ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.10.2021Справа № 910/13273/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та проведення судового засідання в режимі відеоконференції у господарській справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМ ТРЕЙД ПС"
про стягнення 28 337, 89 грн.
Представники: без виклику учасників судового процесу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМ ТРЕЙД ПС" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі, 28 337, 89 грн., з яких: 23 070, 24 грн - основний борг, 2 335, 44 грн - інфляційні втрати, 2 377, 24 грн - пеня, 554, 97 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг поштового зв'язку, в тому числі пересилання відправлень масою, понад 30 кг № 5/03 від 04.03.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" строк для усунення недоліків позовної заяви.
28.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку - 26.08.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема повідомлено, що відповідач протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
16.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема зазначає, що позивач у позовній заяві посилається на договір № 5/03 від 04.03.2020, проте акти приймання-передачі № 28827 від 31.07.2020 та № 34576 від 31.08.2020 додані позивачем на підтвердження надання послуг містять посилання на договір № DP - 1001042 від 05.03.2020, який відсутній у матеріалах справи.
27.09.2021 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначає, що номер договору № 5/03 від 04.03.2020 введено в актах некоректно, проте, на думку позивача, цей факт не впливає на дійсність договірних зобов'язань, оскільки послуги отримані відповідачем без зауважень та заперечень.
Також, 27.09.2021 позивач подав до суду клопотання проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якому просить суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження та призначити дату підготовчого засідання, а також провести судове засідання у режимі відеоконференції.
Розглянувши подане позивачем клопотання в частині розгляду справу за правилами загального позовного провадження, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч.ч.3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1-3 ст. 247 Господарського кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Заява обґрунтована бажанням позивача брати участь у судових засіданнях та необхідністю надання пояснень по суті справи у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Частиною 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, приймаючи до уваги наведені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі та те, що справа не є складною з огляду на наявні в ній матеріали, при цьому ціна спору не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд приходить до висновку, що зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд залишає без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" в частині розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
В той же час, відповідно до приписів ч. 5, 6, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи суд вважає за необхідне здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
При цьому, суд звертає увагу сторін на положення ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ГПК України.
Щодо клопотання позивача в частині проведення судового засідання у даній справі у режимі відеоконференції, суд відзначає наступне.
Так, у поданому клопотання позивач просить суд надати можливість проведення судових засідань у справі № 910/13273/21 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду за допомогою програми «EASYCON».
За приписами ч. 7 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 3 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України (ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України).
Крім цього, Наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року №196 затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.
Згідно п. 3 Порядку № 196, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку, не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
У заяві учасник справи обов'язково зазначає:
- назву суду;
- номер судової справи;
- дату та час судового засідання, в якому учасник бажає взяти участь в режимі відеоконференції;
- своє прізвище, ім'я та по-батькові;
- свій статус в судовій справі;
- електронну адресу, яка використана їм для реєстрації в Системі;
- назву системи, яка пропонується для проведення відеоконференцз'язку (у разі використання іншого програмного забезпечення, ніж розміщеного за посиланням vkz.court.gov.ua);
- номер телефону для зв'язку із судом;
- відмітку про наявність або відсутність електронного підпису.
Копія заяви в той самий строк надсилається учасником, що подав заяву, іншим учасникам справи.
Проте, дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, суд зазначає, що вказане клопотання не відповідає вищенаведеним вимогам Порядку, оскільки не містить відмітку про наявність або відсутність електронного підпису, а також позивачем не надано докази надсилання вказаного клопотання на адресу відповідача, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача в частині проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Разом з тим, суд роз'яснює, що у разі неможливості направити уповноваженого представника до Господарського суду міста Києва для участі в призначеному судовому засіданні, позивач не позбавлений права виконати вимоги суду шляхом надіслання витребуваних судом документів засобами поштового зв'язку, а також направити письмові пояснення, в яких викласти свою правову позицію, разом з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.
Керуючись статтями 12, 197, 234, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міст Експрес" проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та проведення судового засідання в режимі відеоконференції - відмовити.
2. Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 28.10.21 об 11:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- В, зал № 31.
3. Зобов'язати позивача надати суду:
- оригінал для огляду у судовому засіданні 28.10.2021 та належним чином засвідчену копію договору № DP - 1001042 від 05.03.2020, на який містить посилання в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), для долучення до матеріалів справи;
- оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні 28.10.2021.
4. Звернути увагу сторін на положення ст.ст.80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо подання та витребування доказів.
5. Звернути увагу сторін, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ГПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ГПК України.
6. Зобов'язати учасників процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити у відповідності з вимогами ст.58 Господарського процесуального кодексу України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.
7. Звернути увагу сторін, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua
8. Повідомити сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, заперечення необхідно подати у строк до 26.10.2021.
9. Довести до відома сторін, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд має право стягувати в дохід Державного бюджету України з винної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
10. Нагадати, що сторони відповідно до ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
11. Звернути увагу учасників процесу на те, що документи подаються через канцелярію суду або безпосередньо у судовому засіданні за умови їх оформлення належним чином (кожна сторінка має бути належним чином засвідчена, документи прошиті та подане клопотання про приєднання зазначених документів до матеріалів справи).
Ухвала набирає законної сили 04.10.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Щербаков