ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 31/8710.06.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська кровельна
компанія", м. Київ
до Спільного українсько-французького підприємства з іноземними
інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю
"Основа-Солсиф", м. Київ
про стягнення 265 553,39 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Місткова О.Б. - пред. по довір., Чорноус Л.В.- пред. по довірен.
Від відповідача Мисько Л.В. -пред. по довір.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 265 553,39 грн. заборгованості, штрафу та пені за Договором № 45п-06 від 27.12.2006р., посилаючись на порушення відповідачем, як генпідрядником, умов щодо оплати.
Ухвалою суду від 01.02.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд спору на 18.02.2010р.
Ухвалою суду від 18.02.2010р. розгляд справи було відкладено на 25.03.2010р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.
Ухвалою суду від 25.03.2010р. розгляд справи було відкладено на 21.04.2010р.
В судовому засіданні 21.04.2010р. було оголошено перерву до 12.05.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
12.05.2010р. від відповідача надійшло клопотання про призначення розгляду справи у колегіальному складі суду .
Листом № 03-2/67 від 12.05.2010р. В.о. Голови Господарського суду міста Києва Л.Б.Іванової, було повідомлено, що не вбачається достатніх підстав для введення до складу додатково двох суддів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010р., розгляд справи було призначено на 26.05.2010р.
В судовому засіданні 26.05.2010р. представник відповідача заявив клопотання про призначення експертизи.
Суд визнав клопотання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки у справі № 8/49 було проведено експертизу за такими ж питаннями до експерта. .
В судовому засіданні 26.05.2010р. було оголошено перерву до 10.06.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та надав суду відзив, доповнення до відзиву. Відповідач посилався на те, що роботи виконані позивачем містять недоліки, що на даний час усуваються ТОВ «Акме-Євросервіс», також, зауважив, що інфляційні втрати, три відсотки річних та пеня нараховані безпідставно.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
27 грудня 2006 року між сторонами було укладено Договір підряду № 45п-06, згідно якого позивач виступав підрядником, а відповідач генпідрядником, предметом договору є виконання підрядником повного комплексу робіт з використанням власних матеріалів та обладнання, та передача генпідряднику, шляхом підписання актів про прийняття виконаних робіт в стані «ПІД КЛЮЧ»у відповідності із вимогами дійсного Договору на об'єкті «Комплекс приміщень банку АРКАДА по вул. Ольгінській, 3 у Печерському р-ні м. Києва».
Сума Договору складає 3 569 316 грн. (п. 3.1. Договору).
Сторонами підписувались додаткові угоди до Договору, що збільшували суму договору, а саме: Додаткова угода №1 від 02.08.2007р. на суму 557 330,40 грн. Додаткова угода №2 від 03.08.2007р. на суму 161 800, 30 грн. Загальна сума Договору узгоджена сторонами та складає 4 288 446,70 грн.
Позивач, на виконання умов Договору, повністю виконав роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень і відповідно приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.
Відповідно до укладеного Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 4 247 685, 45 грн.( тобто в межах визначеного кошторисом ).
Згідно п. 4.3.1 Договору розрахунки за виконані роботи, з пропорційним урахуванням розміру авансового платежу та гарантійного фонду, здійснюються на підставі підписаних відповідачем Актів прийому виконаних робіт, які подає позивач не пізніше останнього дня звітного місяця. Відповідач розраховується з позивачем за виконані роботи щомісячно. В щомісячній оплаті, шляхом зменшення розміру оплати, враховується частина авансового платежу перерахованого згідно п. 4.1 та 10% гарантійного фонду згідно п. 4.2., в 5-денний термін після підписання Акту про прийняття виконаних робіт, шляхом безготівкового перерахунку коштів на його поточний рахунок.
Згідно п. 4.2 Договору сторони домовились про гарантійний фонд у розмірі 10% (десять) від Договірної ціни. Кошти гарантійного фонду є частиною коштів позивача, які належать позивачу на підставі підписаних відповідачем Актів прийому виконаних робіт, та які виплачуються позивачу у наступному порядку.
Перша частина у розмірі 5% (п'ять) гарантійного фонду оплачується відповідачем у п'ятиденний термін після закінчення повного комплексу робіт за Договором на основі письмової вимоги позивача.
Друга частина у розмірі 5% (п'ять) гарантійного фонду оплачується відповідачем у п'ятиденний термін після закінчення одного року Гарантії, відлік якої починається від дня підписання Акту здачі об'єкта в експлуатацію.
Відповідач умови Договору належним чином не виконав, вартість виконаних робіт повністю не оплатив.
Так, відповідачем на користь позивача на виконання Договору було перераховано 4 035 382,50 грн., таким чином, заборгованість відповідача за вказаним Договором складає 212 302,95 грн., що підтверджено двостороннім актом звіряння розрахунків, станом на 31.12.2007р.
Вказана сума дорівнює Гарантійному фонду у розмірі 5% від загальної суми Договору, що згідно п.4.2.2. Договору повинна бути сплаченою у 5-денний термін після закінчення одного року Гарантії, відлік якої починається від дня підписання Акту здачі об'єкта в експлуатацію. Акт здачі об'єкта в експлуатацію підписаний 22.08.2007року, таким чином термін сплати гарантійного фонду за виконані роботи сплинув 30.08.2008 року.
02 грудня 2008 року Генпідряднику наочно було вручено листа з вимогою про сплату суми боргу, на яку відповідач відповіді не надав та заборгованість не погасив.
З метою досудового регулювання спору, позивач надіслав відповідачу претензію (№307 від 17.12.2009р.). Відповідач надав відповідь на претензію, в якій по суті визнав основну заборгованість.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо усунення недоліків шляхом укладання Договору № 10/03 будівельного підряду від 30.03.2009р., оскільки відповідачем не надано безумовних доказів, що підтверджують факт виконання вказаного договору (перерахування авансу, виконання підрядником робіт.). також, не підтверджено доказами доводи відповідача щодо листування з позивачем про усунення виявлених недоліків.
Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 5 444.26 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Оскільки, роботи були завершені в грудні 2007р., позовна заява була подана 27.01.2010р., таким чином, вимоги щодо стягнення пені визнаються судом необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з пропущеним строком позовної давності до цих вимог .Підстав для поновлення пропущеного терміну не вбачається .
Також, на суму боргу позивач нараховує 3% річних у розмірі 8 742,45 грн. та інфляційні втрати у розмірі 39 063,73 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Спільного Українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Солсиф»(03150, м. Київ. вул. Ковпака, будинок, 17, Код ЄДРПОУ 20057315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кровельна компанія»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, будинок 7 (літера «Б», «В») Код ЄДРПОУ 23380063), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі -212 302 (двісті дванадцять тисяч триста дві) грн. 95 коп., 39 063 (тридцять дев'ять тисяч шістдесят три) грн. 73 коп. - інфляційних втрат, 8 742 (вісім тисяч сімсот сорок дві) грн. 45 коп. -три відсотка річних, 2 601 (дві тисячі шістсот одна) грн. 09 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Н.І. Качан