Справа № 510/1628/21
Провадження № 2/510/1239/21
08 вересня 2021 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,
за участю секретаря - Арабаджи Л.В.,
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Відповідач позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.
Представник позивача, ОСОБА_4 на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу у її відсутності та відсутності позивача.
Третя особа, ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; протоколи допиту осіб за їх згодою, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - ОСОБА_5 , Фєтєля В.Д.; копія рішення виконкому Ренійської міської ради народних депутатів № 113 від 24.04.1983р.; копія акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 01.03.1989р.; копія довідки КП «РБТІ» від 20.09.2002р.; копія договору від 04.03.1974р.; копія рішення виконкому Ренійської міської ради № 630 від 23.12.2005р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 22.09.2005р.; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 08.06.2005р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; копія листа Ренійської районної державної нотаріальної контори від 16.11.2006р. № 433; копія витягу КП «РБТІ» з реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.01.2006р.; копія заповіту ОСОБА_6 від 10.02.1998р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.06.2020р.; копія спадкової справи № 185/05 відкрита після смерті ОСОБА_6 .
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_9 . За життя йому належав житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі договору про індивідуальне житлове будівництво № 594 від 04.03.1974р.
На випадок смерті ОСОБА_6 розпорядився належним йому майном, 10.02.1998р. залишив заповіт на ім'я доньки - відповідача ОСОБА_2 . Із спадкової справи № 185/05, яка відкрита після смерті ОСОБА_6 , вбачається, що у встановлений законодавством строк донька спадкодавця - відповідач ОСОБА_2 та дружина спадкодавця - третя особа ОСОБА_3 звернулись до нотаріусу із заявами про прийняття спадщини. Однак, на час розгляду справи відповідач та тертя особа по справі на спадщину не претендують, та не заперечують щоб позивач оформив спадщину на своє ім'я. Так, позивач після смерті дідуся ОСОБА_6 до нотаріальної контори не звертався із заявою про прийняття спадщини. Однак, він прийняв спадщину як спадкоємець четвертої черги з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, позивач проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_6 останні п'ять років до часу відкриття спадщини, про що свідачть протоколи допиту осіб за їх згодою, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - ОСОБА_5 , Фєтєля В.Д. Таким чином, позивач прийняв спадщину та не заявив про відмову від неї.
Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_6 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлого діда і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом четвертої черги. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_6 позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги. Відповідач та третя особа на спадщину не претендують та не заперечують проти того, щоб вказане майно оформив позивач на своє ім'я.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков