вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
05.10.2021 Справа № 917/1326/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпульс», 49040, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, буд. 38, прим. 9,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ», 36020, м. Полтава, вул. Конституції, 13,
про стягнення 271 132,00 грн.,
Представники сторін у засіданні 23.09.2021р.:
від позивача: Лопатько С.В.
від відповідача: відсутні
У засіданні 05.10.2021р. представники сторін відсутні
Суть спору:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпульс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ» про стягнення 271 132,00 грн., з яких 125 899,34 грн. - заборгованість за договором купівлі-продажу № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р., 50 994,42 грн. - пеня, 14 352,52 грн. - інфляційні втрати, 79 885,72 грн. - 30 % річних.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.08.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. У судовому засіданні 23.09.2021р. була оголошена перерва до 05.10.2021р., про що відповідач був повідомлений відповідною ухвалою.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач оплату за договором поставки № 09-11 від 09.11.2020 р. виконав не в повному обсязі, чим порушив умови господарського зобов'язання, встановлені зазначеним договором та законом.
Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, представництво в судові засідання не забезпечив.
Копії ухвал про відкриття провадження у даній справі та перерву в судовому засіданні, що направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, були повернуті до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що процесуальні документи у справі направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ», вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса у матеріалах справи відсутня, воно вважається таким, що повідомлене належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвали суду були своєчасно розміщені судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов'язки та його процесуальні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Також згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Ухвалою від 04.10.2021р. відмовлено у задовленні клопотання позивача про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
01.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпульс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ» було укладено договір купівлі-продажу пального № 01/12/17-4 (а.с. 11-15).
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору Продавець (ТОВ «Торгівельна компанія «Імпульс») зобов'язувався передати певну кількість товару у власність Покупця (ТОВ «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ») в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в договорі, а Покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору.
Згідно з п.п. 2.2 договору передача (відпуск) пального Продавцем та його приймання (заправка) Покупцем здійснюються партіями відповідно до обраного Покупцем згідно до умов договору способу отримання товару за бланками-дозволу або за електронною карткою. Передача та приймання пального здійснюється при пред'явленні Покупцем або уповноваженим ним Держателем електронної картки або карток або бланку-дозволу на автозаправних станціях (АЗС), що входять у систему безготівкових розрахунків, список яких повідомляється Продавцем.
Право власності на певну кількість пального і ризик його випадкової загибелі переходить до Покупця в момент передачі пального. Момент передачі пального підтверджується видатковими документами; чеками терміналів, що формуються безпосередньо в сосен фактичного отримання пального з АЗС; Бланками-дозволами, що передані на АЗС при одержанні палива; у випадку відсутності вище перелічених документів - Операційним звітом електронної системи обробки та обліку даних про здійснення операцій із використанням електронної картки та розрахунків за такими операціями (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору розрахунки відбуваються наступним чином:
а) Рахунок за Частину Звітного (розрахункового) періоду Продавець направляє , а покупець отримує щотижня, кожного вівторка, за допомогою факсу або електронною поштою. У разі не отримання Покупцем щотижневого рахунку у порядку, передбаченому цим пунктом, покупець зобов'язаний письмово звернутися до Продавця з повідомленням про це та вимогою про надання щотижневого рахунку в строк до закінчення тижня, в якому Покупець його (рахунку) не отримав. Звернення Покупця має відбутися відповідно до 7го, 14го, 21го та 28го числа поточного місяця, в залежності від того , в якій частині розрахункового періоду Покупець не отримав рахунок.
б) Сторони дійшли згоди, що за відсутності письмового звернення Покупця з приводу неотримання щотижневого рахунку днем отримання щотижневого рахунку за частину звітного періоду вважається відповідно 7-ме, 14-те, 21-ше та 28-ме число поточного місяця.
в) У разі якщо Покупець не виконає вимоги п.п. (а) п. 7.1. цього договору, стосовно письмового звернення до Продавця, то він (Покупець) позбавляється права, у разі несвоєчасної сплати або неповної сплати, посилатися на неотримання ним рахунку Продавця. Не отримання рахунку не є підставою для несплати за поставлений товар.
г) Покупець зобов'язаний здійснити розрахунки за поставлений на протязі Частини Звітного (розрахункового) періоду Товар протягом двох робочих днів від дати отримання щотижневого рахунку згідно з умовами п.п. б) п. 7.1. цього договору. У разі порушення строку оплати за поставлений Товар, до Покупця застосовуються штрафні санкції у відповідності з умовами цього договору. Крім того, для зменшення розміру збитків Продавець має право в односторонньому порядку припинити відвантаження Товару за електронною карткою.
д) Видаткова накладна в цілому за Звітний (розрахунковий) період виписується в останній день Звітного (розрахункового) періоду. Покупець отримує Видаткову накладну від Продавця за допомогою факсимільного зв'язку або врученням на руки представникові Покупця (про що робиться відповідний запис в книзі реєстрації вихідної документації) або поштовим відправленням.
На виконання зазначених норм договору купівлі-продажу пального № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р. позивач передав у власність відповідача товар на суму 173 094,79 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-001855 від 30.04.2019 р., № РН-002000 від 31.05.2019 р. та № РН-002132 від 30.06.2019 р. (а.с. 17, 19, 21), підписаними сторонами.
Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ» 271 132,00 грн., з яких 125 899,34 грн. - заборгованість за договором купівлі-продажу № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р., 50 994,42 грн. - пеня, 14 352,52 грн. - інфляційні втрати, 79 885,72 грн. - 30 % річних.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір купівлі-продажу № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р., видаткові накладні № РН-001855 від 30.04.2019 р., № РН-002000 від 31.05.2019 р. та № РН-002132 від 30.06.2019 р., рахунки № 01/04-70 від 01.04.2019 р., № 01/05-65 від 01.05.2019 р., № 01/06-81 від 01.06.2019 р., виписки по рахунку ТОВ «Торгівельна компанія «Імпульс» за період з 05.04.2019 р. по 14.06.2019 р. та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за договором № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р. щодо здійснення поставки товару на суму 173 094,79 грн. Так, судом досліджено видаткові накладні № РН-001855 від 30.04.2019 р., № РН-002000 від 31.05.2019 р. та № РН-002132 від 30.06.2019 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р. на вищевказану суму.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ «Торгівельна компанія «Імпульс» за період з 05.04.2019 р. по 14.06.2019 р.
Крім того, в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія акта звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпульс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ» (а.с. 16), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2019 р. становить 125 899,34 грн.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 125 899,34 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р. підтверджені документально та нормами матеріального права та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 9.1 укладеного сторонами договору визначено, що в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості Товару, у відповідності до умов цього договору, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період часу, за який нараховується пеня від несвоєчасно сплаченої або несплаченої суми - вартості Товару, що зазначена у відповідних Рахунках та Видаткових накладних, або від суми, що встановлюється на підставі квитанцій терміналів та чеків АЗС, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання Товару з АЗС, або вказані в Операційному звіті (вираховані на підставі Операційного звіту), за кожний день такої несвоєчасної сплати або несплати по дату виконання грошових обов'язків (згідно з п. 7.8. цього Договору) включно. Пеня нараховується від дати наступної після закінчення строку, на протязі якого Покупець мав сплатити за поставлений Товар (п.п. (d)7.1 цього договору) по дату повного погашення заборгованості.
При цьому, частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
У пункті 9.1 договору купівлі-продажу № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р. зазначено про нарахування пені «по дату повного погашення заборгованості», а отже вказаний пункт договору містить інший строк, відмінний від встановленого частиною 6 статті 232 ГК України.
Аналогічних висновків щодо зазначення в договорі іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 ГК України, дійшов Верховний Суд у постанові від 12.12.2019 р. у справі № 911/634/19, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України мають враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин. Крім того, об"єднана палата КГС у складі ВС, уточнюючи правову позицію ВС щодо застосування ч.6 ст.232 ГК України, зазначила, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених сторонами договорів щодо нарахування санкцій, та встановити чимістить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч.6 ст.232 ГК, який є більшим чи меншим 6 місяців (постанова ОП КГС у складі ВС від 20.08.2021р. у справі №910/13575/20).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за прострочення оплати вартості товару за договором купівлі-продажу № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р. в розмірі 50 994,42 грн. за період з 01.07.2019 р. по 10.08.2021 р., суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідачем не спростовані, а тому судом визнаються обґрунтованими та правомірними.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, сторонами було узгоджено збільшення розміру відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р.
Так, відповідно до п. 9.3 договору у разі несвоєчасної сплати або несплати вартості Товару, у відповідності до умов цього договору, Покупець зобов'язаний сплатити 30 % річних від суми заборгованості, починаючи від дати виникнення заборгованості по дату її погашення включно з урахуванням особливостей, передбачених п. 7.8 цього договору.
З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 14 352,52 грн. та відсотків річних в розмірі 79 885,72 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 3).
Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ» 125 899,34 грн. - заборгованість за договором купівлі-продажу № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р., 50 994,42 грн. - пеня, 14 352,52 грн. - інфляційні втрати, 79 885,72 грн. - 30 % річних.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ОІЛ СЕРВІС КОМПАНІ» (36020, м. Полтава, вул. Конституції, 13, код ЄДРПОУ 40997987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Імпульс» (49040, м. Дніпро, Шосе Запорізьке, буд. 38, прим. 9, код ЄДРПОУ 32122603) 125 899,34 грн. - заборгованість за договором купівлі-продажу № 01/12/17-4 від 01.12.2017 р., 50 994,42 грн. - пеня, 14 352,52 грн. - інфляційні втрати, 79 885,72 грн. - 30 % річних; 4 066,98 грн. судового збору.
3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається в порядку та строки, передбаченому ст.ст.256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 06.10.2021 р.
Суддя О.С. Мацко