Справа №621/1318/21
Пр. 2/621/773/21
Рішення
Іменем України
06 жовтня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Шахової В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Девятерикової А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Змієва Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега - Гарант" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,
13.05.2021 адвокат Стефківський В.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області із позовом до АТ "СК "Мега - Гарант" в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 16692 грн 00 коп. страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого; 3000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову представник зазначає, що 02.11.2019, близько 17 год. 00 хв. на автодорозі "Харків - Павлоград" поблизу с. Таранівка відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль марки ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок даної ДТП ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув. Позивачка є дочкою загиблого, у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 їй спричинена моральна шкода, яка проявилася у душевних стражданнях та переживаннях, які позивачка перенесла через передчасну та трагічну загибель батька. На момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована відповідачем за спричинену шкоду майну, життю та/або здоров'ю третіх осіб, відповідно до полісу АМ/5245113, що діяв станом на дату спричинення такої шкоди. З матеріалів кримінального провадження, смерть потерпілого настала на місці дорожньо-транспортної пригоди та була прямим причинним наслідком цієї пригоди, шкоду потерпілому було завдано саме джерелом підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого.
30.04.2020 відповідачу було подано через представника повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, заяву на виплату страхового відшкодування моральної шкоди від 26.04.2020 з долученням до них документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та належний до виплати розмір страхового відшкодування. Заяви на виплату окрім обґрунтування вимог до страховика містили і відомості про визначення їх розміру. На день настання страхового випадку, ст. 8 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 грн. Позивач розрахував належну до виплати частку по відшкодуванню моральної шкоди, що складає 1/3 розміру страхового відшкодування, що в грошовому еквіваленті становить: 12:1/3 х 4173,00 грн = 16692,00 грн.
15.08.2020 минув строк 90 днів для здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування, проте рішення, передбачене п. 36.2 ст. 36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідачем прийнято не було.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 03.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Представник позивача адвокат Стефківський В.І. надав клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивачки ОСОБА_1 . Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача АТ "СК "Мега - Гарант" про причини неявки не повідомив. Заяв про відкладення судового розгляду до суду не надходило.
14.06.2021 за підписом голови правління АТ "СК "Мега - Гарант" Погорєлової Н.В. до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву в якому остання просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на наступне.
АТ "СК "Мега - Гарант" вважає свої дії законними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам закону, які регламентує порядок та здійснення виплати страхового відшкодування. 15.05.2020 позивачем, від імені якого діяв ОСОБА_4 до АТ "СК "Мега - Гарант" було подано повідомлення про ДТП та заяву про виплату страхового відшкодування. 02.07.2020 до АТ "СК "Мега - Гарант" від позивачки надійшла заява про долучення документів до заяви на виплату страхового відшкодування, в якій позивачка просить долучити, зокрема, копію витягу з ЄРДР кримінального провадження № 1219220000001574. Наразі триває досудове розслідування кримінального провадження, строк досудового розслідування продовжено до 03.11.2021. Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова (справа 953/21763/19) завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1219220000001574 неможливе за необхідності вирішення питання пред'явлення підозри, допиту підозрюваного та виконання вимог статей 290, 291 КПК України. Таким чином, АТ "СК "Мега - Гарант" правомірно та обґрунтовано надало відповідь позивачу про те, що остаточне рішення щодо визнання події за Полісом АМ/5245113 страховим випадком ще не прийнято, оскільки строк було зупинено до вирішення судом кримінальної справи. Враховуючі те, що рішення за обвинувальним актом № 1219220000001574 від 03.11.2019 відносно ОСОБА_2 судом не прийнято, обвинувальний вирок не ухвалено, АТ "СК "Мега - Гарант" вважає неможливим прийняти остаточне рішення щодо визнання події 02.11.2019 страховим випадком за Полісом № АМ/5245113, оскільки стягнення страхового відшкодування нерозривно пов'язано із встановленням вини водія у ДТП внаслідок якої позивачу завдано шкоду.
Відповідач просить відмовити в задоволенні позову про відшкодування шкоди та витратах, понесених на професійну правничу допомогу.
05.07.2021 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що викладені у відзиві доводи є необґрунтованими посилаючись на наступне.
Посилання відповідача як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування на те, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталась 02.11.2019 за участю автомобіля ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 , внаслідок якої велосипедист ОСОБА_3 загинув, не є страховим випадком, оскільки через ненадання доказів підтвердження вини водія ОСОБА_2 у скоєнні цієї ДТП у страховика не виникає цивільно-правової відповідальності, є безпідставним, так як цивільно-правова відповідальність особи, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, передбачена статтею 1187 Цивільного кодексу України. Таким чином, доводи відповідача АТ "СК "Мега - Гарант" про відсутність підстав для визнання ДТП, внаслідок якої заподіяна шкода життю ОСОБА_3 страховим випадком є безпідставними. Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду України від 01.07.2020 по справі № 554/858/19. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначає, що при поданні позову до суду ним були подані докази надання позивачу професійної правничої допомоги, детальний розрахунок робіт, в тому числі заява про надання доказів щодо правової допомоги (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000001574 від 03.11.2020 вбачається, що 02.11.2019, приблизно о 17:15 в районі 23 км +700 м автодороги "Харків - Павлоград", автомобілем ВАЗ - 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в с. Таранівка в напрямку смт Первомайський Зміївського району Харківської області відбувся наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 , який рухався в попутному для нього напрямку без освітлювальних приладів, внаслідок чого останній загинув на місці ДТП. Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за № 12019220000001574 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України 03.11.2021 (а. с. 10).
Настання 02.11.2019 дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ВАЗ 21093 (р.н. НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_2 , в наслідок якої ОСОБА_3 помер від отриманих травм на місці дорожньо-транспортної пригоди підтверджується наявними в матеріалах справи копіями висновків експертів: 1) № 12-17/270-Зм/19 від 12.12.2019 та № 7/481СЕ-20 від 06.04.2020 (а. с. 11 - 13, 14 - 17).
Смерть ОСОБА_3 02.11.2019 підтверджується копією Свідоцтва серії НОМЕР_2 виданого 05.11.2019 Виконавчим комітетом Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області (а. с. 19).
26.04.2020 представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було подано до АТ "СК "Мега - Гарант" повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Повідомлення містить відомості про те, що 02.11.2019, близько 17:00 години на автодорозі "Харків-Павлоград" поблизу с. Таранівка відбулась дорожньо-транспортна пригода. В наслідок ДТП ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув. Крім того представник ОСОБА_4 подав відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування, пов'язаного із заподіяною моральною шкодою в сумі 16692 грн (1/3 частки, що належить доньці загиблого) (а. с. 8, 9).
Факт родинних відносин між померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (батько - дочка) підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки ( НОМЕР_3 від 24.09.1988) та копією відповіді начальника Залізничного районного у м. Львові відділу ДРАЦС від 14.05.2020 (№ 546/21.3-26) про укладення шлюбу позивачки з ОСОБА_5 (а. с. 21, 22).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , була застрахована в АТ "СК "Мега - Гарант", що підтверджується Полісом № АМ/5245113 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України, відповідно до якого Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Забезпечений транспортний засіб: ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , строк дії полісу до 09.11.2019 (а.с. 28).
З листа голови правління АТ "СК "Мега - Гарант" від 15.05.2020 (№ 15-05/2) вбачається, що АТ "СК "Мега - Гарант" підтвердило що ОСОБА_2 , повідомив страхову компанію про настання 02.11.2019 події ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 під його керуванням та ОСОБА_3 , зазначене повідомлення АТ "СК "Мега - Гарант" отримали 11.11.2019. Також повідомлено, що в даний час АТ "СК "Мега - Гарант" аналізує можливість визнання події ДТП, про яку повідомив ОСОБА_2 , страховим випадком за полісом АМ5245113 (а.с. 32).
Щодо посилання відповідача на абз. 4 п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV про припинення перебігу строку страхового відшкодування до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили суд зазначає наступне.
Відповідно до висновків Верховного суду, викладених в постанові від 10.01.2019 року (справа № 500/2095/15-ц), потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду. Відсутність рішення, що набрало законної сили, за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди, не вплине на обов'язок відповідача відшкодувати завдану шкоду третій особі, адже в такому випадку відповідальність настає незалежно від наявності вини.
Положення абз. 4 п. 36.2 ст. 36 Закону, яким передбачено припинення строку для прийняття рішення та виплати страхового відшкодування до того моменту, коли страховику стане відомим рішення, що набрало законної сили, у справі, де розглядається дорожньо-транспортна пригода, застосовуються до тих страхових випадків, коли для виплати страхового відшкодування необхідно встановити особу, винну у дорожньо-транспортній пригоді. Це також випливає з системного аналізу норм ст. 1188 ЦК України та ст. 36 Закону.
Предметом розгляду даної цивільної справи є стягнення відшкодування моральної шкоди в розмірі 16692,00 грн для дочки ОСОБА_3 , загиблого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 02.11.2019 за участю автомобіля ВАЗ 21093, р.н. НОМЕР_1 під його керуванням під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована АТ "СК "Мега - Гарант" (поліс № АМ/5245113).
В пункті 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, що її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст.11 цього кодексу.
За загальним правилом, відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Статтею 3-5 вказаного закону визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону № 1961-IV).
Відповідно до ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 вказаного закону, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом з тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.
Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.
При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно із ч. 1,4 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на зазначене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.
Відповідно до ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є в тому числі шкода, пов'язана із смертю потерпілого (ст. 23 Закону № 1961-IV).
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (ст. ст. 36, 37 Закону № 1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за ст. 1194 ЦК.
Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Особами, які мають право на отримання страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди є дочка ОСОБА_1 .
Отже, позивач ОСОБА_1 має право на отримання відшкодування моральної шкоди в 1/3 частини від 12 мінімальних розмірів заробітної плати, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.
У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік", розмір мінімальної заробітної плати на момент настання ДТП становив 4173 грн.
Відтак, розмір страхового відшкодування складає 16692 грн (4173 грн / 3 х 12 = 16692 грн).
Враховуючи викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 908 грн. на користь держави, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега - Гарант" на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , страхове відшкодування у розмірі 16692 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн 00 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега - Гарант" на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп., пов'язані з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега - Гарант" на користь держави судовий збір (стягувач Державна судова адміністрація України) в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп., які перерахувати: р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Державне казначейство України (ЕАП), Класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Судове рішення складено 08 жовтня 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега - Гарант", ЄДРПОУ 30035289, адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8.
Суддя: