ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/12307.06.10
За позовом Аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг ЛТД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Кем»
про стягнення 29 271,11 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники:
від позивача: Мієнко М.К. -представник за довіреністю від 19.02.2010р.
від відповідача: не з'явився
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Кем» заборгованості за Договором про надання супутніх аудиторських послуг № 2154-VP від 02.11.2009р. в розмірі 29 271,11грн., в тому числі 27 000,00 грн. основного боргу, 1 743,90 грн. пені, 447,33 грн. збитків від інфляції та 79,88 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2010р. порушено провадження по справі № 53/123, розгляд справи призначено на 19.04.2010р.
У зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача, а також з метою належного повідомлення відповідача про судове засідання та виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2010р. розгляд справи було відкладено на 07.06.2010р.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 23.03.2010р. та від 19.04.2010р. не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 23.03.2010р. та від 19.04.2010р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштових відправлень з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 07.06.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
02.11.2009р. між сторонами у справі було укладено Договір № 2154 -VP про надання послуг, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання з надання супутніх аудиторських послуг у формі ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також підготовки та здачі податкової та статистичної звітності, та звітності до фондів (п. 1.1 Договору № 2154 -VP від 02.11.2009р.).
02.11.2009р. між сторонами укладено Додаток № 1 до Договору № 2154 -VP від 02.11.2009р.
Згідно з п. 5.1., 5.2. Договору строки надання послуг по цьому договору встановлюються з 02.11.2009р. по 31.12.2009р. Договір вважається продовженим на календарний рік, якщо жодна із сторін не повідомила письмово іншу сторону про бажання припинити дію цього договору за 15 днів до строку його закінчення.
Матеріали справи не містять будь-яких заяв про припинення дії вказаного договору, а відтак він вважається продовженим.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).
Факт надання послуг відповідачеві на суму 45 000,00 грн. підтверджується актами виконаних робіт: № ОУ-549 від 03.11.2009р., № ОУ-7 від 11.01.2010р., № ОУ-43 від 02.02.2010р., № ОУ-108 від 02.03.2010р., належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні).
П. 6.1. Договору передбачено, що за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю щомісячно наступну винагороду: вартість послуг складає 7 500,00 грн.; податок на додану вартість складає 1 500,00 грн.; загальна вартість послуг складає 9 000,00 грн.
Згідно з п. 6.2. Договору оплата здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування 100% суми винагороди на поточний рахунок виконавця. Авансовий платіж складає 100% від загальної вартості послуг та сплачується протягом трьох днів з моменту підписання цього договору; в наступному винагорода сплачується щомісячно не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця.
Відповідач свої зобов'язання щодо виконання умов договору № 2154 -VP від 02.11.2009р. в частині оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав сплативши позивачу лише 18 000,00 грн., що підтверджується довідкою про стан взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за підписом головного бухгалтера позивача.
Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання суду не надав.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо належного виконання зобов'язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 27 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Позивач здійснив розрахунок пені на суму 1 743,90 грн. на підставі Договору № 2154 -VP від 02.11.2009р.
Як зазначено в п. 8.2 Договору № 2154 -VP від 02.11.2009р. за прострочення перерахування коштів, зазначених в п. 6.1 цього Договору, невчасний допуск представників виконавця до здійснення своїх обов'язків або невчасне надання документів зазначених у цьому договорі, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується пеня, від загальної вартості Договору за кожний день невиконання. Нарахування штрафних санкцій не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а продовжується без обмеження будь-яким строком.
В п. 6.2 Договору № 2154 -VP від 02.11.2009р. передбачено, що винагорода за надані послуги сплачується не пізніше п'ятого числа кожного поточного місця.
Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в оспорюваній сумі належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.
Здійснивши перерахунок розміру заявленої до стягнення пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 1 743,90 грн. пені, 447,33 грн. збитків від інфляції та 79,88 грн. 3% річних.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Кем»(04050, м. Київ, вул. Артема, 103 (В літ. А); ідентифікаційний код 34819464 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг ЛТД»(02125, м. Київ, проспект Визволителів, 3, кв. 20, код ЄДРПОУ 19029087) основну заборгованість в сумі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 1 743 (одна тисяча сімсот сорок три) грн.. 90 коп., збитки від інфляції в сумі 447 (чотириста сорок сім) грн. 33 коп., 3% річних в сумі 79 (сімдесят дев'ять) грн. 88 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 293 (двісті дев'яносто три) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.