ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/18827.05.10
За позовомЗакритого акціонерного товариства «Укртелебуд»
До Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»
Проспонукання до виконання дії та стягнення
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Павлова О.М.-дов.
Від відповідача не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача -Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»про зобов'язання відповідача перерахувати позивачу залишок грошових коштів у розмірі 56 996,63 грн. та стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 215,13 грн., 3500 грн. безпідставно стягнути тарифів та 6000 грн. за оплату послуг адвоката.
В процесі розгляду справи представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог, а саме просить зобов'язати відповідача перерахувати позивачу залишок грошових коштів у розмірі 56 996,63 грн. на розрахунковий рахунок № 26003198337, МФО 380805, що відкритий у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та стягнути 6 215,13 грн. пені, 3500 грн. безпідставно стягнутих тарифів, 6 000 грн. оплату за юридичні послуги.
Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило
Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між підприємством ЗАТ «Укртелебуд»та Відкритим акціонерним товариством банком «Надра», 27 січня 2004 року було укладено Договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Відповідно до п.І.І.р.1.Договору Відповідач відкриває Позивачу поточні рахунки в українських гривнях, відповідно до Постанови НБУ України від 18.12. 1998року № 527 «Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національної та іноземної валюті.»
На виконання умов п.1.1. р.1. Договору Відповідачем було відкрито поточний рахунок Клієнта (№ 26006001624001).
Відповідно до п.2.3.2. Договору Відповідач зобов'язується своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України від 05.04.2001 року за № 2346- III «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Інструкції НБУ від 29.03.2001 року за № 135,
Згідно з п. 2.2.1. Договору Позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 2.5.1,та п.2.5.2. Договору від 27.01.2004 року про надання послуг у системі «Інтернет Клієнт - Банк», що було укладено Сторонами за даним договором, Позивач має право передавати платіжні доручення, як у паперовому вигляді, так і за допомогою системи «Інтернет Клієнт - Банк».
Відповідно до п. 2.4.1. р.2 Відповідач бере на себе зобов'язання виконувати вимоги діючих законів України, інструкцій, правил, інших - нормативно правових актів Національного Банку України з питань здійснення розрахунково-касових операції та надання звітності.
В період з 09.01.2009 року по 22.01.2009 року Позивачем було здійснено перерахування коштів із власного рахунку № 26006001624001 на рахунки контрагентів на загальну суму 40 229 грн. 11 коп.
Згідно до умов п. 4.1. та 4.2 Договору, Відповідач здійснює розрахункові операції відповідно до вимог чинного законодавства України. Платежі з Рахунку Клієнта Банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня, але Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором.
Станом на момент звернення Позивача до суду на його рахунку знаходиться грошова сума у розмірі 56996,63грн., якою Позивач з грудня 2009р., всупереч договірним зобов'язанням не може розпоряджатися.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:
27.01.2004п. між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»та Закритим акціонерним товариством «Укртелебуд»було укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Пунктом 2.3.2 договору банк зобов'язувався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Інструкції НБУ від 29.03.2001р. № 135.
Відповідно до 4.2. Договору, банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення клієнтом розрахунковий документів. Платежі з рахунку клієнта банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня (поточні надходження).
Частиною 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між: учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між: учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та cm. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Стаття 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»№ 2346-ІП від 05.04.2001 р. також передбачає виконання обслуговуючим банком доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документу до банку. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (п. 30.1. ст. 30 цього Закону).
Ч. 1 ст. 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Всупереч зазначеним нормам і умовам договору банк не перерахував вищевказані кошти, чим порушив зобов'язання передбачені Договором.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України в разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Матеріалами справи доведено, що переказ коштів на суму 56 996,63 грн. не проведений відповідачем, і тому вимога позивача про зобов'язання відповідача перерахувати позивачу залишок грошових коштів у розмірі 56 996,63 грн. на розрахунковий рахунок № 26003198337, МФО 380805, що відкритий у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає задоволенню.
Порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 2.3.3. Договору банківського рахунку, є порушенням зобов'язання, що відповідно до п. 3.1. Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Але вимога позивача про стягнення з відповідача за прострочення терміну платежу пеню у сумі 6125,13грн. задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що Національний банк України здійснює державне регулювання діяльності банків, у тому числі у формі адміністративного регулювання, зокрема шляхом встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.
Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України «Про Національний банк України»до повноважень Правління Національного банку України входить приймання нормативно-правових актів Національного банку.
Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку (ст. 56 ЗУ «Про Національний банк України»).
Так, постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009р. № 59 в Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік -з 10.02.2009р. до 10.02.2010р. та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців -з 10.02.2009р. до 10.08.2009р. з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009р. № 452 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», продовжено мораторій на шість місяців з 11.08.2009р. до 10.02.2010р.
В зв'язку з введенням в дію мораторію, на діяльність банку (Відповідача) розповсюджуються спеціальні норми Закону України «Про банки та банківську діяльність», а саме ст. 58 вказаного Закону України передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, нараховані під час дії мораторію вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 6215,13грн. задоволенню не підлягає.
Суд задовольняє також вимогу позивача про стягнення з відповідача 3500,00 грн. безпідставно списаних коштів з наступних підстав.
Відповідно до п.2.4.9 відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за надані Банком послуги згідно Тарифів банку.
Зобов'язанню Позивача по сплаті тарифів, на виконання п. 2.4.9 Договору, передує здійснення Відповідачем дій, що полягають у виконанні останнім умов, передбачених п. 2.3.2. Договору - надання послуг банківського обслуговування, які фактично Відповідачем здійснені не були.
Тому, суд вважає, що Позивач не є зобов'язальною особою, у розумінні положень п.1. ст.901 ЦК України.
Одноособове користування Відповідачем грошовими сумами Позивача (списання грошової суми із заблокованого рахунку Позивача, в рахунок оплати за послуги), є суттєвим порушенням з боку Відповідача принципів здійснення підприємницької діяльності, у частині вільного розпорядження суб'єкта господарської діяльності власним коштом.
Крім того, вимога щодо закриття поточного рахунку та розірвання договору була направлена Відповідачу 14.12. 2009р. З урахуванням строків на відповідь, що передбачена договором про розрахунково-касове обслуговування - Договір є розірваним з моменту ініціювання шляхом письмового повідомлення другої стороні за два тижня до розірвання договору.
Таким чином, Позивач правомірно не вважає себе зобов'язальною особою у договірних відносинах з Відповідачем, з 02.01.2010р.
Згідно матеріалів справи, позивач у зв'язку з необхідністю розгляду даної справи в суді, так як відповідач добровільно не бажав виконувати зобов'язання за договором, вимушений був звернутися за наданням юридичної допомоги і понести додаткові збитки. Факт надання юридичної допомоги та понесених позивачем витрат підтверджується договором про надання правової допомоги № 6/11 від 10.11.2009, а також платіжними дорученнями № 64 від 02.03.2010р. та № 103 від 17.03.2010р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимога в частині зобов'язання відповідача перерахувати позивачу залишок грошових коштів у розмірі 56 996,63 грн., стягнення безпідставно списаних коштів у розмірі 3500,00 грн. та 6000,00грн. юридичних послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню, в частині стягнення пені слід відмовити з підстав вищезазначених.
Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) перерахувати Закритому акціонерному товариству «Укртелебуд»(03150, м. Київ, вул.. Горького (Антоновича) 47, оф. 1, код ЄДРПОУ 23700533) залишок грошових коштів у розмірі 56 996 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн.. 63 коп. на розрахунковий рахунок № 26003198337, МФО 380805, відкритий у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Закритого акціонерного товариства «Укртелебуд»(03150, м. Київ, вул.. Горького (Антоновича) 47, оф. 1, код ЄДРПОУ 23700533) 3500,00 грн. безпідставно списані кошти, 6000,00 грн. вартість юридичних послуг, 187 (сто вісімдесят сім) грн.. 69 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК УКраїни.
В частини вимоги про стягнення пені відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя І.І.Борисенко