Справа № 127/2-6683/10
Провадження № 22-ц/801/2149/2021
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шаміна Ю. А.
Доповідач:Панасюк О. С.
07 жовтня 2021 рокуСправа № 127/2-6683/10м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),
суддів Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,
з участю секретаря судового засідання Француза М. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Шаміної Ю. А. від 11 серпня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення до виконання у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, -
встановив:
У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (далі - ТОВ «Спектрум Ессетс») звернулося до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред'явлення до виконання з виконання рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 10 березня 2011 року у цивільній справі № 2/6683/10 за позовом Приватного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (далі - ПАТ «Ерсте Банк»), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Фідобанк» (далі - ПАТ «Фідобанк»), до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.
На обґрунтування заяви посилалося на те, що виконавчі листи втрачено, а строк їх пред'явлення до виконання пропущено з поважних причин, оскільки при укладенні договору про відступлення права вимоги ПАТ «Фідобанк» не були передані ТОВ «Спектрум Ессетс» зазначені виконавчі листи.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів про те, що стягувач реально цікавився рішенням суду, його виконанням боржником чи ним вживалися активні дії для реалізації своїх прав як стягувача, чи навпаки існували об'єктивні обставини, що перешкоджали йому реалізовувати такі свої права.
Про наявність рішення суду ПАТ «Ерсте Банк» було відомо в 2010 році, представником банку отримано три виконавчі листи, один з яких направлено на виконання в 2011 році, а повторно у 2015 році. Передача права вимоги новому стягувачу та організація роботи з цього приводу та виявлення наявності чи відсутності виконавчого листа не може слугувати поважною причиною пропуску строку.
ТОВ «Спектрум Ессетс» подало апеляційну скаргу на цю ухвалу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просив скасувати ухвалу і постановити нову - про задоволення заяви.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалося на ті ж обставини, що і в заяві. Зазначало, що ТОВ «Спектрум Ессетс» не було позивачем у справі, а є правонаступником первинного позивача, тому не мало відношення до внутрішньої роботи ПАТ «Фідобанк», який є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк», та не могло впливати на дії направленні на пред'явлення виконавчих документів до моменту укладення договору № GL3N218881 від 25 вересня 2020 року про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. Саме з цих підстав пропуск строків не залежить від волі ТОВ «Спектрум Ессетс».
ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, за яким просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права відповідно до встановлених судом обставин справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Частинами першою - третьою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Судом встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ерсте Банк» 378471 грн 93 к. заборгованості за кредитним договором № 014/3951/3/19693 від 11 липня 2008 року, 1700 грн 00 к. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 120 грн 00 к. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
14 квітня 2011 року ПАТ «Ерсте Банк» отримало виконавчі листи у справі № 2-171/11 (2-6683/10).
25 вересня 2020 року між ПАТ «Фідобанк», який є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк», та ТОВ «Спектрум Ессетс» укладено договір № GL3N218881 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2020 року у справі № 2-6683/10 замінено стягувача ПАТ «Фідобанк» на правонаступника - ТОВ «Спектрум Ессетс» при виконанні заочного рішення Ленінського районного суду міста Вінниці у справі № 2-6683/10 за позовом ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Як видно з повідомлення Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) № 72070/17.24-25/9 від 14 грудня 2020 року виконавчий лист № 2-171/11 від 13 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» коштів в розмірі 380291 грн 93 к. було пред'явлено до виконання 20 травня 2011 року.
Постановою державного виконавця від 23 грудня 2011 року виконавчий лист повернуто стягувачу відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).
У зв'язку з повторним пред'явленням 23 грудня 2015 року виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 до виконання державний виконавець 31 грудня 2015 року виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-171/11 від 13 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів у сумі 380291 грн 93 к. з підстав пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 та статті 23 Закону № 606-XIV.
Виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ерсте Банк» на виконанні у Замостянському відділі державної виконавчої служби м. Вінниці не перебувало.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Сттатею 129-1 Конституції України установлено, що суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 17.4. Розділу VIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Частиною першою, шостою статті 12 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.
Згідно з статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Як видно з матеріалів справи виконавчі листи у справі № 2-171/11 (2-6683/10) видані ПАТ «Ерсте Банк» 14 квітня 2011 року.
Виконавчий лист № 2-171/11 від 13 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» коштів в розмірі 380291 грн 93 к. пред'явлено до виконання 20 травня 2011 року.
Постановою державного виконавця від 23 грудня 2011 року виконавчий лист повернуто стягувачу відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV.
У зв'язку з повторним пред'явленням 23 грудня 2015 року виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 до виконання державний виконавець 31 грудня 2015 року виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-171/11 від 13 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» коштів у сумі 380291 грн 93 к. з підстав пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 та статті 23 Закону № 606-XIV.
Відповідно до положень статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання ТОВ «Спектрум Ессетс» звернулося до суду у червні 2021 року, тобто після закінчення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання за заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2011 року.
ТОВ «Спектрум Ессетс» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, а також не наведено об'єктивних обставин, які перешкоджали стягувачу реалізувати таке право у встановлений строк.
При цьому, ТОВ «Спектрум Ессетс» не надано доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення.
Доводи апеляційної скарги, якими ТОВ «Спектрум Ессетс» обґрунтовує причини поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та їх поновлення, а саме те, що ПАТ «Фідобанк» не передало ТОВ «Спектрум Ессетс» виконавчих листів та місце знаходження їх не відоме, не свідчить про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Згідно зі статтею 55 ЦПК у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Право нового кредитора подати заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні / виконавчому листі його правонаступником, передбачене частиною другою статті 442 ЦПК, не обмежене наявністю відкритого виконавчого провадження і було реалізоване ТОВ «Спектрум Ессетс» (ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 листопада 2020 року заяву ТОВ «Спектрум Ессетс» задоволено, замінено стягувача ПАТ «Фідобанк» на правонаступника - ТОВ «Спектрум Ессетс» при виконанні заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2011 року у цивільній справі № 2-6683/10 за позовом ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором).
З цього часу до ТОВ «Спектрум Ессетс» перейшли ті права кредитора, які випливають із заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 березня 2011 року у цивільній справі № 2-6683/10 і які не були втрачені попереднім кредитором - ПАТ «Ерсте Банк», а оскільки право на пред'явлення виконавчих листів до виконання попередній кредитор втратив через пропущення строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання без поважних причин, що встановлено чинною постановою державного виконавця від 31 грудня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, то й ТОВ «Спектрум Ессетс» такого права набути не могло.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що заміна кредитора у зобов'язанні не може вважатись поважною причиною пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання і не може давати більший обсяг прав новому кредитору аніж первісному кредитору в розумінні статті 514 ЦК України.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий в разі, якщо строк для його пред'явлення до виконання не сплив або суд його поновив. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Вимога про видачу дубліката виконавчого листа безпосередньо пов'язується із можливістю пред'явлення його до виконання, право на яке є втраченим у зв'язку з закінченням строків його пред'явлення, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні заяви і в цій частині.
Таким чином, доводи апеляційної інстанції не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 381-383 ЦПК України апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 серпня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
(Повний текст судового рішення виготовлено 07 жовтня 2021 року).
Головуючий О. С. Панасюк
Судді: О. Ю. Береговий
Т. М. Шемета