Справа № 185/6507/21
Провадження № 1-кс/185/1634/21
04 жовтня 2021 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонног суду Дніпропетровської області заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_9 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040370000434 від 10.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189 КК України, -
Захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_4 подана заява про відвід судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_9 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040370000434 від 10.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189 КК України, із наведенням в клопотанні обставин, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді, та, на думку заявника, стосуються процесуальних дій головуючого у кримінальному провадженні судді, пов'язаних з ненаданням захиснику можливості для ознайомлення з обвинувальним актом, та клопотанням прокурора про обрання запобіжного заходу, ненадання часу для конфіденційного побачення з обвинуваченим, узгодження з останнім процесуальної позиції, в тому числі й щодо можливого колегіального розгляду зазначеного кримінального провадження, а також щодо ігнорування поданої заяви про відвід головуючого судді, та продовження головуючим у справі підготовчого розгляду кримінального провадження, та вчинення певних процесуальних дій в той час, коли вказана заява про відвід вже була прийнята до канцелярії суду та розподілена до розгляду автоматизованою системою документообігу суду.
Під час розгляду вказаної заяви адвокат ОСОБА_4 підтримав вказану заяву, та наведені в ній мотиви для відводу головуючого судді. Позицію вказаного захисника підтримали й адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .
Суддя ОСОБА_17 не побажав приймати участь у розгляді заяви про відвід та надати будь-які пояснення з приводу заявленного відводу.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши позицію заявника про відвід з позиціями інших учасників судового розгляду, співставивши позиції сторін з наданими суду письмовими обґрунтуваннями, поданими до суду на підтвердження заявлених у заяві про відвід мотивів її подання, суд, у відповідності до ст.81 КПК України, прийшов до висновку, що заява адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого у справі судді підлягає задоволенню, в зв'язку з такими підставами.
Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до ч. 2 цієї статті у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Крім того, у ст.76 КПК України визначені обставини, які виключають участь судді у справі.
Таким чином, ст. 75 та ст.76 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
Пунктами 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в Конституції або законах країни.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн протии Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Мироненко і Мартенко протии України» (Заява N 4785/02) ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повиннівикликати в учасників процесу.
У згаданому рішенні а саме в п. 69, 70 ЄСПЛ зазначено, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивними. У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
Зазначаючи в заяві про відвід про існування низки підстав, що викликають сумніви у неупередженості головуючого у справі судді, заявник та решта захисників надали до суду, окрім власних пояснень, копії відповідних документів, що підтверджують: укладання між захисником та обвинуваченим Договору про надання правової допомоги; прийняття судом рішення у формі Ухвали від 22 вересня 2021 року; фіксації перебігу судового процесу у справі від 22.09.2021 року; час вчинення автоматизованою системою документообігу Павлоградського міськрайонного суду дій, пов'язаних з автоматизованим розподілом заяви захисника про відвід.
Наведені документи та їх копії, що були досліджені судом під час розгляду заяви про відвід підтверджують існування низки обставин, які викликали у сторони захисту обгрунтовані сумніви у неупередженості головуючого у справі судді, та стосуються процесуальних дій, пов'язаних з ненаданням захиснику під час його вступу у справу та проведення підготовчого судового розгляду, можливості для ознайомлення з обвинувальним актом та клопотанням прокурора про обрання запобіжного заходу, ненадання часу для конфіденційного побачення з обвинуваченим, узгодження з останнім процесуальної позиції, в тому числі й щодо можливого колегіального розгляду зазначеного кримінального провадження, а також щодо ігнорування поданої заяви про відвід головуючого судді, та продовження головуючим у справі підготовчого розгляду кримінального провадження, та вчинення певних процесуальних дій в той час, коли вказана заява про відвід вже була прийнята до канцелярії суду та розподілена до розгляду автоматизованою системою документообігу суду.
При цьому позиція прокурора, висловлена під час розгляду заяви про відвід стосовно того, що заява про відвід не може вважатися обґрунтованою, оскільки захисник, який, відповідно до укладеного Договору про надання правової допомоги вступив у справу в день проведення судом підготовчого судового засідання, а тому, мав би заздалегідь, завчасно, до початку такого розгляду ознайомитись з обвинувальним актом, здійснити побачення із підзахисним, узгодити з ним процесуальну позицію, тощо не може бути прийнята судом, як така, що ґрунтується на вимогах Закону, оскільки вказана позиція прокурора прямо протирічить вимогам, передбаченим Главою 3 та положенням ст.52, п.3 ч.3 ст.42 КПК України, а також та суперечить закріпленому, у тому числі й Конституцією України, фундаментальному праву на захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків. Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».
Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун протии України». Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад кримінального судочинства.
Отже, враховуючи наведені обставини, з метою запобігання існуючого наразі сумніву щодо неупередженості головуючого судді у зазначеній справі, суд вважає, що заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_9 необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 3, 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, суд,
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_9 - задовольнити.
Передати кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040370000434 від 10.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 189 КК України справа № 185/6507/21 (1-кп/185/538/21) до канцелярії Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розподілу між суддями в порядку ст. 35 КПК України
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1