79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" жовтня 2021 р. Справа №914/1587/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М., Матущака О.І.,
секретар судового засідання Кострик К.,
за участю представників сторін:
позивача: адвоката Науменко І.В. (ордер на надання правової допомоги №1099372 від 28.09.2021),
відповідача: Мхітарян І.Є. (голова ОСББ), адвоката Партики О.В. (договір про надання правової допомоги №05/01/2021 від 05.01.2021),
розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу “ПРАВООХОРОННИК” від 05.03.2021 (вх. суду від 16.03.2021 №01-05/926/21)
на рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2021 (повний текст рішення складено 22.01.2021) та додаткове рішення від 28.01.2021 (повний текст рішення складено 28.01.2021), головуючий суддя Яворський Б.І., м. Львів
у справі № 914/1587/20
За позовом: Обслуговуючого кооперативу “ПРАВООХОРОННИК”, смт.Підбуж Дрогобицького району Львівської області,
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ 22-ГО СІЧНЯ, 26-А”, м. Дрогобич Львівської області,
про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації ОСББ “ 22-ГО СІЧНЯ, 26-А”,
та за зустрічним позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ 22-ГО СІЧНЯ, 26-А”, м.Дрогобич Львівської області,
до Обслуговуючого кооперативу “ПРАВООХОРОННИК”, смт.Підбуж Дрогобицького району Львівської області,
про зобов'язання передати технічну документацію на будинок 26А розташований на вул. 22 Січня у м.Дрогобич, Львівської області,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
У липні 2020року Обслуговуючий кооператив «ПРАВООХОРОННИК»(далі - ОК «Правоохоронник») звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСББ « 22-го січня, 26-а» про визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ « 22-го січня, 26-а» та скасування державної реєстрації ОСББ « 22-го січня, 26-а».
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОК «Правоохоронник» у 2016році розпочав будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. 22-Січня,30 у м. Дрогобич, яке у 2018році було завершено. Позивач вказує, що усі власники житлових та нежитлових приміщень зазначеного житлового будинку є асоційованими членами ОК «Правоохоронник», основною діяльністю якого є здійснення управління цим будинком. Разом з тим, незважаючи на те, що у новоствореному будинку вже було об'єднання власників квартир (житла), в порушення ч.3 ст.4 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», якою передбачено, що в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання, власниками квартир, чисельність яких менша, ніж членів кооперативу, зареєстровано ОСББ « 22-го січня, 26-а». Крім того, позивач стверджував про порушення ст. 6 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», якою встановлено процедуру скликання та проведення установчих зборів об'єднання.
У серпні 2020року ОСББ « 22-го січня, 26-а» подало до суду зустрічний позов до ОК «Правоохоронник» про зобов'язання передати технічну документацію на будинок, зокрема:
-план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1 :1000 та 1 :500 (ГКНТА-2.04-02-98);
-паспорт об'єкта та земельної ділянки;
-проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожен будинок та споруду об'єкта;
-акт технічного стану об'єкта на момент приймання-передачі;
-схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо та електропостачання, централізованого опалення;
-виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення);
-акти технічного огляду;
-протоколи виміру опору ізоляції електромереж;
-протоколи огляду системи вентиляції;
-паспорти ліфтового господарства;
-документи щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об'єктом, обліку мешканців об'єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об'єкта, які у ньому не мешкають;
-документи щодо правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об'єкта.
Вимоги зустрічного позову обгрунтовані тим, що 16.02.2020 зборами співвласників багатоквартирного будинку було прийнято рішення про створення ОСББ « 22-го січня, 26-а», а 18.02.2020 проведено реєстрацію об'єднання. Відповідач вказує, що на момент проведення установчих зборів ОСББ у позивача не було зареєстрованого права власності на нерухоме майно у житловому будинку, квартири та нежитлові приміщення у будинку належать на праві приватної власності співвласникам квартир. Зазначає, що позивачу було відомо про проведення установчих зборів ОСББ і що він був присутнім під час їх проведення. Однак, в порушення вимог ч. 18 ст. 6 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 5 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» позивач як колишній балансоутримувач будинку відмовляється передати відповідачу технічну документацію на будинок, чим порушує права співвласників будинку та перешкоджає діяльності ОСББ. При цьому, відповідач вказав, що перелік технічної документації ним визначено відповідно до Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.09.2020 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
12.01.2021 ОСББ « 22-ГО СІЧНЯ, 26-А» подало заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій, посилаючись на втрату 13.09.2019 чинності Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13, вказує на більш узагальнений перелік технічної документації, визначений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176, та на підставі ст. 46 ГПК України просило зобов'язати ОК «Правоохоронник» передати наступну технічну документацію:
-паспорт об'єкта та земельної ділянки;
-проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожен будинок та споруду об'єкта;
-схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо та електропостачання, централізованого опалення;
-виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення);
-акти технічного огляду;
-протоколи виміру опору ізоляції електромереж;
-протоколи огляду системи вентиляції;
-паспорти ліфтового господарства.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.01.2021 у даній справі відмовлено у задоволенні первісного позову, зустрічний позов задоволено. Зобов'язано ОК «ПРАВООХОРОННИК» передати ОСББ « 22-ГО СІЧНЯ, 26-А» технічну документацію на будинок 26-А, розташований по вул. 22 Січня у м.Дрогобич Львівської області, а саме: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньо будинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; технічну документацію обладнання котелень; технічну документацію на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку. Присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 2 102,00 грн судового збору та 10 700,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З оскаржуваного рішення вбачається, що суд відмовив у задоволенні поданої ОСББ заяви щодо відмови від частини зустрічних позовних вимог, вказавши, що така заява по своїй суті є заявою про зміну предмету позову, яка заявлена з пропуском встановленого ч. 3 ст. 46 ГПК України строку. Також суд відмовив у поданому позивачем клопотанні про повернення до розгляду справи у підготовче провадження, мотивованого зміною представника позивача та необхідністю подання позивачем додаткових доказів, вказавши, що заміна представника однією зі сторін не може бути підставою для повернення у підготовче провадження.
Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів факту порушення його прав створенням ОСББ « 22-ГО СІЧНЯ, 26-А», оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на момент проведення установчих зборів об'єднання за позивачем було зареєстровано право власності на нерухоме майно на вул. 22 січня,26а у м. Дрогобичі(при цьому суд послався на постанову Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №910/5057/19). Суд вказав, що чинне законодавство не виключає можливості створення у багатоквартирному житловому будинку, в якому існує обслуговуючий кооператив, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, та зазначив, що ст. 5 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що реорганізація кооперативу в об'єднання є одним з способів його створення, у зв'язку з чим відхилив доводи позивача, що створення ОСББ в кооперативному будинку є можливим тільки шляхом реорганізації позивача. Також суд відхилив твердження позивача про те, що Мхітарян І.Є. не може бути головою ОСББ, оскільки вона не є власником, вказавши, що ні чинне законодавство, ні статут ОСББ не передбачає обов'язковою вимогу для голови ОСББ бути власником нерухомого майна в будинку. Дослідивши наявні в матеріалах справи протоколи, суд вказав про відсутність порушень закону під час створення ОСББ, а відтак підстав для скасування реєстраційної дії немає.
При задоволенні вимог зустрічного позову суд першої інстанції вказав, що обов'язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок ОСББ виникає у нього з дня державної реєстрації об'єднання та не залежить від прийняття об'єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об'єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено. Відтак, оскільки позивач у встановлений приписами ч.18 ст.6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку'тримісячний строк з моменту реєстрації ОСББ не передав відповідачу технічної документації на будинок, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про передачу ОСББ « 22-ГО СІЧНЯ, 26-А» технічної документації, перелік якої затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176.
Крім того, дослідивши подані відповідачем договір про надання правової допомоги №05/06/2020, акти приймання-передачі наданих послуг №3, 4, 5 від 14.07.2020, 22.07.2020 та 31.07.2020, платіжні доручення про оплату послуг правової допомоги № 39 від 15.07.2020 на суму 2'700,00 грн., №50 від 28.07.2020 на суму 4'000,00 грн. та № 54 від 03.08.2020 на суму 4'000,00 грн, на підставі ст. 129 ГПК України суд вказав про наявність підстав для відшкодування відповідачу за рахунок позивача 10 700,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 28.01.2021 у справі № 914/1587/20 відмовлено у задоволенні клопотання ОК «ПРАВООХОРОННИК» про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 16 800,00грн у зв'язку з тим, що за результатом вирішення спору по суті рішенням від 14.01.2021 суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОК «ПРАВООХОРОННИК».
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, нез'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.
В апеляційній скарзі скаржник вказує, зокрема, що суд задоволив зустрічний позов про зобов'язання передати технічну документацію, перелік якої наведений не у зустрічному позові, а в заяві відповідача про відмову від частини позовних вимог, в задоволенні якої суд відмовив.
Зазначає, що власники будинку не були належним чином повідомлені про скликання загальних зборів, оскільки загальна кількість власників квартир - 82особи, водночас, у повідомленні про проведення установчих зборів ОСББ вказано 66осіб. Крім того, обрана головою правління ОСББ Мхітарян І.Є. не є власником квартири АДРЕСА_1 , власником цієї квартири є Якимів О.Ф. ( в протоколів зборів від 16.02.2020 зазначено, що ОСОБА_1 є довіреною особою ОСОБА_2 на підставі довіреності). Разом з тим, скаржник вважає, що вказані відносини представництва суперечать закону, оскільки відповідно до ст. 237 ЦК України не є представником особа, яка діє в чужих інтересах, але від власного імені. Вказує, що суд залишив поза увагою те, що всі власники квартир є фактичними асоційованими членами ОК «Правоохоронник», членство яких не припинено, відтак вони вже реалізували свої права на об'єднання з метою управління своїм майном, що виключає їхню участь у іншому об'єднанні, втому числі ОСББ.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт вказав, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, надану в апеляційному суді, становить 9 000,00грн.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Вказує, зокрема, що чинне законодавство не виклює можливості створення у багатоквартирному житловому будинку, в якому існує обслуговуючий кооператив, об'єднання співвласників будинку. Зазначає, що оскільки співвласники квартир та нежитлових приміщень у будинку на вул. 22-го Січня,26-а, не укладали жодного договору з особою, яка б здійснювала функції управителя будинку, вони прийняли рішення створити ОСББ, яке надає їм право брати участь в управлінні будинком особисто або через представника. Вказує, що на зборах співвласників, які відбулись 16.02.2020, взяло участь особисто або через представника 77 особи, яким належить квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 3336,8кв.м (при загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень - 4 432,6кв.м), а відтак, що рішення приймалось кваліфікованою більшістю -72% співвласників, які володіють 75,3% площі. Зазначає, що створення та державна реєстрація ОСББ також визнана Дрогобицькою міською радою, рішенням якої від 05.03.2021 №199 ОСББ надано у постійне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування будинку. Посилаючись на роз'яснення Мінрегіонрозвитку від 29.03.2016 та статут об'єднання, зазначає про відсутність вимоги, що головою об'єднання має бути співвласник.
Вважає необгрунтованими твердження скаржника про порушення судом норм процесуального права в частині задоволених вимог зустрічного позову щодо визначення переліку технічної документації, оскільки при поданні зустрічного позову відповідач помилково визначив перелік документації відповідно до Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13, які діяли на дату здачі будинку в експлуатацію, однак втратили чинність 13.09.2019. У зв'язку з чим вказує, що суд першої інстанції правомірно застосував перелік технічної документації, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176.
Також у відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, надану йому в апеляційному суді, становить 3 600,00грн.
02.08.2021 від апелянта надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких він зазначає, зокрема, що відповідно до ст. 384 ЦК України ОК «Правоохоронник» є власником приміщень спільного користування і внутрішньобудинкових інженерних споруд, оскільки після сплати пайових внесків та державної реєстрації права власності члени кооперативу стали власниками лише відповідних квартир та нежитлових приміщень у будинку. Стверджує, що державна реєстрація ОСББ порушує права кооперативу на здійснення його статутної діяльності, оскільки саме позивач виконує функції обслуговуючої (експлуатуючої) організації. Вказує на невиконання ініціативною групою співвласників будинку вимог ст. 6 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» щодо належного повідомлення всіх співвласників будинку за 14днів про проведення установчих зборів. Зазначає, що суд першої інстанції не змінив нормативно-правову кваліфікацію спірних правовідносин при задоволенні позову, а фактично задоволив іншу матеріальну правову вимогу, чим порушив частини 3, 5 ст. 46 ГПК України.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.
Подальший рух справи викладено в ухвалах апеляційного суду.
Так, у судовому засіданні 28.09.2021 оголошено перерву до 05.10.2021.
Ухвалою від 12.07.2021 призначено розгляд справи на 10.08.2021.
У судовому засіданні 05.01.2021 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав усні пояснення.
Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та надав усні пояснення.
Відповідно до частин 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції частково скасувати, з огляду на наступне.
Згідно з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
15.07.2005 створено Обслуговуючий кооператив «ПРАВООХОРОННИК» (адлі - ОК).
Відповідно до Статуту ОК, в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів кооперативу, оформленого протоколом №4 від 25.02.2016, ОК створений внаслідок об'єднання фізичних та юридичних осіб на основі членства для надання послуг переважного членам кооперативу також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності (п.1.1 Статуту).
Кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирних жилих будинків за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту також для наступної експлуатації та управління цим будинком.
Основна діяльність кооперативу полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав на володіння та користування спільним майном членів кооперативу, належне будівництво жилих будинків та надвірних будівель, сприяння членам кооперативу в отриманні комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю кооперативу(п.п.2.1, 2.2 Статуту).
Відповідно до п.1.3 Статуту засновниками Кооперативу є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Асоційованим членом кооперативу є ОСОБА_7 .
Згідно з п.3.1 Статуту членами кооперативу можуть бути теперішні та колишні працівники Дрогобицького міськрайвідділу міліції та засновники цього Кооперативу, а також інші громадяни України.
Вступ до Кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок(пай) у порядку та розмірах, визначених його статутом або укладеною угодою між сторонами (п.3.2 Статуту).
Згідно з п.4.1 Статуту вищим органом управління кооперативу є загальні збори засновників Кооперативу. Справами кооперативу управляють збори засновників, а в період між зборами-голова кооперативу.
На підставі договору оренди від 29.12.2017, укладеного з Дрогобицькою міською радою, ОК «Правоохоронник» передано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0143га, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул. 22 січня (кадастровий №4610600000:01:014:0233) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку строком на 3 роки.
Також, на підставі договору оренди від 29.01.2018, укладеного з Дрогобицькою міською радою, ОК «Правоохоронник» передано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1408га (кадастровий №4610600000:01:014:0281).
Здійснюючи свою статутну діяльність, ОК «Правоохоронник» у 2016 році розпочато будівництво багатоповерхового житлового будинку у АДРЕСА_2 .
Відповідно до Сертифікату відділу ДАБК виконавчого комітету Дрогобицької МР серії ЛВ №162190701184 від 12.03.2019 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (Будівництво багатоповерхового житлового будинку (секція 2 перша черга будівництва; секція 1 друга черга будівництва на АДРЕСА_3 , нове будівництво) проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації (акт від 19.10.2018), замовник об'єкта - ОК «Правоохоронник».
Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької МР №95 від 18.04.2019 багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_3 присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_4 , а також поштові адреси 42 квартирам у даному будинку.
Відповідно до протоколу №1 від 22.01.2020 створення та засідання ініціативної групи з підготовки, скликання і проведення установчих зборів ОСББ співвласниками 5 квартир багатоквартирного будинку на вул. 22 січня, 26-а утворено ініціативну групу з підготовки, скликання та проведення установчих зборів ОСББ, затверджено план її роботи і встановлено порядок діяльності (том 1,а.с. 53)
В матеріалах даної справи наявне повідомлення про проведення установчих зборів ОСББ, згідно з яким проінформовано під розписку 67 власників квартир про проведення 16.02.2020 установчих зборів ОСББ(а.с. 53-56).
30.01.2020 на адресу ОК «Правоохоронник» ініціативною групою надіслано повідомлення про те, що 16.02.2020 будуть проводитися установчі збори ОСББ.
Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку, яке оформлене протоколом від 16.02.2020, створено ОСББ « 22-ГО Січня, 26-А», затверджено його статут та проведено вибори правління об'єднання (зокрема, головою правління ОСББ обрано ОСОБА_1 , яка виступала довіреною особою власниці квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_2 ) (а.с. 59-73).
У вказаному протоколі відображено, що у зборах взяли участь 56 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення (заг.площею 3'336,8 кв.м., із загальної площі 4'432,6 кв.м.).
18.02.2020 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « 22 січня, 26-А» (ідентифікаційний код 43518298), номер запису 1 414 102 0000 003919(том 1,а.с. 34).
Відповідно до пунктів 1.4, 2.1 статуту ОСББ « 22-го Січея,26-а», затвердженого протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, розташованого на АДРЕСА_6 .
Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отримання житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю ОСББ.
05.06.2020 на адресу ОК «Правоохоронник» надіслано заяву-вимогу за №2006-02 про передачу технічної документації на будинок, яка отримана кооперативом 23.06.2020, проте залишена без задоволення.
Рішенням 72 сесії сьомого скликання Дрогобицької МР від 17.09.2020 ОК «Правоохоронник» припинено право оренди земельними ділянками за договорам оренди від 29.12.2017 та 29.01.2018 (том 1,а.с. 250).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом за запитом «права власності» за адресою: вул.22 січня, 26-А в м.Дрогобичі, сформованої станом на 14.02.2020, за ОК «Правоохоронник» відсутня реєстрація права власності на нерухоме майно (том 1, а.с. 100).
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Застосування певного способу захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом первісного позову в даній справі є вимоги ОК «Правоохоронник» про визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ « 22-го січня, 26-а» та скасування державної реєстрації ОСББ « 22-го січня, 26-а»( дата реєстрації 18.02.2019, номер запису 1 414 102 0000 003919).
Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов'язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт.
Вимоги позивача щодо оспорюваного рішення установчих зборів про створення відповідача стосуються відносин створення останнього, а вимоги позивача визнати їх недійсними та скасувати державну реєстрацію об'єднання спрямовані на припинення ОСББ « 22-го січня, 26-а», а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача (подібний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 11.08.2021 у справі №922/2575/19, від 26.08.2021 у справі №916/3460/19).
За змістом позовних вимог між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, який позивач прагне розв'язати всупереч законодавчо встановленій процедурі з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон).
Статтею 1 Закону передбачено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
За приписами статті 4 Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, відповідно до частини четвертої якої, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що рішення про утворення суб'єкта господарювання є установчим документом суб'єкта господарювання.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України).
Частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма.
Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно зі статтею 110 ЦК України юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.
Статтею 28 "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об'єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.
Порядок ліквідації об'єднання передбачає, що у разі ліквідації об'єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.
Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 ЦК України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов'язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.
Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.
Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19 вказано, що скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №916/782/17, від 18.04.2018 у справі №904/2796/17.
Оскільки скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може вважатися ліквідацією юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та набула за період свого існування відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом.
Відтак Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 дійшла висновку, що звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "22-го січня, 26-а " та закриття провадження у справі в цій частині.
Отже, з урахуваннями того, що вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення щодо створення ОСББ "22-го січня, 26-а ", спрямовані на скасування юридичної підстави створення ОСББ, а, отже, і на припинення ОСББ у спосіб, який не відповідає законодавству, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині є обгрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №916/3460/19 та від 14.09.2021 у справі №906/973/20.
Разом з тим, на момент прийняття оскаржуваного рішення вищевказаної позиції Великої Палати Верховного Суду щодо наявності підстав для закриття провадження у разі звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) не існувало. Суд першої інстанції, встановивши відсутність доказів того, що станом на момент проведення установчих зборів об'єднання за позивачем не було зареєстровано право власності на нерухоме майно на вул. 22 січня,26а у м. Дрогобичі, пославшись на постанову Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №910/5057/19, дійшов висновку про недоведеність позивачем факту порушення його прав створенням ОСББ « 22-ГО СІЧНЯ, 26-А».
Відповідно до ст. 384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Згідно з ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Водночас, відповідно до відомостей з інформаційно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №200352390 від 14.02.2020 за запитом «права власності» за адресою: вул.22 січня, 26-А в м.Дрогобичі, у багатоквартирному будинку за вказаною адресою зареєстровано право власності на квартири та нежитлові приміщення за фізичними особами, інформації про реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно станом на момент створення відповідача немає.
Також апеляційний суд відхиляє як безпідставні твердження апелянта про порушення ч.3 ст.4 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» з огляду на таке.
Частинами 1- 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За частинами 1 та 2 ст. 5 наведеного Закону житлово-будівельні кооперативи можуть бути реорганізовані в об'єднання. Реорганізація відбувається за рішенням загальних зборів. Відповідно до статуту (положення) кооперативу збори можуть прийняти рішення про реорганізацію кооперативу в об'єднання. З моменту прийняття цього рішення зазначені збори вважаються установчими зборами об'єднання і далі проводяться відповідно до вимог цього Закону.
Отже, чинне законодавство не виключає можливості створення у багатоквартирному житловому будинку, в якому існує обслуговуючий житлово-будівельний кооператив, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а ст. 5 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає лише можливість реорганізації кооперативу в об'єднання, як один з можливих правових механізмів його створення. Норми чинного законодавства України не ставлять правову можливість створення ОСББ у залежність від рішення ЖБК (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №924/451/19).
Щодо посилань скаржника на те, що всі власники квартир є асоційованими членами кооперативу, членство яких не припинено, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 14 ЗУ «Про кооперацію» асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. Водночас, згідно з п.4.1 Статуту ОК «Правоохоронник» вищим органом управління кооперативу є загальні збори засновників кооперативу, якими відповідно до п.1.3 даного статуту є чотири фізичних особи. Разом з тим, метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав всіх співвласників квартир на належне експлуатацію багатоквартирного будинку.З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що створенням ОССБ не порушено права та інтереси кооперативу.
Дослідивши предмет та підстави зустрічного позову відповідача про зобов'язання позивача передати технічну документацію на будинок, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» замовник будівництва або попередній власник будинку зобов'язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об'єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.
Згідно з абз.18, 19 ст.6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об'єднання відновлює її за власний рахунок.
Обов'язок колишнього балансоутримувача будинку, або особи, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком, або замовника будівництва, або попереднього власника будинку з передачі примірника документації на будинок об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього виключно з дня державної реєстрації об'єднання та не залежить від прийняття об'єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об'єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №922/3396/17, №904/1878/19 від 12.03.2020). 18.02.2020 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « 22-ГО Січня, 26-А».
Відповідач за зустрічним позовом не заперечив факту отримання ним 23.06.2020 заяви-вимоги про передачу технічної документації на будинок за адресою: вул.22 січня, 26-А у м.Дрогобичі.
Водночас, при поданні зустрічного позову ОСББ, визначаючи перелік технічної документації, послалось на Правила управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13, який з втратив чинність з 13.09.2019.
На час розгляду даної справи відповідний перелік технічної документації на багатоквартирний будинок затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176, згідно з яким технічна документація включає в себе: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; технічну документацію обладнання котелень; технічну документацію на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.
Керуючись вказаним Переліком, встановивши, що кооператив у встановлений ч.18 ст.6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» тримісячний строк з моменту реєстрації ОСББ строк не передав технічної документації на будинок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованість вимог зустрічного позову.
При цьому, посилання апелянта на порушення місцевим судом норм процесуального права при задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на принцип jura novit curia(«суд знає закони»), згідно з яким неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі N 924/1473/15 викладено правову позицію, згідно з якою з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі N 761/6144/15-ц).
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі N 917/1739/17.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Разом з тим, враховуючи вищевикладену правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2021 у справі № 914/1587/20 слід скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ “ 22-ГО СІЧНЯ, 26-А”, провадження у справі в цій частині закрити, в решті рішення залишити без змін.
З огляду на те, що за результатом вирішення вказаного спору судом встановлено відсутність підстав для задоволення позовних вимог, підстав для скасування чи зміни додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2021 у справі № 914/1587/20, яким відмовлено у задоволенні клопотання ОК «ПРАВООХОРОННИК» про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 16 800,00грн, в апеляційного суду немає.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.
Разом з тим, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, надану йому в апеляційному суді, становить 3 600,00грн.
Як вбачається з матеріалів даної справи, інтереси відповідача в апеляційному суді представляв адвокат Партика О.В. на підставі договору про надання правової допомоги №05/01/2021 від 05.01.2021.
Відповідно до п.3.1 вказаного договору оплата за надані послуги здійснюється протягом десятиденного терміну з моменту підписання у готівковій чи безготівковій формі на підставі акту прийняття-передачі наданих послуг.
Згідно з актом прийняття-передачі наданих послуг №5 від 29.03.2021 адвокат Партика О.В. надала відповідачу наступні послуги: аналіз судової практики, збирання доказів та складання відзиву на апеляційну скаргу ОК «Правоохоронник» на рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2021 на загальну суму 3 600,00грн.
Платіжним дорученням №215 від 29.03.2021 ОСББ здійснило оплату наданих адвокатом Партикою О.В. послуг на суму 3 600,00грн.
Адвокат Партика О.В. представляла інтереси відповідача у судових засіданнях 10.08.2021, 28.09.2021.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, відповідачем доведено надання йому адвокатом Партикою О.В. вказаних послуг в апеляційному суді.
З аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що заяву відповідача належить задоволити та відшкодувати йому за рахунок позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу, надану в апеляційному суді, в сумі 3 600,00грн.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275,277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу “ПРАВООХОРОННИК” ід 05.03.2021 (вх. суду від 16.03.2021 №01-05/926/21)- залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2021 у справі № 914/1587/20 скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ “ 22-ГО СІЧНЯ, 26-А”. Провадження у справі в цій частині закрити.
3. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 14.01.2021 у справі № 914/1587/20 залишити без змін.
Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 28.01.2021 у справі № 914/1587/20 залишити без змін.
4. Судовий збір за перегляд рішення в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
5. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «ПРАВООХОРОННИК» (82100, Львівська область, Дрогобицький район, с.Підбуж, вул.І.Франка, 179; код ЄДРПОУ 33555684) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « 22-ГО СІЧНЯ, 26-А» 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. 22 Січня, 26-А; код ЄДРПОУ 43518298) 3 600,00грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в апеляційному суді.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.10.2021
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя О.І. Матущак