№ 2-20/2010
29 квітня 2010р. Жданівський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді: Шеїної Л.Д.
при секретарі: Безкоровайній Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Добробут» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за технічне обслуговування будинку та прибудинкової території,
встановив:
28.09.2009 року позивач ОП «Добробут» звернувся до суду з позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за технічне обслуговування будинку та прибудинкової територіі в сумі 514,82 грн. за період 01.09.06р. до 01.09.2009р.
В обґрунтування позову позивач посилається на наступні підстави:
так, ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 - членом його сім'ї, де постійно мешкають і постійно отримують технічне обслуговування будинку та прибудинкової території, які надає ОП «Добробут», але своєчасно не сплачують за надані послуги, у зв'язку з чим і виникла ця заборгованість.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідачів по справі заборгованість за технічне обслуговування будинку та прибудинкової території у сумі 471,55 грн. за період 28.09.2006 року по 31.12.2007 року на свою користь, в обґрунтування позову посилається на ті ж підстави.
Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечував з тих підстав, що послуги з технічного обслуговування будинку та прибудинкової території не отримує, тому і платити немає за що.
Крім того, будучи наймачем АДРЕСА_1, в якій він проживає з 1976 року разом зі своєю дружиною ОСОБА_2, а діти мають власне житло і з ними не проживають, він 19 жовтня 2006р. обладнав квартиру системою індивідуального опалення, у зв'язку з чим поніс значні матеріальні витрати.
Керівництво ОП «Добробут» дало обіцянку всі витрати, пов'язані з установленням індивідуальної системи опалення, врахувати при нарахуванні послуг з утримання будинку та прибудинкової території, але своєї обіцянки не дотрималося.
Дана обставина, на думку відповідача, надає йому право не вносити плату за технічне обслуговування будинку та прибудинкової території.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала з тих же підстав.
Представник відповідачів проти позову заперечував, навівши тіж обставини, на які посилались ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Суд, вислухав пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні до них правовідносини між виконавцем послуг з технічного обслуговування будинку та прибудинкової території та споживачем послуг.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1. (а.с. ), а ОСОБА_2 членом його сім'ї.
На ім'я відповідача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок в ОП «Добробут» м.Жданівка (а.с. ).
-відповідно до рішення виконавчого комітету Жданівської міської Ради на ОП «Добробут» покладено обов'язок з утримання будинку та прибудинкової території на
підставі діючих тарифів (а.с. ), а обсяг робіт- з урахуванням типу житла (а.с. );
Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами матеріального закону, які містяться у Житловому Кодексі України, а також постанові Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005р. «Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004р.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р., визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, де у ст..1 зазначено, що власник будинку це фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження будинком, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживач це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальні послуги.
У ч.2 ст..19 Закону вказано, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, виконавець послуг, споживач…
Відповідно до п.п.5 п.3 ст.20 Закону , споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЖК України користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.
Частиною першою ст..66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.
Відповідно до ст..68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату за комунальні послуги.
Квартирна плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вноситься за комунальні послуги.
Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій назначається постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 «Про порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Цей Порядок визначив механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових ткриторій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги.
Розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій ) визначався по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно переліком послуг.
Відповідно до п.13 Порядку витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-водопостачання, водовідведення (від зовнішньої стіни будинку до внутрішньої стіни квартири) і зливної каналізації визгначаються відповідно до укладених договорів між власником будинку або уповноваженою особою та організацією, яка здійснює експлуатацію внутрішньобудинкових систем. До цих витрат також включаються витрати на ліквідацію аварій на внутрішньо квартирних мережах (від зовнішньої стіни до санітарно-технічного обладнання).
-2-
Судом встановлено, що власником будинку АДРЕСА_1 є Жданівська міська Рада, а позивач є підприємством, що надає послуги з управління цим будинком, з яким власник уклав договір про надання цих послуг (а.с. ).
Судом також встановлено, що позивач надає всім мешканцям цього будинку, тобто і відповідачам, комунальні послуги, які включають в себе прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, протипожежні заходи, поточний ремонт, ніс витрати на благоустрій території., підготовку будинку до зими, електрозабезпечення місць загального користування, витрати на аварійне обслуговування та диспетчерської служби. Крім того, позивач виконав технічне обслуговування будинку щодо монтажу та демонтажу трубопроводу, врізання вентелів, витративши на це за період з 01.09.2006р. по 31.12.2007р. 345220грн.
Помісячна оплата згідно з тарифами, що діяли в період 2006-2007 роки для відповідача становила 0,80 грн. і вказані тарифи узгоджені з органом місцевого самоврядування.
Відповідач не спростував доводів позивача про те, що вказані послуги не надавались.
Позивач же підтвердив ці свої доводи актами прийняття виконаних робіт з надання послуг (а.с. ).
Як зазначено у ч.1 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальноих послуг базується наКонституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
У судовому засіданні встановлено, що фактично між сторонами існували правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг і користування такими послугами, які виникають із зазначених вище нормативно-правових актів. Позивач виконував свої зобов'язання по наданню таких послуг, а відповідачі, будучи споживачам цих послуг, свої зобов'язання по їх оплаті не виконують.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторонни, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
У данному випадку позивач, виконуючи свої зобов'язання по наданню комунальних послуг, має законні підстави вимагати від відповідачів оплати за надання цих послуг.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі мають заборгованість перед позивачам у сумі 471,55 за період з 28.09.2006 року по 31.12.2007 року.
Перевіривши розрахунок заборгованості, суд встановив, що за спірний період, тобто з 28.09.06р. до 31.12.2007р. нараховано до сплати 471,55грн.
За власною ініціативою за не надані послуги позивач здійснив перерахування суми нарахувань на загальну суму 220,86 грн. виходячи із рахунку (2,40+14,40+100,09+103,97=220,86 грн.) (а.с. ).
Відповідно до ч.1 ст. 64 ЖК України, повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність із зобов'язань, які витікають із вказаного договору.
Оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2 свої зобов'язання щодо оплати послуг з технічного обслуговування будинку та прибудинкової території не виконали, то з них на користь ОП «Добробут» слід стягнути 471,55грн. за період з 28.09.06р. до 31.12.2007р. солідарно.
Доводи відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо неотримання послуг з технічного обслуговування будинку та прибудинкової території суд до уваги не приймає
з наступних підстав:
так, відповідно до ст..18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зменшувати розмір плати(здійснювати перерахунок) за послуги технічного обслуговування будинку та прибудинкової території виконавець зобов'язаний на підставі заяви споживача та офіційного документу, що підтверджує їх відсутність, яким є акт-претензія, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.
Цим же Законом зазначено і вимоги щодо порядку складання акту-претензії.
Так, передумовою складання акту-претензії, є виклик представника виконавця послуг для складання і підписання акта-претензії, в якому зазначаються строку, види, показники порушень тощо.
В такому випадку, коли представник виконавця не з'явився для складання акту-
претензії, або відмовився від його підпису можливо складання акту-претензії не менш як двома споживачами.
Цією ж ст.. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено що перерахунок за послуги технічного обслуговування будинку та прибудинкової території здійснюється на підставі сукупності двох документів, а саме заяви споживача та акту-претензії.
Таким чином, наявність лише заяв-звернень споживача не є підставою для здійснення перерахунку.
Окрім того, відповідно до п.28 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної
та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21 липня 2005р. №630, споживачі, які встановили у квартирі багатоповерхового будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
А згідно з п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005р. №560 «Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» однією із складових тарифу на послуги з утримання житла є витрати на технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло-водопостачання, водовідведення і зливна каналізації.
Таким чином, встановлення альтернативного (індивідуального) опалення не є
підставою для виключення такої складової із переліку послуг на утримання будинку.
Вказані обставини дають підстави суду зробити висновок про те, що ці позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.
Доводи відповідачів про те, що в квартирі за власний рахунок провели ремонт, встановили індивідуальне опалення, вартість якого, на їх думку, позивач повинен був зарахувати в рахунок оплати за надані послуги, не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачі не позбавлені можливості у майбутньому вирішити це питання відповідно до вимог житлового законодавства, зокрема ст..176 ЖК України, частиною третьою якої передбачене право наймача жилого приміщення провести ремонт за власні кошти і стягнути з наймодавця вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати.
-3-
Згідно з ч.1,3 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору,
він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОП «Добробут», слід стягнути 30 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-техничне забезпечення, та судові витрати (держмито) у сумі 51 грн. (п'ятдесят одна гривня) на користь держави, солідарно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України,
на підставі ст.ст. 61,66 ЖК України, ст..ст.13, 18, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004р. № 1875-4, суд
позов Орендного підприємства «Добробут» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Орендного підприємства «Добробут» заборгованість у сумі 471,55грн. (чотириста сімдесят одна гривня 55 копійок) за період з 28.09.2006р. до 31.12.2007р., солідарно.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір у сумі 51 грн. (п'ятдесят одну гривню) на користь держави, солідарно.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Орендного підприємства «Добробут», на рр №26007301582778 МФО 334754 в ОКПО 35168829, 30 (тридцять) гривень за витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом 10 днів з дня оголошення рішення, та скарга до Апеляційного суду Донецької
області через Жданівський міський суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Л.Д.Шеїна