Ухвала
Іменем України
29 вересня 2021 року
м. Харків
Справа № 638/2053/20
Провадження № 22-з/818/315/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Пилипчук Н.П. ,
суддів: Міманої О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання : Каплоух Н.Б.,
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Південна залізниця»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Державне підприємство «Південна залізниця» про зобов'язання надати попередню роботу та поновлення на роботі (суддя першої інстанції Шишкін О.В.,), -
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (директор Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця»), Державне підприємство «Південна залізниця» про зобов'язання надати попередню роботу та поновлення на роботі.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Зобов'язано відповідача АТ «Українська залізниця» надати ОСОБА_1 попередню роботу (посаду) - директора Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Поновлено ОСОБА_1 на роботі (посаді) директора Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Допущено негайне виконання судового рішення по даній справі.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 840,80грн.
Не погодившись із вказаним рішення суду АТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» - задоволено.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року - скасовано.
Позов ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ДП «Південна залізниця» про зобов'язання надати попередню роботу та поновлення на роботі - залишено без задоволення.
Компенсовано за рахунок держави АТ «Українська залізниця» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1261,20грн. в порядку передбаченому Кабінетом міністрів України.
17 серпня 2021 року АТ «Українська залізниця» звернулося до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат (судового збору у розмірі 840,80грн.)., понесених у зв'язку з розглядом справи у суду першої інстанції, шляхом компенсації судових витрат, понесених відповідачем за рахунок держави в порядку встановлену Кабінетом міністрів України.
В обгрунтування заяви зазначило, що Харківським апеляційним судом було прийнято постанову за їх апеляційною скарго, якою було скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року. Суд апеляційної інстанції вирішив питання про розподіл судових витрат, які були понесені ними при розгляді апеляційної скарги і які складаються із сплаченого судового збору в розмірі 1 261,20грн. за її подання.
Водночас, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року а них було стягнуто на користь держави судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80грн. та допущено негайне виконання.
Вказують, що листом від 28 січня 2021 року ними було повідомлено Дзержинський районний суд м. Харкова про сплату судового збору у розмірі 840,80грн. з надання оригіналу платіжного доручення №3306605 від 28 грудня 2020 року.
Обговоривши заяву АТ «Українська залізниця», колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Зобов'язано відповідача АТ «Українська залізниця» надати ОСОБА_1 попередню роботу (посаду) - директора Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Поновлено ОСОБА_1 на роботі (посаді) директора Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Допущено негайне виконання судового рішення по даній справі.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 840,80грн.
Не погодившись із вказаним рішення суду АТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» - задоволено.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року - скасовано.
Позов ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ДП «Південна залізниця» про зобов'язання надати попередню роботу та поновлення на роботі - залишено без задоволення.
Компенсовано за рахунок держави АТ «Українська залізниця» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1261,20грн. в порядку передбаченому Кабінетом міністрів України.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення АТ «Українська залізниця» посилається на те, що на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року ними було сплачено на користь держави судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80грн. Проте, вказана сума судового збору не була врахована апеляційним судом при розподілі судових витрат.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 264 ЦПК України визначені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення, в тому числі - як розподілити між сторонами судові витрати (п.6 ч.1 цієї статті).
Із постанови Харківського апеляційного суду вбачається, що колегією суддів було здійснено розподіл судових витрат відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а тому підстав для ухвалення додаткового рішення не вбачається.
Що стосується, витрат по сплаті судового збору в розмір 840,80грн. сплачених відповідачем на виконання рішення суду першої інстанції, яке було, за результатами перегляду апеляційним судом скасовано, то колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 444 ЦПК України передбачає поворот виконання рішення, постанови.
Так, згідно положень ч.ч.1, 5, 6 вказаної статті суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.
Поворот виконання це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
Таким чином, АТ «Українська залізниця» не позбавлена можливості звернутися до суду першої інстанції із заявою поворот виконання судового рішення, а саме в частині сплачено останнім на користь держави судового збору за подання позовної заяви в розмірі 840,80грн., на підставі положень ст.444 ЦПК України.
Керуючись ст.270 ЦПК України, -
Заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова