Справа № 11-292 / 10 Головуючий у 1 інстанції Канівець Л.Ф.
ст. 213 ч. 1 КК України Доповідач: Хлапук Л.І.
м. Луцьк 22 червня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Хлапук Л.І.,
суддів Лозовського А.О., Пазюка О.С.,
при секретарі Солодусі Ю.В.,
з участю прокурора Смолюка Б.С.,
засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Володимир-Волинського міського суду від 16 квітня 2010 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцьк, Волинської області, громадянина України, українця, освіта середня - спеціальна, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_3, раніше не судимого, засуджено
- за ст. 213 ч.1 КК України і призначено покарання у виді громадських робіт на строк 100 ( сто ) годин.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено попередню - підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він, не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності та не маючи ліцензії на право здійснення операцій з металобрухтом, порушуючи вимоги ст.1 п.11, ст.4 п.1, ст.4 п.2 Закону України «Про металобрухт» від 16.11.2000 року, в м. Вол.-Волинський АДРЕСА_1 організував незаконний пункт прийому металобрухту, обладнавши його вагою та використав приміщення сараю для зберігання брухту кольорових металів. Після чого незаконно протягом 2009 року здійснював заготівлю брухту кольорових металів, скуповуючи його від населення для подальшого перепродажу. А саме протягом 2009 року незаконно скуповував брухт кольорових металів: 20 разів у ОСОБА_3, 5 разів у ОСОБА_4 та 1 раз у ОСОБА_5 та 12.11.2009 року 3 кг. у ОСОБА_6 3 кг., 18.11.2009 року у ОСОБА_7 - 2 кг брухту кольорового металу.
Станом на 19.11.2009 року ОСОБА_1 незаконно заготовив 633 , 4 кг брухту кольорових металів, які зберігав в тому ж сараї.
В своїй апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 вказує на незаконність та необґрунтованість вироку. Посилається на те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом підприємницької діяльності, протиправної заготівлі-реалізації металобрухту не здійснював. Тому в його діях відсутній склад злочину. Крім того, зазначає, що кримінальна справа розслідувалась не уповноваженим на це органом, на що суд першої інстанції не звернув увагу.
Просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким виправдати ОСОБА_1
Прокурор, який приймав участь у розгляді справи в своєму запереченні на апеляцію вказує на правильність і законність вироку, прохає залишити його без зміни.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, захисника ОСОБА_2, та засудженого ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, прокурора, який заперечив проти неї, провівши судове слідство, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Не зважаючи на твердження ОСОБА_1 про не вчинення ним інкримінованого злочину, його винуватість підтверджується зібраними по справі доказами.
Так, з показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8 встановлено, що ОСОБА_1 в сараї своєї господи по АДРЕСА_3 організував пункт прийому брухту кольорових металів, обладнав його вагою, систематично приймаючи даний брухт від населення та зберігаючи в цьому ж сараї.
З показань вищевказаних свідків встановлено, що протягом 2009 року ОСОБА_1 20 разів скуповував у ОСОБА_3 брухт кольорових металів, 5 - у ОСОБА_4, по 1 разу у ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, зважуючи на спеціальній вазі, встановленій в сараї його господи.
Як заявив свідок ОСОБА_3, здаючи металобрухт, він помітив, що його запаси в сараї засудженого то поповнюються, то зменшуються, що свідчило про їх перепродаж ОСОБА_1 після заготівлі.
З протоколу огляду місця події, показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 встановлено, що під час огляду господи по місцю проживання засудженого в м. Володимир-Волинський в сараї виявлено 633, 4 кг брухту кольорових металів, вагу для його зважування.
З показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що серед даного металобрухту знаходився і зданий ним ОСОБА_1 12.11.2009 року брухт.
Вищевказаними доказами спростовується показання засудженого, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_13 - близьких родичів ОСОБА_1 про не здійснення останнім незаконних операцій з кольоровими металами.
Згідно Законів України "Про металобрухт" від 16.11.2000 року, "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року для організації пункту прийому брухту кольорових металів, його скуповування потрібний спеціальний дозвіл - ліцензія.
З показань самого засудженого ОСОБА_1 вбачається, що дозволу - ліцензії на заготівлю брухту кольорових металів він не отримував.
Відповідно до змісту ст. 18, 22 КК України суб'єктом передбаченого ст. 213 КК України злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку. ОСОБА_1 на час вчинення злочину мав 35 років, тому твердження апелянта про те, що засуджений не може бути суб'єктом вищевказаного злочину, не ґрунтується на законі.
Таким чином, суд, встановивши, що ОСОБА_1, не маючи на це спеціального дозволу, здійснював операції з брухтом кольорових металів, організував незаконний пункт їх прийому і зберігання, правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 213 КК України, як порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.
Обставини вчинення ним злочину судом встановлено повно і об'єктивно.
Суд першої інстанції відповідно з вимогами ст. 334 КПК України сформулював у вироку ОСОБА_1 обвинувачення з розкриттям як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони інкримінованого йому злочину. А оскільки ч.1 ст. 213 КК України є бланкетною, - послався на закон, який діями засудженого порушено. Тому твердження апелянта про несформулювання засудженому судом першої інстанції обвинувачення у відповідності з законом не відповідає дійсності.
Посилання захисника засудженого на проведення слідства замість слідчих органів податкової міліції не уповноваженим для цього слідчим міліції суперечить вимогам ст. 112 КПК України. Істотних порушень кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства і розгляду справи в суді першої інстанції, які впливають на обґрунтованість і справедливість постановленого судом вироку, колегія суддів не вбачає.
Покарання ОСОБА_1 у виді громадських робіт призначено у відповідності з ст. 65 КК України, з врахуванням характеру вчиненого ним злочину, особи засудженого. Воно є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових злочинів.
Виходячи з вищенаведеного, підстав для скасування чи зміни вироку щодо ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського суду від 16 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий: /підпис/ Хлапук Л.І.
Судді: /підписи/ Лозовський А.О.
Пазюк О.С.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Хлапук Л.І.