ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/8317.03.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блисо"
До Закритого акціонерного товариства "Нова лінія"
Про стягнення 6 426, 89 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Близнець О.Л. -предст.(дов. б/н від 26.01.2010р.)
Від відповідача Колісник С.Є. -предст. (дов. б н від 12.02.2010р.)
Обставини справи:
17.12.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Блисо" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Нова лінія" стягнення грошових коштів у розмірі 6 426, 89 грн. (3 287,73 грн. грн. -основний борг, 1 479, 63 грн. -збитки від інфляції, 196, 72 грн. -3% річних, 1 462, 81 грн. - пеня) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 6125/70117Р від 17.01.07 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2009 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 17/202-09 та призначено розгляд справи на 27.01.2010 р.
25.01.2010 р. від відповідача надійшло клопотання про передачу справи № 17/202-09 за підсудністю до Господарського суду м. Києва, оскільки відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію Закрите акціонерне товариство "Нова лінія" знаходиться за адресою: 02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 168.
В судовому засіданні 27.01.2010р. судом розглянуто довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої відповідач Закрите акціонерне товариства "Нова лінія" знаходиться за адресою: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168.
Згідно з частиною другою ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Згідно з частиною першою ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
За таких обставин, 27.01.10 р. Господарським судом Київської області прийнято ухвалу якою матеріали справи № 17/202-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блисо" до Закритого акціонерного товариства "Нова лінія" про стягнення 6426,89 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2010р. справу прийнято до розгляду, справі присвоєно номер 12/83, розгляд справи призначено на 02.03.2010р.
У судовому засіданні 02.03.2010р оголошено перерву до 17.03.2010р.
У відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що зобов'язання по оплаті ним виконані в строки, встановлені Договором № 6125/70117Р від 17.01.07 р.
Позивачем надано уточнений розрахунок заборгованості відповідача, згідно з яким він просить стягнути з відповідача 3 287,73 грн. -основного боргу, 396,1 грн. -збитків від інфляції, 48, 64 грн. -3% річних та 1 462, 81 грн. -пені.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 17.03.10 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
17.01.07 р. між сторонами укладено договір прокату № 6125/70117Р (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався поставити відповідачу товари, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх. Поставка товарів здійснюється позивачем в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 2.3 Договору ціна поставленого товару зазначається у видаткових накладних.
Відповідно до п.5.1. відповідач здійснює оплату поставлених товарів протягом 90 банківських днів з моменту поставки за умови надання позивачем всіх необхідних товаросупроводжувальних документів.
Позивачем на виконання умов Договору передано відповідачу за видатковою накладною №БС-0000026 від 15.02.2007р товари на загальну суму 4 377, 83 грн.
Відповідачем частково виконано зобов'язання по оплаті поставленого товару та сплачено на рахунок позивача 1 090,10 грн.
Відповідач у відзиві на позов та доповненнях до відзиву проти позову заперечує, вказуючи, що затримка оплати поставленого товару ним здійснена у зв'язку з тим, що позивачем невчасно передано товаросупроводжувальні документи на товар (податкові накладні і т.д.), що є порушенням умов Договору. Відповідач також вказує, що стягнення штрафних санкцій є безпідставним, оскільки закінчився перебіг строку позовної давності щодо стягнення пені, встановлений чинним законодавством.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення, 3% річних, що згідно розрахунку становить 48, 64 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 396,1 грн. та пені, що згідно розрахунку становить 1 462, 81 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 3 287,73 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В п.8.4 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За таких обставин, оскільки розрахунок позивачем здійснений понад шестимісячний строк, вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 1 462, 81 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 48, 64 грн., збитків від інфляції -396,1 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 48, 64 грн. та збитків від інфляції у розмірі 396,1 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Нова лінія»(02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, код 30728887, р/р 26006001334641 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Блисо»(03057, м. Київ, вул. Довженка, 14/1, оф.5, код 24089499, р/р 26005026431911 в Печерському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 3 287 (три тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 73 коп. основного боргу, 48 (сорок вісім) грн. 64 коп. 3% річних, 396 (триста дев'яносто шість) грн. 10 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко