Справа № 2-2783/2010 р.
18 червня 2010 року м. Макіївка
Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області в складі :
головуючого - судді Супрун М.Ю.
при секретарі - Киреєвої Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2010 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Приймаючи до уваги, що відповідач позов визнав в повному обсягу, на підставі ст. 130 п.4 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу і прийняти рішення на попередньому судовому засіданні.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та суду пояснила, що з 07 вересня 2003 року вона з відповідачем перебуває у шлюбі, який був зареєстрований у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції. Від сумісного життя вони мають двох неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюбні відносини в них з чоловіком припинені в лютому 2010 року, оскільки в сім»ї часто виникали сварки з різних приводів в тому числі у зв”язку з тим, що відповідач не забезпечував сім”ю матеріально, не працював. Вважає, що в они втратили почуття взаєморозуміння та поваги один до одного, тому просила суд розірвати шлюб, оскільки вважає, що примирення між нею та ОСОБА_2 не можливе.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з”явився, згідно заяви просив справу розглянути у його відсутність, не заперечував проти розірвання шлюбу з ОСОБА_1
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України, кожний має право на пред'явлення позову в суд про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 07 вересня 2003 року у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції між сторонами зареєстрований шлюб, актовий запис № 1097 (а. с. 7).
Від сумісного життя сторони мають двох неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей.
Як вбачається з позову та пояснень позивачки, подружжя припинили шлюбні відносини в лютому 2010 року та примиритися не бажають.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що причини, що спонукали сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше сумісне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливо, так як це суперечить їх інтересам, тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Суперечки про майно між сторонами немає, шлюб у сторін перший.
На підставі ст. ст. 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 07 вересня 2003 року у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції (актовий запис № 547) між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.
При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути із ОСОБА_2 судовий збір у вигляді і розмірі державного мита в сумі 17,00 грн. на користь держави, ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.