Справа № 22ц -695/10 Головуючий в 1 інстанції - Івасюта Л.В.
Категорія : 57 Доповідач - Шевчук Л.Я.
15 червня 2010 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
Головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів -Данилюк В.А., Подолюка В.А.,
при секретарі - Матюхіній О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною відмови у виплаті щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала він наслідків Чорнобильської катастрофи, за апеляційною скаргою відповідача - департаменту соціальної політики Луцької міської ради на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 лютого 2010 року,
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 лютого 2010 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановлено визнати дії департаменту соціальної політики Луцької міської ради з приводу відмови ОСОБА_1 у виплаті щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2009 рік - неправомірними.
Зобов'язано департамент соціальної політики Луцької міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2009 рік за вирахуванням отриманих коштів.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позову, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС і перебуває на обліку в департаменті соціальної політики Луцької міської ради . У 2009 році позивачу виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 100 грн., а з врахуванням того, що Конституційний Суд України своїми рішеннями від 9 липня 2007 року № 1-29/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, то відмова відповідача у нарахуванні допомоги позивачу на оздоровлення з врахуванням вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірною.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоч відповідач у встановленому законом порядку був повідомлений про час і місце судового розгляду.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються наявними у справі доказами, а саме : посвідченням НОМЕР_1, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в д епартаменті соціальної політики Луцької міської ради, виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проведена у 2009 році в розмірі 100 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога інвалідам ІІ групи встановлюється в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати.
Таким чином, суд правильно при визначенні розміру допомоги, яка підлягає стягненню на користь позивача, врахував розмір мінімальної заробітної плати.
Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування для забезпечення державних соціальних гарантій, не впливають на правильність рішення суду, так як достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості виплати допомоги на оздоровлення позивачу у передбаченому ст. 48 вказаного Закону розмірі судом не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, які підтверджуються належними доказами, вірно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача - департаменту соціальної політики Луцької міської ради залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 лютого 2010 року в даній справі - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Судді: