, МФ ДП «АМПУ» має право здійснювати на причалі та причальній інфраструктурі необхідні дії, пов'язані з експлуатацією і обслуговуванням майна (у тому числі ремонт та ін.), за умови попереднього погодження своїх дій з Компанією;

- Відповідно пункту 3.3.6. Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, ремонтні роботи повинні бути організовані так, щоб не порушувалась основна експлуатаційна діяльність підприємства;

- Використання причалу № 9 є необхідним для здійснення Компанією господарської діяльності, без відома та без погодження з ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» на територіях, що знаходяться у користуванні Компанії, не мають право знаходитися будь-які особи, не можуть проводитися будь-які дії, не можуть використовуватися та займатися території та ін.;

- Експлуатація причалу № 9 не заборонена, причал №9 не виводився у встановлений законодавством спосіб з експлуатації, відсутні експертні висновки про неможливість експлуатації причалу № 9 та необхідність виведення його з експлуатації, у погодженому календарному графіку виконання робіт на об'єкті «Капітальний ремонт верхньої будови причалу № 9» не передбачено виведення з експлуатації причалу № 9;

- Ремонт причалу № 9 здійснювався з суттєвим порушенням Графіку, Адміністрація МФ не відкоригувала Графік виконання робіт та не узгоджувала подальші дії з підрядником та TOB «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ», виробничу нараду з технічних питань з залученням представника Компанії не організувала;

- Згідно «Звіту по оцінці технічного стану причалу №9» МФ ДП «АМПУ» за 2015р. (далі - Звіт за 2015р.), технічний стан причалу № 9 в цілому визнаний «задовільним, потребує ремонтних робіт» з висновком про можливість подальшої експлуатації (про необхідність капітального ремонту вказівки відсутні, як і про необхідність обмеження експлуатації) (стор. 36 Звіту);

- ДП «АМПУ» в особі МФ наділене особливими правами та повноваженнями згідно діючого законодавства, його статус має подвійну правову природу як суб'єкта владних повноважень, зокрема, щодо підтвердження заявок на завезення вантажу до морського порту, надання дозволу на вхід/вихід судна в порт, адміністрування портових зборів, так і суб'єкта господарювання, що має монопольну владу на ринку певних послуг, що надаються в морському порту Миколаїв. Відповідно, ДП «АМПУ», використовуючи ринкову та адміністративну владу, може диктувати свої умови при продажі таких послуг, нав'язувати споживачу невигідні для нього, непотрібні та нереальні умови, не допускати, усувати та обмежувати конкуренцію, зокрема, шляхом непідтвердження (неузгодження) заявок, відмови у заході в порт та доступу до портової інфраструктури окремих суб'єктів господарювання;

- Філія, користуючись своїм одноосібним правом погодження/підтвердження заявок на завезення в морський порт вантажу шляхами, що знаходяться на балансі (у користуванні) адміністрації морського порту, або шляхами, які є об'єктами портової інфраструктури загального користування державної форми власності, або згідно з договорами, укладеними між адміністрацією морського порту і перевізником (замовником, відправником), надання доступу до ММП (надання дозволу на вхід/вихід судна до морського порту) та наділеними адміністративними функціями та владними повноваженнями, вчиняє дії, спрямовані на створення несприятливих та дискримінаційних умов діяльності Заявника та блокування його роботи;

- Наведене свідчить, що ДП «АМПУ» в особі Філії має можливість використовувати свій статус, вчиняючи дії, які можуть мати негативний вплив на діяльність суб'єктів господарювання (в тому числі, їх становище у конкурентному середовищі), які ведуть господарську діяльність (надають послуги) у морському порту Миколаїв шляхом ущемлення їх інтересів, послаблення ринкової позиції та конкурентоспроможності;

- не підтвердження, поданих ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» заявок на плани завозу вантажів без належних правових підстав та причин призвела не лише до втрати вказаним суб'єктом господарювання значного обсягу доходу, але й до суттєвого обмеження конкурентоспроможності Заявника на ринку проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на території Миколаївського морського порту. Адже внаслідок бездіяльності МФ ДП «АМПУ щодо налагодження сталого функціонування причалу № 9 під час проведення ремонтних робіт, його експлуатація ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» не здійснювалась, у зв'язку з чим, клієнти змушені були відмовитись від послуг Компанії, що негативно вплинуло на її імідж.

У п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" також зазначено, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15 - 1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Отже, для встановлення факту вчинення антиконкурентних дій органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю достатньо довести наявність факту вчинення таких дій, визначених законом: надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених матеріалів справи, і з чим погоджується суд апеляційної інтанції, МФ ДП «АМПУ» не підтверджувало заявки на плани завозу вантажів ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» на жовтень, листопад 2017 року, мотивуючи це порушенням договірних відносин, а також проведенням ремонтних робіт на причалі № 9. Зазначені факти позивачем в ході розгляду справи не заперечувалися. При цьому, діючі положення законодавства не передбачають права відмови МФ ДП «АМПУ» у підтверджені заявок з вищенаведених причин. Більше того, проведення ремонтних робіт на причалі має відбуватись без обмежень використання виробничих потужностей причалу.

У зв'язку з наведеним, такі дії, а саме бездіяльність, як встановлено Відділенням, фактично призвели до перенаправлення замовлень на обробку вантажів від ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» до його прямого конкурента, відповідно, такі дії/бездіяльність порушила основні засади діяльності адміністрації морських портів України, визначені Законом України «Про морські порти України».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про морські порти України» функціонування та розвиток морських портів здійснюються за принципами, зокрема: забезпечення конкуренції серед суб'єктів господарювання, що виробляють однакову продукцію (товари, роботи, послуги) у морському порту; розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності; рівності прав усіх суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту, недопущення дискримінації у доступі до об'єктів портової інфраструктури загального користування.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, фактично МФ ДП «АМПУ», маючи у своєму розпорядженні інформацію про необхідність підтвердження заявок на завіз вантажу, що надходить на адресу ТОВ «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» (причал № 9), самостійно проінформувала клієнтів останнього про капітальний ремонт причалу № 9 та обмеження його експлуатації, хоча відповідне рішення, в порядку визначеному чинним законодавством, не приймалося, і запропонувало розглянути можливість перевантаження вантажу через інші причали порту, зазначивши в якості альтернативи послугам Заявника його прямого конкурента. Такі дії безумовно могли призвести і призвели до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції між портовими операторами.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Відділенням за наслідками розгляду справи вірно встановлено наявність в діях/бездіяльності МФ ДП «АМПУ» кваліфікуючих ознак правопорушення, передбаченого частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Також, суд апеляційної інстанції вважає слушними посилання суду першої інстанції на те, що статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» унормовано, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

В п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» судам роз'яснено, що у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" слід враховувати таке. За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що позивач пропустив двохмісячний строк на оскарження рішення № 4-ріш, адже відповідне рішення позивач отримав 08.04.2019, відповідно строк на оскарження вказаного рішення сплив 08.06.2019, а з позовом до суду про визнання недійсним рішення № 4-ріш позивач звернувся в серпні 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної істанції за наслідками апеляційного розгляду справи встановлено, що позивачем пропущений двомісячний строк на оскарження рішення, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2018 у справі № 922/4646/16 також зазначив, зокрема, наступне: «строки оскарження рішень органів Комітету є присічними та відновленню не підлягають. Пропуск встановленого частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячного присічного строку є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення органу Комітету».

Отже, суд апеляційної інстанції з урахуванням наведеного вище, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що строк встановлений ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - є присічним і закінчення такого строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Крім вказаного вище, суд суд апеляційної інстанції враховує, що в уточненій позовній заяві позивач просив здійснювати розгляд даної справи за відсутності у складі учасників справи Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (правонаступник Південне міжобласне територіальне відділення АМКУ), в якості відповідача, і що враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення з урахуванням приписів ст. 45 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення № 4 - ріш, в межах повноважень останнього було ухвалено саме Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 22440366), яке є самостійною юридичною особою, і з 02.06.2020 перебуває в стані припинення, проте станом на момент ухвалення рішення у даній справі судом першої інтанці - не припинено у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Статтею 48 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Позивач, заявив вимогу про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», і не визначав юридичну особу, яка постановила спірне рішення, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, співвідповідачем у справі. Єдиним відповідачем у справі позивач визначив Антимонопольний комітет України. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач пред'явив вимогу про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» до неналежного відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом із тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутності визначенні процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, в частині визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».

Статтею 57 Закону України «Про захист економічної конкуренції» унормовано, що рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України, державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України. Заява про перевірку рішення може бути подана до Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України перевіряються адміністративною колегією Антимонопольного комітету України чи Антимонопольним комітетом України, рішення державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України - Антимонопольним комітетом України. Органи Антимонопольного комітету України, які здійснюють перевірку рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перевірки, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі. За результатами перевірки рішення органи Антимонопольного комітету України мають право: залишити рішення без змін; змінити рішення; скасувати рішення частково і направити справу на новий розгляд у цій частині; скасувати рішення і прийняти нове рішення або передати справу на новий розгляд чи припинити провадження у справі.

Комітет, за результатами перевірки рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2019 № 4-ріш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» прийняв рішення N 308-р, яким залишив рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення комітету без змін. Комітет, за результатами перевірки рішення № 4-ріш встановив, що дане рішення прийнято при повному з'ясуванні та доведенні обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, висновки, викладені у рішенні № 4-ріш, відповідають обставинам справи, норми матеріального і процесуального права застосовані правильно.

При прийнятті рішення № 308-р Комітет виходив, зокрема, з такого:

- Під час розгляду справи № 1-26.215/1-2018 Відділення з'ясувало, що адміністрація Миколаївського морського порту не підтверджувала заявок ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на прийом суден. Безпідставне непідтвердження заявок на прийом судна для виконання перевалки вантажу істотно впливало на виробничі процеси TOB «Нікморсервіс Ніколаєв» та його контрагентів;

- внаслідок обмеженості використання причалу № 9 у межах Миколаївського морського порту, ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» не виконало взятих зобов'язань перед ТОВ «ТЕК «ЗЕКТЕР» із навантаження судна «OZGUN» і судна «WAFFAA M» (зазначені судна навантажувались ТОВ «Тріонта ПЛЮС» на причалах № 11 та № 12);

- Під час розгляду справи Відділення з'ясувало факти, які свідчать про сталу практику подання ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на погодження заявок на плани перевезення вантажу після 20 числа місяця, що передує місяцю завозу вантажу, що підтверджено належними доказами у справі;

- Проведення ремонту на причалі № 9 у межах Миколаївського морського порту протягом жовтня - листопада 2017 року не перешкоджало експлуатації причалу № 9 за погодженням адміністрації Миколаївського морського порту іншими особами: швартуванню суден, з наступним проведенням вантажних операцій з використанням складських площ, причалу № 9 та причальної інфраструктури, що знаходяться в користуванні ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв»;

- Зібрані під час розгляду справи № 1-26.215/1-2018 докази доводять, що вказана бездіяльність державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) стосовно непідтвердження заявок ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на плани перевезень вантажів (завозу в порт), а також непідтвердження заявок зазначеного портового оператора на прийом суден до причалу № 9 Миколаївського морського порту могла призвести до обмеження конкуренції на ринку послуг із проведення навантажувально - розвантажувальних робіт із використанням об'єктів портової інфраструктури в межах Миколаївського морського порту;

- висновок адміністративної колегії Відділення в Рішенні № 4-ріш про те, що бездіяльність адміністрації Миколаївського морського порту щодо непідтвердження окремих заявок ТОВ «Нікморсервіс Ніколаєв» на плани перевезень вантажів (завозу в порт), заявок на прийом до причалу № 9 Миколаївського морського порту є порушенням законодавства, передбаченим пунктом 3 статті 50, частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідає обставинам справи № 1-26.215/1-2018;

- Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) не довело належними доказами наявність підстав для скасування Рішення № 4-ріш;

- Адміністративна колегія Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення від 28.03.2019 № 4-ріш у справі № 1-26.215/1-2018 довела обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими; висновки, викладені в Рішенні № 4-ріш, відповідають обставинам справи; правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норм процесуального права;

- підстави, передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення, - відсутні.

Порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції встановлюють Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджені розпорядження Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 N 5.

Згідно із п. 37 Правил розгляду справ, рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення Комітету, можуть бути перевірені Комітетом чи адміністративною колегією Комітету за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою на підставі подання державного уповноваженого Комітету про перевірку рішення.

За результатами розгляду заяви про перевірку, а також у разі виявлення з власної ініціативи підстав для зміни чи скасування рішення, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Голова Комітету чи державний уповноважений Комітету складають подання про перевірку рішення та вносять його на розгляд Комітету або адміністративної колегії Комітету, яка здійснює перевірку. Підготовка до розгляду Комітетом або адміністративною колегією Комітету питання про перевірку рішення здійснюється у порядку, передбаченому пунктами 26 і 27 цих Правил (п. 44 Правил розгляду справ).

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Відповідачем за результатами перевірки рішення № 4-ріш та аналізу матеріалів справи № 2-26.215/1-2018 не встановлено підстав для зміни або скасування відповідного рішення.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 2-26.215/1-2018 та повноту перевірки рішення № 4-ріш, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно перевірено рішення адміністративного колегії територіального органу у справі № 2-26.215/1-2018, досліджено наявні документи та докази, належним чином проаналізувало відносини сторін та належним чином обґрунтовані мотиви прийнятого рішення з посиланням на відповідні належні докази.

Також, суд апеляційної інстанції встановив, що викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідача щодо відсутності підстав для зміни та скасування рішення № 4 - ріш відповідають фактичним обставинам справи № 2-26.215/1-2018, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими, а сама справа № 2-26.215/1-2018 розглянута з дотриманням положень Правил розгляду справ.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дішов висновку, що позовні вимоги п в частині визнання недійсним рішення № 308-р - не є законними та обґрунтованими, не були доведені позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають.

Доводи позивача щодо порушення з боку ТОВ «НІКОМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» договору, укладеного ним з позивачем, та щодо відстоювання позивачем належного виконання умов договору, - судом першої інстанції обгрунтовано відхилені, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки відповідно до положень чинного законодавства, зокрема, Правил надання послуг у морських портах, Зводу звичаїв морського порту Миколаїв, Правил планування перевезень вантажів, внутрішніх наказів Порту, тощо, а також договору, укладеного між ТОВ «НІКОМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» здійснити завезення вантажу на територію Порту та постановку судна до причалів, у тому числі причалу №9, без погоджень Адміністрації - неможливо.

Доводи про ненадання ТОВ «НІКОМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» фронту робіт виконавцю для продовження капітального ремонту, як підставу для непогодження заявок, - собгрунтовано відхилені судом першої інтанції, оскільки відповідно до Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.05.2005 № 257, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.2005 за № 1191/11471, ремонтні роботи повинні бути організовані так, щоб не порушувалась основна експлуатаційна діяльність підприємства, а також з огляду на положення п. 8.2, 8.4 Договору сервітуту від 10.07.2013 № А6-А.

Як вбачається із змісту рішення № 308 - р, відповідачем при здійсненні перевірки рішення № 4-ріш були враховані всі пояснення та зауваження позивача, в тому числі щодо обставин, які були встановлені в рішенні суду у справі № 915/172/18, відповідно, доводи позивача про неврахування відповідачем його пояснень при винесенні рішення № 308-р - не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Матеріалами справи підтвердується, що і Відділення і відповідач досліджували умови договору про встановлення сервітуту № А6-А від 10.07.2013, в тому числі обставини його виконання сторонами, відтак, оскаржувані рішення були прийняті при повному з'ясуванні усіх обставин справи та перевіркою їх наявними документальними доказами.

Щодо доводів позивача про невідповідність дійсності обставин справи щодо використання ТОВ «ЮСКЛ» частин причалу № 9 у спірний період за усним погодженням з позивачем, з огляду на відсутність документів в Порту, які б це підтверджували, - то вказані доводи також підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Як визначено ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду справ, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Відповідач відповідні обставини встановив саме на підставі пояснень третіх осіб, про що і зазначив в оскаржуваному рішенні, що відповідає та узгоджується з наведеними положеннями закону.

Щодо посилань позивача на неправильний номер справи в рішенні № 308-р, суд апеляційної інстанції погоджується у вказаній частині з висновками суду першої інстанції про те, що вказана технічна помилка не впливає на зміст та обґрунтованість відповідного рішення.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні у повній мірі не дослідив зокрема, постанову Верховного Суду від 20.03.2019 по справі № 915/172/18, судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.

Так, у вказаній справі, рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.08.2018, яке залишене без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського морського порту) задоволено частково та вирішено:

- визнати протиправними дії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) з односторонньої відмови від виконання зобов'язання за Договором №А6-А від 10.07.2013 про встановлення сервітуту, що полягає в ухиленні від складання, підписання та надання Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» Актів наданих послуг (виконаних робіт), відмови у прийнятті платежів за користування сервітутом, внесених Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ»;

- Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) виконати зобов'язання за Договором №А6-А від 10.07.2013 про встановлення сервітуту в натурі шляхом: складання, підписання та надання Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» Актів наданих послуг (виконаних робіт) за період з січня 2016 року до лютого 2018 року; прийняття платежів за користування сервітутом, внесених Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» за період з січня 2016 року до лютого 2018 року; реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних належними датами надання послуг за період з січня 2016 року до лютого 2018 року;

- стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» 446893,12 грн пені, 205 693,26 грн штрафу та 24503,63 грн судового збору.

Рішення судів мотивовані тим, що дії Відповідача щодо ухилення від складання, підписання та надання позивачу Актів наданих послуг (виконаних робіт) за договором, відмови у прийнятті платежів за користування сервітутом, внесених Позивачем, - є протиправними, а тому суд першої інстанції вважав за необхідне зобов'язати Відповідача вчинити вказані дії. Вимога Позивача щодо зобов'язання Відповідача виконати зобов'язання за договором від 10.07.2013 року №А6-А шляхом реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних належними датами надання послуг за період з січня 2016 року до лютого 2018 року, на думку місцевого господарського суду, належним чином обґрунтована. Також господарським судом Миколаївської області визнано обґрунтованими позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій. Щодо позовних вимог про зобов'язання Відповідача припинити протиправні дії з односторонньої відмови від виконання зобов'язання за договором, то суд першої інстанції відмовив у їх задоволенні, так як, на думку суду, задоволення даних вимог жодним чином не відновить порушене Відповідачем право чи законний інтерес Позивача.

Постановою Верховного Суду від 20.03.2019 по справі № 915/172/18:

- рішення господарського суду Миколаївської області від 30.08.2018 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 915/172/18 в частині стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» 446893,12 грн пені, 205 693,26 грн штрафу скасовано;

- ухвалено у скасованій частині нове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ» про стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Миколаївського морського порту) 446893,12 грн пені, 205 693,26 грн штрафу;

- в іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 30.08.2018 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 915/172/18 залишено без змін.

Отже, спір у справі № 915/172/18 стосувався правовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського морського порту) щодо виконання умов договору та відповідно. під ставності застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій під час господарської діяльності вказаних осіб. Проте, встановлені в межах даної справи обставини жодним чином не впливають на оцінку та правомірність оскаржуваних рішень адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМКУ від 28.03.2019 № 4-ріш та рішення АМКУ від 21.05.2020 № 308-р з підстав, обумовлених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в контексті спірних правовідносин даної справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90299, під час розгляду відповідачем та Відділенням відповідної справи було всебічно, повно і об'єктивно розглянуто її обставини, а відтак відсутні обумовлені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання недійсними або скасування оскаржуваних рішень.

З урахуванням наведеного, враховуючи перевірені обставни справи, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано ухвалено оскаржуване рішення про відмову у їх задоволенні, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі № 910/11895/20, за наведених скаржником доводів.

Крім того, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 дію оскаржуваного рішення було зупинено, і за наслідками апеляційного розгляду справи рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі № 910/11895/20 підлягає залишенню без змін, а тому його дія підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі № 910/11895/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі № 910/11895/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Миколаївською філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

4. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 у справі № 910/11895/20.

5. Матеріали справи № 910/11895/20 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту постанови: 06.10.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.Я. Дикунська

О.О. Хрипун