Справа №443/1249/21
Провадження №3/443/601/21
іменем України
06 жовтня 2021 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого в ТзОВ «Остов-Бардс»,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 099154 від 16.07.2021, ОСОБА_1 16.07.2021 о 00 год 40 хв в смт. Журавно по вулиці Сагайдачного, 6, керував транспортним засобом марки «Toyota Camri», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «Alcotest № 6810 Drager» та у медичному закладі відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
30.09.2021 від захисниці ОСОБА_1 адвоката Цукорник С.Г. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не з'явився, прибула його захисниця адвокат Цукорник С.Г., яка підтримала клопотання про закриття провадження у справі та просила провадження у справі закрити з мотивів наведених в клопотанні. Додатково пояснила, що з оглянутого відеозапису долучено працівниками поліції до матеріалів справи неможливо встановити, коли, де і ким був зроблений цей відеозапис, окрім того, не можливо ідентифікувати осіб, яких зображено на відео, а також транспортний засіб, оскільки відеозйомка ведеться в темну пору доби, а тому на відео видно тільки силуети людей. Чути, що особа відмовляється пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, проте не зрозуміло хто пропонує та кому. Відтак, захисниця вважає, що долучений до матеріалів справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом. Також, зауважила, що протокол складено з порушенням вимог законодавства, оскільки не було залучено двох свідків. Акт огляду на стан на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складено без зазначенні ОСОБА_2 та підпису особи, стосовно якої проводиться огляд, запис про відмову від підпису, а з долученого направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.07.2021 вбачається, що рік народження водія 1997, в той час як рік народження ОСОБА_1 , 1977. Відтак, вважає, що направлення та акт огляду є неналежними та недопустимими доказами. Таким чином, працівниками поліції до матеріалів справи не долучено доказів, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, а сам протокол не може бути доказом в справі про адміністративне правопорушення.
В ході судового розгляду суддя дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Положеннями ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність виключно особи що керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або а так само відмова особи яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного. Тобто обов'язковою умовою наявності складу адмінправопорушення за ст. 130 КУпАП є безпосереднє керування або відмова від встановленого порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За змістом ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння осіб, які керують транспортними засобами, визначена ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р. (далі Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція №1452/735).
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, а також в Інструкції №1452/735.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Приписами п. 6 розділу ІІ Інструкції №1452/735 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23 грудня 2005року №14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Отже, участь двох свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння, є обов'язковою умовою, тоді як участь свідків не є обов'язковою лише при проведенні огляду на стан сп'яніння із використанням технічних засобів відеозапису, як зазначено в ст. 266 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 099154 від 16.07.2021, ОСОБА_1 16.07.2021 о 00 год 40 хв в смт. Журавно по вулиці Сагайдачного, 6, керував транспортним засобом Toyota Camri д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора «Alcotest № 6810 Drager» та у медичному закладі відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, працівниками поліції під час складення протоколу щодо відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння не залучались свідки, та огляд водія на стан сп'яніння не проводився, а тому працівники поліції повинні були скласти протокол в присутності двох свідків, які б засвідчили не лише факт складення протоколу та зафіксували відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння, а також могли підтвердити або спростувати наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння та могли б співставити наявні у водія ознаки сп'яніння з тими ознаками, які зафіксовані в протоколі.
Суддя зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Крім того, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Однак, матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів адміністративного провадження.
Відповідно до ст. 31 Закону України „Про Національну поліцію поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Відповідно до положень п. 1.3, п. 3.3. Розділу ІІІ «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції».
Випадки застосування такого превентивного заходу: «нагрудна відеокамера (відео реєстратор) повинна активуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відео-зйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відео-фіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.
З матеріалів справи, зокрема з DVD диску відеофіксації, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що працівники поліції не дотримались норм Закону.
При перегляді матеріалів відеофіксації з нагрудної камери співробітника поліції, вбачається, що з даного відео неможливо встановити особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки відеозапис здійснено в темну пору доби.
Долучений до матеріалів справи відеозапис, не є належним і допустимим доказом у справі, оскільки, з нього неможливо ідентифікувати осіб, які на ньому зображено.
Також відмова від проходження огляду на стан сп'яніння проводилась без свідків, тобто не можливо встановити чи відмовлявся ОСОБА_1 від такого проходження чи ні.
Акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, долучений до матеріалів справи стосовно ОСОБА_1 , складений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки, такий акт огляду складається лише на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків та з обов'язковим застосуванням відеозапису. Однак, як вбачається у акті не зазначено ОСОБА_2 та підпис особи, стосовно якої проводиться огляд. Отже, такий акт взагалі немає доказового значення у справі, так як складений з істотним порушеннями.
Крім того, в долученому до матеріалів справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначено інший рік народження особи щодо якої проводиться огляд, 1997, замість вірного 1977.
Таким чином встановлено, що огляд на стан сп'яніння як і фіксування відмови ОСОБА_1 від проведення такого огляду працівниками поліції було здійснено з порушенням наведених вище норм, які регламентують такий огляд, вказівка в протоколі про те, що ОСОБА_1 наче б то відмовився від огляду у встановленому законом порядку, є такою, що не підтверджено наданими доказами.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З урахуванням того, що такі докази мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівам, оскільки, наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Так, як стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 постанови пленуму ВСУ № 14 від 23.13.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Разом з тим, вказані докази ані окремо, ані в сукупності не свідчать на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що матеріали справи не долучено жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, а відтак відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У даній ситуації зібрані матеріали, як докази, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, особою, за своєю суттю залишають місце сумнівам, як наслідок, не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом.
Тим самим, з огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена.
Однак, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з недоведеністю винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких умов, на думку суду, на цьому етапі, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівними, що є не прийнятним, та не кореспондується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, а тому, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважаю, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі зазначеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 247, 268 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко