ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 16/9706.04.10
За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс»
про стягнення 7 100,99 грн.
Суддя Ярмак О.М.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Турчин Є.В. за дов.
Пред'явлені вимоги про стягнення 3622,97 грн. матеріальних збитків, заподіяних відповідачем користуванням приміщення за період з 11.03.08р. по 31.10.08р. після закінчення договору оренди житлового приміщення № 3880 від 07.10.05р., та 3478,00 грн. неустойки, згідно ч.2 ст. 785 ЦК України.
Відповідач у своєму відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» заборгованість перед позивач погашена в повному обсязі, а вимоги про стягнення боргу після закінчення терміну дії договору є безпідставними та необґрунтованими.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, в с т а н о в и в:
Рішенням Київської міської Ради від 01.03.2001 № 217/1194 "Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація»було створено комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 № 2419 «Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»будинок № 10 по вул. Борщагівській закріплено за комунальним підприємством «Спецжитлофонд»на праві повного господарського відання, як будинок маневреного фонду.
07.10.2005 року між позивачем - Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» був укладений договір оренди житлового приміщення № 3880, за яким позивач надав, а відповідач прийняв в орендне користування житлове приміщення, а саме: кв. №64 у будинку №10 по вул. Борщагівській, загальною площею 42,9 кв. м.,.
Договір укладався на строк з 07.10.2005 до 01.04.2006 (п.5.1. договору) і, як зазначає в позовній заяві позивач, неодноразово пролонговувався.
Відповідно до п.2.3. договору орендні платежі сплачуються відповідачем позивачу щомісячно до 10 числа поточного місяця.
Згідно з п.2.7 договору орендні платежі сплачуються відповідачем по день фактичної передачі позивачу приміщення за актом прийому-передачі.
Позивач звернувся із вимогою про стягнення з відповідача матеріальних збитків у сумі 3622,97 грн. та неустойки -3478,00 грн., посилаючись на ст. 1166 ЦК України та ч.2 ст. 785 ЦК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи і надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Відповідно до .ч 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення шкоди, необхідно наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності ) особи;
2) шкідливого результату такої поведінки (шкоди);
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою;
4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.
Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосувалося позивача, який мав довести факт заподіяння шкоди відповідачем та надати відповідні докази.
Свої позовні вимоги позивач ґрунтує на тому, що відповідач не виконав свої зобов'язання після закінчення договору оренди житлового приміщення №3880 від 07.10.05р., чим завдав позивачу матеріальні збитки.
Згідно положень ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
В якості доказів за нанесення шкоди позивач надав заяву № 044/24-3065 від 02.04.2008 р. про припинення дії договору оренди № 3880 з 10.03.2008р., яка не є належним доказом у справі, оскільки не містить адреси ТОВ «Україна житло-сервіс»та належних доказів її направлення відповідачу.
З наданого повідомлення про вручення поштового відправлення 04.04.08р. вбачається, що поштова кореспонденція була направлена за адресою: 02100, м. Київ, вул. Краківська,3, проте згідно довідки ЄДРПОУ АА №341754 та договору оренди № 3880 місцезнаходження відповідача: 02094, м. Київ, Дніпровський район, проспект Юрія Гагаріна, Б, 14-А.
Інших доказів припинення договору, вчинення відповідачем протиправний дій (бездіяльності) та спричинення відповідачем матеріальних збитків позивачем суду не надано.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків та неустойки не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами у справі, тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.М. Ярмак Рішення підписане 07.06.2010р.