05 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3548/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Другий ВДВС у м. Луцьку) про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2019 було відкрито виконавче провадження відповідно до постанови ВП № 60181347 з виконання виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі № 2-1724/2010 від 10.12.2010, про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 1566164,65 грн. на користь ПАТ «Дельта Банк».
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 26.11.2020 у справі № 2-1724/2010 замінено сторону стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТзОВ «Вердикт Капітал».
24.12.2020 позивач ОСОБА_1 погасив заборгованість за кредитним договором № 11399565000 від 30.09.2008 ТзОВ «Вердикт Капітал», у зв'язку із чим видано довідку про відсутність майнових претензій.
В подальшому, 23.03.2021 головний державний виконавець Другого ВДВС у м. Луцьку Наглій Н.В. винесла постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 60181347, ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТзОВ «Вердикт Капітал».
23.03.2021 головний державний виконавець Другого ВДВС у м. Луцьку Наглій Н.В., на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), винесла постанову про повернення вказаного виконавчого листа стягувачу та того ж дня, на підставі статей 3, 27, 40 зазначеного Закону, винесла постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 60181347 із позивача у розмірі 153701,14 грн. Постановою державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку Наглій Н.В. від 23.03.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 64936195 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 23.03.2021 ВП № 60181347.
Позивач не погоджується із оскаржуваною постановою про стягнення виконавчого збору від 23.03.2021 ВП № 60181347, оскільки з позивача стягується виконавчий збір в подвійному розмірі відповідно до цієї постанови та постанови від 28.08.2019 ВП № 53674295.
Крім того, у заяві про зміну підстав позову (а. с. 109-112) представник позивача вказує, що після відкриття виконавчого провадження 01.10.2019 державним виконавцем не було фактично стягнуто із боржника заборгованості за кредитним договором, що не призвело до фактичного виконання рішення суду у спосіб, визначений у виконавчому листі. Стягнення виконавчого збору при виконанні рішень майнового характеру лише за фактом відкриття провадження із загальної вартості майна, що підлягає стягненню без його реального виконання, та обрахування зазначеної суми від фактично стягнутих сум суперечить частині другій статті 27 Закону № 1404-VIII (в редакції Закону, яка діяла до 28.08.2018, оскільки у процесі виконання судового рішення становище боржника було погіршеним у зв'язку із прийняттям змін до статті 27 Закону № 1404-VIII).
Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову, що винесена головним державним виконавцем Другого ВДВС у м. Луцьку Наглій Н.В. від 23.03.2021 № 60181347 про стягнення виконавчого збору в розмірі 153701,14 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справі призначено судове засідання у справі на 15:00 20.05.2021 (а. с. 35).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (вих. № 28703 від 18.05.2021) представник відповідача Наглій Н.В. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови (а. с. 44).
В судовому засіданні 20.05.2021 представник позивача - адвокат Ліпкевич І.В. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Наглій Н.В. у тому ж судовому засіданні позов не визнала з підстав правомірності оскаржуваної постанови.
Ухвалою суду від 21.05.2021 провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 140/3184/21 за позовом ОСОБА_1 до Другого ВДВС у м. Луцьку про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору (а. с. 98).
Представник позивача - адвокат Ліпкевич І.В. звернувся до суду із клопотанням про поновлення провадження у справі у зв'язку із набранням законної сили рішенням суду у справі № 140/3184/21 (а. с. 102-103).
Для вирішення клопотання про поновлення провадження у справі та продовження її розгляду справу було призначено до розгляду на 12:00 17.09.2021, а в подальшому - відкладено на 12:00 05.10.2021.
До судового засідання, призначеного на 12:00 05.10.2021, від представника позивача - адвоката Ліпкевича І.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а. с. 120).
З урахуванням вимог частини третьої статті 268, частини четвертої статті 229 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 05.10.2021 провадження у цій справі було поновлено (а. с. 122).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у завах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 10.12.2010 Луцький міськрайонний суд Волинської області у цивільній справі № 2-1724/2010 видав виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь АКІБ «Укрсиббанк» 3213478,20 грн. заборгованості за кредитним договором (а. с. 80).
30.09.2019 до Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Другий ВДВС м. Луцьк ГТУЮ) надійшла заява представника стягувача ПАТ «Дельта Банк» (правонаступника ПАТ «Укрсиббанк») про прийняття до виконання виконавчого листа від 10.12.2010 № 2-1724/2010 (а. с. 78).
Постановою старшого державного виконавця Другого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ Януш-Федорук Н.В. від 01.10.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 60181347 з виконання виконавчого листа № 2-1724/2010, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ «Дельта Банк» залишку боргу за кредитним договором у сумі 1566164,65 грн., боржником у вказаному виконавчому провадження зазначений ОСОБА_1 (а. с. 78).
12.02.2021 до Другого ВДВС у м. Луцьку надійшла заява ТзОВ «Вердикт Капітал» про повернення без виконання виконавчого листа № 2-1724/2010, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області (а. с. 70).
Постановою головного державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку Наглій Н.В. ВП № 60181347 від 23.03.2021, на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.11.2020, замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТзОВ «Вердикт Капітал» (а. с. 68-69).
23.03.2021 головний державний виконавець Другого ВДВС у м. Луцьку Наглій Н.В. винесла постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 60181347, якою стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 153701,14 грн. (а. с. 85).
Постановою головного державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку Наглій Н.В. від 23.03.2021 ВП № 60181347 виконавчий лист № 2-1724/10, виданий 10.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, повернуто стягувачу (а. с. 66).
Згідно із постановою № 13/2021 від 20.05.2021 начальника Другого ВДВС у м. Луцьку скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 60181347 від 23.03.2021 (а. с. 59), у зв'язку із чим постановою головного державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку Наглій Н.В. від 21.05.2021 ВП № 60181347 скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.03.2021 через допущену технічну помилку (а. с. 61) та постановою від 21.05.2021 ВП № 60181347 виконавчий лист № 2-1724/10, виданий 10.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, повернуто стягувачу (а. с. 63).
23.03.2021 постановою головного державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку Наглій Н.В. відкрито виконавче провадження № 64936195 з виконання постанови № 60181347, виданої 23.03.2021 Другим ВДВС у м. Луцьку про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 153701,14 грн. в дохід держави (а. с. 83).
Судом також встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.04.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021, у справі № 140/3184/21 за позовом ОСОБА_1 до Другого ВДВС у м. Луцьку про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку Януш-Федорук Н.В. від 28.08.2019 у ВП № 53674295 про стягнення виконавчого збору в сумі 156403,60 грн., стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Другого ВДВС у м. Луцьку на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1564,04 грн. (а. с. 94-96, 104-106). При цьому, із вказаних судових рішень вбачається, що постанова старшого державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку Януш-Федорук Н.В. від 28.08.2019 ВП № 53674295 про стягнення виконавчого збору в сумі 156403,60 грн. була винесена у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-1724/10, виданого 10.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, тобто з виконання того ж виконавчого листа, що і у спірному у даній справі виконавчому провадженні № 60181347.
Крім того, згідно із довідкою ТзОВ «Вердикт Капітал» від 24.12.2020 вказане товариство виступає новим кредитором за кредитним договором № 11399565000 від 30.09.2008, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого був АТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 , фінансових та майнових претензій до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не має (а. с. 23).
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що з оскаржуваною постановою від 23.03.2021 про стягнення виконавчого збору представник позивача ознайомився відповідно до заяви від 31.03.2021 (а. с. 32), а позовну заяву було скеровано до суду поштовим зв'язком 05.04.2021 (а. с. 27), тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 382/389/17).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі положення Закону № 1404-VIII.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За приписами частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини п'ятої статі 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За правилами частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно із частиною другою статті 27 Закону № 1404-VIII (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 № 2475-VIII) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (частина п'ята статті 26 Закону № 1404-VIII).
Пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. За правилами частини п'ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно із частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
При вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 2540/3203/18 (у даній справі спір виник у зв'язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону - стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа), які полягають, зокрема, у тому, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. У разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення. Обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1404-VIII (у редакції до внесення змін відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 № 2475-VIII; далі - Закон № 2475-VIII) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 640/32814/20, які полягають у такому.
З урахуванням редакцій Закону № 1404-VIII , які були чинними у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалась, а саме: в період до 28.08.2018 розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28.08.2018 - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню. Положення статті 27 Закону № 1404-VIII у редакції, яка була чинна до 28.08.2018, зменшували відповідальність позивача як боржника у порівнянні з нормами статті 27 Закону № 1404-VIII у редакції, яка була чинна після 28.08.2018 (Закон № 2475-VIII), оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню. З урахуванням того, що внесені Законом № 2475-VIII зміни до статті 27 Закону № 1404-VIII погіршили становище боржника, а також того, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом, Верховний Суд у вказаній справі дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист № 2-1724/10, виданий 10.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, у межах спірного виконавчого провадження № 60181347 повторно був пред'явлений до виконання, проте фактично його виконано не було у повному обсязі. Постановою головного державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку Наглій Н.В. від 21.05.2021 ВП № 60181347 (з урахуванням постанови № 13/2021 від 20.05.2021 начальника Другого ВДВС у м. Луцьку) виконавчий лист № 2-1724/10, виданий 10.12.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області, на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, повернуто стягувачу (а. с. 59, 63). При цьому, в оскаржуваній постанові від 23.03.2021 головний державний виконавець визначила суму виконавчого збору в розмірі 10 % саме від суми, яка підлягала стягненню, а не від суми боргу, яка фактично стягнута.
На думку суду, оскільки з урахуванням редакцій Закону № 1404-VIII, які були чинними у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалась (а саме: в період до 28.08.2018 розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28.08.2018 - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню), внесені Законом № 2475-VIII зміни до статті 27 Закону № 1404-VIII погіршили становище боржника, а також того, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за виконавчим листом, тому суд погоджується із доводами позивача про те, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 23.03.2021 у виконавчому провадженні № 60181347, у якому не відбулося виконання рішення суду, є неправомірним, у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VIII.
З наведених підстав суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова від 23.03.2021 ВП № 60181347 про стягнення виконавчого збору прийнята з порушенням вимог статті 27 Закону № 1404-VIII, у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вказаної постанови підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1537,02 грн., який сплачений квитанцією від 05.04.2021 № 0.0.2076772974.1 (а. с. 8, 34).
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Наглій Н.В. про стягнення виконавчого збору від 23 березня 2021 року ВП № 60181347.
Стягнути з Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-а, ідентифікаційний код 35041370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1537 гривень 02 копійки (одна тисяча п'ятсот тридцять сім гривень дві копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М.Валюх