23.09.2021 Справа № 909/439/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі cудді Скапровської І. М.
Секретар судового засідання Тузін Г. П.
За участю: представника позивача- Круць В.М.,
відповідача - Сазонова В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Відділу освіти Тисменицької міської ради, вул. Галицька, 17, м. Тисмениця, Івано-Франківська область,77400, до відповідача: ФОП Сазонова Володимира Володимировича АДРЕСА_1 , про визнання недійсним договору лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021 та стягнення судових витрат,
встановив, що Відділ освіти Тисменицької міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП Сазонова В. В. про визнання недійсним договору лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021, укладеного між ФОП Сазонов В.В. та Відділом освіти Тисменецької міської ради та стягнення судових витрат.
В обґрунтування позову позивач вказав на те, що спірний правочин слід визнати недійсним в порядку ст. 215 ЦК України, якою обумовлено підстави недійсності правочину, зокрема, в даному випадку, відсутність в особи, що вчинила правочин необхідного обсягу цивільної дієздатності. В спірному договорі не вказано строк, на який його укладено та не дотримано (позивачем) переговорної процедури в порядку визначеному Законом України "Про публічні закупівлі".
Крім того, сторона правочину (відповідач) ввела другу сторону в оману, щодо обставин, які мають істотне значення, а відповідно, в силу ст. 230 ЦК України, такий правочин визнається судом недійсним.
Так, в підтвердження недієздатності особи, що підписала договір від імені позивача, позивач вказав на те, що Відділ освіти Тисменицької міської ради створено 12.01.2021, посадову особу, яка підписала договір призначено на посаду 12.01.2021. Спірний договір укладено і підписано 04.01.2021, відповідно особа, яка підписала правочин, як начальник відділу освіти Тисменецької міської ради, не мала цивільної дієздатності на момент його підписання.
В підтвердження позовних вимог позивач надав суду копії наступних документів: договору лізингу (користування на Патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021; додаткової угоди від 04.01.2021 договору лізингу (користування) на патент № НОМЕР_1 від 04.01.2021; акту прийому-передачі та вводу в експлуатацію обладнання сигналізації і відеонагляду охоронної системи "Аресконт" від 04.01.2021; виписки з ЄДРЮОФОПГФ щодо місця знаходження позивача; розпорядження Тисменицької міської ради № 20-к від 11.01.2021; договору № 01/01-21 на централізоване спостереження за об'єктом від 19.02.2021; додатку № 1 до договору № 01/01-21 від 19.02.2021; договору № 27/2 користування ліцензійними правами на патент № НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію авторського права № НОМЕР_2 на науковий твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 19.02.2021; актів № ОУ-0000038, № ОУ-0000039 здачі-прийняття робіт (надання послуг); безкоштовного запису ЄДРЮОФОПГФ щодо Відділу освіти Тисменицької міської ради; розпорядження № 291-к від 16.04.2021.
Відповідач, щодо позову заперечив, подав суду примірник спірного правочинну скріпленого підписами сторін і печаткою позивача.
В підтвердження надав суду наступні документи: звіти програмного комплексу пульта та централізованого спостереження "ГЕРМЕС", об'єктів: Тисменицького ліцею, Клубовецького ліцею; сертифікат відповідності № UA1.153.0021754-17.
Суд, за наслідками вказаних обставин неодноразово відкладав розгляд справи і зобов'язав позивача надати суду документи в яких закріплено право установи на застосування гербової печатки, інформацію з діловодства в якій визначено види і кількість печаток, перелік документів підписи на яких скріплюються печаткою та порядок реєстрації документів, копію журналу установи сформованого у відповідності до Наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 "Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях".
Позивач вимог ухвали суду від 29.07.2021, не виконав, витребуваних документів не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що в позові слід відмовити.
При цьому суд врахував наступне.
Предметом позову є визнання недійсним договору лізингу укладеного між сторонами у справі.
Підставою недійсності правочину, згідно ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5-6 ст. 203 цього Кодексу.
Приписами вказаних частин ст. 203 ЦК України, обумовлено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Так, згідно частин першої - третьої, п'ятої - шостої, вказаної статті, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, в даному випадку, підлягали доказуванню обставини, які підтвердять недотримання вищевказаних вимог, а відповідно обґрунтованість заявленої вимоги про визнання недійним спірного правочину.
Згідно ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ст.76 ГПК України)
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би підтвердили недодержання сторонами правочину загальних вимог, які є необхідними для чинності правочину, а відповідно підстав обумовлених законодавцем для визнання правочину недійсним.
Постановою Кабінету Міністрів № 672 від 23.08.1995 затверджено зразки і описи гербових печаток. Наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015, затверджено правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності (далі правила).
Згідно вказаних правил, право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.
На документах, що засвідчує права, зокрема юридичної особи, на яких фіксується витрати коштів і проведення операції з матеріальними цінностями, підпис посадової особи скріплюється печаткою установи.
Види і кількість печаток, перелік підписів, які скріплюються печаткою та порядок їх застосування, передбачається в інструкції з діловодства.
Місце зберігання печатки установи і посадові особи відповідальні за її зберігання, визначаються розпорядчим документом керівника установи.
Облік усіх печаток в установі ведеться у журналі за відповідною формою.
Видача печаток посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Зберігаються печатки у шафах (сейфах), що замикаються і опечатуються.
Так, поданий суду спірний договір лізингу на патент №118627 (оригінал позивача в якому означено дату укладення 04.01.2021 та оригінал відповідача без дати) укладений сторонами у справі, містить підписи і гербову печатку позивача.
Враховуючи викладене та те, що в матеріалах справи наявні два примірника (оригінал позивача і відповідача) спірного договору, укладеного сторонами у справі і скріпленого гербовою печаткою позивача, суду не доведено того, що на момент підписання спірного договору, будучи не створеним, Відділ освіти Тисменицької міської ради мав можливість скріпити підпис начальника відділу гербовою печаткою, а відповідно не доведено відсутності у начальника відділу, необхідного обсягу дієздатності для вчинення правочину на означену позивачем дату.
Не знайшли свого підтвердження і посилання позивача на відсутність строку на який лізингоодержувач отримав право користування предметом лізингу, оскільки п. 9.1 спірного договору , сторони погодили строк дії договору, предметом якого є право лізингоодержувача використовувати на час дії договору корисну модель охоронна система "Аресконт".
Щодо тверджень позивача про недотримання ним переговорної процедури при укладенні договору, як підстави визнання недійсним договору, слід вказати на те, що право позивача повинно бути порушене відповідачем, а відповідно тоді, як наслідок, воно повинно бути відновлено або захищено судом в обраний позивачем спосіб.
Посилання на те, що позивача введено в оману, а відповідно слід застосувати правові наслідки вчинення правочину під впливом обману та визнати правочин недійсним, також судом не приймаються, оскільки суду не доведено, того, що має місце обман, тобто сторона заперечувала або замовчувала існування обставин, які могли перешкодити вчиненню правочину.
Підписання відповідачем договорів про використання тієї ж охоронної системи "Аресконт" на об'єктах Клубівецького і Тисменицьких ліцеїв Тисменицької міської ради, з метою надання охоронних послуг, не підтверджують заперечення або замовчування існування стороною обставин, які могли перешкодити вчиненню правочину предметом, якого є передача, отримання лізингоодержувачем корисної моделі охоронної системи "Аресконт" з метою використання для власних потреб на час дії договору.
Договір № 27/2 користування ліцензійними правами на патент № НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію авторського права НОМЕР_2 на науковий твір "ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 19.02.21 підписаний винахідником Сазановим В.В. та Відділом освіти Тисменецької міської ради строком дії до 19.02.21 також, за таких обставин, не підтверджує того, що при укладенні спірного договору мав місце обман, оскільки не підтверджує замовчування або заперечення обставин, які існували і могли бути перешкодою для укладення спірного договору.
За наведених обставин, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.10.2021
Суддя І.М. Скапровська