Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/338/21 Головуючий у суді І інстанції: Загреба І.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А,.
06.10.2021 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1
представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кропивницькийапеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, працюючого неофіційно по найму, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 19.07.2021 р. о 05 год.34 хв., керуючи з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів) транспортним засобом - «Daewoo Sens T1311», д/н НОМЕР_1 по вул. Космонавта Попова, буд. 15/18 в м. Кропивницький, у порушення п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810» на місці зупинки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що з наявних відеозаписів не можливо беззаперечно стверджувати, що саме він керував автомобілем. В той же час, транспортний засіб знаходився на узбіччі та він не збирався здійснювати керування.
Вважає, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджували факт керування транспортним засобом.
Судом першої інстанції не в'язко до уваги відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки він сидів за кермом із вимкненим двигуном.
Апелянт зазначає про те, що він погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, про те такого обстеження не відбулось, а лише фіксування того, що він відмовився від такого обстеження в присутності двох свідків.
При розгляді справи судом першої інстанції застосовано спрощений підхід, а саме обґрунтування вини формувалось на одних суб'єктивних даних сприйняття події працівниками поліції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні , чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимогам ст. 252 КУпАП , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення.
Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, регулюється КУпАП (пункт 2.1. мотивувальної частини Рішення КСУ від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП).
Згідно із положеннями КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, ч. 2 ст. 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Відповідно до ст. 266 КУпАП (яка має назву «Відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння …») в імперативній формі передбачено правило поведінки працівників патрульної поліції у випадку, якщо у них є підстави вважати, що водії транспортних засобів перебувають у стані алкогольного (наркотичного чи іншого сп'яніння), а саме такі водії підлягають обов'язковому відстороненню від керування цими транспортними засобами.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Огляд водія на стан сп'яніння є частини процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, за допущені порушення ПДР, передбачені у ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення через наступні обставини.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
ОСОБА_1 пояснив, що працює будівельником та чекав будівельну бригаду, щоб їхати на об'єкт будівництва за містом. Алкоголь не вживав та рух транспортним засобом не здійснював. Між ним та працівником поліції виникла конфліктна ситуація з приводу того, що він зранку слухав музику. Працівник поліції запропонував пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», проте оскільки він себе упереджено стосовно нього проводив відмовився від продуття приладу та погодився на проходження обстеження в медичному закладі.
Про упередженість працівників поліції свідчить і те, що вказаний екіпаж неодноразово після цього зупиняв його автомобіль, безпідставно стверджуючи, що він перебуває або у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, проте його вигляд пов'язаний лише з важкою щоденною фізичною працею. Вказане підтверджується також тим, що 21.07.2021 року о 10 год. 50 хв. він доставлявся працівниками поліції до КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» та згідно акту медичного огляду № 55 від 21.07.2021 року ознак будь-якого стану сп'яніння не виявлено.
При цьому, після складання протоколу за ст.. 130 КУпАП працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом та дозволили продовжувати рух.
В суді апеляційної інстанції були досліджені диски фіксації адміністративного правопорушення з яких вбачається, що з моменту зупинення транспортного засобу між поліцейським та ОСОБА_1 відбулись конфліктні відносини з приводу перевірки його документів та правом не виходити з транспортного засобу, які тривали значний проміжок часу.
Також з відеозапису, на якому зафіксовано огляд водія ОСОБА_1 вбачається, що поліцейський в присутності свідків пропонує пройти огляд водієві на місці зупинки та в умовах закладу охорони здоров'я. В той же час ОСОБА_1 спілкується з іншим поліцейським.
З відеозапису ОСОБА_1 дійсно відмовився в присутності свідків від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», однак на запитання працівника поліції чи бажає пройти огляд в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 висловив свою згоду, проте працівником поліції розцінено це як відмову від проходження медичного огляду.
За таких підстав. працівник поліції повинен був реалізувати право ОСОБА_1 на проходження такого огляду в медичному закладі.
У випадку відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, тобто у даному випадку негайно поїхати до закладу охорони здоров'я, така відмова повинна була бути зафіксована технічними засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
При цьому, районний суд не звернув увагу на те, що відеозапис є не послідовним та складається з окремих фрагментів, не відображає процедуру проведення огляду, складання протоколу та не спростовує доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викладені в суді апеляційної інстанції.
Крім того, поліцейським не було роз'яснено ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП та право на правову допомогу захисника.
Таким чином, твердження ОСОБА_1 не спростовані дослідженими апеляційним судом доказами, наявними в матеріалах справи.
А тому, апеляційні вимоги захисту стосовно неналежного виконання поліцейським своїх обов'язків, зокрема щодо вжиття заходів стосовно проходження ОСОБА_1 п огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладах охорони здоров'я, - є такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
В той же час під час підготовки справи до розгляду викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно телефонограми свідок ОСОБА_3 пояснив, що працює таксистом, того дня його зупинили працівники поліції, він поясним, що не може бути свідком, оскільки працює таксистом і залежний від працівників поліції, але ті наполягали, оскільки він поспішав він підписав надані працівниками поліції пояснення. Зазначивши, що про обставини огляду ОСОБА_1 він не пам'ятає, пояснення не читав а лише підписав.
За цих підстав суд апеляційної інстанції не буре до уваги ОСОБА_3 стосовно того, що ОСОБА_1 в його присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції критично відноситься до письмових пояснень ОСОБА_2 , щодо того, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 19.07.2021 року, останній відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки вони не підтверджуються дійсними встановленими в судовому засіданні обставинами справи, суд не приймає дані пояснення, як належний доказ в підтвердження вини.
Отже, апеляційний суд вважає, що вимоги апелянта стосовно неналежного виконання поліцейським своїх обов'язків, зокрема щодо вжиття заходів стосовно проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, є такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, протокол складено з порушенням вимог КУпАП та відмова водія ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована неналежним чином та є недопустимим доказом, оскільки фактично не було виконано та забезпечено вимогу ОСОБА_1 про проведення огляду на стан сп'яніння.
Також, суд апеляційної інстанції не бере до уваги докази на які послався суд першої інстанції, а саме:
- журнал реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.07.2021 року;
- копію направлення на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.11.2020 року /найменування закладу охорони здоров'я - КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер КОР», оскільки вказані докази не стосуються події яка мала місце 17 вересня 2021 року та взагалі відсутні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
В той же час, є необґрунтовані доводи захисту стосовно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та спростовуються відеозаписом, у якому зафіксовано рух «Daewoo Sens T1311», д/н НОМЕР_1 , а саме момент перебування на паркові з включеними гальмами.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні об'єктивні ознаки за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені факти свідчать про відсутність обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться йому у провину та оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об'єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини підкреслює, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, апеляційний суд вбачає необхідність розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обвинувачення за вказаною правовою нормою, з усіма гарантіями, закріпленими в ст. 6 Конвенції та, ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З таких обставин, апеляційний вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у передбаченому законом порядку, з огляду на виявлені апеляційним судом порушення працівниками патрульної поліції положень Інструкції, при здійсненні огляду на стан сп'яніння.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, протокол складено з порушенням вимог КУпАП та відмова водія ОСОБА_1 від проведення огляду в закладі охорони здоров'я була зафіксована за порушеннями, оскільки фактично не виконали вимогу ОСОБА_1 про проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
У відповідності з п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що постанова районного суду підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 вересня 2021 рокустосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.
На підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук