Єдиний унікальний номер справи: 766/10695/16-ц Головуючий в І інстанції: Ус О.В.
Номер провадження: №22-ц/819/1598/21 Доповідач: Майданік В.В.
05 жовтня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Майданіка В.В.,
суддів: Кутурланової О.В.,
Орловської Н.В.,
секретар Плохотніченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 липня 2021 року, у складі судді Ус О.В., постановлену за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводина Ірина Миколаївна, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради в особі служби у справах дітей, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про право власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та до малолітнього ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку,
05 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про поворот виконання рішення суду, в якій просила в порядку повороту виконання рішення суду винести рішення, яким поновити право користування її та членів її сім'ї ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_4 квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення в дану квартиру.
Заява обґрунтована наступним.
Вона разом зі своєю сім'єю: дочкою ОСОБА_3 та її неповнолітнім сином ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали у квартирі АДРЕСА_2 .
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року за позовом ОСОБА_2 ухвалено визнати її та членів її сім'ї такими, що втратили право користування спірною квартирою, та виселити з неї із зняттям з реєстраційного обліку у Відділі реєстрації місця проживання.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 27.06.2017 року вказане рішення залишено без змін.
Але, не дочекавшись виконання рішення суду в порядку, визначеному розділом VІ ЦПК України, ОСОБА_2 самовільно, без постанови виконавчої служби, з групою невідомих осіб здійснили виконання рішення суду, увірвавшись до квартири, викинули її разом з сім'єю на вулицю, в результаті чого вони залишені без житла.
У зв'язку з такими самоуправними діями ОСОБА_2 вона з дочкою ОСОБА_3 25.07.2019 року звернулися з заявою до Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області про вчинення відносно них самоуправства.
Оскільки вказаними рішеннями судів були порушені не лише її житлові права, але і права малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який безпідставно залишився без житла, виконавчим комітетом Корабельної у м. Херсоні ради вказані судові рішення були оскаржені до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 02.09.2020 року судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій були скасовані й ухвалено нове рішення, яким було відмовлено у задоволенні зустрічного позову.
З огляду на вказане вважає, що виникли правові підстави для поновлення її та членів її сім'ї житлових прав шляхом повороту виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року і відновлення їх прав на користування спірною квартирою шляхом вселення їх в зазначену квартиру та поновлення реєстрації у квартирі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 липня 2021 рокуу задоволенні вказаної заяви було відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права, як у цій справі, до яких, в тому числі, відноситься право власника на вимогу про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення. При цьому суд послався на Рішення Конституційного Суду України №13-рп/2011 від 02 листопада 2011 року по справі №1-25/2011.
Також суд виходив з того, що поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.
Також суд виходив з того, що постанова касаційної інстанції є підставою для поновлення реєстрації заявниці за попереднім місцем реєстрації, якщо заявниця була знята з реєстраційного обліку за скасованим судом касаційною інстанцією рішенням суду. Доказів зняття заявниці з реєстраційного обліку не надано. В разі безпідставної відмови у реєстрації заявниця не позбавлена права оскаржити таку відмову в судовому порядку.
Також суд виходив з того, що поворот виконання рішення суду (реституція) у даному випадку не є ефективним способом захисту, оскільки у даному випадку своє порушене право заявниця не позбавлена права захищати відповідно до ст.16 ЦК України шляхом звернення до суду із самостійним позовом. Поворот виконання рішення про виселення шляхом вселення у раніше займане приміщення неможливий і включає в себе абсолютно протилежну виселенню вимогу про вселення, яка може бути розглянута лише у позовному провадженні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу скасувати й винести нове рішення, яким поновити право користування її та членів її сім'ї ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_4 квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення в дану квартиру та зобов'язати Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради поновити їхню реєстрацію в зазначеній квартирі. При цьому послалася на порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.
Зокрема, зазначила, що суд дійшов помилкового висновку про те, що поворот виконання рішення є способом захисту лише майнових прав сторони і не може бути застосований до її вимог про вселення її та членів її сім'ї у квартиру та поновлення реєстрації у вказаній квартирі. При цьому вказав, що ст.444 ЦПК України не містить заборони щодо повороту виконання рішення суду шляхом вселення до квартири та поновлення реєстрації у квартирі (виконання дій). Також вказана норма не містить виключень щодо захисту порушених прав в разі вчинення незаконних дій, зокрема самовільного виселення її та членів її сім'ї з квартири всупереч вимогам ч.2 ст.109 ЖК України.
Також вказала, що поза увагою суду залишилось те, що в її випадку виконання рішення здійснювалося самовільно позивачем ОСОБА_2 з залученням до виселення сторонніх осіб, у зв'язку з чим за даним фактом відкрито кримінальне провадження за ст.356 КК України.
Також зазначила, що суд при прийнятті свого рішення однобоко тлумачив Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 02 листопада 2011 року по справі №1-25/2011. Адже у вказаному Рішенні чітко зазначено, що поворот виконання рішення на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення є і способом захисту цих прав не тільки в разі отримання неналежного, безпідставно стягнутого майна, але і в разі порушення прав виконанням дій, як у її випадку безпідставного виселення з квартири.
Справу вдруге було призначено до апеляційного розгляду на 05.10.2021 року о 10-30 годині, однак, крім адвоката Гриньова Леоніда Федоровича, діючого від імені ОСОБА_1 , інші учасники процесу, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили. У зв'язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебувала цивільна справа 766/10695/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводина Ірина Миколаївна, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради в особі служби у справах дітей, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів та визнання недійсним свідоцтва про право власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та до малолітнього ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року у задоволенні первісного позову було відмовлено, а зустрічний позов було задоволено. Зокрема суд вирішив:
--- визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 ;
--- виселити без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квартири АДРЕСА_2 , зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради;
--- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1102,40 грн, по 551,20 грн з кожної (а.с.164-167 т.1).
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 27.06.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане рішення суду першої інстанції було відхилено, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року було залишено без змін (а.с.231-233 т.1).
Постановою Верховного Суду від 20.08.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій було залишено без змін (а.с.55-58 т.2).
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.10.2018 року було скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.09.2016 року, а саме було знято арешт з вказаної квартири АДРЕСА_2 та знято заборону щодо вчинення дій щодо виселення із вказаної квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.108-109 т.2).
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.11.2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 , про відстрочення виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року було відмовлено (а.с.167-168 т.2).
Натомість, 23.11.2018 року своїм правом на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року скористався інший учасник справи, а саме третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору -виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради (а.с.177-180 т.2).
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15.02.2019 року скаржнику виконавчому комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради було поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року та було відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою (а.с.196 т.2).
Постановою Херсонського апеляційного суду від 18.04.2019 року вказану апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року було залишено без змін (а.с.258-259 т.2).
Однак, постановою Верховного Суду від 02.09.2020 року касаційну скаргу Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради було задоволено частково. Верховний Суд постановив:
--- рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 березня 2017 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку відмовити.
--- рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29 березня 2017 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводина Ірина Миколаївна, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради в особі Служби у справах дітей, про визнання результатів прилюдних торгів недійсними та визнання свідоцтва про право власності недійсним залишити без змін;
--- стягнути з ОСОБА_2 на користь Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради в особі Служби у справах дітей витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 475,70 грн (а.с.55-61 т.3).
При ухваленні вказаної постанови Верховний Суд виходив з такого.
Спірна квартира АДРЕСА_2 належала ОСОБА_1 та на забезпечення виконання взятих зобов'язань за кредитним договором від 08 жовтня 2008 року була нею передана в іпотеку ВАТ "Державний ощадний банк України" за іпотечним договором від 08 жовтня 2008 року.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 18 березня 2010 року стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк" заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 290 350,63 грн.
14 квітня 2010 року видано виконавчий лист № 2/1076, за яким державним виконавцем 23 квітня 2010 року відкрито виконавче провадження.
ОСОБА_1 просила провести виконання рішення суду від 18 березня 2010 року шляхом звернення стягнення на належну їй вказану квартиру.
05 вересня 2016 року проведені електронні торги з реалізації предмета іпотеки, згідно з якими переможцем визнаний ОСОБА_2 .
05 вересня 2016 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на вказану трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 67,7 кв. м.
Верховний Суд не погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 . У справі не встановлено, що спірна квартира придбана за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Отже, оскільки відповідачі можуть бути позбавлені житла у спірній квартирі лише на підставі статті 40 Закону України "Про іпотеку" та статті 109 ЖК Української РСР, вимог яких позивач не дотримався, тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
Суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції, зробленим в оскаржуваній ухвалі, оскільки до нього він прийшов з порушенням норм процесуального права.
За положеннями ст.444 ЦПК України:
--- суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю (п.3 ч.1);
--- питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (ч.5);
--- якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.9);
--- заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду (ч.10).
Тобто, підставою для застосування повороту виконання рішення є наявність відповідного рішення, його виконання, скасування вказаного рішення, новий розгляд справи й/або, зокрема, відмова в позові.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковим тлумачення судом першої інстанції Рішення Конституційного Суду України №13-рп/2011 від 02 листопада 2011 року по справі №1-25/2011, оскільки у вказаному Рішенні зазначено, що поворот виконання рішення на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення є і способом захисту цих прав не тільки в разі отримання неналежного, безпідставно стягнутого майна, але і в разі порушення прав виконанням дій.
У своїй постанові від 30.10.2020 року у справі № 206/6707/17 Верховний Суд зазначив, що ефективним способом захисту прав особи у випадку скасування судового рішення і повернення справи на новий розгляд, під час якого у задоволенні позову відмовлено, є подання стороною заяви про поворот виконання рішення, а тому обраний позивачем у цій справі спосіб захисту своїх прав шляхом визнання недійсним договору найму житлового приміщення на підставі статті 229 ЦК України є неефективним. У вказаній справі позивач просив визнати недійсним договір найму житла, укладений Особою_ 2 та комунальним підприємством на підставі рішення суду апеляційної інстанції про зміну договору найму квартири АДРЕСА_1 та виділення Особі_2 у користування кімнати житловою площею 10,1 кв. м. При цьому позивач посилався на те, що у подальшому вказане рішення апеляційного суду було скасовано і при новому розгляді справи у задоволенні позову про зміну умов договору найму житлового приміщення було відмовлено.
Тобто, за вказаних обставин, у справі, предметом якої були житлові правовідносини, Верховний Суд вважав, що ефективним способом захисту прав особи у випадку скасування судового рішення і у подальшому відмови у позові, є подання стороною заяви про поворот виконання рішення, а не подання позову про визнання недійсним договору найму житлового приміщення.
У цій справі встановлено і належними доказами не спростовано, що заявниця ОСОБА_1 була виселена із займаного нею житлового приміщення за адресою квартира АДРЕСА_2 . З приводу вказаних самоуправних дій щодо неї та членів її сім'ї вона з дочкою ОСОБА_3 звернулася 25.07.2019 року з заявою до Корабельного відділення поліції Херсонського відділу поліції ГУ НП в Херсонській області. Відповідно до Витягу з ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 12019230020001632 на підставі звернення ОСОБА_3 від 25.07.2019 року щодо прийняття заходів до невстановленої особи, яка у порушення встановленому законом порядку вчинила самоуправство відносно заявниці (а.с.64).
При апеляційному розгляді до справи було долучено копію договору оренди квартири від 15.07.2021 року таАкт прийому-передачі приміщення від 15.07.2021 року, відповідно до яких сім'я заявниці (орендар ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) орендують квартиру АДРЕСА_3 для проживання без права реєстрації; строк оренди - 365 днів, щомісячна орендна плата складає 4 000,00 грн. Орендар прийняв вказану квартиру у платне орендне користування.
Також при апеляційному розгляді до справи було долучено Довідки від 01.10.2021 року про реєстрацію місця проживання особи, відповідно до яких місце проживання заявниці та усіх вказаних членів її сім'ї ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 30.06.2017 року по теперішній час зареєстровано за адресою реєстрації осіб без постійного місця проживання ( АДРЕСА_4 ).
Враховуючи, що у цій справі Верховним Судом скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову, а також у зв'язку із наявністю у матеріалах справи доказів повного виконання рішення суду про виселення заявниці із займаного нею житлового приміщення за адресою квартира АДРЕСА_2 , заява про поворот виконання рішення за правилами ч.10 ст.444 ЦПК України підлягає частковому задоволенню.
Апеляційний суд вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на те, що доводи заявниці ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, виходять за межі її прав, оскільки заявлені частково в інтересах інших відповідачів за зустрічним позовом ( ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3 ), які не уповноважували її на захист своїх прав.
Оскільки суд першої інстанції вирішив зазначене питання з порушенням норм процесуального права, то відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 та п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу - скасувати й постановити нове судове рішення про часткове задоволення заяви про поворот виконання рішення суду, а саме про вселення заявниці в квартиру АДРЕСА_2 з реєстрацією вказаного місця проживання у Відділі реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради в порядку повороту виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 липня 2021 рокускасувати й постановити нове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду задовольнити частково.
У порядку повороту виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 29.03.2017 року вселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартиру АДРЕСА_2 з реєстрацією вказаного місця проживання у Відділі реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 07 жовтня 2021 року.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська