24 вересня 2021 року Справа № 160/12295/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 08.07.2021 року № 121.
В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність оскарженої постанови з посиланням на відсутність у його діях складу правопорушення, санкція за яке передбачена п.6 ч. 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Зазначає, що скористався правом на не допущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки через не дотримання ними порядку проведення перевірки. Ці обставини суб'єкт господарювання пов'язує з відсутністю його у переліку підприємців стосовно яких мала бути проведена перевірка у 2021 році, не направлення відповідного повідомлення до початку проведення перевірки, а також обмеженням можливості скористатися послугами адвоката. З цих підстав просив позовні вимоги задовольнити та скасувати оскаржену постанову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що оскарженою постановою позивача притягнуто до відповідальності за створення перешкод у проведенні перевірки характеристик продукції. Підкреслює, що за місцем провадження господарської діяльності позивача здійснено два виходи, проте обидва рази останнім умисно вчинено дії з приводу недопущення посадових осіб до проведення перевірки.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач є суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (код КВЕД 46.18)
Із матеріалів справи також слідує, що начальником ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області затверджено секторальний план здійснення діяльності з державного ринкового нагляду на 2 квартал 2021 рік.
Крім того, відповідачем прийнято наказ № 813-ПО «Про затвердження плану здійснення діяльності з державного ринкового нагляду на 2 квартал 2021 рік», яким, серед іншого, наказано у період з 22.06.2021 року по 25.06.2021 року провести планову перевірку характеристик продукції з питань дотримання вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції на об'єкті: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », місце здійснення заходу: АДРЕСА_1 .
Також, 27.05.2021 року ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області видане направлення № 1550, згідно якого доручено посадовим особам провести з 22.06.2021 року по 25.06.2021 року планову перевірку характеристик продукції (іграшок) у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », місце здійснення заходу: АДРЕСА_1 .
22.06.2021 року головними спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області складено акт перевірки характеристик продукції № 000505, в якому вказано, що 22.06.2021 та 24.06.2021 позивачем створено перешкоди шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Також, 01.07.2021 року головним спеціалістом ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області складено протокол № 000505 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
08.07.2021 року в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області прийнято постанову № 121, якою на позивача накладено штраф у сумі 170000,00 грн. внаслідок порушення вимоги п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме, за створення перешкоди шляхом недопущення до перевірок характеристик продукції та невиконання вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Ця постанова і є предметом розгляду у вказаному спорі.
При вирішенні спору суд виходить із того, що питання проведення планових перевірок під час здійснення заходів державного ринкового нагляду врегульоване Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Згідно із статті 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Відповідно до абз. 8 ч.1 ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (абзац 2 частини першої статті 1 Закон).
Відповідно до положень вищезазначеної статті Закону орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до Закону (далі - орган ринкового нагляду).
У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін «орган ринкового нагляду» позначає також його територіальні органи.
Сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.
З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (пункти 4, 6, 11 частини першої статті 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Питання проведення планових перевірок під час здійснення заходів державного ринкового нагляду врегульовано Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Частинами 1 та 2 статті 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
Секторальні плани ринкового нагляду затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому (частина 8 статті 20).
Частиною першою статті 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно частини другої статті 23 Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Відповідно до частини третьої та шостої статті 23 Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Таким чином, планова перевірка органами державного ринкового нагляду проводиться не стосовно суб'єкту господарювання, а стосовно продукції, характеристики якої перевіряються.
При цьому, законодавством передбачено, що для проведення перевірки характеристик продукції достатньо пред'явити лише службове посвідчення та направлення на проведення перевірки. Пред'явлення інших документів, листів, погоджень, попереджень на проведення перевірки, а також повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про проведення такої перевірки законодавством не передбачено.
Відповідно, державний ринковий нагляд характеристик продукції розпочинається з моменту пред'явлення посадовій особі суб'єкта господарювання або фізичній особі-підприємцю, в даному випадку позивачеві, службового посвідчення та направлення на проведення такої перевірки.
У межах спірних правовідносин посадовими особами відповідача у період з 22.06.2021 року по 25.06.2021 року здійснено державний ринковий нагляд у вигляді планової перевірки характеристик продукції медичних виробів у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », місце здійснення заходу: м. Дніпро, вул. Тверська, 19
Предметом такої перевірки був не суб'єкт господарювання, а характеристики продукції, незалежно від суб'єкта, який ввів в обіг таку продукцію.
Небажання позивача сприяти проведенню перевірки характеристик продукції з метою виявлення продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам, що є недопустимим.
При цьому, більшість доводів позивача зводиться на допущення з боку посадових осіб відповідача численних грубих порушень під час проведення перевірки, проте суд не погоджується з такими твердженнями, оскільки по-перше перевірку не було проведено у зв'язку із недопущенням суб'єктом господарювання до проведення такої перевірки, по-друге під час розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень через наявність у органу ринкового нагляду повноважень на проведення такої перевірки, законного призначення перевірки та належного оформлення документів на проведення цієї перевірки.
Посилання позивача на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо не надіслання на його адресу повідомлення про початок проведення нагляду до початку його проведення судом до уваги не приймаються, оскільки норми цього закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції. Норми ж Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» такого обов'язку не встановлюють.
Стосовно доводів позивача щодо обмеження можливості скористатися професійною правовою допомогою та обставин закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення суд зазначає, по-перше, що ці обставини не є підставою для створення перешкод у проведенні перевірки, а по-друге, перевірка проводилася не стосовно суб'єкту господарювання, а стосовно продукції, характеристики якої перевіряються.
Так, статтею 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачена відповідальність суб'єктів господарювання, зокрема, частиною 1 визначено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, ч. 6 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг. Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою-підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою. У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис. Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду. Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою. Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
Сплата штрафу не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності за шкоду, заподіяну споживачам (користувачам) продукції (ч. 7 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Таким чином, Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено перелік документів, які складаються у разі виявлення порушень Закону та строку прийняття рішення за результатами розгляду документів.
Отже, штраф може бути накладений лише за наявності таких обставин: наявність у органу ринкового нагляду повноважень на проведення перевірки; законного призначення перевірки; належного оформлення документів на проведення перевірки та їх пред'явлення суб'єкту господарювання; вчинення суб'єктом господарювання дій, по перешкоджанню проведення перевірки.
За час розгляду справи судом не встановлено порушень з приводу призначення та проведення перевірки характеристик продукції з огляду на наявність у органу ринкового нагляду повноважень на проведення такої перевірки, законного призначення перевірки та належного оформлення документів на проведення цієї перевірки.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем складено Акт перевірки та протокол, в яких відображено про інкриміновані факти, що також підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом.
При цьому, суд зазначає, що вимогами Закону не визначено обов'язок складення протоколу саме на місці виявлення порушення, законодавством лише визначено обов'язок його складення.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем не допущено посадових осіб відповідача до проведення планового заходу державного ринкового нагляду з перевірки характеристик продукції, а саме: іграшок в місці їх розповсюдження, є обґрунтованим дії відповідача щодо накладення штрафу за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції.
Твердження скаржника про відсутність в діяннях позивача складу правопорушення суд вважає необґрунтованим та безпідставним з огляду на спростування цього факту встановленими обставинами у справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи постанову, яка є предметом оскарження, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та діючими законами України, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна